Рішення

від 20.06.2008 по справі 46/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2008 р.   Справа 46/62

За позовомКомунального підприємства “Житомирбудзамовник”  

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “УНІТЕКС”

Простягнення 5 800,00 грн.

                                                                                        Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачане з'явився

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство “Житомирбудзамовник” звернулося до суду з позовом від 16.11.04.2008 р. № 267 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Унітекс” 5 800,00 грн. вартості робіт, що не були виконані в рамках договору № 167,14//95 від 14.04.2005 р.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 62 від 21.04.2008 р. та призначено справу до розгляду на 12.05.2008 р.  

05.05.2008 р. від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог № 354 від 25.04.2008 р., відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача поряд з 5 800,00 грн. ще 1 200,00 грн., перерахованих платіжним дорученням № 316 від 18.05.2005 р. та 351,00 грн. пені.  

У судове засідання, призначене на 12.05.2008 р. відповідач не з'явився, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 09.06.2008 р.

04.06.2008 р. на адресу суду надійшов лист позивача від 31.05.2008 р., яким Комунальне підприємство “Житомирбудзамовник” просить розглянути справу за відсутності свого представника, а також заява № 264 від 08.05.2008 р. на виконання ухвали від 21.04.2008 р.

09.06.2008 р. судове засідання не відбулося через перебування судді на лікарняному та було перенесене на 20.06.2008 р. (ухвала від 02.06.2008 р. в матеріалах справи).

19.06.2008 р. судом отримано телеграму від позивача з клопотанням розглянути справу у відсутності представника підприємства.  

У засідання, що відбулося 20.06.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвал № 46/62 від 21.04.2008 р. та  12.05.2008 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив.

Представник позивача до суду також не прибув.  

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги телеграму позивача, та, у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

З матеріалів справи слідує, що позивач просить суд стягнути з відповідача 7 000,00 грн. боргу за послуги, що були оплачені, але не були виконані, а також 351,00грн. пені. На підтвердження заявлених вимог до матеріалів справи позивачем  надано копію договору № 167,14/95 від 14.04.2005 р. та додатку до нього, платіжних доручень про перерахування коштів, претензії від 01.02.2008 р. № 39.    

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

                                                         ВСТАНОВИВ:

14.04.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Видавництво “УНІТЕКС” в якості видавця та Комунальним підприємством “Житомирбудзамовник” в якості замовника укладено договір № 167,14/95, за умовами якого видавець зобов'язався розробити та розмістити презентацію замовника у публікації під назвою “Житомир” у строк до 31.08.2005 р., а замовник —переказати на банківський рахунок видавця 7 000,00 грн.    

Виходячи з положень § 3 вказаної угоди суму в розмірі 7 000,00 грн. замовник зобов'язується переказати на банківський рахунок видавця у формі 50 % авансу протягом 30 днів з моменту укладення договору, а решту 50 % —протягом 30 днів від дати передачі зразків публікації замовнику.   

Згідно з умовами договору (п. 4 § 1) обов'язки видавця вважаються виконаними після передачі замовнику зразків публікації з розміщеною презентацією.

З матеріалів справи слідує, що позивачем було перераховано відповідачу обумовлену договором № 167,14/95 суму в розмірі 7 000,00 грн., що стверджується платіжним доручення від 18.05.2005 р. № 316 на суму 1 200,00 грн. та від 30.06.2005 р. № 291 на суму 5 800,00 грн.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є правочини (дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) та договори (домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).   

У відповідності з діючим законодавством договір про надання послуг являє собою угоду, за якою одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи додатком № 1 до договору від 14.04.2005 р. сторони погодили завдання, що виконавець (видавець) мав виконати на корить замовника та строк його виконання до 31.07.2005 р.   

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави стверджувати, що дії позивача по перерахуванню 7 00,00 грн. були спрямовані на виконання взятих на себе договірних зобов'язань, що виникли у відповідності з договором про надання послуг від 14.04.2005 р.  

За твердженнями позивача відповідачем не надано йому обумовлених договором послуг, попередню плату (авансу) не повернуто.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення заборгованості або ж виконання на користь позивача отриманого від нього замовлення та передачі йому послуг на суму 7 000,00 грн.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи та викладені положення діючого законодавства, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 7 000,00 грн., перерахованих позивачем на користь відповідача в якості попередньої оплати за договором № 167,14/95 від 14.04.2005 р., оскільки в межах даних правовідносин відповідач виступив боржником перед позивачем та допустив прострочення, а позивач втратив інтерес до такого зобов'язання.

Згідно з § 6 договору від 14.04.2005 р. при невиконанні видавцем своїх зобов'язань, він зобов'язаний в 3-денний термін від дня пред'явлення претензії, оформленої у письмовому вигляді зі сторони замовника, повернути його суму перерахованого авансу з врахуванням пені в розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми авансу за кожен день прострочення повернення.      

Як вбачається з матеріалів позивачем  вживалися заходи досудового врегулювання спору, зокрема, на адресу відповідача направлено претензію № 39 від 01.02.2008 р. з вимогою повернути суму попередньої плати у триденний строк, відповіді на яку отримано не було (копії квитанцій про направлення поштового відправлення та повідомлень про їх вручення в матеріалах справи).

Крім суми боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 351,00 грн. пені, нарахованої за період з 08.02.2008 р. по 08.05.2008 р.     

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Враховуючи наведені положення законодавства та умови угоди сторін нарахування позивачем відповідачу пені з 08.02.2008 р. видається правомірним. Разом з тим, відповідно до уточненого розрахунку пені її розмір становить 355,95 грн. Але, виходячи з вимог Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги Комунального підприємства “Житомирбудзамовник” в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “УНІТЕКС” пені підлягають задоволенню в межах сум, розрахованих та заявлених позивачем у заяві від 08.05.2008 р. № 364.

Виходячи з положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, при задоволенні позову —на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “УНІТЕКС” (03040, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 88,  ідентифікаційний код 32485978) на користь Комунального підприємства “Житомирбудзамовник” (01014, м. Житомир, вул. Щорса, 4, ідентифікаційний код 05395919) 7 000 (сім тисяч) грн. боргу, 351 (триста п'ятдесят одну) грн. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                            С.В. Шабунін

справа №  46/62

20.06.08

За позовом     Комунальне підприємство "Житомирбудзамовник"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "УНІТЕКС"

про                    стягнення 5 800,00 грн.

Суддя  Шабунін С.В.

        Шабунін С.В.