Рішення

від 18.04.2012 по справі 2-18/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/3472/12 Справа № 2-18/09 Головуючий у 1 й інстанції - Тимченко С.О. Доповідач - Чубуков О.П.

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Дніпропетровськ 17 квітня 2012 року

Судова колегія

Судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі:

судді-головуючого -ЧУБУКОВА О.П.

суддів - ЄЛІЗАРЕНКО І.А.

- МИХАЙЛОВСЬКОЇ С.Ю.

при секретарі судового засідання - КЕРІМОВІЙ Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2009 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до селянського фермерського господарства «Ранок», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2004 р. ЗАТ КБ «Приватбанк» (після зміни найменування публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до Селянського фермерського господарства «Ранок», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 10 грудня 2002 р. згідно п.п.1.1, 1.2, 1.3 кредитного договору № 1751 від 10.12.2002 р. ЗАТ КБ «Приватбанк»надало відповідачу СФГ «Ранок»для розрахунків з поставниками та для поповнення власних обігових коштів кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом у сумі 175.000 грн. строком до 01.12.2003 р. За користування кредитними коштами згідно п.4.1 договору, відповідач СФГ «Ранок»зобов'язувався сплачувати банку відсотки у розмірі 24 % річних. За неналежне виконання вимог - у подвійному розмірі від прийнятої ставки. Згідно з умовами додаткової угоди від 21 травня 2003 р. до кредитного договору № 1751 від 10 грудня 2002 р. кредитний ліміт було збільшено до 241.000 грн., відсоткова ставка була зменшена до 21 % річних. Згідно з умовами додаткової угоди від 14 листопада 2003 р. до кредитного договору № 1751 від 10 грудня 2002 р. строк повернення частини кредиту у сумі 75.000 грн. визначено 01 жовтня 2004 р. В забезпечення повернення кредиту СФГ «Ранок»відповідач ОСОБА_4 14 листопада 2003 р. з ЗАТ КБ «Приватбанк»підписав договір поруки,згідно п.п.1 поручитель зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем СФГ «Ранок»зобов'язань за кредитним договором № 1751 від 10 грудня 2002 р. та додатковим угодам до нього в повному обсязі. На день повернення частини кредиту у сумі 166.000 грн. відповідач кредит та проценти за кредитом банку не повернув. Станом на 23.02.2004 р. загальна сума заборгованості за кредитом - 155.780 грн. 11 коп. та проценти - 6.551 грн.71 коп. У добровільному порядку відповідачі не бажають відшкодовувати заборгованість. Позивач просив стягнути з відповідачів 162.331 грн. 82 коп. та судові витрати. В судовому засіданні позивач збільшив свої вимоги в частині суми боргу і просив стягнути 193.874 грн. 61 коп.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2009 року позов закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(після зміни найменування публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») до селянського фермерського господарства «Ранок», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, просить скасувати вказане рішення, та відмовити у позові, посилаючись на порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема судом першої інстанції не враховано що на час ухвалення оскаржуваного рішення боржник за основним зобов'язанням був визнаний банкрутом й відносно нього здійснювалась ліквідаційна процедура, а його зобов'язання за договором поруки від 14 листопада 2003 року взагалі було припинено у зв'язку з припиненням основного зобов'язання за кредитним договором № 1751 від 10 грудня 2002 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідачі належним чином не виконують своїх зобов'язань за кредитним договором і договором поруки та мають заборгованість за кредитним договором на загальну суму 193 874, 61 грн, яка і підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Проте з таким висновком суду погодитись не можливо.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Так судом встановлено, що 10 грудня 2002 р. згідно п.п.1.1, 1.2, 1.3 кредитного договору № 1751 від 10.12.2002 р. ЗАТ КБ «Приватбанк»надало відповідачу СФГ «Ранок»для розрахунків з поставниками та для поповнення власних обігових коштів кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом у сумі 175.000 грн. строком до 01.12.2003 р. За користування кредитними коштами згідно п.4.1 договору, відповідач СФГ «Ранок»зобов"язувався сплачувати банку відсотки у розмірі 24 % річних. За неналежне виконання вимог - у подвійному розмірі від прийнятої ставки. Згідно з умовами додаткової угоди від 21 травня 2003 р. до кредитного договору № 1751 від 10 грудня 2002 р. кредитний ліміт було збільшено до 241.000 грн., відсоткова ставка була зменшена до 21 % річних. Згідно з умовами додаткової угоди від 14 листопада 2003 р. до кредитного договору № 1751 від 10 грудня 2002 р. строк повернення частини кредиту у сумі 75.000 грн. визначено 01 жовтня 2004 р. В забезпечення повернення кредиту СФГ «Ранок»відповідач ОСОБА_4. 14 листопада 2003 р. з ЗАТ КБ «Приватбанк»підписав договір поруки,згідно п.п.1 поручитель зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем СФГ «Ранок»зобов'язань за кредитним договором № 1751 від 10 грудня 2002 р. та додатковим угодам до нього в повному обсязі.

29.02.2008р. господарським судом Дніпропетровської області було порушено справу № Б 26/ 55-08 про банкрутство СФГ «Ранок»за заявою Західно -Донбаської ОДПІ, м. Павлоград та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає відповідно до ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Відповідно до ст.ст. 1,12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ст. 50 спеціального Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначає особливості банкрутства фермерського господарства.

Не взявши до уваги статус СФГ «Ранок» , що перебуває в процедурі банкрутства, суд не врахував, що відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, та дійшов передчасного висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 142 ) 12 жовтня 2009 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи селянського фермерського господарства «Ранок», у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Згідно ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За таких обставин, позовні вимоги до ОСОБА_4 у зв'язку з припиненням поруки задоволенню не підлягають.

Крім того, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі (п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України).

Отже, провадження у справі в частині вимог до селянського фермерського господарства «Ранок», підлягає закриттю, оскільки 12 жовтня 2009 року вказане господарство, як юридична особа, було ліквідовано.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судова колегія відповідно до ст. 309 ЦПК України вважає за необхідне скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а в частині позовних вимог до селянського фермерського господарства «Ранок» - провадження у справі закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 209 , ч. 7 ст. 205, ст. 309 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2009 року скасувати.

Провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до селянського фермерського господарства «Ранок» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Суддя-головуючий:

Судді: