Ухвала

від 19.02.2010 по справі 46/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 46/62 19.02.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю В«УкрпроммашВ» До 1) Київської міської ради, 2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 Провизнання недійсним рішення

Суддя Омельченко Л.В.

Представники не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«УкрпроммашВ» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 18.12.2008 р. № 919/919 про передачу громадянці ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на вул. Михайла Котельникова, 45-д у Святошинському районі м. Києва.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2010 р. № 46/62, яку призначено до розгляду на 05.03.2009 р.

Також позивачем була подана до суду заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору, тобто земельної ділянки, щодо якої відповідачем-1 прийнято оскаржуване рішення, а саме: відчужувати її у будь-який спосіб, будувати, зводити, розміщувати, встановлювати, вводити в дію та експлуатацію будь-які об’єкти на ній (будівлі, споруди, паркани, огорожі, покриття, покрівлі, пристрої, обладнання).

Виходячи з позовної заяви та заяви про забезпечення позову, позивач вважає, що не вжиття таких заходів утруднить виконання рішення по справі, оскільки стан та вартість земельної ділянки, яка є предметом оскаржуваного акту відповідача-1, може погіршитися. Також, особа, якій передана у приватну власність зазначена земельна ділянка, може звести на ній споруду (будівлю тощо) і її розміщення суперечитиме державним будівельним нормам (п.п 3.13 ДБН 360-92), якими передбачено, що відстань між житловими будинками не повинна бути менше ніж 15 м. Зазначені побоювання позивача мотивовані і обумовлені тим, що на сусідній земельній ділянці розташований його житловий будинок і наслідки використання ОСОБА_1 земельної ділянки, яка є об’єктом оскаржуваного рішення, можуть порушити його права. Крім того, відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України проведення на такій земельній ділянці будь-якого будівництва, у разі задоволення поданого позову, може мати результатом визнання його самовільним і збудовані будівлі підлягатимуть знесенню, що впливатиме на підприємницьку діяльність позивача як господарюючого суб’єкта.

Відповідно до п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Нормами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з положеннями ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно п. 2 до Роз’яснень Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» від 23.08.1994 р. № 02-5/611 забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (в подальшому - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку.

Вивчивши подану заяву і матеріали позовної заяви, приймаючи до уваги пов’язаність предмету спору з заходами забезпечення позову, суд знаходить обґрунтованими припущення позивача про те, що без вжиття запобіжних заходів, виконання судового рішення, у разі задоволення позову, буде унеможливлено.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 65-67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«УкрпроммашВ» (03067, м. Київ, вул. Смоленська, 17, ідентифікаційний код 30405136) про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити ОСОБА_1 (03115, м. Київ, вул. Михайла Котельникова. 45) відчужувати у будь-який спосіб земельну ділянку на вул. Котельникова, 45-д у Святошинському районі міста Києва.

3. Заборонити ОСОБА_1 (03115, м. Київ, вул. Михайла Котельникова. 45) та будь-яким іншим особам будувати, зводити, розміщувати, встановлювати, вводити в дію та експлуатацію будь-які об’єкти нерухомості (будівлі, споруди) на земельній ділянці по вул. Михайла Котельникова, 45-д у Святошинському районі міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та відповідно до ч. 3 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України підлягає оскарженню.

Суддя Л.В. Омельченко