Ухвала

від 22.03.2012 по справі 2-44

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа №2-44 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шевченко

Номер провадження 22-ц/1890/659/12 Суддя-доповідач - Хвостик

Категорія - 37

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Білецького О. М., Шевченка В. А.,

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 02 лютого 2012 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 02 лютого 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.

Зазначене рішення ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування та неправильне встановлення судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позовні вимоги.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що судом не надано оцінку тим обставинам, що саме з боку відповідача не надавалося жодної допомоги покійному батьку, який був у безпорадному стані і потребував стороннього догляду і допомоги, а допомагала лише дочка позивача зі своїм чоловіком і то не за весь період, яка не є спадкоємицею першої черги після померлого ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_4 про задоволення апеляційної скарги, пояснення відповідача ОСОБА_2 і її представника ОСОБА_5 про залишення рішення без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі є дочками ОСОБА_3, якому на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.7). Після його смерті відкрилась спадщина і сторони по справі протягом строку, встановленого законом, звернулись до Тростянецької районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини (а.с.57).

За правилами ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відмовляючи в позові щодо усунення відповідача від права на спадкування, суд першої інстанції послався на недоведеність позивачем ОСОБА_1 обставин того, що відповідач ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги нині померлому її батьку ОСОБА_3, який мав похилий вік, був інвалідом першої групи і страждав тяжким захворюванням, тобто перебував у безпорадному стані, однак позивач не довела, що він залишався без сторонньої допомоги.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки він є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ч.1 ст.202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз'яснив, що правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

З матеріалів справи вбачається, що висновком Охтирської МСЕК від 12 квітня 2011 року ОСОБА_3 встановлено першу групу інвалідності та визнано його таким, що потребує постійного стороннього догляду (а.с.16, 17-18).

Згідно записів в амбулаторній карті хворого ОСОБА_3, про що зазначено в письмовому повідомленні Тростянецької центральної районної лікарні від 16 січня 2012 за № 261, останній був оглянутий вдома 11 січня 2011 року лікарем-терапевтом і йому встановлено діагноз: ІХС, дифузний кардіосклероз, СН ІІ, ФК ІІ, ЦА ІІ, ХПМК ІІ, пахова кила. Відповідно до даних журналу прийому викликів в реєстратурі поліклінічного відділення ЦРЛ, виклик 11 січня 2012 року був зроблений ОСОБА_2 (а.с.61).

Надавши належну оцінку показам свідків, а також дослідженим письмовим доказам, з яких убачається, що поведінка відповідача, яка розуміла свій обов'язок надавати допомогу батьку, так як необхідність допомоги була пов'язана з самим існуванням батька, наявність можливості для цього, не свідчить про свідоме невиконання відповідачем, як дочкою спадкодавця, встановленого законом обов'язку, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про усунення від права на спадкування є правильним.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги і обставини того, що хоча відповідач рідко надавала допомогу батьку за період з січня 2011 року по день його смерті (ІНФОРМАЦІЯ_1), коли він потребував стороннього догляду, однак сам по собі цей факт не є достатньою підставою для усунення її від спадкування, враховуючи, що до середини травня 2011 року разом з ОСОБА_3 проживала дочка відповідача, яка доглядала за ним та допомагала по господарству, у зв'язку з чим спадкодавець не залишався в безпорадному стані.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач повинна була особисто постійно доглядати батька не спростовують висновків суду про відмову в задоволенні позову, оскільки не ґрунтуються на нормах закону. Той факт, що дочка відповідача доглядала за дідом ОСОБА_3 свідчить про те, що спадкодавець отримував допомогу і піклування, тому не можна вважати відповідача такою, що ухилялася від догляду за батьком.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не містять посилань на такі порушення закону, що б могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 02 лютого 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -