Ухвала

від 17.12.2014 по справі 2-18/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №2-18/09 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р.О.

Категорія 81 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Шевчук А.М.,

суддів: Забродського М.І., Заполовського В.Й.,

з участю секретаря судового засідання: Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на дії виконуючої обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Мамаєвої Мирослави Леонідівни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2014 року,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України") звернулося до суду із скаргою на дії виконуючої обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Мамаєвої Мирослави Леонідівни. Просило визнати її дії щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними та скасувати вказану постанову від 29 липня 2014 року. В обґрунтування скарги посилалося на те, що боржник по виконавчому провадженню ОСОБА_2 не підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки в спірному будинку не проживає і не зареєстрований, та Закон не має зворотної дії в часі, так як набрав чинності 07 червня 2014 року, а рішення про звернення стягнення на майно боржника було ухвалене ще 29 квітня 2009 року.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2014 року скаргу задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову, винесену в.о. начальника відділу ДВС Коростишівського районного управління юстиції 29 липня 2014 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, а саме, виконавчого листа №2-18/09, виданого 29 квітня 2009 року Коростишівським районним судом Житомирської області.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні скарги. Зазначає, що скаргу розглянуто у його відсутність, копія скарги йому не була вчасно направлена, що позбавило можливості взяти участь у судовому засіданні та надати пояснення з приводу скарги; суд не надав правової оцінки Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який став підставою для закриття виконавчого провадження.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що в.о. начальника відділу ДВС Коростишівського районного управляння юстиції Мамаєва М.Л. 29 липня 2014 року винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.10).

Цією постановою у черговий раз було повернуто ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» виконавчий лист №2-18/09, виданий 29 квітня 2009 року Коростишівським районним судом, про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2006 року №52106С40 у сумі 113 263,87 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки, відповідно до іпотечного договору від 21 липня 2006 року №52106Z12 - житловий будинок з господарськими будівлями (сарай, баня, гараж, криниця), загальною площею 148,4 кв.м. - АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу будинку ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (а.с.11, виконавче провадження №40408934).

Мотивувальна частина постанови в.о. начальника відділу ДВС містить лише посилання у матеріальному аспекті на «постанову» ВРУ від 03 червня 2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та у процесуальному аспекті - на п.9 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Пункт 9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» набрав чинності 07 червня 2014 року .

Упродовж дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язання громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Сторони не оспорили того факту, що зміст кредитного договору не містить посилання на те, що наданий кредит є споживчим.

У зв'язку з фактичним виселенням ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1, із зняттям із реєстрації у цьому будинку, постановою державного виконавця відділу ДВС Коростишівського районного управління юстиції від 18 січня 2010 року закінчено виконавче провадження №15236533 з примусового виконання виконавчого листа №2-18, виданого 29 квітня 2009 року Коростишівським районним судом (а.с.7).

Після повного виконання судового рішення про виселення ОСОБА_2, стягувач не давав згоди на використання боржником будинку АДРЕСА_1, як місця його постійного проживання.

Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя, після повного виконання судового рішення, не є правомірними та не породжують права, зокрема для ОСОБА_2 використовувати будинок для постійного проживання у ньому, незважаючи на той факт, що він поки залишається власником цього нерухомого майна, але його право власності обмежене.

Таким чином, встановлена Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборона щодо звернення стягнення на майно, не поширюється на спірні правовідносини, а відтак державний виконавець неправомірно повернув виконавчий документ стягувачеві без реального виконання з підстав, передбачених вище вказаним Законом.

Земельні ділянки належать до нерухомого майна.

Як вбачається із Державного акта, копія якого приєднана до матеріалів справи, ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2500га, яка розташована в АДРЕСА_1.

Повертаючи виконавчий документ стягувачу, державний виконавець також не звернула уваги на те, що у ОСОБА_2 є інше майно, та не з'ясувала можливості виконання судового рішення за рахунок іншого майна, хоча п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» пов'язує застосування відповідної норми із проведенням відповідних виконавчих дій.

З огляду на вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що дії виконуючої обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Мамаєвої М.Л. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві незаконні та передчасні, а відтак неправомірні, а тому суд першої інстанції скасував постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві правильно.

Рішення суду, яке набрало законної сили у 2009 році, та яке згідно ст.124 Конституції України є обов'язковим для виконання, залишається невиконаним упродовж нерозумного строку.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що скаргу суд першої інстанції розглянув у відсутності боржника та копію скарги не направив ОСОБА_2 вчасно, хоча знайшли своє підтвердження, але не тягнуть скасування правильної по суті ухвали, оскільки представник позичальника прийняв участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції та мав можливість надати пояснення з приводу скарги.

Решта доводів апеляційної скарги спростовуються вище викладеним та додаткового обґрунтування не потребують.

Відповідно до ст.312 ЦПК України колегія суддів залишає ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: