Постанова

від 27.10.2008 по справі 4/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

справа № 4/235

  "27" жовтня 2008 р.                                                                                                        м.Чернівці

      12:20                                                                                                                                                                    

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Проскурняка О.Г., при секретарі Ратушенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, де:

Позивач       Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Чернівецької філії  

Відповідач  Чернівецьке обласне управління у справах захисту прав споживачів  

про визнання нечинним приписів

Представники:

Від позивача –Карпюк О.С.       

Від відповідача –Кукульняк С.Є., Матвієв О.В.  

В засіданні приймав участь

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Чернівецької філії звернулося з позовом до Чернівецького обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання нечинним приписів.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що Чернівецьким обласним управлінням у справах захисту прав споживачів проведена позапланова перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів в Чернівецькій філії ВАТ “Укртелеком”. На підставі проведеної перевірки складено акти № 009255 від 20 червня 2008 року, № 009256 від 23 червня 2008р. та винесено приписи керівнику суб'єкта господарювання. Зазначеними приписами зобов'язано Чернівецьку філію привести договори про надання послуг електрозв'язку до норм чинного законодавства, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг. ВАТ “Укртелеком” не погоджується з цими висновками та вважає, що приписи винесено з порушенням норм матеріального права, а саме статті 179 Господарського кодексу України, статті 628 Цивільного кодексу України, статей 18, 63 Закону України “Про телекомунікації”. Далі позивач вказує, що укладає договори зі споживачами за формою, визначеною Типовим договором про надання послуг електрозв'язку, який затверджений наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13.07.1999 № 10 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.08.1999 за №584/3877, тобто є обов'язковим до застосування.

          Відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що у договорах про надання послуг електрозв'язку між споживачами та підприємствами зв'язку  існує посилання на застарілу нормативну базу та невідповідність договору Правилам надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених КМУ від 09.08.2005р. №720. Відповідач зазначає, що згідно пункту 2.2.3. договору, попередження вручається споживачеві під розписку, що не передбачено  Правилами. Пунктом 2.2.4. договору зазначено,  якщо споживачеві не можливо вручити попередження, у зв'язку з його   відсутністю, відключається тимчасово телефон до звернення споживача в бюро ремонту, чого не передбачено Правилами.

          Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          20 та 23 червня 2008 року Чернівецьким обласним управлінням у справах захисту прав споживачів проведено перевірку Чернівецької філії  ВАТ “Укртелеком”  щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів, про що складено акти № 009255, № 09256.

За результатами перевірки виявлено, що при укладені із споживачами договорів,  пункти договору 2.2.3, 2.2.4 не відповідають вимогам Правил про надання та отримання телекомунікаційних послуг.

На підставі означеного акту перевірки, позивачем винесено приписи від 20 та 23 червня 2008 року з вимогою привести договори до норм чинного законодавства та Правил про надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Так, відповідно до Наказу Держаного комітету зв'язку та інформатизації України № 10 від 13.07.99р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 серпня 1999р. № 584/3877 затверджено редакцію типового договору про надання послуг електрозв'язку.

Редакція типового договору містить пункт 2.2.3 згідно якого підприємство зв'язку зобов'язане надсилати  споживачеві  у  разі  несплати  заборгованості   понад  один   місяць  письмове попередження про призупинення надання послуг, якщо заборгованість не буде погашено протягом місяця. Попередження вручається споживачеві під розписку. Пунктом 2.2.4. визначено, якщо зазначене попередження вручити  споживачеві  неможливо через  його  відсутність (перебування в лікарні, відрядження), тимчасово відключити телефон до звернення споживача до бюро ремонту для з'ясування обставин, але не більше ніж на місяць.

Як вбачається позивач укладав договори із споживачами не відступаючи від змісту типового договору із зазначенням вищевказаних умов.

Згідно частини  2 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Абзацом 3 частини 4 статті 179 визначено, що  при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Відповідно до частини 3 статті 184 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Отже, позивач правомірно укладав договори про надання послуг електрозв'язку на основі затвердженого типового договору, із зазначенням умов передбачених пунктами 2.2.3., 2.2.4. типового договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку позов задовольнити.

Керуючись статтями 94, 158, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинними приписи Чернівецького обласного управління у справах захисту прав споживачів від 20 червня 2008 року та 23 червня 2008 року.

3.          Стягнути з Чернівецького обласного управління у справах захисту прав споживачів, вул. Червоноармійська, 202, код 21431810, р/р 01020352800024 ВДК у м. Чернівці, МФО 856135 на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Чернівецької філії, вул. Худякова,6, м. Чернівці, код 22838086, р/р 260087370 в ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 356464 —3,40 грн. державного мита.         

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                   О. Г.Проскурняк