Рішення

від 02.04.2012 по справі 5011-48/2397-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/2397-2012 02.04.12

За позовомзаступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Дарницької районної у місті Києві ради

доКолективного підприємства "Сезон"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні:

позивача 1. Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва

відповідача: 2. Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"

3. ОСОБА_1

пророзірвання договору

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача 1:Безносик А.О.

від позивача 2:не з'явився

від відповідача:Примак Б.М.

від третьої особи 1:ОСОБА_4

від третьої особи 2:не з'явився

від третьої особи 3:не з'явився

від прокуратури:Манелюк Ю.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Дарницької районної у місті Києві ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Колективного підприємства "Сезон" (надалі - "Підприємство") про розірвання договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Підприємець неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного згідно рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2009 р. №18/2-40/272, у зв'язку з чим прокурор вказує на наявність підстав для розірвання такого договору та визнання припиненими зобов'язань сторін такого договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2012 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні: позивача -Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва; відповідача - Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", розгляд справи призначено на 21.03.2012 р.

Представником відповідача в судовому засіданні подано відзив на позовну заяву за змістом якого проти розірвання спірного договору заперечував, вказував на те, що відповідачем не було порушено умов спірного договору щодо оплати вартості об'єкта приватизації у зв'язку із ненастанням строку виконання такого зобов'язання, а також відсутність підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду у зв'язку із тим, що визначені ним позивачі не є сторонами договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ОСОБА_1, розгляд справи відкладено до 02.04.2012 р.

В судове засідання представники позивача 1, прокуратури та третьої особи 1 з'явилися, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує частково, в частині визнання припиненими зобов'язань сторін спірного договору просить його задовольнити, а в частині розірвання такого договору -відмовити.

Позивач 2 та треті особи 2, 3, повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду та рекомендованими повідомленнями про час і місце судового засідання №18552950, №18552969 та №18552977 від 23.03.2012 р., своїх повноважних представників в судове засідання не направили. При цьому, 02.04.2012 р. до канцелярії суду від третьої особи 3 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач 2 та треті особи 2, 3 були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд відзначає, що підстави для залучення до участі у справі Фонду приватизації комунального майна Дарницького району м. Києв, який є стороною спірного договору, відсутні з огляду на його припинення, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13470470 від 02.04.2012 р.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.03.1997 р. між Державним комунальним підприємством по утриманню житлового фонду Дарницького району м. Києва (орендодавець) та Підприємством (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №337 відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Дарницького РВК №119 від 10.04.1995 р. передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 336,85 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Дарницької районної в м. Києві ради №15 від 14.06.2007 р. "Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва" затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, дозволених до приватизації у 2007 році, згідно з додатком, відповідно до якого за позицією 29 включено нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в оренді у Підприємства шляхом його продажу на аукціоні.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2009 р. з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2010 р. у справі №18/2-40/272 за позовом Підприємства до Дарницької районної у м. Києві ради та Фонду приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва про спонукання укласти договір позовні вимоги задоволено повністю, вирішено вважати укладеним між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва (продавець) та Підприємством (покупець) договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, орендованого Колективним підприємством "Сезон" (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець продав у власність покупця нежиле приміщення, загальною площею 329,50 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літера А), а покупець купив вказане приміщення і зобов'язується сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Відчужуються нежилі приміщення №№ 1,1 (групи приміщень №1), з №1 по №11 (групи приміщень №5), №1 (групи приміщень (№6), №1 (групи приміщень №7), №1 (групи приміщень №8), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, літера А, загальною площею - 329,50 кв.м.

Пунктами 1.2, 1.4 Договору встановлено, що право власності на приміщення переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації. Вказане у цьому договорі приміщення продано за 1 139 324,66 грн.

Згідно із п. 2.1 Договору покупець зобов'язаний внести 1 139 324,66 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 Договору передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 3-денний строк після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації. Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку прокурора, підстав для розірвання Договору та припинення зобов'язань його сторін за ним, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати об'єкту приватизації.

Договір є договором купівлі-продажу державного майна в процесі приватизації, а тому спірні правовідносини регулюються в т.ч. законодавством України про приватизацію державного майна.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 8 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Прокурор вказує, що підставою для розірвання Договору є невиконання відповідачем його умов щодо оплати вартості об'єкту приватизації.

У відповідності до ч. 5 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 2.1 Договору та враховуючи дату набрання чинності рішенням господарського суду міста від 13.10.2009 р. у справі №18/2-40/272 зобов'язання відповідача по оплаті вартості об'єкту приватизації за Договором мало було бути виконано в жовтні 2009 року.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по оплаті придбаного на підставі Договору об'єкту приватизації. Відповідачем доказів оплати об'єкту приватизації не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Посилання відповідача на відсутність нотаріального посвідчення та державну реєстрацію Договору з вчиненням яких положення п. 2.1 Договору пов'язують початок перебігу строку оплати вартості об'єкту приватизації є безпідставним, оскільки Договір укладено за рішенням суду, що в силу чинного законодавства України виключає можливість його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Таким чином, несплата відповідачем вартості об'єкту приватизації у встановлені законодавством та Договором строки свідчить про наявність обставин з яким положення ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачають можливість розірвання Договору.

Стосовно наявності підстав для звернення прокурора з даним позовом в особі визначених ним осіб та наявності їх порушеного права, пов'язаним із володінням об'єктом приватизації, суд відзначає наступне.

Київська міська рада та Дарницька районна у місті Києві рада не є сторонами Договору, однак із змісту рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2009 р. у справі №18/2-40/272, яким визнано Договір укладено, вбачається, що відносини між сторонами пов'язані з приватизацією майна, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади Дарницького району міста Києва, продавцем якого за Договором визначено Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва.

