Постанова

від 04.04.2012 по справі 36/214

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

03.04.2012 р. спра ва №36/214

Донецький апеляційний господарський суд, у складі к олегії суддів - головуючого судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., членів колегії Склярук О. І. та Татенка В.М., при секретар і Косенко Ю.В., розглянувши у в ідкритому судовому засіданн і апеляційну скаргу п риватного акціонерного това риства «Орендне підприємств о «Шахта «Жданівська» на р ішення господарського суду Д онецької області від 16.01.12 року у справі №36/214 (суддя Гриник М.М.) за позовною заявою Д ержавної екологічної інспек ції в Донецькій області (пр едставник ОСОБА_1, довірен ість №02-5117 від 30.12.11) до прива тного акціонерного товарист ва «Орендне підприємство «Ша хта «Жданівська»(предста вник ОСОБА_2, довіреність №1 від 06.05.11), за участю третьої особи, яка не заявляє самості йних вимог на предмет спору Жданівської міської рад и (представник ОСОБА_3, д овіреність №3 від 03.01.12) про стягнення збитків, заподіян их державі в сумі 4 780 858, 28 грн. та п ерерахування на рахунок фонд у місцевого бюджету Жданівсь кої міської ради за наступни ми реквізитами: п/р 33119331700050 ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄД РПОУ 34686626, КБК 24062100, -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Д онецької області 16.01.12 року при йнято рішення у справі №36/214, зг ідно якого вирішено задоволь нити позовні вимоги Державно ї екологічної інспекції в До нецькій області (далі - Інсп екція) до приватного акціоне рного товариства «Шахта «Жда нівська»(далі - Підприємств о) про стягнення збитків, запо діяних державі внаслідок пор ушення природоохоронного за конодавства у сумі 4 780 858, 28 грн.

Рішення суду обґрунтоване нормами статей 40, 47, 51, 69 Закону У країни «Про охорону навколиш нього природного середовища », ст.10, ст.11, ст.33, ст.34 Закону Украї ни «Про охорону атмосферного повітря»та п.2.1.2, п.3.6. Методики р озрахунку розмірів відшкоду вання збитків, які заподіяні державі в результаті наднор мативних викидів забруднююч их речовин в атмосферне пові тря, затвердженої наказом Мі ністерства охорони навколиш нього природного середовища №639 від 10.12.2008 року, зокрема тим, що порушення відповідачем вимо г природоохоронного законод авства підтверджується мате ріалами справи, а саме актом п еревірки дотримання вимог пр иродоохоронного законодавс тва від 15.02-07.03.2011 року, підписаног о представниками відповідач а без будь-яких зауважень, а та кож тим, що шкода, завдана пору шенням законодавства про охо рону атмосферного повітря, п ідлягає відшкодуванню у поря дку та розмірах, встановлени х законом.

Не погоджуючись з правовою оцінкою, наданою господарсь ким судом Донецької області у справі №36/214, заперечуючи висн овки, встановлені рішенням с уду, вважаючи, що судом першої інстанції було порушено нор ми матеріального права, Підп риємство звернулось з апеляц ійною скаргою на рішення гос подарського суду Донецької о бласті від 16.01.2012 року у справі № 36/214, обґрунтовуючи її тим, що мі сцевий господарський суд дій шов помилкового висновку про те, що розрахунок збитків за 2 008 рік та 21 добу січня 2009 року пра вомірно проведено позивачем з урахуванням норм Методики розрахунку розмірів відшкод ування збитків, які заподіян і державі в результаті надно рмативних викидів забруднюю чих речовин в атмосферне пов ітря, затвердженої наказом М іністерства охорони навколи шнього природного середовищ а України №639 від 10.12.2008 року (далі - Методика №639 від 10.12.2008 року), в т ой час коли ця методика не дія ла.

Заявник апеляційної скарг и вважає правильним застосув ання до означеного періоду п оложень Методики розрахунку розмірів відшкодування збит ків, які заподіяні державі в р езультаті наднормативних ви кидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверд женої наказом Міністерства о хорони навколишнього природ ного середовища та ядерної б езпеки України №38 від 18.05.1995 року (далі - Методика №38 від 18.05.1995 ро ку), яка діяла до набрання чинн ості Методики №639 від 10.12.2008 року.

Відповідач зазначив, що Мет одика №38 від 18.05.1995 року передбач ає для визначення наднормати вних викидів забруднюючих ре човин в атмосферне повітря в икористання результатів без посередніх вимірів викидів в атмосферне повітря по джере лах викидів (інструментальни й метод).

Таким чином за твердженням апелянта, застосування держ авних статистичних спостере жень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітр я) для розрахунку збитків за 20 08 рік та 21 добу 2009 року, згідно Ме тодики №639 від 10.12.2008 року, є незак онним та безпідставним.

У відзиві на апеляційну ска ргу позивач проти доводів ап еляційної скарги заперечив, просив рішення господарсько го суду Донецької області ві д 16.01.2012 року у справі №36/214 залишит и без змін, а апеляційну скарг у відповідача без задоволенн я.

В судовому засіданні заявн ик апеляційної скарги Підпри ємство підтримало заявлені в ній вимоги, Інспекція запере чила проти задоволення цієї скарги з підстав, наведених р аніше у письмовому відзиві. Т ретя особа залишила вирішенн я питання щодо обґрунтованос ті рішення першої інстанції на розсуд суду.

Статтею 99 ГПК України унорм овано, апеляційний господарс ький суд, переглядаючи справ у в апеляційному порядку, кор истується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно статті 101 ГПК Укр аїни у процесі перегляду спр ави апеляційний господарськ ий суд за наявними у справі і д одатково поданими доказами п овторно розглядає справу. Ап еляційний суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та об ґрунтованість рішення місце вого суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прис утніх в засіданні учасників судового процесу, обговоривш и доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріал и справи, проаналізувавши за стосування судом першої інст анції норм матеріального та процесуального права, дослід ивши правильність судових ви сновків, повноту встановленн я судом обставин справи та їх правову оцінку, колегія судд ів дійшла висновку про те, що а пеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наст упного.

Стаття 1 Зако ну України «Про дозвільну си стему у сфері господарської діяльності»визначає, що доку ментом дозвільного характер у є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний ор ган зобов' язаний видати суб ' єкту господарювання у разі надання йому права на провад ження певних дій щодо здійсн ення господарської діяльнос ті або видів господарської д іяльності та/або без наявнос ті якого суб' єкт господарюв ання не може проваджувати пе вні дії щодо здійснення госп одарської діяльності або вид ів господарської діяльності . Зокрема, дозвільні органи - органи виконавчої влади, дер жавні колегіальні органи, ор гани місцевого самоврядуван ня, їх посадові особи, уповнов ажені відповідно до закону в идавати документи дозвільно го характеру.

Відповідно до с т.10 Закону України «Про охорон у атмосферного повітря»підп риємства, установи, організа ції та громадяни - суб' єкти підприємницької діяльності , що здійснюють викиди забруд нюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких п ов' язана з впливом фізичних та біологічних факторів на й ого стан, зобов' язані, окрім іншого, здійснювати організ аційно-господарські, технічн і та інші заходи щодо забезпе чення виконання вимог, перед бачених стандартами та норма тивами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

За змістом ч.1 та 5 ст.11 Закону України «Про охор ону атмосферного повітря»дл я забезпечення екологічної б езпеки, створення сприятливо го середовища життєдіяльнос ті, запобігання шкідливому в пливу атмосферного повітря н а здоров' я людей та навколи шнє природне середовище, зді йснюється регулювання найбі льш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелі к яких встановлений Кабінето м Міністрів України. Викиди з абруднюючих речовин в атмосф ерне повітря стаціонарними д жерелами можуть здійснювати ся після отримання дозволу, я кий видається територіальни м органом спеціально уповнов аженого центрального органу виконавчої влади з питань ек ології та природних ресурсів за погодженням із територіа льним органом спеціально упо вноваженого центрального ор гану виконавчої влади з пита нь охорони здоров' я.

Положеннями ст. 13 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»унорм овано, що рівні впливу фізи чних та біологічних факторів на стан атмосферного повітр я, вимоги щодо їх скорочення в становлюються відповідним д озволом на основі затверджен их нормативів.

Згідно ч.1 ст.20 Зак ону України «Про охорону нав колишнього природного серед овища», надання дозволів на в икиди шкідливих речовин у на вколишнє природне середовищ е належить до компетенції сп еціально уповноваженого цен трального органу виконавчої влади з питань екології та пр иродних ресурсів і його орга нів на місцях.

Так, відповідно до Положення про Державне уп равління охорони навколишнь ого природного середовища в областях, містах Києві та Сев астополі від 19.12.2006 року №548, управ ління в межах своїх повноваж ень забезпечує реалізацію де ржавної політики в галузі ох орони навколишнього природн ого середовища, раціональног о використання, відтворення та охорони природних ресурсі в, поводження з відходами (крі м поводження з радіоактивним и відходами), забезпечення ек ологічної та у межах своєї ко мпетенції радіаційної безпе ки на відповідній території.

Окрім іншого, пу нкт 4.6. згадуваного Положення визначає, що управління відп овідно до покладених на ньог о завдань видає в установлен ому порядку дозволи на викид и забруднюючих речовин у нав колишнє природне середовище , приймає відповідні рішення щодо зупинення їх дії або ану лювання.

З огляду на прип иси вищевказаних нормативни х актів та враховуючи специф іку діяльності відповідача ( а.с.а.с.37-41), в результаті якої в а тмосферне повітря здійснюєт ься викид певних забруднюючи х речовин, 27.04.2007 року Державним управлінням охорони навколи шнього природного середовищ а в Донецькій області було ви дано Підприємству дозвіл №14121 00000 - 1 терміном дії до 27.04.2012 року н а викиди забруднюючих речови н в атмосферне повітря стаці онарними джерелами (а.с.7).

Зазначеним Дозв олом, поміж іншого, у пункті 3.5.5 встановлено наступні умови для джерел викидів забруднюю чих речовин Підприємства №1, № 2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9:

ь породні відв али не повинні здійснювати в икиди газоподібних забрудню ючих речовин в атмосферне по вітря (оксидів азоту, діоксин у сірки, оксиду вуглецю, сірко водню), тобто породні відвали не повинні палати;

ь оператор повин ен здійснювати роботи з проф ілактики самозапалювання та гасінню породних відвалів з гідно «Правил безпеки вугіль них шахт»;

ь оператор пови нен здійснювати роботи вимір у температур (робити темпера турну зйомку) породних відва лів згідно «Правил безпеки в угільних шахт».

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 15.02.2011 року по 07.03.2011 року Інспекціє ю була проведена планова пер евірка дотримання відповіда чем вимог природоохоронного законодавства України та за результатами складено ак т (а.с.а.с.19-22), яким встановлено н евиконання Підприємством пу нкту 3.5.5 дозволу №1412100000 - 1 від 27.04.2007 року, що є порушенням статей 10, 11 Закону України «Про охорон у атмосферного повітря».

За змістом вказ аного акту перевірки дотрима ння вимог природоохоронного законодавства України, на ба лансі Підприємства знаходит ься дев' ять породних відвал ів №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, з яких ді є та горить лише відвал №7. Сан ітарно-захисна зона діючого породного відвалу складає 500 м етрів.

Перевірці було представлено два технічні зв іти про виконання температур ної зйомки діючого плоского породного відвалу №7, виконан их у травні та жовтні 2010 року на підставі договорів з ФЛ-П О СОБА_4 Температурні зйомки провадилися згідно вимог Інс трукцій, розроблених НДІГД « Респіратор». За результат ами зйомок породний відвал г орить.

