Рішення

від 01.03.2012 по справі 11/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.03.12 р. Сп рава № 11/277

Господарський суд Донець кої області у складі: головую чого судді Соболєвої С.М., судд ів Мальцева М.Ю., Сич Ю.В.,

при секретарі судового зас ідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому суд овому засіданні матеріали сп рави

за позовом Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1, м.Євпат орія Автономної Республіки К рим, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

до відповідача, Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_2, м.Д обропілля Донецької області , ідентифікаційний номер НО МЕР_2,

про стягнення 22 295,50 грн.,

за участю уповноважених пр едставників:

від позивача: не з' явився,

від відповідача: не з' явив ся, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підп риємець ОСОБА_1, м.Євпатор ія Автономної Республіки Кри м, звернувся до господарсько го суду Донецької області з п озовом до Відповідача, Фізич ної особи-підприємця ОСОБА _2, м.Добропілля Донецької об ласті, про стягнення 22 295,50 грн., у тому числі 21 531,07 грн. основного боргу, 123,88 грн. 3% річних, 640,55 грн. пе ні в розмірі подвійної облік ової ставки Національного ба нку України.

В обґрунтування своїх вимо г Позивач посилається на нен алежне виконання Відповідач ем грошових зобов' язань за договором №б/н від 23.04.2011р. у част ині оплати отриманого за ним товару, внаслідок чого утвор илась заборгованість та вини кли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розр ахунок позовних вимог, копії : договору від 23.04.2011р., розписки в ід 23.04.2011р.

Нормативно свої вимоги Поз ивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 49, 61, 82, 84 Господарського процесуальн ого кодексу України, ст.ст.193, 230, 231 Господарського кодексу Укр аїни, ст.ст.525, 526, 530, 533, 545, 692 Цивільног о кодексу України.

02.11.2011р., 29.11.2011р., 04.01.2012р. та 28.02.2012р. Позив ачем надані суду пояснення п о справі.

Справа розглядається у вищ енаведеному складі суду згід но розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 12.01.2012р.

Представник Позивача в судове засідання 01.03.2012р. не з' явився.

Представник Відповід ача в судове засідання 01.03.2012р. н е з' явився, причин неявки не повідомив та не надав суду ви требувані документи.

Оскільки ухвали суду спрям овувались рекомендованою ко респонденцією за адресою Від повідача, яка вказана Позива чем в позовній заяві, а також м іститься у інших документах, доданих до матеріалів справ и, суд дійшов висновку, що оста нній повідомлений про час та місце судового засідання на лежним чином.

Суд вважає за можливе розгл янути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуальн ого кодексу України, за наявн ими в справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за св оїм внутрішнім переконанням , суд дійшов висновку, що позов ні вимоги підлягають задовол енню частково, виходячи з нас тупного.

Між Фізичною особою-підпри ємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір, за змісто м якого вказані суб' єкти пі дприємницької діяльності вч инили правочин купівлі-прода жу холодильного обладнання: компресор у кількості 2 од., ви парювач - 2 од. та конденсатор - 1 од., загальною вартістю 3 800, 00 Євро. Одночасно, у даному дог оворі сторони зазначили, що П озивач поставив обладнання 2 3.04.2011р. та отримав передоплату у сумі 1 800,00 Євро, а Відповідач зо бов' язується у трьохмісячн ий строк погасити залишок су ми за обладнання (2 000,00 Євро).

Відповідно до ст.202 Цивільно го кодексу Україниё правочин ом є дія особи, спрямована на н абуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків . Правочини можуть бути однос торонніми та дво- чи багатост оронніми (договори). Одностор оннім правочином є дія одніє ї сторони, яка може бути предс тавлена однією або кількома особами. Односторонній право чин може створювати обов'язк и лише для особи, яка його вчин ила. Односторонній правочин може створювати обов'язки дл я інших осіб лише у випадках, в становлених законом, або за д омовленістю з цими особами. Д во- чи багатостороннім право чином є погоджена дія двох аб о більше сторін. До правовідн осин, які виникли з односторо нніх правочинів, застосовуют ься загальні положення про з обов'язання та про договори, я кщо це не суперечить актам ци вільного законодавства або с уті одностороннього правочи ну.

Пунктом 5 ст.203 Цивільного код ексу України встановлено, що правочин має бути спрямован ий на реальне настання право вих наслідків, що обумовлені ним.

Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій форм і, якщо його зміст зафіксован ий в одному або кількох докум ентах, у листах, телеграмах, як ими обмінялися сторони (п.1 ст. 207 Цивільного кодексу України ).

Як передбачено ст.655 Цивільн ого кодексу України, за догов ором купівлі-продажу одна ст орона (продавець) передає або зобов'язується передати май но (товар) у власність другій с тороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується п рийняти майно (товар) і сплати ти за нього певну грошову сум у.

Оцінивши зміст зазначеног о договору, з якого виникли ци вільні права та обов' язки с торін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природо ю є реальною угодою, яка фіксу є факт передачі 23.04.2011р. Позиваче м та отримання Відповідачем обумовленого ним товару, вст ановлює обов' язок сплати 2 00 0,00 Євро протягом трьох місяці в з моменту поставки, підпада є під правове регулювання но рм статті 655-697 Цивільного кодек су України.

Отже, за укладеним між сторо нами правочином, поставка вв ажається виконаною 23.04.2011р.

Зазначені обставини у поря дку статей 32-38 Господарського процесуального кодексу Укра їни не спростовані.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України, зобов'яза нням є правовідношення, в яко му одна сторона (боржник) зобо в'язана вчинити на користь др угої сторони (кредитора) певн у дію (передати майно, виконат и роботу, надати послугу, спла тити гроші тощо) або утримати ся від певної дії, а кредитор м ає право вимагати від боржни ка виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з під став, встановлених статтею 11 ц ього Кодексу. Зобов'язання ма є ґрунтуватися на засадах до бросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільно го кодексу України, цивільні права і обов' язки виникают ь із дій осіб, що передбачені а ктами цивільного законодавс тва, а також з дій осіб, що не пе редбачені актами цивільного законодавства , але за аналог ією породжують цивільні прав а і обов' язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов' язків, зокрема, є дого вори та інші правочини.

Відповідно до ст.530 Цивільно го кодексу України, якщо у зоб ов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то во но підлягає виконанню у цей с трок (термін). Зобов'язання, ст рок (термін) виконання якого в изначений вказівкою на подію , яка неминуче має настати, під лягає виконанню з настанням цієї події.

Як було зазначено вище, Від повідач прийняв на себе зобо в' язання у трьохмісячний те рмін погасити залишок суми з а обладнання у розмірі 2 000,00 Євр о.

Одночасно, матеріали справ и містять копію розписки (гар антійний лист), підписану та с кріплену печаткою Відповіда ча, за змістом якої останній с відчить про обов' язок у трь охмісячний строк виплатити с уму, що становить 2 000,00 Євро за п оставлене обладнання, згідно договору від 23.04.2011р.

Приймаючи до уваги дату пос тавки товару (23.04.2011р.) та викладе ні умови оплати, остаточний р озрахунок за поставлений тов ар у сумі 2 000,00 Євро повинен бути здійснений не пізніше 23.07.2011р.

Проте, як вбачається з факти чних обставин справи, в поруш ення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передба чають, що зобов' язання має в иконуватися належним чином в ідповідно до умов договору т а вимог Цивільного кодексу У країни, інших актів цивільно го законодавства, а за відсут ності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту або інших вимог, що з вичайно ставляться, причому одностороння відмова від вик онання зобов' язання не допу скається, грошове зобов' яза ння Відповідача перед Позива чем у сумі 2 000,00 Євро у встановле ні договором строки не викон ано.

Доказів, що свідчать про спл ату заборгованості в повному обсязі чи частково у період р озгляду або до початку розгл яду справи суду не представл ено.

Згідно з положеннями ст.533 Ци вільного кодексу України, як що у зобов' язанні визначено грошовий еквівалент у інозе мній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначаєть ся за офіційним курсом відпо відної валюти на день платеж у, якщо інший порядок її визна чення не встановлений догово ром.

Як вбачається з обставин сп рави, Відповідачем була здій снена попередня оплата у роз мірі 1 800,00 Євро.

Заборгованість з оплати ва ртості товару визначена Пози вачем станом на 03.10.2011р. у розмір і 2 000,00 Євро. За його перерахунко м еквівалент цієї суми в грив ні складає 21 531,07 грн. Цей розрах унок здійснено Позивачем, ви ходячи з курсу, який існував н а дату складання (розрахунку ) позову, а саме на 03.10.2011р. (курс На ціонального банку України єв ро до гривні 10,765537 грн.).

Однак, суд не погоджується з цим, оскільки наведеною норм ою матеріального права перед бачено здійснення перерахун ку, виходячи з курсу, який існу є на дату здійснення платежу . Інше умовами договору не пер едбачено.

Приймаючи до уваги наведен е, заборгованість за поставл ений товар за договором, яка в иникла з 24.07.2011р. складає еквівал ент 2 000,00 євро, що по курсу євро н а дату здійснення платежу (пр иймається кінцева, враховуюч и межі встановленого договор ом строку) становить (1 євро = 11,336 498) 22 672,996 грн.

Проте, оскільки Позивачем д о стягнення заявлено 21 531,07 грн., позов у цій частині підлягає задоволенню саме в цій сумі, т обто у межах позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивіль ного кодексу України, боржни к, який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора зобов' яза ний сплатити також три проце нти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проце нтів не встановлений договор ом або законом.

З огляду на дане, Позивачем нараховано та заявлено до ст ягнення 3% річних у розмірі 123,88 г рн. на суму боргу у еквівалент і 21 531,07 грн. за період з 26.07.2011р. по 03.10. 2011р. - 70 днів прострочення опл ати.

Перевіривши правові підст ави нарахування даних позовн их вимог, їх арифметичний роз рахунок за допомогою програм и інформаційно-пошукової сис теми „Законодавство”, суд ді йшов висновку про задоволенн я 3% річних у розмірі визначено му Позивачем, з огляду на те, щ о застосування відповідальн ості за прострочення виконан ня грошового зобов' язання у означеному виді не супереча ть чинному законодавству, фа ктичним обставинам справи та здійснено у дозволених межа х.

Одночасно, позовні вимоги щ одо стягнення пені у розмірі 640,55 грн. не підлягають задовол енню з огляду на наступне.

За змістом п.1 ст.230 Господарс ького кодексу України, штраф ними санкціями у цьому Кодек сі визнаються господарські с анкції у вигляді грошової су ми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у р азі порушення ним правил зді йснення господарської діяль ності, невиконання або ненал ежного виконання господарсь кого зобов'язання.

Відповідно до приписів п.6 с т.231 Господарського кодексу Ук раїни, штрафні санкції за пор ушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обл іковою ставкою Національног о банку України, за увесь час к ористування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або д оговором.

Позивачем заявлена пеня із розрахунку подвійної обліко вої ставки національного Бан ку України.

Преамбулою Закону України „Про відповідальність за не своєчасне виконання грошови х зобов' язань” встановлено , що цей Закон регулює договір ні правовідносини між платни ками та одержувачами грошови х коштів щодо відповідальнос ті за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єкт ами зазначених правовідноси н є підприємства, установи та організації незалежно від ф орм власності та господарюва ння, а також фізичні особи - су б'єкти підприємницької діяль ності. Дія цього Закону не пош ирюється на порядок нарахува ння та сплати пені, штрафних т а фінансових санкцій за несв оєчасну сплату податків, под аткового кредиту та інших пл атежів до бюджетів усіх рівн ів і позабюджетних фондів, пе редбачених чинним законодав ством України, а також на відн осини, що стосуються відпові дальності суб'єктів переказу грошей через платіжні систе ми.

Статтею 1 даного Закону визн ачено, що платники грошових к оштів сплачують на користь о держувачів цих коштів за про срочку платежу пеню в розмір і, що встановлюється за згодо ю сторін.

Отже, неустойка, мова про як у йдеться у наведеному Закон і, є договірною, тобто такою, щ о визначається сторонами та повинна бути ними передбачен а в укладеному правочині.

Статтею 3 Закону України „Пр о відповідальність за несвоє часне виконання грошових зоб ов' язань” встановлено обме ження щодо нарахування пені: розмір пені, передбачений ст аттею 1 цього Закону, обчислює ться від суми простроченого платежу та не може перевищув ати подвійної облікової став ки Національного банку Украї ни, що діяла у період, за який с плачується пеня.

Таким чином, наведені полож ення Закону не передбачають встановлений розмір неустой ки, та у разі якщо договором не обумовлена відповідальніст ь сторін, не можуть бути засто совані.

Як слідує зі змісту укладен ого між сторонами правочину, сторони за спірним договоро м не визначили відповідальні сть відповідно до чинного за конодавства України за невик онання грошових зобов' язан ь за ним. Тобто, ними не встано влено право стягнення пені.

Отже, нарахування штрафних санкцій не передбачених дог овором є неправомірним.

За викладених обставин, поз овні вимоги щодо стягнення п ені у розмірі 640,55 грн. не підляг ають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вим ог статті 49 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Євпа торія Автономної Республіки Крим, до Відповідача, Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_2 , м.Добропілля Донецької обла сті, про стягнення 22 295,50 грн., у то му числі 21 531,07 грн. основного бо ргу, 123,88 грн. 3% річних, 640,55 грн. пені в розмірі подвійної обліков ої ставки Національного банк у України, задовольнити част ково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційни й номер НОМЕР_2, банківськ і реквізити не відомі) на кори сть Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, іден тифікаційний номер НОМЕР_1 , банківські реквізити не ві домі) 21 531,07 грн. основного боргу та 123,88 грн. 3% річних, що разом ста новить 21 654,95 грн..

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційни й номер НОМЕР_2, банківськ і реквізити не відомі) на кори сть Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, іден тифікаційний номер НОМЕР_1 , банківські реквізити не ві домі) відшкодування сплачено го державного мита у розмірі 216,55 грн. та витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу у сумі 229,22 грн.

4. Видати наказ після н абрання рішенням законної си ли.

5. У задоволені решти п озовних вимог відмовити.

6. В судовому засіданні 01.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення .

7. Рішення може бути ос каржено в апеляційному поряд ку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня під писання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарсь кого процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення підписано 06.03.2012р.

Головуючий суддя Со болєва С.М.

Суддя Мальце в М.Ю

Суддя Сич Ю.В.