Постанова

від 04.04.2012 по справі 30/289

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2012 р. Справа № 30/289

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну ск аргу Приватного сільсько господарського підприємств а

"Шевченківське "

на рішення го сподарського суду міста Києв а від 10.11.2011р. та

постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 26.01.2012р.

у справі № 30/289

за позовом Приватног о сільськогосподарського пі дприємства "Шевченківське"

до Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Українська лізингова ком панія"

про визнанн я недійсним п.3.9 додатку №4 до до говору від 24.04.2011 року

№01-70/08-обл,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність у справі,

від відповідача: ОСОБА_2 . - довіреність у справі,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогоспо дарське підприємство "Шевчен ківське" звернулося до госпо дарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обме женою відповідальністю "Укра їнська лізингова компанія" і просило суд визнати недійсн им пункт 3.9 статті 3 додатку №4 (З агальні умови фінансового лі зингу) до укладеного сторона ми договору фінансового лізи нгу №01-70/08-обл від 24.04.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що умови, визначені сторо нами в оспорюваному пункті, н е відповідають вимогам Закон у України "Про фінансовий ліз инг". Зокрема, позивач посилає ться на те, що у пункті 3.6. Загал ьних умов фінансового лізинг у (додаток №4 до договору) та в Г рафіку сплати лізингових пла тежів (додаток №1 до договору) сторонами визначено конкрет ний розмір платежу як винаго роди лізингодавцю за отриман е в лізинг майно, в той час як п унктом 3.9 Загальних умов фінан сового лізингу визначено пла тіж, як винагорода, яка підляг ає сплаті відповідачу виключ но внаслідок збільшення кур су долара США по відношенню д о гривні, який не передбачени й ч.2 ст.16 Закону України "Про фі нансовий лізинг".

Заперечуючи проти задовол ення позову, відповідач поси лається на те, що положення ча стини 2 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" не обмежу ють включення до складу лізи нгових платежів таких складо вих, як зміна курсової різниц і.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 10.11.2011р. (судд я Ващенко Т.М.), залишеним без з мін постановою Київського ап еляційного господарського с уду від 26.01.2012р. (головуючий, судд я Гаврилюк О.М., судді Майданев ич А.Г., Мальченко А.О.), у задово ленні позову відмовлено за в ідсутності правових підстав для визнання оспорюваного п ункту недійсним.

Не погоджуючись з ухвалени ми у справі судовими актами, п озивач звернувся до Вищого г осподарського суду України з касаційною скаргою, в якій пр осить суд їх скасувати, як так і, що ухвалені з порушенням но рм матеріального та процесуа льного права, та ухвалити нов е рішення про задоволення по зову.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у к асаційній інстанції, обговор ивши доводи касаційної скарг и, проаналізувавши на підста ві фактичних обставин справи застосування норм матеріаль ного та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить кас аційну скаргу такою, що не під лягає задоволенню з таких пі дстав.

Судами встановлено, що стор онами укладено договір фінан сового лізингу №01-70/08-обл від 24.04.2 008р. за умовами якого, відповід ач надає в платне володіння т а користування на умовах фін ансового лізингу позивачу пр едмет лізингу, найменування, модель, рік випуску, ціна один иці, кількість і загальна вар тість якого наведена у специ фікації, а позивач зобов' яз ався прийняти предмет лізинг у та сплачувати лізингові пл атежі на умовах даного Догов ору.

Відповідно до специфікаці ї, предметом лізингу є зерноз биральний комбайн "Лексикон 570", 2008 року випуску, вартістю 1 864 780 ,08 грн. (без ПДВ); початкозбирач Конспид 8-70 FC, 2008 року випуску, вар тістю 367 401,73 грн. (без ПДВ).

Згідно пункту 3.1 договору по зивач виплачує відповідачу л ізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингови х платежів, який є додатком №1 до договору, та умов статті 3 З агальних умов фінансового лі зингу, який є додатком №4 до до говору.

Лізингові платежі включаю ть: суму авансового платежу, я кий включає суму, яка відшкод овує (компенсує) частину варт ості предмета лізингу, а тако ж чергових лізингових платеж ів: суму, яка відшкодовує (комп енсує) частину вартості пред мета лізингу; винагороду (ком ісію) лізингодавцю за отрима ний у лізинг предмет лізингу .

