Рішення

від 27.10.2008 по справі 37/199пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/199пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.10.08 р.                                                                                                       Справа № 37/199пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Левшиної Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства „Українська промислово-транспортна компанія”, м. Маріуполь,  ідентифікаційний код 32457275

до відповідача 1: Фонду державного майна України, м. Київ, ідентифікаційний код 00032945

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Реєстраційний центр „Stock-service”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 24464796

про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити дії

із залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 30832888

за участю:

представника Позивача – Лобас Д.М. (довіреність №25 від 21.10.08);

представника Відповідача 1 – Мандичев Д.В. (довіреність №484 від 10.07.08)

представника Відповідача 2 – Несторенко Т.С. (паспорт серія ВЕ 863687, виданий 14.06.2002р. Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області);

представника Третьої особи  – Басівський В.А. (довіреність №А-14/5Д від 02.01.08)

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Українська промислово-транспортна компанія”, м. Маріуполь (далі – Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Фонду державного майна України, м. Київ (далі – Відповідач 1)  та Товариства з обмеженою відповідальністю „Реєстраційний центр „Stock-service”, м. Донецьк (далі – Відповідач 2) про: визнання незаконною відмови Фонду державного майна України взяти участь у позачергових загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш”, які відбудуться 10 листопада 2008р. о 12 год. 00 хв. за адресою: 87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1, конференц-зал;  визнання незаконною відмови Фонду державного майна України взяти участь в установчих зборах Закритого акціонерного товариства „Азовмаш”, які відбудуться 10 листопада 2008р. о 12 год. 00 хв. за адресою: 87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1, конференц-зал;  зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Реєстраційний центр „Stock-service” скласти та передати Відкритому акціонерному товариству „Азовмаш” реєстр власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш” станом на дату проведення загальних зборів акціонерів 10 листопада 2008р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач  посилається на наявність у нього статусу акціонера ВАТ „Азовмаш”, одноголосне прийняття загальними зборами акціонерів ВАТ „Азовмаш” рішення про припинення товариства шляхом його реорганізації (перетворення) у закрите акціонерне товариство; призначення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ „Азовмаш” на 10.11.2008р., на розгляд яких  винесення питання про затвердження передавального балансу; призначення на цю ж дату проведення установчих зборів ЗАТ „Азовмаш”; відмову Фонду державного майна України від участі у призначених загальних та установчих зборах через розпорядження Кабінету Міністрів України про зміну суб'єкту управління корпоративними правами, яка (відмова) суперечить обов'язку відповідного представника брати участь у загальних зборах товариства; відмову реєстратора Відповідача 2 надати реєстр власників іменних цінних паперів станом на дату проведення загальних зборів через очікувані зміни до системи реєстру внаслідок прийнятого Кабінетом Міністрів України розпорядження, яка (відмова) суперечить умова угоди, укладеної між реєстратором та емітентом; порушенням у зв'язку із такою позицією Відповідачів свого права на управління ВАТ „Азовмаш”.  

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надає виписку про стан рахунку у цінних паперах №016470 від 20.10.2008р.; протокол №9 загальних зборів ВАТ „Азовмаш” (частина друга); оголошення, розміщене у Відомостях ДКЦПФР №117 від 12.09.2008р., та газеті „Азовский машиностроитель”  №66 від 13.09.2008р.; лист Відповідача 2 №6313/44 від 21.10.2008р.; повідомлення від 22.09.2008р. № А03/33 про дату призначення позачергових загальних зборів ВАТ „Азовмаш”; додаткову угоду від 12.12.2005р. до договору № 44-р/00 від 11.08.2000р., розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.09.2008р. № 1271-р; лист Відповідача 1 від 09.10.2008р. № 10-17-14504; повідомлення від 22.09.2008р. № А03/34 про дату призначення установчих зборів ЗАТ „Азовмаш”.  

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.7 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, положеннями Порядку управління акціями (частками), які перебувають у державній власності, господарських товариств, створених за участю Фонду державного майна України, ст. 15 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, ст. 107 Цивільного кодексу України, ст. 37 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, ст.ст. 16, 526 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, п. 25 розділу 7 Положення „Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів”, ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” та ст.ст. 1,12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.   

Відповідач 1 надав відзив від 27.10.2008р. № 10-25-15378 (а.с.а.с.69, 70), в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на неможливість участь у призначених зборах з огляду на зміст Розпорядження КМУ від 24.09.2008р. № 1271-р. У судовому засіданні зазначив, що факт визнання цього Розпорядження таким, що втратило чинність згідно із Розпорядження КМУ від 17.10.2008р. № 1335-р. не впливає на позицію ФДМ України, оскільки і це Розпорядження також визначає іншого суб'єкта управління корпоративними правами держави стосовно пакету акцій ВАТ „Азовмаш”.

Відповідач 2 надав відзив від 24.10.20008р. № 6354/44 (а.с.а.с.75-77), в якому проти позовних вимог заперечив з посиланням  на Розпорядження КМУ від 24.09.2008р. № 1271-р. та також підтвердив свою процесуальну позицію з огляду на прийняття Розпорядження КМУ від 17.10.2008р. № 1335-р. При цьому у судовому засіданні представник  підтвердив, що станом на  27.10.2008р. саме ФДМ України визначений у системі реєстру ВАТ „Азовмаш” як власник приналежного державі пакету акцій, та зазначив про неможливість проведення призначених на 10.11.2008р. загальних зборів акціонерів ВАТ „Азовмаш” у разі ненаданням ним реєстру акціонерів.  

Ухвалою суду від 21.10.2008р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача залучено Відкрите акціонерне товариство  „Азовмаш”, м. Маріуполь (далі - Третя особа).

Третя особа надала пояснення, що надійшли до канцелярії суду 27.10.2008р. (а.с.а.с.71, 72), якими підтримала позовні вимог та обставини, на яких вони ґрунтуються, у повному обсягу, а також надала документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.37-68)

Представники учасників справи у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2000р. Постановою КМУ № 1383 підтримано пропозицію ФДМУ, погоджену із Міністерством економіки, Державним комітетом промислової політики, Міністерством юстиції Антимонопольним комітетом, ДКЦПФР, щодо утворення ВАТ „Азовмаш”, із часткою держави у статутному фонді не менш як 50% +1 акція, та, серед іншого, вказано Фонду державного майна України виступити засновником ВАТ „Азовмаш” з боку держави.

19.08.2008р. загальними зборами акціонерів ВАТ „Азовмаш”  у складі Позивача та Відповідача 1, були прийняті наступні рішення:

- припинити ВАТ „Азовмаш” шляхом його реорганізації (перетворення) у ЗАТ „Азовмаш”, яке з дня державної реєстрації вважати правонаступником ВАТ „Азовмаш” з усіх майнових прав та обов'язків;

- призначити комісію з припинення ВАТ „Азовмаш” у кількості 9 осіб, поклавши виконання її функцій на виконавчий орган товариства – правління та представників акціонерів;

- визначити місцезнаходження комісії з припинення за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1;

- встановити, що з моменту затвердження рішення про призначення комісії з припинення до неї переходять всі повноваження щодо управління справами ВАТ „Азовмаш” в межах компетенції його виконавчого органу;

- комісії з припинення провести всі необхідні дії для припинення ВАТ „Азовмаш” шляхом його перетворення у ЗАТ „Азовмаш” у порядку та строки, визначені чинним законодавством України;

- встановити, що розмір частки кожного з акціонерів у статутному капіталі ЗАТ „Азовмаш”, що створюється шляхом перетворення, дорівнюватиме розміру його частки у статутному капіталі ВАТ „Азовмаш”, що реорганізовується;

- доручити комісії з припинення товариства обміняти на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій ЗАТ „Азовмаш” акцій акціонерів у статутному капіталі ВАТ „Азовмаш”;

- обмін акцій ВАТ „Азовмаш” на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій ЗАТ „Азовмаш” здійснити із збереженням кількості, вартості та розміру частки, що відповідають відповідним пакета акцій ВАТ „Азовмаш”;

- встановити, що розмір статутного капіталу ЗАТ „Азовмаш” дорівнює розміру статутного капіталу ВАТ „Азовмаш” і складає 306076658,25 гривень;

- затвердити рішення про випуск акцій ЗАТ „Азовмаш”;

- усіма повноваженнями при здійсненні заходів, пов'язаних з випуском акцій ЗАТ „Азовмаш”, наділяється комісія з припинення товариства, а з моменту державної реєстрації ЗАТ „Азовмаш” – його виконавчий орган управління.

Згідно виписки (а.с.38) стосовно зазначеного  рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Азовмаш” про припинення товариства у відповідності до приписів ст. 34 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

У зв'язку із виконанням заходів, передбачених зазначеним рішенням загальних зборів акціонерів, та з метою завершення процедури реорганізації на 10.11.2008р. призначені позачергові збори ВАТ „Азовмаш” з порядком денним:

- про обрання робочих органів та затвердження регламенту роботи загальних зборів ВАТ „Азовмаш”;

- про затвердження передавального акту ВАТ „Азовмаш”,

та установчі збори ЗАТ „Азовмаш” з порядком денним:

-          про обрання робочих органів та затвердження регламенту роботи установчих зборів товариства;

-          про створення ЗАТ „Азовмаш” шляхом реорганізації (перетворення) ВАТ „Азовмаш”;

-          затвердження Статуту ЗАТ „Азовмаш”;

-          затвердження внутрішніх положень ЗАТ „Азовмаш”,

про що були здійснені відповідні оголошення у Відомостях ДКЦПФР № 177 від 12.09.2008р. та газеті „Азовский машиностроитель” №66 від 13.09.2008р.

Крім того, Третьою особою були надіслані відповідні персональні повідомлення Позивачу та Відповідачу 1 стосовно призначення згаданих зборів.

Як вбачається із змісту Додаткової угоди від 12.12.2005р. до договору № 44-р/00 від 11.08.2008р., укладеному між Третьою особою та Відповідачем 2, функції реєстратора ВАТ „Азовмаш” здійснює ТОВ „Реєстраційний центр „Stock-service”.

Виходячи із змісту виписки про стан рахунку цінних паперах  № 016470 від 21.10.2008р. (а.с.9) та довідки про склад зареєстрованих осіб в системі реєстру ВАТ „Азовмаш” (а.с.78) власниками акцій товариства на момент розгляду справи визначені:

-          Позивач: 612153302шт., що становить 49,9999988% від загальної кількості акцій;

-          Держава в особі Відповідача 1: 612115331шт, що становить 50,0000012% від загальної кількості акцій.

Розпорядженням КМУ від 24.09.2008р. № 1271-р (а.с. 26) установлено, що повноваження з управління корпоративними правами держави стосовно ВАТ „Азовмаш” здійснює Кабінет Міністрів України.

Листом №10-17-14504 від 09.10.2008р. (а.с.27) Відповідач 1 з посиланням на вказане Розпорядження КМУ повідомив ВАТ „Азовмаш”, що ФДМ України не може взяти участь у загальних зборах акціонерів ВАТ „Азовмаш” та установчих зборах ЗАТ „Азовмаш”.

Листом №6313/44 від 21.10.2008р. (а.с.19) Відповідач 2  також з посиланням на вказане Розпорядження КМУ повідомив ВАТ „Азовмаш”, що не вбачає за можливе надати на вимогу Третьої особи реєстр власників іменних цінних паперів (акціонерів) ВАТ „Азовмаш” у зв'язку із очікуванням внесення змін до системи реєстру.

В подальшому, Розпорядженням КМУ від 17.10.2008р. № 1335-р (а.с.68) попереднє Розпорядження від 24.09.2008р. № 1271-р визнано таким, що втратило чинність, проте повноваження з управління корпоративними правами держави стосовно ВАТ „Азовмаш” передано Мінпромполітики.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві від 27.10.2008р. № 10-25-15378 (а.с.а.с.69, 70)

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві  від 24.10.20008р. № 6354/44 (а.с.а.с.75-77)

Третя особа свою позицію стосовно розглядуваного спору визначила у поясненнях, що надійшли до канцелярії суду 27.10.2008р. (а.с.а.с.71, 72)

Відповідно до ст.ст.23, 58 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в контексті всіх вимог, зазначених у позовній заяві, оскільки вони (вимоги) виплавають з одного факту порушення прав Позивача (єдина підстава виникнення) та пов'язані поданими доказами, а їх сумісний розгляд не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.  

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідачів  такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви та наявних у справі документів, сутність розглядуваного спору полягає захисті корпоративних прав Позивача, пов'язаних із управлінням товариством, акціонером якого він є, в контексті корпоративних відносин за участю держави.

