Рішення

від 04.04.2012 по справі 2-6563/11

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

cpg1251

Справа № 2-6563/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2012

Справа №2-6563/11

Провадження № 2/2027/1313/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого -судді Яремчука В.І., при секретарі Новаковій Т.С.,

розглянувши заочно в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Московського районного управління у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, суд -

В С Т А Н О В И В:

До суду 31 жовтня 2011 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Служба у справах дітей Московського районного управління у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, без згоди батька -ОСОБА_2.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що з 23 січня 2010 року по теперішній час вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем у справі -ОСОБА_2. Від спільного життя вони мають неповнолітню дочку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. З 03 січня 2011 року вони з відповідачем шлюбно-сімейні відносини не підтримують, проживають окремо один від одного. 04.08.2011 року вона звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки та дружини. На цей час рішення у даній справі не прийнято, оскільки відповідач в судові засідання не з'являвся. На запрошення своєї родини з місця її народження (с. Паршин Облівського району Ростовської області), яка там проживає, вона має намір навесні 2012 року разом з дочкою відвідати своїх рідних, які проживають у Російській Федерації та відпочити. Ця подорож матиме значення для духовного та фізичного розвитку її дочки, оскільки в значній фінансовій допомозі, яку надають її мати та бабуся, вона матиме можливість оздоровити доньку в морській кліматичній зоні. Але відповідач у справі ОСОБА_2. безпідставно не надає згоди на виїзд дитини за межі України, розмов на цю тему уникає, ця позиція шкодить інтересам дитини та не сприяє її всебічному та гармонійному розвитку.

Позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення та розглядати справу за її відсутністю, про що надала письмову заяву.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, у суду відсутні відомості про причину неявки відповідача в судові засідання на 14.02.2012 р. та 04.04.2012 р., повістки, що направлялися судом відповідачу, повернути до суду через неотримання. В зв'язку з чим суд визнає неявку відповідача неповажною та розглядає справу за його відсутності на підставі наявних в ній доказів.

Представник третьої особи -Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Трохов С.М., який діє на підставі довіреності (а.с.31), просив розглядати справу за його відсутністю та прийняти рішення на розсуд суду, про що надав письмову заяву.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно положень ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 23 січня 2010 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась ОСОБА_3, батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5).

Згідно довідки з місця проживання малолітня ОСОБА_3, 2010 року народження зареєстрована та проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с.6).

Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьківських прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Як визначено ст. З Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. При цьому переміщення або утримування дитини розглядаються як незаконні, якщо: при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь-якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування; та у момент переміщення або утримування ці права ефективно здійснювалися, колективно або індивідуально, або здійснювалися б, якби не переміщення або утримування.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч.3 ст. 313 Цивільного Кодексу України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадяни України" від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 р. № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 р. № 231.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Згідно з Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231, відомості про дітей, які їдуть за кордон разом з батьками (законними представниками), вписуються в паспорти батьків чи одного з батьків (законних представників) на підставі заяви громадянина, у чий паспорт вписуються діти, у разі потреби самостійного виїзду дитини, яка постійно проживає в Україні, за кордон оформляється проїзний документ, а у випадках, передбачених пунктом 4 цих Правил, - паспорт (п. 17); оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально, за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду (п. 18).

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків у всіх правах і обов'язках відносно своїх дітей. Законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.

Виїзд за кордон дитини ОСОБА_3, 2010 р.н. в супроводі її матері ОСОБА_1 з метою оздоровлення та відпочинку відповідає інтересам дитини, тому вимога про надання такого дозволу підлягає задоволенню.

Проте, вимога позивачки про негайне виконання рішення в частині оформлення документів на тимчасовий виїзд за межі України не підлягає задоволенню, оскільки не передбачена чинним законодавством.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 3, 151, 153, 155 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,11, 60, 74, 88, 169, 197 ч.2, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Московського районного управління у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, задовольнити частково.

Дозволити тимчасовий виїзд дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, зареєстрованої в АДРЕСА_1, в супроводі її матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1, за межі України в Російську Федерацію на період 2012 року, із оформленням документів на тимчасовий виїзд за межі України, без згоди батька дитини -ОСОБА_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою

відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку до апеляційного суду

Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги

позивачем, якщо апеляційну скаргу не було подано, та подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію заочного рішення направити відповідачу у триденний строк з дня його проголошення.

Суддя (Яремчук В.І.)