Пунктом 3.6 Загальних умов фі нансового лізингу (додаток № 4 до договору) визначено, що по зивач не пізніше дати місяця , наступного за місяцем, в яком у було передано предмет лізи нгу, визначеної згідно п. 3.5 Заг альних умов, зобов' язаний с платити винагороду, яка визн ачається виходячи із вартост і предмета лізингу, кількост і днів за період з дня підписа ння акту до цієї дати, та подві йної облікової ставки НБУ, як а діяла в цей період.

У пункті 3.9 Загальних умов фі нансового лізингу передбаче но, що на дату сплати, визначен у пунктом 3.5 Загальних умов, лі зинговий платіж (крім авансо вого лізингового платежу та останнього чергового лізинг ового платежу), який підлягає сплаті згідно Графіку та Заг альних умов, коригується на с уму Винагороди, яка визначає ться за формулою: V1 = So * K - So

де, So - сума чергового лізин гового платежу за Договорами на дату сплати;

К - коефіцієнт, який визнач ається як відношення курсу г ривні до долару США, встановл еного НБУ за 5 (п' ять) календа рних днів до дати сплати черг ового лізингового платежу, з гідно п 3.5 Загальних умов, та зб ільшеного на 0,59 % (нуль цілих п' ятдесят дев' ять сотих) відс отка, до курсу гривні до долар у США, за яким АКІБ "УкрСиббанк " (далі - банк), по дорученню лі зингодавця фактично здійсни в продаж (конвертування у гри вню) коштів у іноземній валют і (валютного кредиту), що підтв ерджується відповідною дові дкою Банку, або завіреною коп ією банківської виписки, отр иманих лізингодавцем для при дбання предмета лізингу та й ого подальшої передачі лізин гоодержувачу у фінансовий лі зинг. Якщо значення коефіціє нта K менше одиниці, то сума V1 не розраховується;

* - знак множення.

Якщо курс гривні до долара С ША, за яким банк за дорученням лізингодавця фактично здійс нив купівлю доларів США на мі жбанківському валютному рин ку, що підтверджується відпо відною довідкою банку, або за віреною копією банківської в иписки, перевищує більш ніж н а 0,6 (нуль цілих та шість десяти х) відсотка курс гривні до дол ару США, встановлений НБУ, яки й використовується для розра хунку коефіцієнта К, вказано го в цьому пункті, то Лізингод авець направляє лізингоодер жувачу повідомлення про кори гування лізингового платежу на суму винагороди, яке виник ло внаслідок такого перевище ння. Суму такого коригування лізингового платежу лізинго одержувач зобов' язаний спл атити протягом трьох робочих днів з моменту отримання так ого повідомлення.

Предметом розгляду у даній справі є відповідність пунк ту 3.9 статті 3 додатку №4 (Загаль ні умови фінансового лізингу ) до укладеного сторонами дог овору фінансового лізингу №0 1-70/08-обл від 24.04.2011р. вимогам части ни 2 статті 16 Закону України "Пр о фінансовий лізинг".

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що визначений у спірному п ункті платіж, як винагорода, яка підлягає сплаті виключно з врахуванням збільшення ку рсу долара США по відношенню до гривні, не передбачений ча стиною 2 ст.16 Закону України "Пр о фінансовий лізинг".

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК Укра їни, правочином є дія особи, сп рямована на набуття, зміну аб о припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, вирішуючи спір про визн ання договору або його части ни недійсним, господарський суд має встановити наявні сть тих обставин, з якими закон пов' язує визнання до говору (його частини) недійсн им і настання відповідни х наслідків, а саме: відповідн ість змісту договору вимогам закону, додержання встановл еної форми договору; правозд атність сторін за договором; у чому конкретно полягає неп равомірність дій сторони тощ о.

Загальні підстави визнанн я недійсними правочину і нас тання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК У країни.

Відповідно до частин 1 та 3 ст .215 ЦК України підставою недій сності правочину є недодержа ння в момент вчинення правоч ину стороною (сторонами) вимо г, які встановлені частинами першою - третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодекс у, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечит и цьому Кодексу, іншим актам ц ивільного законодавства, а також моральним засадам су спільства; особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності; волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі; правочин має бути спр ямований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним; правочин, що вчиняє ться батьками (усиновлювачам и), не може суперечити правам т а інтересам їхніх малолітніх , неповнолітніх чи непрацезд атних дітей.

В силу ст.ст.626, 628, 627 ЦК України, з міст правочину становить виз начену на розсуд сторін прав очину і погоджену ними домов леність, спрямовану на встан овлення, зміну або припиненн я цивільних прав та обов'язкі в; сторони є вільними в укладе нні договору, виборі контраг ента, визначенні умов догово ру з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, звичаїв д ілового обороту, вимог розум ності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України передба чено право сторін укласти до говір, який не передбачено ак тами цивільного законодавст ва, але відповідає загальним засадам цивільного законода вства; сторони мають право ві дступити в договорі від поло жень актів цивільного законо давства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень акт ів цивільного законодавства , якщо в цих актах прямо вка зано про це, а також у разі, я кщо обов'язковість для сторі н положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідноси н сторін.

Таким чином, суперечність п равочину актам законодавств а як підстава його недійснос ті, повинна ґрунтуватися на п овно та достовірно встановле них судами обставинах справи про порушення певним прав очином (чи його частиною) імпе ративного припису законодав ства чи укладення певного правочину всупереч змісту ч и суті правовідносин сторін; саме по собі відступлення ст оронами від положення законо давства, регулювання їх інши м чином, не свідчить про супер ечність змісту правочину цьо му Кодексу, іншим актам цивіл ьного законодавства, а також моральним засадам суспільст ва.

Статтями 1 та 2 Закону Україн и "Про фінансовий лізинг" визн ачено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових від носин, що виникають з договор у фінансового лізингу, за яки м лізингодавець зобов'язуєть ся набути у власність річ у пр одавця (постачальника) відпо відно до встановлених лізино гоодержувачем специфікацій та умов та передати її у корис тування лізингоодержувачу н а визначений строк не менше о дного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'я зку із договором фінансового лізингу, регулюються положе ннями Цивільного кодексу Укр аїни про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з ур ахуванням особливостей, що в становлюються цим Законом. Г осподарська діяльність, що р егулюється договором лізинг у, здійснюється для досягнен ня економічних і соціальних результатів та з метою одерж ання прибутку.

Договір лізингу має бути ук ладеним у письмовій формі з з азначенням у ньому предмета лізингу, строку лізингу, розм іру лізингових платежів, інш их умов, щодо яких за заявою хо ча б однієї сторони має бути д осягнуто згоди.

Згідно ч.1 статті 16 названого Закону, сплата лізингових пл атежів здійснюється в порядк у, встановленому договором. Н азвана норма надає пріоритет договірного регулювання від носин лізингу над нормативни м.

Частиною 2 названої статті п ередбачено, що лізингові пла тежі можуть включати су му, яка відшкодовує вартість предмета лізингу, платіж як в инагороду лізингодавцю за от римане у лізинг майно; компен сацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, щ о безпосередньо пов'язані з в иконанням договору лізингу.

Таким чином, частина 2 ст.16 За кону визначає у загальному в игляді можливий склад лізинг ових платежів і не встановл ює вичерпний перелік складов их платежів, які можуть включ ати в себе лізингові платежі , та не містить імперативного припису щодо заборони сторо нам договору фінансового ліз ингу визначати і відносити д о лізингових безпосередньо у договорах лізингу інші плат ежі, так само як і визначати ц іну у договорі (винагороду), ро зподіливши її на складові ча стини та розмістивши їх у різ них пунктах договору.

Відповідно до частини 3 стат ті 180 ГК України, при укладенні господарського договору сто рони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну т а строк дії договору.

Ціна (тариф) є формою грошов ого визначення вартості прод укції (робіт, послуг), яку реал ізують суб'єкти господарюван ня. Ціна є істотною умовою гос подарського договору. Ціна з азначається в договорі у гри внях (стаття 189 ГК України).

Відповідно до статті 190 ГК Ук раїни, вільні ціни визначают ься на всі види продукції (роб іт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ці ни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання с амостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських в ідносинах - також за рішення м суб'єкта господарювання.

Частинами 1, 2 статті 533 ЦК Укра їни передбачено, що грошове з обов'язання має бути виконан е у гривнях. Якщо у зобов'язанн і визначено грошовий еквівал ент в іноземній валюті, сума, щ о підлягає сплаті у гривнях, в изначається за офіційним кур сом відповідної валюти на де нь платежу, якщо інший порядо к її визначення не встановле ний договором або законом чи іншим нормативно-правовим а ктом.

Сторонам при визначенні гр ошового зобов' язання не заб ороняється використовувати як грошовий еквівалент іноз емну валюту, при цьому поря док визначення сум, що підляг ають сплаті у гривнях, сторон и можуть визначити у договор і.

Частиною 2 статті 632 ЦК Украї ни допускається можливість з міни ціни після укладення до говору у випадках і на умовах , встановлених договором або законом, тобто, сторони мають право узгодити в договорі як розмір ціни (плати, винагород и тощо), так і спосіб її визнач ення чи подальшої зміни.

У пункті 3.9 ст.3 Загальних пра вил фінансового лізингу стор они договору визначили відпо відну формулу, за якою лізинг одавець здійснюватиме розра хунок додаткової винагород и, на суму якої коригується че рговий платіж, визначений у Г рафіку сплати лізингових пла тежів (додаток №1 до договору).

Отже, за умовами договору та Графіку лізингових платежів сторони визначили порядок з міни лізингового платежу, а с аме суму винагороди в гривня х залежно від курсу гривні до долару США. При цьому, як вірн о зазначено судами, використ ання формули розрахунку скла дової лізингового платежу - винагороди лізингодавця є пр авомірним, оскільки сторонам и чітко встановлено порядок розрахунку винагороди за виз наченою ними формулою.

Таким чином, визначені стор онами у спірному пункті умов и відповідають як загальним засадам цивільного законода вства щодо свободи договору, так і положенням щодо вільно го встановлення у договорі ц іни як його умови.

Доводи скаржника про те, що пунктами 3.6 та 3.9 Загальних умо в фінансового лізингу встано влені два різні види платежі в як винагорода відповідача за отриманий в лізинг предме т лізингу, що суперечить ч.2 ст .16 Закону України "Про фінансо вий лізинг", якою передбачено лише один вид платежу, який пе редбачає винагороду лізинго давця, колегія суддів відхил яє з огляду на таке.

Визначений п.3.6 Загальних ум ов фінансового лізингу платі ж, який не відображений у Графіку лізингових платежі в, що є додатком №1 до договору , нараховується одноразово і умови його нарахування не по ширюються на інші лізинові п латежі, тобто цей платіж не зд ійснює коригування жодного л ізингового платежу. В той час , як положення п.3.9 Загальних ум ов фінансового лізингу щодо оплати курсової різниці як д одаткової винагороди, застос овуються до лізингових плате жів, встановлених у Графіку л ізингових платежів.

Як зазначалося вище, розпод ілення сторонами у договорі фінансового лізингу ціни (ви нагороди) на складові частин и та розміщення їх у різних пу нктах договору, не суперечит ь вимогам чинного законодавс тва.

З врахуванням наведеного, к олегія суддів погоджується з висновком судів двох інстан цій про відсутність правових підстав для визнання недійс ним пункту 3.9 статті 3 додатку № 4 (Загальні умови фінансового лізингу) до укладеного сторо нами договору фінансового лі зингу №01-70/08-обл від 24.04.2011р., оскіль ки він узгоджуються з вимога ми чинного законодавства та не суперечать ним. Тому підст ав для зміни або скасування о скаржуваних рішення та поста нови немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, колегія су ддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватн ого сільськогосподарського підприємства "Шевченківське " залишити без задоволення, а р ішення господарського суду м іста Києва від 10.11.2011р. та постан ову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р . у справі №30/289 - без змін.

Головуючий, суддя Кузьменко М.В.

Суддя Васи щак І.М.

Суддя Палі й В.М.