З огляду на статус сторін та характер правовідносин, останні регламентуються, насамперед, положеннями  Господарського та Цивільного кодексів України, Законом України „Про господарські товариства”, Законом України „Про управління об'єктами державної власності” та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють здійснення корпоративних прав.

За змістом ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, право особи на участь в управлінні організацією як складова частина корпоративних прав визначається часткою у статутному фонді господарської організації, що приналежить такій особі.

Аналогічні положення щодо складу правомочностей корпоративних права учасника господарської організації закріплені і в ст.10 Закону України „Про господарські товариства” та ст. 116 Цивільного кодексу України.

При цьому, з огляду на організаційно-правову форму Третьої особи, враховуючи положення ст.ст. 23, 24 Закону України „Про господарські товариства”, ст. 152 Цивільного кодексу України, корпоративні права щодо ВАТ „Азовмаш” визначаються пакетом акцій, приналежній відповідній особі.

Слід зауважити, що згідно ч. 1 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” здійсненність цих прав покладена у залежність від внесення відповідних змін до реєстру власників цінних паперів.  

Оскільки судом встановлений на підставі наявної у матеріалах справи виписки статус акціонера ВАТ „Азовмаш” у Позивача, остільки його право на управління ВАТ „Азовмаш”  є об'єктом  судового захисту у розумінні ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України у разі невизнання, оспорювання або порушення,  а також – у разі наявності передумов для порушення.

Аналіз положень ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” дає підстави для висновку про те, що право акціонера на управління товариством опосередковується, насамперед, участю у загальних зборах акціонерів товариства, правомочність яких, а, відтак – і ефективність реалізації такого права – покладена у залежність від наявності кворуму розміром більш як 60% голосів акціонерів, які (акціонери) визначені такими згідно з реєстром станом на дату проведення зборів.

Таким чином, здійсненність Позивачем свого права на управління ВАТ „Азовмаш” пов'язана із реалізацією відповідного права іншим акціонером – державною, і – навпаки, виходячи із розміру часток кожного з акціонерів, що зумовлює об'єктивну зацікавленість у забезпеченні правомочності зборів наявністю відповідного кворуму та реєстру акціонерів станом на дату проведення зборів.

Природа зазначеної зацікавленості дозволяє її кваліфікувати як інтерес у світлі  позиції Конституційного Суду України, сформульованої в п. 3.6. мотивувальної частини рішення від 01.12.2004р. № 18-рп/2004, а отже – і тотожний  до права за придатністю до судового захисту  об'єкт.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що об'єктом, на захист якого Позивач звернувся із розглядуваним позовом, є як право Позивача брати участь зборах, так і його інтерес у забезпеченні правомочності зазначених зборів.

В контексті зазначеного висновку питання участі у зборах представника акціонера-держави та надання реєстратором реєстру власників акцій ВАТ „Азовмаш” станом на дату проведення зборів є таким, що безпосередньо пов'язано із реалізацією та захистом означених права та інтересу Позивача, та вимагає у зв'язку із цим надання судової оцінки позиції Відповідачів з відмови від вчинення відповідних дій (предмет доказу та дослідження у справі).

Приймаючи до уваги аргументи Відповідачів, висловлені у наявних у матеріалах справи листах на адресу Третьої особи, щодо причин відмови від вчинення дій, у залежність від яких поставлена реалізація права Позивача, пов'язані (аргументи) із Розпорядженням КМУ від 24.09.2008р. № 1271-р, яке визнане таким, що втратило чинність Розпорядженням КМУ від 17.10.2008р. № 1335-р (до подання позову), проте сутність цих аргументів – передача корпоративних прав держави щодо ВАТ „Азовмаш” від ФДМУ іншому суб'єкту управління – залишилась незмінною, суд, враховуючи пояснення представників Відповідачів у судовому засіданні, надає оцінку їх позиції з огляду на наявність Розпорядження КМУ від 17.10.2008р. № 1335-р.

З урахуванням викладеного стосовно позовних вимог до Відповідача 1 позиція суду полягає у наступному:

Питання щодо участь у призначених зборах представника акціонера-держави безпосередньо пов'язано із умовами та порядком здійснення державою корпоративних прав. Як зазначеного в ч. 1 ст. 168 Господарського кодексу України здійснення корпоративних прав державою провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суб'єктами здійснення таких прав відповідно до ст. 4 спеціального у цій сфері Закону України „Про управління об'єктами державної власності” є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України, міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління);  а також інші вказані у цій статті особи.

Аналіз фактичних обставин справи та діючого законодавства дає всі підстави вважати, що управління корпоративними правами у статутному фонді ВАТ „Азовмаш” здійснюється і станом на момент розгляду цієї справи може здійснюватися виключно Фондом державного майна України.

Так, відповідно пп. а) п. 3 ч. 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” ФДМ України здійснює управління корпоративними правами держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджено Постановою КМУ від 16.05.2001р. № 518, що у повній мірі відповідає вимогам стосовно обов'язкових умов здійснення державою корпоративних прав, встановлених (умов) ч. 1 ст. 168 Господарського кодексу України. При цьому, за змістом п. 2 зазначеного Порядку, ФДМ України визначений як єдиний суб'єкт управління корпоративними правами держави, що здійснює управління відповідно до цього Порядку.

Наведене положення у сукупності із приписами п. 13 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, згідно яких міністерства як уповноважені органи управління здійснюють управління корпоративними правами держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та п. 13 ч. 2 ст. 5 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, згідно яких Кабінет Міністрів України і визначає такий порядок управління корпоративними права держави, зумовлює висновок про те, що відповідний порядок управління встановлюється  Кабінетом Міністрів України для кожного суб'єкта управління. Дійсно, відсутність зазначеного порядку для міністерства як державного органу об'єктивно унеможливлює дотримання останнім вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Між тим, відповідного порядку управління корпоративними правами для міністерства як уповноваженого органу управління станом на поточний момент Кабінетом Міністрів України  не встановлено, так само, як і не встановлено можливості керуватися міністерствами Порядком, затвердженим Постановою КМУ від 16.05.2001р. № 518 для Фонду державного майна України, за відсутністю чого унеможливлюється дотримання умов здійснення державою корпоративних прав, встановлених (умов) ч. 1 ст. 168 Господарського кодексу України.

Оцінюючи правове значення  для розглядуваного спору Розпорядження КМУ від 17.10.2008р. № 1335-р., суд, поряд із викладеним враховує також наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктами управління, визначеним цим Законом.

В свою чергу, в силу свого статусу як вищого органу  в системі виконавчої влади, визначеного ч. 1 ст.113 Конституції України, Кабінет Міністрів України (так само, які і міністерства) згідно ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Основного закону України здійснює свої повноваження суб'єкту управління виключно у встановлених Конституцією  та законами України межах і визначених способах, керуючись при цьому, згідно ч. 3 ст. 113 Конституції України, також Указами Президента України та постановами Верховної ради України.

Повноваження та спосіб діяльності Кабінету Міністрів України, серед іншого, визначені Законом України „Про Кабінет Міністрів України”, ст. 40 якого запроваджується принцип відносин Кабінету Міністрів України з державними органами, які йому безпосередньо не підпорядковуються, -  шляхом взаємодії.

Враховуючи статус Фонду державного майна України як державного органу, визначений у діючому Тимчасовому положенні, затвердженому постановою Верховної ради України від 07.07.1992р. №2558-ХІІ, та позицію Конституційного Суду України, сформульовану в ухвалі від 17.09.2008р. № 46-уп/2008, згідно яких ФДМ України станом на поточний момент не може бути віднесений до системи  органів виконавчої влади, а, відтак, - не може перебувати у безпосередньому підпорядкуванні у Кабінету Міністрів України, останній, згідно ст. 40   Законом України „Про Кабінет Міністрів України” з ним саме взаємодіє.

В контексті розглядуваного спору та у світлі положень ч. 2 ст.5   Закону України „Про управління об'єктами державної власності” така взаємодія під час реалізації повноважень із передачі об'єкту державної власності із відання ФДМ України іншому суб'єкту управління, згідно п. 14 наведеної норми, вимагає звернення ФДМ України із відповідним поданням.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 168 Господарського кодексу України умови передачі повноважень та завдання з управління корпоративними правами держави, у тому числі щодо юридичної відповідальності уповноважених осіб, є обов'язковою частиною відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи та пояснень Відповідача 1, наданих у судовому засіданні, ФДМ України з відповідним поданням стосовно акцій ВАТ „Азовмаш” до Кабінету Міністрів України не звертався, а Розпорядження КМУ від 17.10.2008р. № 1335-р. не містить передбачених ч. 4 ст. 168 Господарського кодексу України обов'язкових складових елементів.

Поряд із цим, положення п. 2 ч. 2 ст. 5   Закону України „Про управління об'єктами державної власності” вказують на те, що передача об'єктів державної власності суб'єктами управління також має здійснюватися із дотриманням певного порядку, що має встановлюватися Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зважаючи на характер об'єкту державної власності – акції ВАТ „Азовмаш” – така передача, згідно ч. 1 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” та п. 8 розділу V і положень розділу  VII Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006р. № 1000, має супроводжуватися відкриттям особового рахунку в цінних паперах для Мінпромполітики, переведення на цей рахунок акцій, що обліковуються на рахунку ФДМ України, та внесення відповідних змін до системи реєстру акціонерів ВАТ „Азовмаш”.

Наразі, як пояснили у судовому засіданні представники Відповідачів, та вбачається із матеріалів справи, відповідні дії на момент розгляду справи не вчинені, так само, які і не затверджений Кабінетом Міністрів України порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління.

Таким чином, враховуючи наведені вище висновки суду, припинення здійснення  Відповідачем 1 від імені держави функцій з управління відповідною частиною акцій Третьої особи, і здійснення цих функцій іншим суб'єктом управління (зокрема – Міністерством промислової політики) вимагає обов'язкової наявності наступної  сукупності умов:

- по-перше, звернення Відповідача 1 до Кабінету Міністрів України із поданням щодо передачі функцій управління корпоративними правами іншому суб'єкту управління;

- по-друге, прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про передачу повноважень з управління з урахуванням приписів ч. 4 ст. 168 Господарського кодексу України;

- по-третє, встановлення Кабінетом Міністрів України порядку передачі об'єкту державної власності певному суб'єкту управління та виконання рішення про передачу повноважень з управління відповідно до такого порядку, зокрема – відкриття та переведення акцій на рахунок відповідного суб'єкту управління;

- по-четверте, визначення Кабінетом Міністрів України порядку управління корпоративними правами  держави для відповідного суб'єкту управління або встановлення можливості для останнього керуватися Порядком, затвердженим Постановою КМУ від 16.05.2001р. № 518 для Фонду державного майна України.

З урахуванням встановлення відсутності зазначених необхідних умов,  за висновком суду Розпорядження КМУ від 17.10.2008р. № 1335-р. само по собі не може вважатися достатнім та належним правоприняючим для Відповідача 1 чинником щодо здійснення останнім повноважень з управління акціями ВАТ „Азовмаш”, приналежними державі.

При цьому, певна неузгодженість зазначеного Розпорядження КМУ від 17.10.2008р. № 1335-р. із наведеними положеннями діючого законодавства, так само, як і відсутність передбачених Законом України „Про управління об'єктами державної власності” всіх підзаконних нормативних актів, які б забезпечували його (розпорядження) реалізацію, відповідно до ч.ч.2, 6 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України  унеможливлює застосування судом розпорядження під час вирішення справи та унеможливлює відмову у задоволенні позовних вимог через  недостатню нормативну урегульованість відповідних правовідносин.

Разом із цим,  принцип  верховенства права, закріплений ст. 8 Конституції України, та правова позиція Верховного Суду України щодо його застосування, викладена в Постанові Пленуму „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996р. №9, дозволяють надати належну правову оцінку заявленим вимогам незалежно від наявності або відсутності відповідних нормативних актів  Кабінету Міністрів України.

Отже, оскільки виходячи із встановлених обставин справи та висновків суду Відповідач 1 станом на момент розгляду цієї справи є єдиним суб'єктом, управненим здійснювати управління корпоративними правами держави стосовно акцій ВАТ „Азовмаш”, яке (управління) за змістом п. 2 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2001р. № 518, відмова ФДМ України від участі у призначених зборах з посиланням на фактично нереалізовану передачу відповідного пакету акцій в управління іншого суб'єкту, який, через відсутність належного нормативного регулювання, не може здійснювати функції з управління з дотриманням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, є безпідставною та протиправною.

Дійсно, така позиція Відповідача 1 фактично ставить під загрозу можливість здійснювати державою свої корпоративні права, що є неприпустимим обмеженням права власності держави на відповідний пакет акцій ВАТ „Азовмаш”.

Висновок суду про недопустимість такого обмеження узгоджується і з позицією Вищого господарського суду України, сформульованою в постанові від 28.09.2004р. у справі № 12/6.

Відповідно до п. 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2001р. № 518, представник держави зобов'язаний брати участь у загальних зборах акціонерів.

Поряд із цим, за змістом порядку денного призначених на 10.11.2008р. позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ „Азовмаш” та установчих зборів ЗАТ „Азовмаш”, останні є законодавчо визначеним наслідком попереднього одноголосно ухвалених загальними зборами акціонерів ВАТ „Азовмаш” від 19.08.2008р.  рішення про реорганізацію Третьої особи у закрите акціонерне товариство.

Дійсно, відповідно до ч. 3  ст. 107 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 37 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” затвердження передавального акту та його надання  державному реєстратору у сукупності із іншими документами є обов'язковим процедурним етапом реорганізації товариства шляхом перетворення.

Згідно ч. 15 ст. 37  Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” державна реєстрація юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення, здійснюється у загальному порядку, встановленому ст.ст. 24-27 цього Закону, зміст яких однозначно вказує на необхідність надання установчих документів. В свою чергу, відповідно до положень ст.ст. 4, 26 Закону України „Про господарські товариства”, ч. 4 ст. 81 Господарського кодексу України виникнення установчих документів є результатом діяльності установчих зборів, проведення яких є обов'язковою процедурою створення нового товариства.

Отже, оскільки заплановані заходи (позачергові  та установчі збори, призначені на 10.11.2008р.) від участі яких Відповідач 1 відмовляється, є обов'язковими за законодавством у світлі первісної причини -  чинного рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Азовмаш” про перетворення товариства, участь у таких заходах є обов'язковою тією мірою, якою є обов'язковість самого рішення загальних зборів акціонерів Третьої особи від 19.08.2008р.

Як вбачається із змісту ст. 11 Закону України „Про господарські товариства” та ст. 117 Цивільного кодексу України виконання рішення загальних зборів є обов'язком учасників (акціонерів) товариства.

З урахуванням викладеного, Відповідач 1 як представник держави у ВАТ „Азовмаш” і в силу приписів Порядку управління, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2001р. № 518, і в силу вимог ст. 11 Закону України „Про господарські товариства” та ст. 117 Цивільного кодексу України зобов'язаний задля належної реалізації корпоративних прав держави взяти участь у призначених на 10.11.2008р. позачергових зборах ВАТ „Азовмаш” та установчих зборах ЗАТ „Азовмаш”, що зумовлює незаконність відмови від участі.

Стосовно позовних вимог до Відповідача 2 позиція суду полягає у наступному:

Враховуючи, що аргументи Відповідача 2 стосовно відмови надання реєстру акціонерів ВАТ „Азовмаш”  станом на 10.11.2008р. ґрунтувалась на передачі повноважень управління корпоративними правами держави від Відповідача 1 іншому суб'єкту управління, юридична та фактична неспроможність чого судом встановлена вище, суд їх відхиляє як необґрунтовані.

В свою чергу, оскільки, з одного боку, за змістом ч. 1 ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” наявність реєстру акціонерів на дата проведення загальних зборів є обов'язковою умовою визначення кількості учасників зборів, а отже – і чинності  зборів у розумінні ч. 8 цієї статті, і обов'язок Відповідача 2 складати і надавати такий реєстр визначена як умовами п. 2.3.7. додаткової угоди від 12.12.2005р. до договору № 44-р/00 від 11.08.2000р., так і п. 25 Розділу  VII Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006р. № 1000, а, з іншого боку, відмова від виконання такого обов'язку унеможливлює реалізацію Позивачем права на участь у загальних зборах ВАТ „Азовмаш”, суд дійшов висновку про протиправність ухилення Відповідача 2 від виконання спірного обов'язку.

Вплив наслідків виконання/невиконання обов'язків Відповідача 2 перед Третьою особою на реалізацію корпоративних прав Позивача зумовлює наявність у нього законного інтересу у належному виконанні, як об'єкту (інтересу) судового захисту.

За висновками суду, порушені права та інтереси Позивача підлягають захисту, а утворенні умови ймовірності їх порушення підлягають запобіганню у  способи, передбачені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, а саме –  шляхом визнання незаконними дій та бездіяльності (у формі відмови) та спонукання до виконання обв'язку в натурі.

