Постанова

від 11.04.2012 по справі 46/127-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. Справа № 46/127-б

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Полякова Б.М. - головуючог о,

Коваленка В.М. (доповідач у с праві),

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну ск аргу товариства з обмеженою ві дповідальністю "Техно-Консал тінг Груп", м. Київ

на постанову від 07.12.2011 р. Київського апеля ційного господарського суду

у справі № 46/127-б господарського су ду м. Києва

за заявою товариства з обмеженою ві дповідальністю "Техно-Консал тінг Груп", м. Київ

до товариства з обмеженою ві дповідальністю "Фоллз", м. Київ

про визнання банкрутом

ліквідатор арбітражний керуючий Дер люк В.Д.

в судовому засіданні взяв участь представник:

ТОВ Техно-Консалтінг Груп " ОСОБА_1., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.06.2011 року пору шено провадження у справі № 46/127-б про банкрутство товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Фоллз" (далі - Боржник , Товариство) за заявою товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Техно-Консалтінг Груп " (далі - Кредитор) в порядку н орм ст. 52 Закону України "Про ві дновлення платоспроможност і боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про б анкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 29.06.2011 року (судд я - Омельченко Л.В.) Товариств о визнано банкрутом, відносн о нього відкрито ліквідаційн у процедуру, визнано кредито рські вимоги ініціюючого кре дитора до Боржника в сумі 45 686 г рн. 00 коп., а ліквідатором банк рута призначено арбітражног о керуючого Дерлюка В.Д.

Не погодившись із цією пост ановою суду, Державна податк ова адміністрація у м. Києві з вернулася до Київського апел яційного господарського суд у з апеляційною скаргою, в які й просила скасувати постанов у господарського суду м. Києв а від 29.06.2011 року, а провадження у справі припинити.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 07.12.2011 року (головуючий су ддя - Верховець А.А., судді: Па нтелієнко В.О., Гарник Л.Л.) апел яційну скаргу Державної пода ткової адміністрації у м. Киє ві задоволено: постанову гос подарського суду м. Києва від 29.06.2011 року скасовано, а провадж ення у справі № 46/127-б припинено .

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного суд у, товариство з обмеженою від повідальністю "Техно-Консалт інг Груп" звернулося до Вищог о господарського суду Україн и з касаційною скаргою, в якій просить скасувати пост анову Київського апеляційно го господарського суду від 07.1 2.2011 року, а постанову господарс ького суду м. Києва від 29.06.2011 рок у залишити в силі.

Касаційна скарга мотивова на порушенням судом апеляцій ної інстанції норм матеріаль ного права, зокрема ст.ст. 51, 52 За кону про банкрутство, а також норм процесуального права, з окрема, ст. 80 ГПК України.

Заслухавши пояснення пред ставника скаржника, обговори вши доводи касаційної скарги , перевіривши наявні матеріа ли справи, проаналізувавши з астосування судами норм мате ріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарг а підлягає частковому задово ленню, виходячи з наступного .

Нормами ст. 91 ГПК України пер едбачено, що сторони у справі , прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщ о господарський суд вирішив питання про їх права та обов'я зки, мають право подати апе ляційну скаргу на рішення мі сцевого господарського суду , яке не набрало законної сили .

Провадження у справах про б анкрутство здійснюється в по рядку провадження, передбаче ному ГПК України, з урахуванн ям особливостей, встановлени х Законом про банкрутство.

Сторонами у справі про банк рутство згідно норм Закону п ро банкрутство визначені кре дитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкр ут).

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заяв лення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що л іквідується в порядку ст. 52 За кону про банкрутство, визнач ені положеннями п. 5 вказаної с татті та передбачають направ лення кредиторами ліквідато ру заяв із вимогами до банкру та в місячний термін після отримання від ліквідатора в ідсутнього боржника повідом лення про визнання банкрутом .

Отже, у справі про банкрутст во відсутнього боржника особ а (що не є ініціюючим кредитор ом) може набути статусу креди тора - сторони у справі про б анкрутство після прийняття п останови про визнання банкру том та у разі звернен ня із кредиторськими вимогам и до боржника.

В апеляційній скарзі Адмін істрація жодним чином не пос илається на наявність у неї к редиторських вимог до Товари ства, заборгованості по спла ті податків, зборів (обов'язко вих платежів), та відповідно, б удь-яких майнових (грошових) п ретензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або г рошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-я кі докази, з їх наданням, що пі дтверджують такі вимоги.

Щодо посилання в апеляційн ій скарзі на декларування Бо ржником за перше півріччя 2009 р оку в звіті валового доходу в розмірі 33 278 тис. грн. колегія с уддів вважає за необхідне за значити про таке.

Так, як вбачається з матеріа лів справи Товариство зареє стровано в Подільському рай оні м. Києва (т. 1 а.с. 25, 26, 27, 36-38), відпо відно обліковується у податк овому органі вказаного район у - ДПІ у Подільському районі м. Києва, а звітність (податко ві декларації тощо) направля ються (направлялись) Товарис твом до вказаного податковог о органу. Отже, право, зокрема, заявляти вимоги на підставі поданих Боржником деклараці й (якщо має місце визначення (у згодження) податкового зобов 'язання) має саме цей податков ий орган. У зв'язку з цим, як сві дчать матеріали справи, вказ аний податковий орган має ви моги до Боржника в сумі 970 грн. 29 коп. (т. 1 а.с. 160). Однак, при зверне нні ДПІ у Подільському район і м. Києва із апеляційною скар гою на постанову про визнанн я Товариства банкрутом, цьом у податковому органу ухвалою від 05.08.2011 року - т. 1 а.с. 87-88 (що зали шена без змін постановою кас аційного суду від - т. 1 а.с. 141-143) бу ло відмовлено у відновленні пропущеного строку для подан ня апеляційної скарги та у пр ийнятті апеляційної скарги.

Що ж до права проводити пере вірки стосовно дотримання Бо ржником законодавства з пита нь сплати податків, зборів (об ов'язкових платежів) та заявл яти відповідні вимоги (у разі встановлення порушень та за боргованості) за результатам и їх проведення слід зазначи ти, що скаржником не було нада но доказів проведення таких перевірок ані ДПІ у Подільсь кому районі м. Києва, ані скар жником.

Крім цього, суд касаційної і нстанції зазначає, що визнач ені законом органи справлянн я податків, зборів (обов'язков их платежів) користуються пр авами кредиторів щодо неплат оспроможних боржників. Ця но рма міститься в ст. 210 Господар ського кодексу України. Одна к, вказана норма не встановлю є автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх с правах про банкрутство. Стат ус кредитора щодо неплатоспр оможного боржника набуваєть ся, у тому числі і цими органам и, через певні процедури, які в изначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм зак онодавства - щодо порядку ви значення та визнання кредито ром у справі про банкрутство , передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а тако ж ст. 52 Закону про банкрутство , касаційна інстанція дійшла висновку, що Адміністрація н е є кредитором Боржника, оскі льки, на відміну від ДПІ у Под ільському районі м. Києва, у зв 'язку із відсутністю доказів проведення саме нею податко вої перевірки стосовно Борж ника та встановлення саме не ю заборгованості зі сплати п одатків, зборів (обов'язкових платежів), не довела, що вон а є суб'єктом права вимоги до Б оржника, у зв'язку з чим Адм іністрація не має стату су сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутст во, а оскаржувана нею в апеляц ійному порядку постанова про визнання банкрутом не стосу ється її прав та обов'язків, а тому Адміністрація не мала п рава подавати апеляційну ска ргу на оскаржувану постанову суду першої інстанції саме в порядку, передбаченому поло женнями ст. 91 ГПК України.

Згідно п. 1 частини першої ст . 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у с праві, якщо спір не підлягає в ирішенню в господарських суд ах України.

Враховуючи наведене та вих одячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суд дів вважає, що спір згідно под аної Адміністрацією апеляці йної скарги на постанову гос подарського суду м. Києва від 29.06.2011 року не підлягав вирішенн ю в господарському суді в пор ядку апеляційного проваджен ня.

За таких обставин, суд касац ійної інстанції зазначає, що здійснивши апеляційне прова дження та розглянувши по сут і апеляційну скаргу Адмініст рації на постанову господарс ького суду м. Києва від 29.06.2011 рок у, суд апеляційної інстанції припустився порушень, зокре ма, вимог ст. 91 ГПК України, у зв 'язку з чим оскаржувана поста нова апеляційної інстанції п ідлягає скасуванню, як незак онна, а апеляційне проваджен ня за скаргою Державної пода ткової адміністрації у м. Киє ві на згадану постанову госп одарського суду м. Києва підл ягає припиненню. Дійшовши вк азаного висновку, касаційні вимоги про залишення в силі п останови господарського суд у м. Києва від 29.06.2011 року задовол енню не підлягають.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 14 , 15, 52 Закону України "Про віднов лення платоспроможності бор жника або визнання його банк рутом", ст. 210 Господарського ко дексу України та п. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, Вищий господарський суд Ук раїни, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відпо відальністю "Техно-Консалтін г Груп" задовольнити частков о.

2. Постанову Київськог о апеляційного господарсько го суду від 07.12.2011 р. у справі № 46/127-б скасувати.

3. Апеляційне провадже ння за апеляційною скаргою Д ержавної податкової адмініс трації у м. Києві на постанову господарського суду м. Києва від 29.06.2011 р. у справі № 46/127-б п рипинити.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовле на та підписана 12.04.2012 року.