Рішення

від 05.04.2012 по справі 30/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/27

05.04.12

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія

                     «КОНСУЛ»

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юропіан ентерпрайзіз

                     Україна»

Про               стягнення 631,08 грн.

                                                                                                  Суддя  Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача:      ОСОБА_1. –представник за довіреністю № 03 від 24.10.11.

Від відповідача:  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «КОНСУЛ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юропіан ентерпрайзіз Україна»про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за Договором суборенди № 28 від 01.10.11. в розмірі 631,08 грн.(340,00 грн. –заборгованість з орендної плати, 160,00 грн. –заборгованість за кореспондентське обслуговування, пеня - 31,08 грн.)

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юропіан ентерпрайзіз Україна» виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.11. порушено провадження у справі № 30/27, розгляд справи було призначено на 26.01.12. о 10-50.

Представники сторін в судове засідання 26.01.12. не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 29.12.11. про порушення провадження у справі № 30/27 не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення  судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 14.02.12. о 10-30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 28.02.12. о 10-30.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.02.12. справу № 30/27 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М. в зв'язку перебуванням судді Ващенко Т.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.12. прийнято  справу № 30/27 суддею Смирновою Ю.М. до свого провадження; розгляд справи було призначено до розгляду на 05.03.12. о 09-40.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 03.03.12., в зв'язку з виходом судді Ващенко Т.М. з ліккарняного, справу № 30/27 передано для подальшого розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 22.03.12. о 09-50.

Представник позивача в судовому засіданні 22.03.12. подав письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 05.04.12. о 09-20.

02.04.12. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 05.04.12. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити  повністю.

Представник відповідача в судове засідання 05.04.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, письмового відзиву на позов не надіслав.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЖ  № 217441 від 25.10.11.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/27

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.10.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «КОНСУЛ»(Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Юропіан ентерпрайзіз Україна»(Суборендар) укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № 28 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендар передає Суборендарю в тимчасове платне користування без права викупу нежиле приміщення в будинку, розташованому у м. Києві, по вул. Дегтярівська, 48, загальною площею 15 кв.м., яке складається з приміщення, розміщеного на 7-му поверсі будівлі під номером 708 групи приміщень –7 (сьомого) поверху (надалі за текстом –Приміщення-1)

План Приміщення 1 додається до цього Договору і складає його невід'ємний додаток.

Згідно п. 3.1. Договору передбачено, що строк Договору суборенди починає свій перебіг з моменту підписання цього Договору і діє до 31 грудня 2011 року включно.

Пунктом . 4.1.1. Договору передбачено, що місячна орендна плата за користування приміщення 1 визначається з розрахунку 150 (сто п'ятдесят) гривень  за 15 (п'ятнадцять) кв.м.

Місячна плата за поштове обслуговування визначається з розрахунку 100 (сто) гривень 00 копійок.

Відповідно п. 4.1.2. визначається, що загальна місячна платна за користування Приміщенням 1, та за поштове обслуговування за даним Договором становить 250 (двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Згідно п. 4.1.4. передбачено, що нарахування орендної плати здійснюється з моменту підписання відповідного Акту приймання-передачі Приміщення 1 користування Суборендарю.

Орендар зобов'язаний щомісячно, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, що слідує за звітним, надати Суборендарю Акт виконання робіт (наданих послуг) за звітній місяць, рахунок щодо сплати послуг згідно п.п. 4.1.1. Договору.

Пунктом 4.3.1. Договору передбачено, Суборендар зобов'язаний не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа звітного місяця, протягом строку дії договору суборенди, сплачувати орендну плату та поштове обслуговування за звітній місяць шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендаря, на підставі наданих Орендарем рахунків у розмірі передбаченому п.п.п.п. 4.1.1. та  4.1.2. Договору.

На виконання п. 4.1.4. Договору між Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «КОНСУЛ»(Орендар), в особі Директора Дегтярьової Оксани Петрівни, яка діє на підставі Статуту, з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Юропіан ентерпрайзіз Україна»(Суборендар), в особі В.О. Генерального директора Назукіна Максима Юрійовича, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, був підписаний Акт приймання-передачі приміщення за договором суборенди нежитлового приміщення № 28 від 01.10.10.

Відповідно п. 4.4. Договору орендна плата, а так само, й інші платежі передбачені даним Договором можуть бути зміненні за погодженням Сторін як на весь термін суборенди так і на певний час, про що Орендар зобов'язаний повідомити  в письмовій формі Суборендаря за 15 (п'ятнадцять ) робочих днів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем в порушення умов Договору не було у повному обсязі виконано своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати, та  послуг за кореспондентське обслуговування, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з  квітня по травень 2011 р. в розмірі 600,00 грн. (340,00 грн. –заборгованість з орендної плати, 160,00 грн. –заборгованість за кореспондентське обслуговування).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що  з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

На виконання п. 4.4. Договору, позивач листом № 03 від 18.11.10. повідомив відповідача, що в термін до 31.12.10. потрібно укласти додаткову угоду до договору суборенди № 28 від 01.10.10. з внесенням певних змін в цей Договір, а саме: внести зміни в Розділ 4 Договору і викласти п. 4.1. в наступній редакції: «4.1.1. Місячна орендна плата за користування Приміщенням 1 визначається з розрахунку 170 (сто сімдесят) грн. за 15 кв.м. Приміщення.

Місячна плата з поштове обслуговування визначається з розрахунку 130 (сто тридцять) грн.

4.1.2. Загальна місячна плата за користування Приміщенням за даним Договором становить 300 (триста) грн.00 коп.»

В матеріалах справи наявні банківські виписки, з яких вбачається, що відповідач сплачував орендну плату відповідно до Додаткової угоди № 1 від 31.12.10., та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які також являються доказами погодженням нової орендної плати та плати за поштове обслуговування між сторонами.

Судом встановлено, що Додаткова угода № 1 від 31.10.10. до договору суборенди нежитлового приміщення № 28 від 01.10.10. є  укладеною.

Але всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню, відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати та за кореспондентське обслуговування  за період з квітня по травень 2011 р., в результаті чого виникла заборгованість, що становить 600, 00 грн. (340,00 грн. –заборгованість з орендної плати, 160,00 грн. –заборгованість за кореспондентське обслуговування),  що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: Актом № 0000292 здачі-прийняття робіт (надання послуг), Актом № 0000223 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів та з оплати за кореспондентське обслуговування є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі п. 8.1. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 31 грн. 08 коп.

Відповідно до п. 8.1. Договору передбачено, що у випадку невнесення Суборендарем у встановлений термін орендної плати та плати за поштове обслуговування Орендар нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення платежу до моменту оплати такого платежу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 31 грн. 08 коп.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «КОНСУЛ»підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –                              

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія     

«КОНСУЛ»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юропіан Ентерпрайзіз Україна»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 28, код ЄДРПОУ 35255628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія  «КОНСУЛ»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корпус 61,   код ЄДРПОУ 3309987) 340 (триста сорок) грн. 00 коп. –заборгованість з орендної плати, 160 (сто шістдесят) грн. 00 коп. –заборгованість за кореспондентське обслуговування, 31 (тридцять одна) грн. 08 коп. –пеня, 1 506 (одна тисяча п'ятсот шість) грн. 00 коп. –судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                         Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 09.04.12.