Проект гасінн я та формування породного ві двалу виконано у 2007 році. Отрим ані «Рекомендації по формува нню діючого породного відвал у №7 з пожеженебезпечними пар аметрами», розроблені Держав ним Макіївським науково-досл ідним інститутом з безпечнос ті робіт в гірничій промисло вості 10.12.2010 року. Проектом перед бачено гасіння поверхні відк осів засобом нанесення інерт ного ґрунту (перегоріла поро да та суглинок).

Під час перев ірки на породному відвалі ви явлені ділянки горіння, що ві домі оком, снігові проталини , відчувався запах сірки. Небе зпечні ділянки, всупереч про екту, не оконтурені попередж увальними знаками.

Підприємство м укладено договір з державн им підприємством «Орджонікі дзевугілля»на виконання роб іт по формуванню діючого пло ского породного відвалу №7 та робіт по гасінню ділянок гор іння на плоскому відвалі Під приємства. Відповідно до нак азу Підприємства від 30.12.2010 року №3451, передбачено контроль вищ езазначених робіт з метою бе зпечної експлуатації діючог о породного відвалу, однак з боку шахти належний контро ль не здійснюється. Ін формація про обсяги робіт проведених у 2009-2010 роках по вико нанню робіт по формуванню ді ючого плоского породного від валу №7 та робіт по гасінню ділянок горіння на плоскому відвалі Підприємства під час перевірки не надані.

За висновком п роведеної перевірки, поро дний відвал №7 є неорганізова ним джерелом викиду газоподі бних речовин, що утворюються при горінні та пилу.

Судовою колег ією приймається до уваги, що о значений акт перевірки підпи саний з боку Підприємства бе з будь-яких зауважень та запе речень.

При цьому колег ія зауважує, що наявні в матер іалах справи акти перевірок дотримання вимог природоохо ронного законодавства Украї ни №44 від 17.04.2008 року, №19 від 02.04.2009 рок у та №18 від 02.04.2010 року (а.с.а.с.10-18), сві дчать про допущення Підприєм ством порушень приписів пунк ту 3.5.5 отриманого ним Дозволу н а викиди забруднюючих речови н в атмосферне повітря впрод овж трьох років поспіль.

В подальшому ві дповідно до Методики №639 від 10.1 2.2008 року, позивачем за період з 01.11.2008 року по 31.12.2010 року (включно) б ули нараховані збитки, запод іяні державі в результаті на днормативних викидів забруд нюючих речовин (оксиду азоту , сірки діоксину, сірководню т а оскиду вуглецю) в атмосферн е повітря від джерела викиду №7 (діючий плоский породний ві двал №7) Підприємства, які з урахуванням заяви про зменш ення позовних вимог склал и 4 780 858, 28 грн. (а.с.43-49). Період нараху вання Інспекцією збитків опо середковується початком пер ебігу строку позовної давнос ті (01.11.2008) та отриманими статист ичними звітами про охорону а тмосферного повітря 2ТП-пові тря, складеними Підприємство м за 2008-2010 роки.

Згідно п.3 ч.2 ст.11 Ц ивільного кодексу України п ідставами виникнення цивіль них прав та обов' язків, зокр ема, є завдання майнової (мате ріальної) та моральної шкоди іншій особі. В світлі частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано з битків у результаті порушенн я її цивільного права, має пра во на їх відшкодування. Збитк и відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або за коном не передбачено відшкод ування у меншому або більшом у розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв' язк у зі знищенням або пошкоджен ням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зро бити для відновлення свого п орушеного права (реальні зби тки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайн их обставин, якби її право не б уло порушене (упущена вигода ).

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено , що учасник господарських відносин, який порушив гос подарське зобов' язання або установлені вимоги щодо з дійснення господарської дія льності, повинен відшкодуват и суб' єкту, права або законн і інтереси якого порушено, за вдані ним збитки - витрат и, зроблені управненою сторо ною, втрату або пошкодження ї ї майна, а також не одержані не ю доходи, які управнена сторо на одержала б у разі належног о виконання зобов' язання аб о додержання правил здійснен ня господарської діяльності другою стороною.

Так, шкода, завдана навколиш ньому природному середовищу у процесі здійснення господ арської діяльності, як прави ло, належить до категорії поз адоговірних зобов' язань. Пр и цьому, апеляційний суд звер тає увагу на те, що за змістом положень цивільного законод авства, позадоговірна відпов ідальність, яка є видом цивіл ьно-правової відповідальнос ті настає за умови наявності складу правопорушення, що вк лючає такі елементи, як проти правність поведінки, шкода, п ричинний зв'язок між ними та в ина особи, що заподіяла збитк и.

Провівши аналі з вищевказаних положень чинн ого законодавства та здійсни вши їх співставлення із спір ними правовідносинами, судов а колегія вважає вірним та об ґрунтованим висновок суду по передньої інстанції щодо зад оволення позовних вимог Інсп екції, з огляду на таке.

Відповідно до ч .4 ст.68 Закону України «Про охор ону навколишнього природног о середовища»підприємства, у станови, організації та гром адяни зобов' язані відшкодо вувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законод авства про охорону навколишн ього природного середовища, в порядку та розмірах, встано влених законодавством Украї ни.

Шкода, заподіяна внаслід ок порушення законодавства п ро охорону навколишнього при родного середовища, підлягає компенсації в повному обсяз і (ч.1 ст.69 Закону України «Пр о охорону навколишнього прир одного середовища»).

В контексті ст атті 33 Закону України «Про охо рону атмосферного повітря», особи, винні у викидах забруд нюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціаль но уповноважених на те орган ів виконавчої влади відповід но до закону, несуть відповід альність згідно з законом.

За змістом ст.1166 Ц ивільного кодексу України, м айнова шкода, завдана неправ омірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим нем айновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкод а, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодову ється в повному обсязі особо ю, яка її завдала. Особа, яка за вдала шкоди, звільняється ві д її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як вже зазначал ося вище, юридичною підставо ю цивільно-правової відповід альності є вчинення цивільно го правопорушення. Тому особ а підлягає цивільно-правовій відповідальності за наявнос ті сукупності умов, які утвор юють склад цивільного правоп орушення, а саме:

ь протиправні сть поведінки (дія чи бездіял ьність);

ь наявність май нової та (або) моральної шкоди ;

ь причинний зв'я зок між протиправною поведін кою та заподіяною шкодою;

ь вина особи, яка заподіяла шкоду.

За відсутності хоча б одн ого з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальним правилом про типравною визнається поведі нка особи (дії або бездіяльні сть), яка порушує приписи прав ових норм та порушує суб' єк тивне право особи. Зокрема, бе здіяльність визнається прот иправною, якщо особа повинна була вчинити певну дію, але не вчинила її. Наразі, протиправ ність бездіяльності відпові дача полягає у невиконанні о станнім вимог встановлених п унктом 3.5.5 дозволу №1412100000 - 1 від 27 .04.2007 року на викиди забруднююч их речовин в атмосферне пові тря стаціонарними джерелами . В свою чергу така протиправн а бездіяльність Підприємств а порушує норми природоохоро нного законодавства та завда є шкоди навколишньому середо вищу внаслідок його забрудне ння.

Необхідною умовою виникне ння зобов' язання з відшкоду вання заподіяної шкоди, є ная вність самої шкоди, під якою в даному випадку розуміють по гіршення якісного стану навк олишнього природного середо вища. Головним чинником відш кодування шкоди, завданої по рушенням природоохоронного законодавства є компенсацій но-відновлювальна функція, о скільки відповідальність за заподіяння екологічної шкод и передбачає найбільш повне поновлення (компенсацію) в гр ошовій формі витрат держави щодо відновлення якості навк олишнього природного середо вища за рахунок особи, що її сп ричинила.

