5006/28/20/2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28.03.12 р. Справа № 5006/28/20/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк”, м.Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорадо”, м. Донецьк
про стягнення суми заборгованості у розмірі 791 785,16грн.
Представники сторін:
Від позивача: Ніколенко М.Ю.
Від відповідача: Могукало А.О.
СУТЬ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство „Перший Український Міжнародний Банк”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорадо”, м.Маріуполь, про стягнення суми заборгованості у розмірі 791 785,16грн., у т.ч. 470 400,00грн. – сума заборгованості за кредитом, 289 544,21 грн. – сума заборгованості за відсотками, 31 840,95грн. – сума заборгованості за пенею.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №10 від 18.08.2006р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 31.01.2012р. порушив провадження у справі № 5006/28/20/2012.
Розпорядженням від 15.02.2012р. в.о. голови господарського суду Донецької області, у зв'язку з перебуванням судді Курило Г.Є. на лікарняному, справу передано на розгляд судді Демидовій П.В. Розпорядженням від 24.02.2012р. в.о. голови господарського суду Донецької області, у зв'язку з виходом судді Курило Г.Є. з лікарняного, справу передано на розгляд судді Курило Г.Є.
19.03.2012р. до канцелярії суду відповідач надав клопотання про витребування у позивача відповідних документів. Суд відповідною ухвалою задовольнив клопотання відповідача.
Відповідач у відзиві на позов б/н та дати проти позову заперечує, оскільки відповідно до статуту відповідача, затвердження кредитного договору №10 від 18.08.2006р. віднесено виключно до компетенції загальних зборів учасників товариства, тобто директор відповідача уклав кредитний договір із перевищенням повноважень, наданих йому статутом.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
18.08.2006р. між Закритим акціонерним товариством «ДОНГОРБАНК» (правонаступником якого є позивач, банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дорадо”, м.Донецьк (позичальником) був укладений кредитний договір №10 (договір або кредитний договір), відповідно до умов якого банк видав позичальникові кредит на наступних умовах:
- сума кредиту 300 000,00 гривень;
- термін повернення кредиту – 17.08.2008 року;
- відсотки за користування кредитом по терміновій заборгованості в розмірі 18 % річних;
- відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості – 23%річних.
Відповідно до умов даного договору в редакції додаткової угоди №1 від 15.08.2008р. до договору банк видав позичальникові кредит на наступних умовах: сума кредиту-600 000,00 гривень; строк повернення кредиту відповідно графіку, остаточна дата повернення кредиту 17.08.2010р.; відсотки за користування кредитом по терміновій заборгованості в розмірі 22,5 % річних; відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості – 27,5 % річних; комісія за ведення кредитної справи з кредитної лінії – 1,35 % річних від невикористаної суми ліміту кредитної лінії.
Відповідно до умов даного договору в редакції додаткової угоди №15 від 30.01.2009р. банк видав позичальникові кредит на наступних умовах: сума кредиту 470 400,00 гривень; термін повернення кредиту – відповідно графіку, остаточна дата повернення кредиту 17.08.2010 року; відсотки за користування кредитом по терміновій заборгованості в розмірі 22,5 % річних; комісія за оформлення та видачу кредиту - 0% від суми кредиту; відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості – 27,5 % річних; комісія за ведення кредитної справи з кредитної лінії – 1,35% від невикористаної суми ліміту кредитної лінії.
За своєю правовою природою договір №10 від 18.08.2006р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Кредит –це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
На виконання зобов'язань за кредитним договором №10 від 18.08.2006р. банк здійснив видачу кредитних коштів. Факт кредитування відповідача підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
П. 3.3.4. кредитного договору, сторонами встановлений порядок нарахування та сплати процентів.
Даний договір набуває чинності з моменту підписання даного договору та припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобов'язань, які випливають з договору (п. 7.1. договору).
Прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором №10 від 18.08.2006р. відповідачем належним чином не виконувалися.
Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Отже, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобов'язань) умовами таких договорів.
Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем доведено банківськими виписками, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за кредитом у сумі 470 400,00грн.; несплачені відсотки за користування кредитом 289 544,21грн.
Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення всієї заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цієї суми заборгованості не здійснено до теперішнього часу.
Таким чином, позовні вимоги позивача, про стягнення заборгованість за кредитом – 470 400,00 грн., несплаченими відсотками за користування кредитом 289 544,21грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивачем нарахована пеня за порушення строків сплати відсотків в розмірі 31 840,95 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору в редакції додаткової угоди № 15 від 30.01.2009р. у разі несвоєчасної виплати процентів та комісії по кредиту, встановлених п. 1.1. цього Договору, позичальник сплачує пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Норми статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” є імперативними та такими, що кореспондуються з нормами статей 231-232 Господарського кодексу України.
Суд вважає, що умови пункту 5.1 кредитного договору можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто, нарахування штрафних санкцій (пені) повинно здійснюватися у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Позивачем здійснений перерахунок пені від 14.02.2012р. №МPL-23/107 за період з 01.02.2011р. по 11.12.2011р., який судом перевірений, та суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 6 490,90 грн. за період з 01.02.2011р. по 11.12.2011р.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача підлягають задоволенню частково, а саме заборгованість за кредитом у розмірі 470 400,00грн., заборгованість за відсотками у розмірі 289 544,21грн., пеня у розмірі 6 490,90грн.
Відповідач у відзиві на позов б/н та дати проти позову заперечує, оскільки відповідно до статуту відповідача, затвердження кредитного договору №10 від 18.08.2006р. віднесено виключно до компетенції загальних зборів учасників товариства, тобто директор відповідача уклав кредитний договір із перевищенням повноважень, наданих йому статутом.
Як встановлено судом, пунктом 10 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Дорадо» встановлено межі повноважень директора, згідно якого директор рішає усі питання діяльності товариства, окрім тих, які віднесені до компетенції загальних зборів учас ників товариства. Підпунктом 8.1.2. пункту 8 Статуту товариства, затвердження договорів, угод, укладених на суму вище статутного капіталу товариства (15000,00грн.), віднесено до компетенції загальних зборів учасників.
Відповідно до п. "і" ч. 5 ст. 41 Закону України “Про господарські товариства”, до компетенції загальних зборів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану у статуті товариства.
Судом в даному випадку враховано постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, у зв'язку з чим суд зауважує, що вказаною вище нормою Закону України “Про господарські товариства” до компетенції загальних зборів віднесено саме затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану у статуті товариства, а не надання згоди на їх укладення. У разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт не затвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності, та не є підставами для невиконання умов цього договору. Крім того, відповідачем не оспорюєтся дійсність кредитного договору.
На підставі вищевикладеного заперечення відповідача, викладені в відзиві на позовну заяву б/н та дати судом до уваги не приймаються.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на сторони, відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 4-6, 20, 22, 33, 34, 36, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорадо”, м.Донецьк, частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорадо” (87500, Донецька обл., Жовтневий р-н, м.Маріуполь, пр. Металургів, буд. 47/2, кв. 124, код ЄДРПОУ 24072091) на користь Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк”(83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2А, ЄДРПОУ14282829) заборгованість за кредитом у розмірі 470 400,00грн., суму заборгованості за відсотками у розмірі 289 544,21грн., пеню у розмірі 6 490,90 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 15 328,70грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
У судовому засіданні 28.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 02.04.2012р.
Суддя Курило Г.Є.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2012 |
Оприлюднено | 05.04.2012 |
Номер документу | 22356788 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні