Рішення

від 20.06.2008 по справі 46/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2008 р.   Справа 46/67

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Грааль”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Комерційно-правнича фірма “Гарант-плюс”

простягнення 36 000,00 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаГриненко Т.В.—представник за довіреністю від 07.04.2008 р. № 72

від відповідача не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Грааль” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційно-правнича фірма “Гарант-плюс” попередньої плати за товар, що не був поставлений. Ціна позову 36 000,00 грн.   

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 67 від 25.04.2008 р. та призначено справу до розгляду на 19.05.2008 р.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2008 р. розгляд справи було відкладено на 26.05.2008 р. через неявку в судове засідання відповідача та неподання витребуваних документів.

У судове засідання, призначене на 26.05.2008 р. відповідач не з'явився, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, у зв'язку з чим її розгляд було відкладено на 09.06.2008 р.

09.06.2008 р. судове засідання у справі не відбулося через перебування судді на лікарняному та було перенесено на 20.06.2008 р. (ухвала від 02.06.2008 р. в матеріалах справи).  

У судове засідання, що відбулося 20.06.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвал № 46/67 від 25.04.2008 р., 26.05.2008 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача 36 000,00 грн., що були перераховані на його рахунок в якості попередньої плати у відповідності з рахунком-фактурою № 96 від 25.06.2007 р. Позивач зазначає, що ним було виконано свої договірні зобов'язання перед відповідачем, натомість останній порушив умови усної домовленості сторін, а саме, не  передав товар, що був оплачений.

На підтвердження заявлених вимог позивачем приєднано до позовної заяви копію рахунку-фактури № 96 від 25.06.2007 р. та платіжне доручення про перерахування на користь відповідача 36 000,00 грн. від 10.07.2007 р. № 298.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

                                                         ВСТАНОВИВ:

25.06.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Комерційно-правнича фірма “Гарант-плюс” виставило Товариству з обмеженою відповідальністю “Грааль” рахунок-фактуру № 96 на суму 175 500,00 грн. за 195 тон цементу ПЦ 1-500-Н.

З матеріалів справи слідує, що позивачем було перераховано відповідачу частину обумовленої вищевказаним рахунком-фактурою суму в розмірі 36 000,00 грн., що підтверджується платіжним доручення від 10.07.2007 р. № 298.  

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Виходячи з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є правочини (дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) та договори (домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).   

У ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рахунку-фактури № 96 від 25.06.2007 р. відповідач зажадав оплати, а позивач оплатив товар на суму 36 000,00 грн. Отже, таким документом та його погодженням сторонами досягнуто згоди щодо виду товару, його кількості, одиниці виміру та ціни.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, оскільки у  позивача  виникли зобов'язання передати відповідачу визначений товар, а у відповідача —прийняти та сплатити грошові кошти (оплатити) його.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов'язання  щодо оплати товару виконав належним чином, а саме: ним було перераховано 36 000,00 грн. платіжним дорученням № 298 від 10.07.2007 р., а відповідачем отримано кошти.

Разом з тим, всупереч прийнятому зобов'язанню з передачі оплаченої позивачем продукції, відповідач не виконав його, оскільки не передав товар.  

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який  одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 36 000,00 грн. як попередньої плати за товар, що не був поставлений, доказів передачі товару на вказану суму також не надав.   

Зважаючи на встановлені судом обставини справи та викладені положення діючого законодавства, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Виходячи з ст. вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, при задоволенні позову, на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційно-правнича фірма “Гарант-плюс” (03162, м. Київ, вул. Рахманінова, 30/13, 145, ідентифікаційний код 33748356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль” (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 27/3, ідентифікаційний код 30640293) 36 000 (тридцять шість тисяч) грн. боргу, 360 (триста шістдесят) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                            С.В. Шабунін

справа №  46/67

20.06.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Грааль"

до                     ТОВ " Комерційно-правнича фірма " Гарант плюс"

про                    стягнення 36 000,00 грн

Суддя  Шабунін С.В.

                Шабунін С.В.