Таким чином, збитки в розгл ядуваних спірних правовідно синах уявляють собою грошову оцінку завданої шкоди, яка пі дтверджується наявним в мате ріалах справи розрахунком ро змірів відшкодування збиткі в, які заподіяні державі в рез ультаті наднормативних вики дів забруднюючих речовин (ок сиду азоту, сірки діоксину, сі рководню та оксиду вуглецю) в атмосферне повітря від джер ела викиду №7 (діючий плоский п ородний відвал №7) Підприємст ва за період з 01.11.2008 року по 31.12.2010 р оку (а.с.а.с.44-49) та в загальній су мі складає 4 780 858, 28 грн.

Колегія апеляційної інста нції відхиляє доводи заявник а апеляційної скарги щодо не обхідності використання інструментального методу ко нтролю для визначення наднор мативних викидів забруднююч их речовин в атмосферне пові тря за 2008 рік та 21 добу січня 2009 ро ку, з наступних міркувань.

В світлі положень пункту 5.5 М етодики №38 від 18.05.1995 року, резу льтати безпосередніх вимірі в (інструментальні, інструме нтально-лабораторні, індикат орні) викидів в атмосферне по вітря по джерелах викидів, ви користовуються для визна чення наднормативних викиді в забруднюючих речовин в а тмосферне повітря.

Пунктами 5.7 та 5.7.1 Методики №38 від 18.05.1995 року встановлено, що з а результатами обстеження й інструментальних вимірів по тужності викидів забруднююч их речовин в атмосферне пові тря від джерел забруднення а тмосферного повітря складає ться акт. Виявлені в ході пере вірки факти перевищення н ормативів, що зафіксовані в первинній обліковій докум ентації, також включаються д о акта перевірки, який підпис ується спеціалістом Державн ої екологічної інспекції Мін екобезпеки України та керівн иком підприємства.

Методикою №639 від 10.12.2008 року у п ункті 2.3 також передбачено, що результати інструменталь но-лабораторних методів конт ролю використовуються пр и визначенні наднормативних викидів забруднюючих реч овин в атмосферне повітря.

При цьому, згідно пункту 2. 7 Методики №639 від 10.12.2008 року, р озрахункові методи визначен ня наднормативних викидів за бруднюючих речовин в атмо сферне повітря та об' ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозвол у на викиди забруднюючих реч овин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб' єктів господарювання.

Між тим, обидві методики вс тановлюють можливість засто сування, як інструментальног о, так і розрахункового метод у контролю, однак використан ня саме інструментального ме тоду контролю передбачаєтьс я ними безпосередньо для в изначення наднормативних ви кидів забруднюючих речов ин в атмосферне повітря, т обто викидів з перевищенням нормативів встановлених доз вільним документом.

За наведених обставин кол егія суддів дійшла висновку, що інструментальний мето д контролю підлягає застосув анню лише у випадку наявност і встановлених дозволом на в икиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціона рними джерелами граничнодоп устимих викидів забруднюючи х речовин, з метою визначен ня обсягу їх перевищення суб ' єктом господарювання.

В той же час, колегія зверт ає увагу, що дозволом №1412100000 - 1 в ід 27.04.2007 року наданого Підпри ємству, встановлено абсолютн у заборону на викид газопо дібних забруднюючих речовин в атмосферне повітря (оксиді в азоту, діоксину сірки, оксид у вуглецю, сірководню) із ст аціонарного джерела викиду № 7, у зв' язку з чим є всі підста ви стверджувати про відсутні сть у відповідача дозволу на викид забруднюючих речовин з означеного джерела.

Відтак, відсутність встано влених вказаним дозволом нор мативів викидів забруднюючи х речовин для спірного джере ла викиду, виключає й застосу вання позивачем інструмента льного методу контролю та зу мовлює необхідність викорис тання ним саме розрахунковог о методу з застосуванням дан их статистичних спостережен ь.

Наразі колегія також зазна чає, що період застосування в ищевказаних методик не вп ливає на правильність здійсн еного Інспекцією нарахуванн я збитків, оскільки принцип р озрахунку відшкодування зби тків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмо сферне повітря закріплений п оложеннями чинної Методик и №639 від 10.12.2008 року, не змінив р аніше встановленого Методик ою №38 від 18.05.1995 року та здійснюєт ься за однаковими формулами:

З = mі х 1,1П х Аі х Кт х Кзі, де З - розмір збитків, грн.; mі - маса і-тої забру днюючої речовини, що викинут а в атмосферне повітря надно рмативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плат и (П) на момент виявлення поруш ення за одну тонну умовної за бруднюючої речовини, помноже ної на коефіцієнт (1,1), грн./т; А і - безрозмірний показник відносної небезпеч ності і-тої забруднюючої реч овини; Кт - коефіці єнт, що враховує територіаль ні соціально-екологічні особ ливості; Кзі - коефіц ієнт, що залежить від рівня за бруднення атмосферного пові тря населеного пункту і-тою з абруднюючою речовиною (розді л 4 Методики №639 від 10.12.2008 рок у).

Z = Mі х 1,1П х Аі х Кт х Кzі, де Z - розмір компенсації зби тків, одиниць національної в алюти; Mі - маса і-тої забруднюючої речовини, що ви кинута в атмосферне повітря понаднормативно, тонн; 1,1П - базова ставка компенсаці ї збитків в частках мінімаль ної заробітної плати (П) за одн у тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірк и, одиниць національної валю ти/тонну; Аі - б езрозмірний показник віднос ної небезпечності і-тої забр уднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-еко логічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмос ферного повітря населеного п ункту і-тою забруднюючою реч овиною (розділ 7 Методики №38 від 18.05.1995 року).

Судова колегія також зазна чає, що важливим елементом до казування наявності шкоди є встановлення причинного зв' язку між протиправною поведі нкою заподіювача та шкодою п отерпілої сторони. В даному в ипадку причинний зв'язок пол ягає у заподіянні державі ек ологічної шкоди, сутність як ої зводиться до певного погі ршення якісного стану навкол ишнього природного середови ща внаслідок невжиття Підпри ємством заходів щодо виконан ня умов пункту 3.5.5 дозволу № 1412100000 - 1 від 27.04.2007 року на викиди з абруднюючих речовин в атмосф ерне повітря стаціонарними д жерелами.

Наявність вини Підприємст ва, як однієї з передумов наст ання його цивільно-правової відповідальності, наразі доведено матеріалами у спра ві та не спростовано відпові дачем в порядку ст.33 ГПК Украї ни під час судового розгляду .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, в икладених у оскаржуваному рі шенні місцевого господарськ ого суду, та не тягнуть за собо ю скасування цього судового акту.

Враховуючи означене, рішен ня суду першої інстанції від 16.01.12 року у справі №36/214 - підляг ає залишенню без змін як таке , що прийняте на підставі повн ого встановлення фактичних о бставин справи, всебічного і об' єктивного дослідження п оданих доказів, висновки суд у відповідають цим обставина м і їм надано належну правову оцінку з правильним застосу ванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі ви щевикладеного, керуючись ста ттями 32, 43, 101, пунктом 1 частини 1 с татті 103, а також статтею 105 ГПК У країни, Донецький апеляційни й господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволен ні апеляційної скарги приват ного акціонерного товариств а «Орендне підприємство «Шах та «Жданівська»на рішення го сподарського суду Донецької області від 16.01.12 року у справі № 36/214.

Рішення господарського су ду Донецької області від 16.01.12 р оку у справі №36/214 - залишити бе з змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена через Донец ький апеляційний господарсь кий суд в касаційному порядк у протягом двадцяти днів з дн я набрання постановою законн ої сили.

Головуючий суддя Є.Мєзєнцев

Суддя О.Склярук

Суддя В.Татенко

Надруковано: 6 п рим.

1 - позивачу

1 - відповідачу

1 - третій особі

1 - у справу

1 - господарському суду Дон ецької області

1 - Донецькому апеляційном у господарському суду