За змістом ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими Радами.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.4, 1.5 Положення про Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва є державним органом, який утворюється Дарницькою районною в м. Києві радою відповідно ст. 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 7 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 5 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій", ст. 4 Закону України "Про внесення змін і доповнень до закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", як орган, уповноважений на проведення приватизації комунального майна, нежитлових приміщень та післяприватизаційної підтримки об'єктів малої приватизації району , а також на реалізацію делегованих райрадою прав регулювання орендних відносин щодо майна, яке віднесене до комунальної власності Дарницького району м. Києва, що підлягає приватизації. Фонд є уповноваженим органом, якому райрадою делеговано функції та повноваження щодо приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва. У своїй діяльності Фонд безпосередньо підконтрольний та підзвітний райраді з усіх питань, які визначені цим Положенням.

Згідно із п. 2.1 Положення про Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва основною метою створення Фонду є забезпечення приватизаційних процесів, щодо об'єктів комунальної власності Дарницького району м. Києва, а саме:

- організація та проведення роздержавлення та приватизації об'єктів комунальної власності району;

- продаж об'єктів приватизації;

- захист майнових прав та інтересів територіальної громади Дарницького району, стосовно комунальної власності;

- здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих ним рішень;

- сприяння процесу демонополізації економіки та переведення місцевого господарства на ринкові умови господарювання.

Тобто, Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва фактично є представником територіальної громади у відносинах приватизації належного їй майна відповідно до наданих йому Дарницькою районною у м. Києві радою повноважень (в т.ч. укладення договорів купівлі-продажу такого майна).

Отже, ліквідація Фонду приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва на виконання рішення Київської міської ради №7/4819 від 09.09.2010 р. "Про питання організації управління районами в місті Києві, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13470470 від 02.04.2012 р., не свідчить про відсутність його правонаступника у даних правовідносинах, які виникли з продажу майна територіальної громади.

В даному випадку правонаступником органу, який був уповноважений на момент укладення Договору розпоряджатися майном територіальної громади Дарницького району міста Києва у відносинах приватизації, є Київська міська рада, оскільки згідно рішення Київської міської ради від 02.12.2010 р. №284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" (додаток №2) майно, яке перебувало у комунальній власності в т.ч. територіальної громади Дарницького району міста Києва, передано до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Відтак, наведена особа з огляду на зміст п. 1.2 Договору є власником майна, яке є предметом Договору, у зв'язку з відсутністю оплати його вартості.

Отже, прокурором правомірно було визначено в якості позивача за даним позовом Київську міську раду, оскільки несплата відповідачем вартості об'єкту приватизації порушує права Київської міської ради, як органу, уповноваженого розпоряджатися майно, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Посилання відповідача на реєстрацію Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" за ним права власності на спірне майно та подальше його відчуження на користь ОСОБА_1 не свідчить про вибуття спірного майна із комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва, а в подальшому із комунальної власності територіальної громади міста Києва, з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем) встановлено, що право власності на приватизований об'єкт та земельну ділянку переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації та земельної ділянки.

За змістом частин 1, 6 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. У триденний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об'єкта.

Відповідно до п. 1.2 Договору право власності на приміщення переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкту приватизації.

З огляду на викладені норми та положення Договору вбачається, що момент переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації обумовлений сплатою останнім вартості об'єкту приватизації та підписанням між сторонами відповідного акту прийому-передачі .

Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено оплату вартості спірного майна за Договором, а доказів підписання між сторонами акту прийому-передачі об'єкту приватизації матеріали справи не містять. Наведені обставини підтверджуються сторонами.

Отже, відповідачем у встановленому ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п. 1.2 Договору порядку не було набуто права власності на спірне майно, а тому реєстрація Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" за Підприємством права власності на таке майно є неправомірною та не спростовує висновку суду про наявність підстав для розірвання Договору.

За таких обставин, позовна вимога прокурора про розірвання Договору є правомірною та обґрунтованою, а тому задовольняється судом у повному обсязі.

Також, прокурором заявлено вимоги про визнання припиненими зобов'язання між Підприємством та Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва щодо купівлі-продажу спірного майна.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

При цьому, суд відзначає, що за змістом наведених норм особа в праві звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом зміни і припинення господарських правовідносин за умови існування відповідних правовідносин, які з прийняттям судом рішення безпосередньо припиняються або змінюються.

В той же час, позовні вимоги прокурора про визнання припиненим зобов'язання між Підприємством та Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва щодо купівлі-продажу спірного майна обґрунтовані ліквідацією однієї із сторін Договору, що відбулося до звернення із позовом до суду.

Тобто, така вимога прокурора спрямована на встановлення факту, що відбувся раніше, а не безпосередньо на припинення існуючого правовідношення, в той час як чинне законодавство не передбачає такого способу захисту як встановлення чи визнання факту.

За таких обставин, в задоволенні вимоги про визнання припиненими зобов'язання між Підприємством та Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва щодо купівлі-продажу спірного майна з викладених у позові прокурора правових підстав необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Дарницької районної у місті Києві ради задовольнити частково.

2. Розірвати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, орендованого Колективним підприємством "Сезон" (02091, АДРЕСА_1, літера А), що визнаний укладеним між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва та Колективним підприємством "Сезон" рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2009 р. у справі №18/2-40/272.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Колективного підприємства "Сезон" (02091, м. Київ, Харківське шосе, 144 А; ідентифікаційний код 19495814) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення - 06.04.2012 р.