Вказані способи судового захисту є співмірним та адекватним наявному порушенню прав Позивача, а отже – відповідає вимогам ефективного захисту, встановленим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.19950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР.

При визначені підвідомчості цієї справи суд виходив з того, що суб'єктивний склад сторін відповідає вимогам ст. 1 Господарського процесуального кодексу України і між сторонами існує спір відносно реалізації корпоративних прав відносно ВАТ „Азовмаш”.

Висновок суду в цій частині узгоджується і з підходом Конституційного Суду України, сформульованим в абз. 3 п.3 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2002р. № 15-рп/2002: «Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням» та позицією Європейського суду з прав людини, практика якого згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права для національних судів, сформульованою в  п.  95 остаточного Рішення від 21.05.2003р. у справі „Компанія „Вестберга Таксі Актіеболаг” та Вулич проти Швеції”: „....Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права конкретні та ефективні. Особливо це стосується права на доступ до суду, з огляду на те визначне місце, яке в демократичному суспільстві має право на справедливий судовий розгляд” (Рішення опубліковане Українською Правничою Фундацією в Журналі „Практика Європейського суду з прав людини Рішення. Коментарі. № 1(29)'2006, можливість використання якого (журналу) передбачена абз. 2 п. 9 Інформаційного листа ВГСУ  від 18.11.2003р. № 01-8/1427).

При цьому, Відповідач 1 у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень по відношенню до інших учасників справи (вони не перебувають у його підпорядкуванні), а виступає як суб'єкт господарських відносин, що за змістом ч. 1 ст.2 , п.п. 1, 6, 7 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України унеможливлює віднесення цього спору до компетенції адміністративного суду.  

Таким чином, цей спір підвідомчий господарському суду, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в Інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005р. № 3.2.-2005, та позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 3 Рекомендації Президії „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007р. № 04-5/120.

При визначенні підсудності цієї справи суд виходив з того, що, оскільки  і за суб'єктним складом учасників спори, і за предметом цього спору останній має кваліфікуватися як корпоративний у розумінні п. 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та п. 13 Рекомендації Президії ВГСУ„Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007р. № 04-5/120, він (спір), з урахуванням спеціальних приписів ч. 5 ст. 16 цього кодексу має розглядатися судом саме за місцезнаходженням товариства – ВАТ „Азовмаш”(а.с.39).

При цього суд вважає за необхідне звернути увагу на неможливість застосування ч. 4 ст. 16 Господарського кодексу України як з причин неможливості віднесення Відповідача 1 до наведеного в цій частині переліку органів і відсутності державної таємниці у матеріалах справи, так  і з природу цього корпоративного спору, на яку не може вплинути статус Відповідача 1 як державного органу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідачів в рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 12, 16, 23, 33, 34, 43, 49, 58,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Українська промислово-транспортна компанія”, м. Маріуполь до  Фонду державного майна України, м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю „Реєстраційний центр „Stock-service”, м. Донецьк про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити дії задовольнити у повному обсягу.

2. Визнати  незаконною відмову Фонду державного майна України взяти участь у позачергових загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш”, які відбудуться 10 листопада 2008р. о 12 год. 00 хв. за адресою: 87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1, конференц-зал.

3. Визнати незаконною відмову Фонду державного майна України взяти участь в установчих зборах Закритого акціонерного товариства „Азовмаш”, які відбудуться 10 листопада 2008р. о 12 год. 00 хв. за адресою: 87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1, конференц-зал

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Реєстраційний центр „Stock-service” скласти та передати Відкритому акціонерному товариству „Азовмаш” реєстр власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства „Азовмаш” станом на дату проведення загальних зборів акціонерів 10 листопада 2008р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Фонду державного майна України, м. Київ (ідентифікаційний код 00032945)  на користь Закритого акціонерного товариства „Українська промислово-транспортна компанія”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 32457275) відшкодування державного мита у сумі 42,50 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Реєстраційний центр „Stock-service”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 24464796) на користь Закритого акціонерного товариства „Українська промислово-транспортна компанія”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 32457275) відшкодування державного мита у сумі 42,50 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засіданні 27.10.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення  підписано 27.10.2008р.

8. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя