Постанова

від 17.10.2008 по справі 2-а-468/2008

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-468/2008р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2008 року  Снігурівський районний суд Миколаївської області

 у складі : головуючого   -     судді  Лисенко М.Є.,

                 при секретарі   -     Бурбела І.А.,

                 за участю представника позивача –

ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка справу за адміністративним позовом

ОСОБА_2

 до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі  Миколаївської області  про захист соціальних прав та визнання протиправною бездіяльність щодо забезпечення проведення щомісячної доплати за статусом "Діти війни" та зобов"язання вчинення нарахувань і виплати додаткової соціальної гарантії,

В С Т А Н О В И В :

29 вересня 2008 року

ОСОБА_2

. звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі  Миколаївської про захист соціальних прав та визнання протиправною бездіяльність щодо забезпечення проведення щомісячної доплати за статусом "Діти війни" та зобов"язання вчинення нарахувань і виплати додаткової соціальної гарантії, за період 2007-2008 роки.      

          В заяві вказала, що належить до соціальної категорії  громадян  за статусом "Діти війни", та має право на соціальні пільги згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон).

          В вересні 2008 року звернулася з заявою до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі  Миколаївської області  про перерахування та виплату належної їй доплати до пенсії, яку отримує за віком відповідно до Закону. Листом від 08 вересня 2008 року відповідач відмовив у проведені доплати до пенсії.

          Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 6-рп \2007 рік від 9 липня 2007 року та №10-рп\2008 від 22 травня 2008 року позивачка просила суд визнати рішення про відмову перерахунку та проведення щомісячної доплати за статусом "Діти війни" неправомірним та зобов'язати відповідача провести виплату 30% розміру мінімальної пенсії за віком щомісячно за 2007 рік та доплату 20% розміру мінімальної пенсії за віком щомісячно за період  з 01 січня по серпень 2008 року.

          У судове засідання представник позивачки не  з'явилася, але надала письмову заяву про розгляд справи без її участі та підтримання позовних вимог у повному обсязі.            

          Представник Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі  Миколаївської області в судове засідання не з"явився. Начальник Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі  Миколаївської області згідно листа від 17.10.2008 року просила справу розглянути у відсутність представника Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі  Миколаївської області, зазначивши про відмову задоволення позовних вимог  на підставі раніше наданих заперечень.

         Дослідивши докази, суд прийшов до наступного.

         Як свідчить пенсійне посвідчення на ім'я

ОСОБА_2

, за

ІНФОРМАЦІЯ_1

 УПСЗН Снігурівської райдержадміністрації, (а.с.5) позивачка відноситься до соціальної категорії "Діти війни" і має право користуватися пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 року (далі Закон).

         В силу ст. 6 Закону "дітям війни" пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Таким чином, позивачка відповідно до цього Закону має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %. Але їй в цьому відмовлено за листом - відповіддю Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі  Миколаївської області (а.с.6-7).

          Згідно ст. 111 Закону України "Про бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-У дію ст. 6 Закону було зупинено на 2007 рік, а Законом України Про державний бюджет  України на 2008 рік" розмір виплати зменшено до 10%. Однак за ст. 46 Конституції України, що має найвищу юридичну силу (ст.8 Конституції України) громадяни мають право на соціальний захист у випадках, передбачених законом. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод ( ст.22 Конституції України).

         За рішеннями Конституційного Суду України, що мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів за правовідносинами внаслідок дій і положень статей законів, що визнані неконституційними, від 09.07. 2007 року № 6-рп\2007 рік та від 22.05.2008 року за №10-рп\2008,  визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), положення  п.12 ст.71 Закону України " Про Державний бюджет України на 2007 рік ", якою зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та аналогічних положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", які означені виплат  скоротили від загально визначеного розміру.

           Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст.55 Конституції України).

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

           Суд вважає, що відмовляючи позивачеві у додатковій виплаті відповідач порушив права

ОСОБА_2

., визначені Конституцією України та вказаним Законом.

           Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

            Згідно зі ст.1 Протоколу №1 до вказаної  Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права" і, таким чином, як власність.

            Європейський Суд з прав людини при розгляді справи "Качко проти України" зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. У зв"язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України "Про державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як  lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань.

           Невиконання державою ( в особі Пенсійного Фонду, на який покладено проведення виплат за аналогією з положеннями Закону України "Про бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року за №107-У1) своїх соціальних зобов"язань щодо окремих громадян ставить їх у не рівні умови, підриває принцип довіри  особи до держави і закономірно призводить до порушення принципів соціальної справедливості у правовій державі. Законами  України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" безпідставно скасовано та зменшено відповідно обсяг соціальної пільги, виплата якої передбачена іншим чинним Законом України, а саме Законом України "Про соціальний захист дітей війни" і гарантована Конституцією України.

           На підставі викладеного, суд не приймає заперечення проти позову з боку відповідача, у тому числі і щодо законодавчого не врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком, що підлягає застосуванню для обчислення розміру доплати, порядку виплат та джерел фінансування.

           Позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та підлягають задоволенню зі стягненням у відповідності до ст.94 КАС України судових витрат, розмір яких підтверджено наданими квитанціями про оплату.

            Також підлягає задоволенню і вимога про поновлення строку звернення до суду, так як на думку суду, він пропущений з поважної причини, бо позивачка є малозабезпеченою особою і сподівалася на добровільне врегулювання спору, що не сталося з вини відповідача.

           Керуючись ст.ст. 122, 138, 158-163,167 КАС України, рішенням Конституційного Суду України  № 6-рп\2007 рік  від 09.07.2007 року у справі №1-29\2007, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд  -

П О С Т А Н О В И В:

          Строк звернення

ОСОБА_2

 до суду – поновити.

          Адміністративний позов

ОСОБА_2

 до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі  Миколаївської області про визнання рішення про відмову перерахунку та проведення щомісячної доплати за статусом "Діти війни" неправомірним та зобов'язання вчинення нарахувань і виплати додаткової соціальної гарантії -  задовольнити.

         Визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі  Миколаївської області від 08 вересня 2008 року  про відмову позивачу у перерахунку та проведення щомісячної доплати за статусом "Діти війни".  

         Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі  Миколаївської області провести нарахування та виплату додаткової соціальної гарантії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"

ОСОБА_2

 2007 рік та січень-серпень 2008 року.

         Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Снігурівського району Миколаївської області на користь

ОСОБА_2

., - 3 грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору та 10 грн. на оплату правової допомоги, а всього 13 грн.40 коп.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду  подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через Снігурівський районний суд.

СУДДЯ: