6/282
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 6/282
10.07.08
За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Завод рятувальних засобів»
Про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
Від позивача не з'явились
Від відповідача не з'явились
Від прокуратури Ходаківський М.П. (за посв.)
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Завод рятувальних засобів»про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 20,4 га, розташовану по вул. Лютневій, 58-г у Голосіївському районі міста Києва (острів Жуків), Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан, звільнивши від будівель та споруд.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач використовує зазначену вище земельну ділянку з порушенням вимог земельного законодавства.
Ухвалою суду від 26.05.2008 було порушено провадження у справі № 6/282 та призначено розгляд останньої на 10.07.2008.
Представник позивача на виклик суду не з'явився, надавши через канцелярію суду пояснення, у яких повністю підтримав позовні вимоги з посиланням на статті 123-128, 212 Земельного кодексу України, статтю 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 124 Земельного кодексу України, статтю 16 Закону України «Про оренду землі».
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Ухвала суду про порушення провадження у справі з адреси відповідача не поверталась, що свідчить про наявність у останнього можливості з'явитися до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури, суд встановив:
06.02.2008 Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за запитом Голосіївського районного управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 53/412/2 від 05.02.2008 було проведено перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства.
За результатами проведення перевірки встановлено, що відповідно до даних автоматизованої системи ПК «Кадастр»земельна ділянка площею 204214,48 кв. м. по вул. Лютневій, 58-г в місті Києві обліковується за товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Завод рятувальних засобів». На частині вказаної ділянки площею 1,8 га розміщено будівлі та споруди вказаного товариства, територія огороджена парканом та обмежена з інших сторін річкою Коник. Документи, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою у відповідача відсутні.
Зазначена обставина (відсутність реєстрації документів, визначених чинним законодавством, що посвідчують право власності чи право користування землею) підтверджується також листами Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 07-387/10527, № 07-387/10952 від 26.03.2008, № 07-387/10969 від 26.03.2008, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель в місті Києві здійснюється Київською міською радою.
Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 9 Земельного кодексу України, визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно з пунктом 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач безпідставно займає земельну ділянку, чим порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.
Відповідно до частини 3 пункту 1 статті 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Відповідач без наявності відповідних документів використовує згадану вище земельну ділянку площею 1,8 га, що є порушенням наведених вище вимог чинного законодавства, внаслідок чого на нього покладається обов'язок звільнити спірну земельну ділянку, привівши останню у придатний для використання стан, звільнивши її від будівель та споруд. У той же час, доказів того, що площа ділянки, яку незаконно займає відповідач, складає не 1,8 га , а 20,4 га, суду не подано.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач жодних доказів на спростування доводів прокуратури та позивача суду не подав.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,8 га, розташовану по вул. Лютневій, 58-г у Голосіївському районі міста Києва (острів Жуків) позивачу, привівши її у придатний для використання стан, звільнивши від будівель та споруд. В іншій частині позовні вимоги пред'явлено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню до Державного бюджету України 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Завод рятувальних засобів»(03131, м. Київ, вул. Лютнева, 58-г, код 34663394) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,8 га, розташовану по вул. Лютневій, 58-г у Голосіївському районі міста Києва (острів Жуків) Київській міській раді (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141), привівши її у придатний для використання стан, звільнивши від будівель та споруд протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Завод рятувальних засобів»(03131, м. Київ, вул. Лютнева, 58-г, код 34663394) до Державного бюджету України 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 21.07.2008
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2008 |
Оприлюднено | 13.11.2008 |
Номер документу | 2283646 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні