Постанова

від 09.07.2008 по справі 20-9/068-5/462

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 09 липня 2008 р.                                                                                   

№

20-9/068-5/462 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

Вовка І.В.,

       Стратієнко  Л.В.,

розглянувши

у відкритому  судовому  засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу

господарського суду міста Севастополя від 4 жовтня 2007р. у справі №

20-9/068-5/462 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою

відповідальністю ”СОМИТ”, Товариства з обмеженою відповідальністю

”Інвест-Капітал”, треті особи: ОСОБА_2, Хлебинський Андрій Вікторович про

визнання договору недійсним,  -

Встановив:

У  лютому 

2007р.  ОСОБА_1 звернувся   до 

господарського суду   міста  Севастополя з 

позовом  до ТОВ ”СОМИТ”, ТОВ

”Інвест-Капітал”  про  визнання 

недійсним  договору  комісії 

цінних  паперів № К-7 від  4 березня 

2004р.

Ухвалою  господарського суду  міста 

Севастополя від  4 жовтня

2007р.   вжито  заходів 

щодо  забезпечення  позову: зобов'язано  ТОВ 

”Севастопольський   депозитарій

”  як номінального   держателя 

- зберігача  блокувати  на 

рахунку  в  цінних 

паперах  № 200027 прості   іменні 

акції  ВАТ ”Завод ” Южреммаш ”

в  кількості  680 

штук,  які  належать  

ОСОБА_3, який  зареєстрований   у 

реєстрі   власників   іменних 

цінних  паперів та  заборонити ТОВ  ”Севастопольський   депозитарій ”  здійснювати 

відчуження   вказаних  акцій. Зобов'язано  ТОВ 

”Севастопольський  

депозитарій”   як  номінального 

держателя   - зберігача

блокувати  на  рахунку 

в  цінних  паперах 

НОМЕР_1 прості  іменні  акції ВАТ ”Завод ” Южреммаш ” в  кількості 

680 штук, які  належать  ОСОБА_4, яка  

зареєстрована  у  реєстрі 

власників  іменних  цінних 

паперів  та  заборонити 

ТОВ  ”Севастопольський   депозитарій” здійснювати  відчуження 

вказаних  акцій.

У  касаційній 

скарзі ОСОБА_3 посилаючись на 

порушення  судом норм  матеріального і   процесуального права, просить скасувати  ухвалу 

суду  першої  інстанції та 

припинити  провадження  у 

справі.

Заслухавши  пояснення 

представника ОСОБА_3,  вивчивши

матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що

касаційна скарга   підлягає   частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно

до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його

заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до

забезпечення позову.

Умовою

застосування заходів до забезпечення позову 

є достатньо  обґрунтоване

припущення, що майно ( в тому  числі

грошові кошти, цінні папери тощо), яке є 

у відповідача  на момент

пред'явлення  позову до нього, може

зникнути, зменшитись  за кількістю або

погіршитись за якістю на момент виконання 

рішення. 

Задовольняючи

заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ  ”Севастопольський   депозитарій ” відчужувати  прості  

іменні  акції  ВАТ ”Завод ” Южреммаш ” в  кількості 

680  штук,  які 

належать   ОСОБА_3,  місцевий суд виходив з вимоги ст.ст. 66, 67

Господарського процесуального кодексу України та того, що невжиття відповідних

заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського

суду.

Проте

з такими  висновками суду першої

інстанції  погодитись не  можна.

Як  вбачається 

з матеріалів справи, позивач 

звернувся   до   господарського суду  з 

позовом до ТОВ ”СОМИТ”, ТОВ ”Інвест-Капітал”      про  

визнання недійсним  договору  комісії цінних  паперів № К-7 від  4 березня 

2004р.

Вживаючи

заходи щодо забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ  ”Севастопольський   депозитарій” відчужувати  прості  

іменні  акції  ВАТ ”Завод ” Южреммаш ” в  кількості 

680  штук,  власником 

яких є  ОСОБА_3 суд  першої 

інстанції  не  звернув 

уваги  на  те, що 

вжиті заходи щодо  забезпечення  позову  

не  пов'язані  з 

предметом  спору. Судом   першої інстанції  не  

наведено достатньо обґрунтованого припущення утруднення чи неможливості

виконання рішення господарського суду в разі невжиття  таких заходів забезпечення позову, предметом

якого є визнання недійсним  договору  комісії 

цінних  паперів № К-7 від  4 березня 

2004р.

  За таких обставин, оскаржену ухвалу суду

першої інстанції щодо вжиття заходів до забезпечення позову не можна визнати

законною й обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню з передачею справи до

суду першої інстанції.       

Керуючись

ст.ст.   1115, 1117,

1119, 11110, 11111, 11112 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

               ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

         Ухвалу господарського суду місті Севастополя

від 4 жовтня 2007р. у справі № 20-9/068-5/462 - скасувати, справу  передати 

на  розгляд  до 

суду  першої  інстанції.

Головуючий                                                                          

Гончарук П.А.

Судді                                                                                   

Вовк І.В.

                                                                                             Стратієнко  Л.В.