Рішення

від 28.10.2008 по справі 26/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.10.08                                                                                           Справа№ 26/217

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельно-промислова група „Альбатрос”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів

про стягнення 236 182,87 грн.                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Алексеєнко Д.Г. –представник (довіреність № 78 від 03.09.2008 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговельно-промислова група „Альбатрос”, м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів про стягнення 236 182,87 грн.

Ухвалою суду від 04.08.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2008 р. Ухвалою суду від 20.08.2008 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладався до 28.10.2008 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав доповнення та уточнення (вх. № 23592 від 28.10.2008 р.) до позовної заяви, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції та судові витрати.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання № 1648 від  17.10.2008 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає, оскільки, не подано доказів, які б підтверджували обставини неможливості забезпечити явку повноважного представника, а також у матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Відповідачем, також, подано заперечення № 1347 від 19.08.2008 р. на позовну заяву та докази сплати основного боргу в сумі 162 449,62 грн.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

06.12.2006 р. між сторонами укладено Договір № ТП-024 (далі по тексту –договір).

Згідно п. 1.1. договору позивач зобов'язався на умовах та в порядку, визначених дим договором, систематично поставляти відповідачу визначений цим договором товар, а відповідач зобов'язується на умовах та в порядку, визначених дим договором, приймати наданий товар та оплачувати його.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.4. договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію товару протягом 60 днів з моменту отримання товару від позивача.

На виконання умов договору позивачем було відвантажено відповідачу товар з відстрочкою платежу по видатковим накладним: № РНрлЗ-1872 від 10 серпня 2007 р. –на суму 39 916,80 грн. з кінцевим терміном оплати 09 жовтня 2007 р.; № РНрлЗ-2426 від 24 вересня 2007 р. –на суму 33 760,64 грн. з кінцевим терміном оплати 23 листопада 2007 р.; № РНсфЗ-1787 від 24 вересня 2007 р. –на суму 9 648,00 грн. з кінцевим терміном оплати 23 листопада 2007 р.; № РНрлЗ-2910 від 25 жовтня 2007 р. –на суму    45 924,48 грн. з кінцевим терміном оплати 24 грудня 2007 р.; № РНрлЗ-3114 від 12 листопада 2007 р. –на суму 49 976,67 грн. з кінцевим терміном оплати 11 січня       2008 р.; № РНрлЗ-3266 від 23 листопада 2007 р. –на суму 43 223,04 грн. з кінцевим терміном оплати 22 січня 2008 р. Всього на загальну суму 192 449,63 грн.

До матеріалів справи долучено копію, підписаного обома сторонами, акту звірки розрахунків за період 01.01.2006 -09.04.2008 р. на загальну суму 192 449,63 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

22.11.2007          року на часткове виконання зобов'язань за договором відповідачем було частково погашено заборгованість по видатковій накладній № РНрлЗ-1872 від 10 серпня 2007 р. на суму 30 000,00 грн. 20.05.2008 року відповідачем було остаточно погашено заборгованість

по видатковій накладній № РНрлЗ-1872 від 10 серпня 2007 р. на суму                                          9 916,80 грн. Таким чином, станом на день подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила суму в розмірі 182 532,83 грн.

21.04.2008 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість, яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Відповідно до п. 6.2. договору, за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець (відповідач) сплачує Постачальнику (позивачу) пеню за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму 20 383,36 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 30 131,39 грн. та три проценти річних на загальну суму 3 135,29 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач підставно нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та три проценти річних, оскільки останній порушив строки, встановлені договором, оплати отриманого товару. Вказані нарахування у встановленому порядку відповідачем не спростовано.

28.10.2008 р. позивач подав суду доповнення та уточнення до позовної заяви, відповідно до якої просить стягнути з відповідача лише пеню, інфляційні втрати, три проценти річних та судові витрати, оскільки відповідач здійснив повне погашення суми основного боргу в розмірі 182 532,83 грн.

Факт погашення суми основного боргу також підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, в частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу провадження у справі слід припинити.

Слід зазначити, що відповідач суму основного боргу погасив після звернення позивача з позовною заявою до суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Оскільки, відповідач суму основного боргу погасив після звернення позивача з позовною заявою до суду, то судові витрати слід покласти на відповідача повністю

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на відповідача повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів, вул. Галицька, 4 (р/р 2600900601403 в ЛФ „Укрексімбанк” м. Львів, МФО 325718, код ЄДРПОУ 13827416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельно-промислова група „Альбатрос”, м. Дніпропетровськ, вул. Погрібняка, 23/15 (р/р 26009085068531 в АКБ „Укрсоцбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305017, код ЄДРПОУ 33667707) 20 383 грн. 36 коп. пені, 30 131 грн. 39 коп. інфляційних втрат, 3 135 грн. 29 коп. –3% річних, 2 361 грн. 82 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.  В частині позовних вимог щодо стягнення 182 532,83 грн. суми основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.