Постанова

від 03.04.2012 по справі 10/5005/14316/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р. Справа № 10/5005/14316/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Головуючого Плюшка І.А.,

суддів: Кочерової Н.О.,

Саранюка В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лівана"

на постанову Дніпропетровського апел яційного господарського суд у

від 08.02.2012 року

у справі № 10/5005/14316/2011

господарського суду Дніпр опетровської області

за позовом Дніпропетровської міськ ої ради

до 1) приватного підп риємства "Джерело",

2) товариства з обмежен ою відповідальністю "Лівана" ,

третя особа, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору, на стороні позивача комунальне підпр иємство "Дніпропетровське мі жміське бюро

технічн ої інвентаризації",

про визнання договору купівл і-продажу від 03.11.2010 року частков о недійсним

за участю представників с торін:

від позивача: не з'явили ся

від відповідача 1: ОСОБ А_1. дов. від 22.11.2011 року

від відповідача 2: не з'явилися

від третьої особи: не з'я вилися

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року Дніпро петровська міська рада зверн улась до господарського суду з позовом до приватного підп риємства "Джерело" та товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Лівана" про визнання нед ійсним договору купівлі-прод ажу від 03.11.2010 року.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначав, що час тина відчужених за договором купівлі-продажу від 03.11.2010 року, укладеним між відповідачами у справі, об'єктів нерухомост і знаходиться на земельній д ілянці, що є комунальною влас ністю, а відтак, зазначений до говір порушує законні права держави в особі територіальн ої громади міста Дніпропетро вська на земельну ділянку. Пр и цьому, договір купівлі-прод ажу від 03.11.2010 року не відповідає вимогам чинного законодавст ва оскільки в зазначеному до говорі не вказано таких істо тних його умов, як кадастрови й номер земельної ділянки, на якій розташована частина ві дчужуваних об'єктів, її цільо ве призначення, що суперечит ь абз.1 ч. 6 ст. 120 Земельного кодек су України та ч. 2 ст. 377 Цивільно го кодексу України, відсутня інформація про власника чи к ористувача такої земельної д ілянки, не вказано адресу, за я кою знаходиться частина відч ужуваних за зазначеним догов ором об'єктів нерухомості. Кр ім того, позивач зазначив, що в супереч вимогами ст. 116, абз.1 ч. 6 ст. 120, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 55, ст. 56 Закону Украї ни "Про землеустрій" виділенн я земельної ділянки з формув анням нової земельної ділянк и із власним кадастровим ном ером відповідачем-1 не здійсн ювалось, а тому земельна діля нка, що перебуває в комунальн ій власності, не могла бути пе редана у користування ТОВ "Лі вана" разом із частиною відчу жуваних об'єктів нерухомості .

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 22.11.2011 року (суддя: І.М. Коще єв) позовні вимоги задоволен о.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 03.11.2010 року, укладений між приватним під приємством "Джерело" та товар иством з обмеженою відповіда льністю "Лівана", посвідчений приватним нотаріусом Дніпро петровського міського нотар іального округу ОСОБА_2., в частини продажу прибудови а -1 загальною площею 140,4 кв.м.; адмі ністративної будівлі літ. Б-2 з агальною площею 46,2 кв.м., сходів з козирком літ. б; адміністрат ивної будівлі літ. В-2 загально ю площею 46,5 кв.м., сходів з козир ком літ. в, літ в ганку та спору д № 1-6, 9, 1. Стягнуто судові витрат и.

При цьому, місцевий господа рський суд, виходив з того, що матеріалами справи доведено та відповідачем-1 визнано фак т перебування частини відчуж ених за спірним договором бу дівель на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності, а відтак, договір к упівлі-продажу від 03.11.2010 року не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 377 Ц ивільного кодексу України, с т. 120 Земельного кодексу Украї ни, та порушує законні права д ержави в особі територіально ї громади м. Дніпропетровськ а на земельну ділянку.

Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 08.02.2012 року (судді : І.М. Науменко - головуючий, О .В. Голяшкін, В.Ф. Мороз) рішення місцевого господарського су ду змінено, виключено з його р езолютивної частини визнанн я недійсним договору від 03.11.2010 р оку в частині продажу прибуд ови а-1 загальною площею 8,9 кв.м. Решту рішення залишено без з мін.

При цьому, апеляційний госп одарський суд встановив, що с пірний договір в частині про дажу прибудови а-1 загальною п лощею 8,9 кв.м. визнано місцевим господарським судом недійсн им безпідставно, оскільки за значена прибудова знаходить ся на земельній ділянці, що на лежала на праві приватної вл асності відповідачу-1 (продав цю) на підставі Державного ак ту на право власності на земе льну ділянку Серія ДП № 085978.

В касаційній скарзі товари ство з обмеженою відповідаль ністю "Лівана" просить рішенн я місцевого господарського с уду та постанову апеляційног о господарського суду скасув ати, а справу направити на нов ий розгляд до господарського суду першої інстанції. При ць ому, скаржник посилається на порушення судами норм матер іального та процесуального п рава.

Заслухавши представника в ідповідача-1, перевіривши пов ноту встановлених судом обст авин справи та їх юридичну оц інку, Вищий господарський су д України вважає, що касаційн а скарга не підлягає задовол енню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанц ій встановлено та матеріалам и справи підтверджено, що 03.11.2010 року між приватним підприємс твом "Джерело" (продавець) та т овариством з обмеженою відпо відальністю "Лiвана" (покупець ) укладено договір купiвлi -про дажу, що посвідчений приватн им нотаріусом Дніпропетровс ького міського нотаріальног о округу ОСОБА_2.

За вказаним договором прод авець зобов'язується передат и у власність покупцю, а покуп ець зобов'язується прийняти нежитлову будівлю, лiт.А-2 з при будовою літ.а-1 загальною площ ею 140,4 кв.м., літ.а ганок, літ.а4, над а-1 сходи; адмiнiстративну буді влю лiт. Б-2 загальною площею 46,2 к в.м., сходи з козирком літ.б; адм іністративну будівлю В-2 зага льною площею 46,5 кв.м., літ.в сход и з козирком, літ.в' ганок; №1-9, І, ІІ споруди, що знаходяться за адресою: м.Днiпропетровськ, ву л. Аптекарська балка, 8.

Звертаючись до місцевого г осподарського суду з позовом у даній справі, Дніпропетров ська міська рада просить виз нати зазначений договір неді йсним, оскільки частина відч ужених за цим договором, об'єк тів нерухомості знаходиться на земельній ділянці, що є ком унальною власністю, а відтак , зазначений договір порушує законні права держави в особ і територіальної громади міс та Дніпропетровська на земел ьну ділянку.

Відповідно до ст. 202 Цивільно го кодексу України правочино м є дія особи, спрямована на на буття, зміну або припинення ц ивільних прав та обов' язків .

Підставою недійсності пра вочину є недодержання в моме нт вчинення правочину сторон ою (сторонами) вимог, які встан овлені частинами першою-трет ьою, п' ятою та шостою ст. 203 Цив ільного кодексу України (ст. 21 5 ЦК України).

Стаття 203 Цивільного кодекс у України містить загальні в имоги, додержання яких є необ хідним для чинності правочин у.

Так, зокрема, частиною 1 стат ті 203 Цивільного кодексу Украї ни визначено, що зміст правоч ину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільн ого законодавства, а також ін тересам держави і суспільств а, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнан ня правочинів (договорів) нед ійсними, суд повинен встанов ити наявність тих обставин, з якими закон пов' язує визна ння угод недійсними та наста ння відповідних наслідків: в ідповідність угоди вимогам з акону, додержання встановлен ої форми угоди, правоздатніс ть сторін за угодою, у чому кон кретно полягає неправомірні сть дій сторони та інші обста вини, що мають значення для пр авильного вирішення спору.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій, відповідно до умов договору купівлі-про дажу від 03.11.2010 року об'єкти неру хомого майна, які відчужують ся за спірним договором, розт ашовані на земельній ділянці розміром 0, 0151 га з кадастровим номером 1210100000:07:479:0003 та цільовим пр изначенням - "Обслуговуванн я жилого будинку, господарсь ких будівель і споруд".

Разом з цим, суди попередніх інстанцій також встановили, що частина відчужуваних за с пірним договором об'єктів не рухомого майна, а саме: адмiнiс тративна будiвля лiт.Б-2, сходи з козирком лiт.б; адмiнiстративн а будiвля В-2, сходи з козирком л iт.в, літ. в' ганку та споруд №1-6, 9, 1 , знаходяться на iншiй земельнi й ділянці, що має інший кадаст ровий номер - 1210100000:07:479:0017, значитьс я за іншою адресою (м. Днiпропе тровськ, вул. Курчатова, 7) та ма є інше цільове призначення - "Роздрібна торгівля та комер ційні послуги". Крім того, вста новлено, що зазначена земель на ділянка (за кадастровим но мером 1210100000:07:479:0017) перебуває у влас ності територіальної громад и міста Днiпропетровська в ос обi Днiпропетровської місько ї ради.

Згідно з ч. ст. 638 Цивільного к одексу України договір є укл аденим, якщо сторони в належн ій формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істо тними умовами договору є умо ви про предмет договору, умов и, що визначені законом як іст отні або є необхідними для до говорів даного виду, а також у сі ті умови, щодо яких за заяво ю хоча б однієї із сторін має б ути досягнуто згоди.

Аналогічні положення міст ить також і частина 2 статті 180 Г осподарського кодексу Украї ни.

Виходячи з наведених вимог законодавства, істотними є т і умови договору, які визнані такими за законом та які є нео бхідними для договорів конкр етного виду.

Відповідно до ст. 655 Цивільно го кодексу України за догово ром купівлі-продажу одна сто рона (продавець) передає або з обов'язується передати майно (товар) у власність другій сто роні (покупцеві), а покупець пр иймає або зобов'язується при йняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 2 ст. 377 Цивільн ого кодексу України та ч. 6 ст. 12 0 Земельного кодексу передба чено, що розмір та кадастрови й номер земельної ділянки, пр аво на яку переходить у зв'язк у з переходом права власност і на житловий будинок, будівл ю або споруду, є істотними умо вами договору, який передбач ає набуття права власності н а ці об'єкти (крім багатокварт ирних будинків).

Господарські суди поперед ніх інстанцій, дослідивши сп ірний договір та встановивши , що об'єкти нерухомого майна, які були вiдчуженi за спiрним д оговором, знаходяться на дво х різних земельних ділянках за різними адресами та різни м цільовим призначенням, ціл ком вірно прийшли до висновк у, що сторонами в момент вчине ння правочину не було дотрим ано всіх необхідних вимог чи нного законодавства України щодо укладення такого виду д оговору, як, зокрема, договір к упівлі-продажу нерухомого ма йна. Укладаючи між собою спір ний договір, відповідачі у сп раві не дійшли згоди щодо всі х істотних умов, що є необхідн ими для договорів даного вид у, а саме: в договорі в порушен ня абз.1 ч. 6 ст. 120 Земельного код ексу України та ч. 2 ст. 377 Цивіль ного кодексу України не вказ ано кадастровий номер земель ної ділянки, на якій розташов ана частина відчужуваних об' єктів, її цільове призначенн я, відсутня інформація про вл асника чи користувача такої земельної ділянки, не вказан о адресу, за якою знаходиться частина відчужуваних за заз наченим договором об'єктів н ерухомості.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господ арського кодексу України, у р азі якщо сторони не досягли з годи з усіх істотних умов гос подарського договору, такий договір вважається неукладе ним (таким, що не відбувся).

Згідно зі ст. 217 Цивільного ко дексу України недійсність ок ремої частини правочину не м ає наслідком недійсності інш их його частин і правочину в ц ілому, якщо можна припустити , що правочин був би вчинений і без включення до нього недій сної частини.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає , що суди попередніх інстанці й правомірно прийшли до висн овку, що спірний договір в час тині відчуження будівель, як і знаходяться на земельній д ілянці, що перебуває в комуна льній власності, та кадастро вий номер, розмір, а також ціль ове призначення якої не пого джено сторонами в якості іст отної умови в спірному догов орі, не відповідає вимогам чи нного законодавства України та порушує законні права дер жави в особі територіальної громади міста Дніпропетровс ька на земельну ділянку.

При цьому, суд апеляційної і нстанції, дослідивши спірний договір купівлі-продажу від 03.11.2010 року та інші, наявні в мате ріалах справи докази (догові р оренди землі від 24.03.2006 року, ук ладений між позивачем та від повідачем-1 у даній справі, тех нічний паспорт на громадськи й будинок - нежитлову будівл ю літ А-2, адміністративну буді влю літ. В-2, літ. Б-2 по вул. Аптека рська балка в м. Дніпропетров ську, державний акт на право в ласності на земельну ділянку Серії ДП № 085978), встановив, що пр ибудова а-1, загальною площею 8 ,9 кв.м, знаходиться на земельн ій ділянці з кадастровим ном ером 1210100000:07:479:0003, тобто на земельні й ділянці, погоджену сторона ми в спірному договорі. А відт ак, цілком правомірно змінив рішення місцевого господарс ького суду, виключивши з його резолютивної частини визнан ня недійсним договору від 03.11.20 10р. в частині продажу прибудов и а-1 загальною площею 8,9 кв.м.

Таким чином, враховуючи вст ановлені попередніми судови ми інстанціями обставини спр ави, колегія суддів касаційн ої інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що на момент уклад ення спірного договору купів лі-продажу його сторонами не було дотримано вимогу ч. 1 ст. 20 3 Цивільного кодексу України , а зміст спірного договору в ч астині відчуження нежитлови х будівель, які знаходяться н а земельній ділянці з кадаст ровим номером 1210100000:07:479:0017, що переб уває в комунальній власності , не відповідає вимогам чинно го законодавства України та порушує законні права держав и в особі територіальної гро мади міста Дніпропетровська на земельну ділянку.

З огляду на викладене, колег ія суддів Вищого господарськ ого суду України вважає, що по станова апеляційного господ арського суду відповідає вим огам закону, а тому підстав дл я її зміни чи скасування не вб ачається.

Посилання скаржника на пор ушення норм матеріального та процесуального права при ви несенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв' я зку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судо вого акту колегія суддів не в бачає.

З огляду на викладене та кер уючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господар ського процесуального кодек су України, Вищий господарсь кий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю "Лівана" залишити без задоволення, а постанову Дні пропетровського апеляційно го господарського суду від 08.0 2.2012 року у справі № 10/5005/14316/2011 без змі н.

Головуючий І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

В. Саранюк