ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 24/377
02.04.12
За позовом Прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації
до товариства з обмеженою відповідальністю “Українська консалтингова мережа”
третя особа товариства з обмеженою відповідальністю “Будторгінвест”
про стягнення 1 223 213, 05 грн.
Суддя Д.В. Мандичев
Представники сторін:
від прокуратури: не з'явився.
від позивача: ОСОБА_1 –пред. за довір. №01-02135 від 23.01.2012р.
від відповідача: ОСОБА_2. –пред. за довір. №07/10-11 від 07.10.2011р.
від третьої особи: не з'явився.
Обставини справи:
Прокуратура Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Українська консалтингова мережа” про стягнення 1 223 213,05 грн. заборгованості, з яких 1 113 940, 13 грн. сума невикористаного авансу та 109 272, 92 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2011р. (суддя ОСОБА_3) порушено провадження у справі №24/377 та призначив її розгляд на 10.10.2011р.
03.10.2011р. представник позивача надав через канцелярію суду документи на вимогу ухвали суду.
Перед початком розгляду справи 10.10.2011р. представник відповідача надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, я кому проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав. Відповідач зазначає, що дійсно роботи були виконані не в строк, передбачений договором субпідряду №1 від 11.10.2010р., оскільки комісією у складі замовника, підрядника та субпідрядника було здійснено обстеження, під час якого було виявлено значну кількість дефектів у раніше виконаних роботах та відхилень будівництва від проектно-кошторисної документації. Крім того, відповідач вказує, що ним на адресу позивача були направлені для підписання акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 ще на суму 668 958, 35 грн. Отже, як вказує відповідач, повернення невикористаної частини авансу є незаконною та задоволенню на думку відповідача не підлягає.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011р. суд за власною ініціативою залучив до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю “Будторгінвест” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та відклав розгляд справи на 31.10.2011р.
Розпорядженням № 04-1/1291 від 01.11.2011р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №24/377, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 з посади судді господарського суду міста Києва відповідно до Постанови Верховної Ради України від 06.10.2011 р. № 3837-VI.
01.11.2011р. згідно повторного автоматичного розподілу справу №24/377 за позовом прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю “Українська консалтингова мережа” про стягнення 1 223 213,05 грн. передано судді Катрич В.С., для розгляду.
Розпорядженням заступника Голови господарського суду м. Києва від 01.02.2012р. справу № 24/377 за позовом прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю “Українська консалтингова мережа” про стягнення 1 223 213,05 грн. передано для розгляду судді Мандичеву Д.В.
Ухвалою суду від 01.02.2012 року справу №24/377 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 16.02.2012 року.
До початку розгляду справи 16.02.2012р. представник відповідача надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи надав клопотання про розгляд справи без участі представника.
В судовому засіданні 16.02.2012р. представник позивача надав суду усні пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 05.03.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні 05.03.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві №05/1-896 вих.11 від 31.08.2011р. та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 22.03.2012р. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів та у зв'язку з відсутністю інших учасників судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні 22.03.2012р. надав суду документи на вимогу ухвали суду для доручення до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.03.2012р. заявив суду усне клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 02.04.2012р. у зв'язку з відсутністю представника прокуратури та третьої особи.
29.03.2012р. представник відповідача надав через канцелярію суду клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи, обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач зазначив, що станом на день розгляду справи, обсяг реально виконаних підрядних робіт відповідачем за договором субпідряду №1 від 11.10.2010р. є значно більшим, ніж той, що міститься у вказаних актах приймання виконаних будівельних робіт, як вже підписаних, так і наданих на підпис позивачу. Крім того, відповідач не має можливості стверджувати напевно, яким є об'єм реально виконаних робіт, відтак вирішення цього питання повинно бути покладено на відповідних спеціалістів.
В судовому засіданні 02.04.2012р. представник позивача заперечував проти проведення судово-будівельної експертизи.
Представник відповідач в судовому засіданні 02.04.2012р. надав суду додаткові усні пояснення по справі.
Відповідно ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Оскільки даний спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором субпідряду №1 від 11.10.2010р. та не потребує спеціальних знань для роз'яснення питання, що виникають при вирішенні даного господарського спору, то суд відмовляє у задоволенні клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи.
Від прокурора та третьої особи ніхто не з'являвся, хоча учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками на поштових повідомленнях про вручення кореспонденції, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення учасників судового процесу про місце, дату та час проведення судових засідань, шляхом надсилання поштової кореспонденції на їх адресу.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 02.04.2012р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до з п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
Пунктом 6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», визначено що прокурор має повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів держави.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.
На підставі зазначених положень, прокуратура Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернівецької області державної адміністрації звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення 1 223 213, 02 грн. заборгованості за договором субпідряду №1 від 11.10.2010р.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Будторгінвест»(надалі –підрядник, третя особа), товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Консалтингова Мережа»(надалі –субпідрядник, відповідач) та Управлінням капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації (надалі –замовник, позивач) укладено договір субпідряду № 1 (надалі –договір).
Відповідно до п. 1.1 якого підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе, власними силами та засобами виконання робіт по будівництву школи в с. Зруб-Давидени, Сторожинецького району (І корпус) в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією з додержанням будівельних норм та правил.
Згідно п. 2.1. договору, вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору орієнтовно складає 5 892,0 тис. грн., визначена в договірній ціні на підставі кошторису та ДНБ за рахунок коштів стабілізаційного фонду для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів.
Сторонами 24.11.2010р. укладено додаткову угоду №1 до договору субпідряду №1 від 11.10.2010р., якою викладено п. 2.1. договору в наступній редакції: вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору складає 2073,1 тис. грн., за рахунок коштів стабілізаційного фонду для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів. Угода вступає в силу з моменту її підписання і діє до 31.12.2010р. та є невід'ємною частиною договору субпідряду №1 від 11.10.2010р.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що термін виконання робіт по договору - 30 грудня 2010р. Початок виконання робіт по договору - після передачі проектно-кошторисної документації.
Відповідно до п. 4.1. договору, субпідряднику надається аванс на придбання матеріалів в межах 30% варто сті річного обсягу робіт. Субпідрядник зобов'язаний використати аванс впродовж двох місяців з дня надходження коштів на рахунок. У випадку невикористання авансу протягом двох міся ців, кошти повернути на розрахунковий рахунок замовника.
Згідно п. 4.2. договору, підрядник або безпосередньо замовник здійснює оплату за виконані роботи на під ставі довідки форми №КБ-3, актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками субпідрядника, підрядника та замовника.
З п. 4.3. договору вбачається, що оплата виконаних робіт проводиться на протязі 10 банківських днів від дня підписання довідки форми № КБ-3 та актів форми КБ-2в.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що субпідрядник виконує роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, діючими ДБН, програмою та графіками виконання робіт.
Згідно п. 5.10. договору, субпідрядник оплачує підряднику за надані послуги генпідряду 1% від обсягу виконаних робіт.
Відповідно до п. 6.1. договору, субпідрядник не пізніше 25-го числа поточного місяця передає підряднику та замовнику для підписання акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) з усіма розрахунками та підтверджуючими документами бухгалтерського обліку вартості та витрат матеріальних ресурсів. Підрядник не більше трьох днів розглядає та підписує акт приймання виконаних робіт або надає мотивовану відмову в його підписанні.
Пунктом 6.2. договору встановлено, що при завершенні робіт субпідрядник проводить всі необхідні випробування з оформленням відповідних актів.
На виконання п. 4.1. договору, позивачем 26.10.2010р. було перераховано відповідачу аванс в розмірі 1 767 600,00 грн. на придбання матеріалів, що підтверджується платіжним дорученням №43 від 26.10.2010р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокуратура та позивач вказує на те, що відповідачем умови договору належним чином не були виконані, роботи проводились лише у грудні 2010р., у зв'язку з чим на час пред'явлення позовної заяви до суду, аванс використано лише частково в розмірі 653, 65987 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ№-3 за грудень 2010р. та актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2010р. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні). Таким чином, на думку позивача, станом на 19.08.2011р. відповідачем не відпрацьовано аванс в сумі 1 113 940, 13 грн.
22.12.2010р. позивачем було направлено на адресу відповідача пропозицію №01-01/2001 повернути невикористану частину авансу на розрахунковий рахунок позивача.
Крім того, 27.12.2010р. та 17.03.2011р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензії №01-01/2059, № 01-01/341 про термінове перерахування невикористаної частини авансу на рахунок позивача.
Вказані претензії були залишені відповідачем без задоволення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування.
Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що субпідряднику надається аванс на придбання матеріалів в межах 30% варто сті річного обсягу робіт. Субпідрядник зобов'язаний використати аванс впродовж двох місяців з дня надходження коштів на рахунок. У випадку невикористання авансу протягом двох міся ців, кошти повернути на розрахунковий рахунок замовника.
Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно п. 4.2. договору, підрядник або безпосередньо замовник здійснює оплату за виконані роботи на під ставі довідки форми №КБ-3, актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками субпідрядника, підрядника та замовника.
Згідно п. 4.3. договору вбачається, що оплата виконаних робіт проводиться на протязі 10 банківських днів від дня підписання довідки форми № КБ-3 та актів форми КБ-2в.
Відповідно до п. 6.1. договору, субпідрядник не пізніше 25-го числа поточного місяця передає підряднику та замовнику для підписання акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) з усіма розрахунками та підтверджуючими документами бухгалтерського обліку вартості та витрат матеріальних ресурсів. Підрядник не більше трьох днів розглядає та підписує акт приймання виконаних робіт або надає мотивовану відмову в його підписанні.
Таким чином, в договорі субпідряду №1 від 11.10.2010р. сторони визначили порядок розрахунку та здачі-приймання виконаних субпідрядних робіт та встановили що документами, складання яких підтверджує факт їх належного виконання субпідрядником та прийняття замовником, є акт приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), який не пізніше 25-го числа поточного місяця передається субпідрядником підряднику та замовнику для підписання.
Статтями 525-526 ЦК України також передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона має підтвердити ті обставини на якими вона обґрунтовує свої доводи та заперечення належними та допустимими доказами, і відповідно, саме відповідач повинен підтвердити поданими доказами факт здійснення ним всього комплексу робіт, передбачених договором підряду №04/05/08 від 21.05.2008р. та прийняття вказаних робіт позивачем.
Передбачені п. 4.2. договору субпідряду №1 від 11.10.2010р. актів приймання виконаних робіт, підписаних сторонами та скріплених печатками з обох сторін на суму 1 113 940, 13 грн., яка є різницею між обсягом сплачених позивачем коштів та сумою виконаних відповідачем робіт, у справі відсутні. Доказів повідомлення позивача про закінчення цих робіт та пред'явлення їх до прийняття позивачу відповідач не надав.
Посилання відповідача, що останнім було направлено супровідний лист на адресу позивача, разом з яким направлялися для підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, які свідчать про використання відповідачем ще частину авансу на суму 668 958, 35 грн., судом не приймаються, оскільки вказаний лист не містить ні дати складання, не номеру, крім того, відповідачем не надано суду жодних доказів направлення вказаного листа чи його отримання позивачем.
Представник позивача на протязі розгляду справи пояснив, що жодний документ який підтверджує їх прийняття позивачем не складався і не підписувався.
Відповідно до п. 4.1. договору встановлено, що субпідряднику надається аванс на придбання матеріалів в межах 30% варто сті річного обсягу робіт. Субпідрядник зобов'язаний використати аванс впродовж двох місяців з дня надходження коштів на рахунок. У випадку невикористання авансу протягом двох міся ців, кошти повернути на розрахунковий рахунок замовника.
З огляду на те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів виконання ним субпідрядних робіт на суму 1 113 940, 13 грн. в обумовлених договором обсягах і в передбачені строки, та прийняття робіт позивачем, господарський суд дійшов висновку, що факт порушення відповідачем зобов'язань, прийнятих за договором субпідряду №1 від 11.10.2010р., є доведеним, а отже, вимоги позивача в частині стягнення невикористану авансу в розмірі 1 113 940,13 грн. визнається судом такою, що підлягає задоволенню.
Прокуратура та позивач за невиконання договірних зобов'язань просять суд стягнути з відповідача 109 272, 92 грн. пені.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.
Відповідно до 7.2. договору, субпідрядник несе майнову відповідальність перед замовником за:
- порушення строків виконання робіт –пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день її нарахування, від вартості невиконаних в строк робіт за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за датою закінчення робіт;
- допущення явних та прихованих недоліків при виконанні робіт або після здачі об'єкта замовнику –штраф у розмірі 50% від вартості робіт усунення недоліків.
- порушення строків використання авансу –пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день її нарахування, від суми отриманого авансу за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення пені в сумі 109 272, 92 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про те що позов прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю “Українська консалтингова мережа” підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Українська консалтингова мережа” (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 50, код ЄДРПОУ 34429779) на користь Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації (58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 194А, код ЄДРПОУ 04014252) 1 113 940, 13 грн. (один мільйон сто тринадцять тисяч дев'ятсот сорок) грн. 13 коп. сума невикористаного авансу, 109 272, 92 грн. (сто дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 92 коп. пені.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Українська консалтингова мережа” (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 50, код ЄДРПОУ 34429779) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 24 464, 26 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 26 коп.
Видати накази.
Повний текст рішення виготовлено 09.04.2012р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Д.В. Мандичев
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2012 |
Оприлюднено | 20.04.2012 |
Номер документу | 22621606 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандичев Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні