Постанова

від 29.10.2008 по справі 13/47/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/47/11

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 жовтня 2008 р.                                                                                    № 13/47/11  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:                                Мачульського Г.М.

суддів:                                Рогач Л.І.

                               Шаргала В.І.

розглянувши у відкритомусудовому засіданні

касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Шосткінський завод хімічних реактивів"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від25.06.2008р.

у справі№13/47/11

Господарського судуЧернігівської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Шосткінський завод хімічних реактивів"

доПриватного підприємства "Хлібодар"

простягнення заборгованості та зобов'язання забрати продукцію

за участю представників

- позивача:Козлової О.В. (довіреність №23-54 від 07.03.2008р.)

- відповідача:Осипенка В.Г. (директор, наказ №3 від 27.07.2006р.), -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача 108 764, 73грн., в тому числі заборгованість по оплаті за зберігання 85 286, 42 грн., індекс інфляції 22 800, 81 грн., 3 % річних в сумі 677, 50 грн.; зобов'язати відповідача забрати з території позивача очищений дихлоретан в кількості 33, 6 тон в зв'язку з закінченням строку зберігання.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.03.2008р. (суддя Фетисова І.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Григоровича О.М., суддів Гольцової Л.А., Рябухи В.І.) вказаний позов задоволено частково, постановлено стягнути з Приватного підприємства "Хлібодар" на користь Відкритого акціонерного товариства "Шосткінський завод хімічних реактивів" 10 627, 22 грн. боргу за зберігання, 276, 3 грн. індексу інфляції, 26, 57 грн. 3% річних, 109, 3 грн. державного мита та 11, 86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також постановлено зобов'язати Приватне підприємство "Хлібодар" забрати з території Відкритого акціонерного товариства "Шосткінський завод хімічних реактивів" продукцію –очищений дихлоретан в кількості 33, 6 тон в зв'язку з закінченням терміну зберігання. В решті майнових вимог, а саме –стягнення 74 659, 20 грн. за зберігання, 22 524, 51 грн. інфляційних та 650, 93 грн. річних постановлено відмовити.

В касаційній скарзі позивач просить зазначену судові рішення скасувати в частині відмови в стягненні 74 659, 20 грн. плати за зберігання, 22 524, 51 грн. інфляційних та 650, 93 грн. 3% річних, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, а в інших частинах вказані судові рішення залишити без змін, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст.946, 948 Цивільного кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спір в ній виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору зберігання дихлоретану №35 від 14.09.2005р., що виразилось в несвоєчасному вивезенні відповідачем продукції з місця її зберігання, яке здійснювалось позивачем, та проведення оплати позивачеві за зберігання не в повному обсязі. Відповідно до п.6.1 договору він діє з моменту його підписання до 31 грудня 2005 р.

Місцевий господарський суд частково задовольняючи позов виходив з того, що сторонами встановлено термін дії договору до 31.12.2005р., що є терміном зберігання товару. Оскільки зобов'язання відповідача щодо оплати послуг зберігання, як зобов'язання по договору, встановлено в період дії договору з 14.09.2005р. по 31.12.2005р., то суд дійшов висновку що саме за цей період і підлягає стягненню заборгованість у розмірі 10 627, 22 грн., з урахуванням проведених оплат на суму 1 363, 50 грн., 276, 3 грн. індексу інфляції, 26, 57 грн. 3% річних, та зобов'язання відповідача забрати з території позивача продукцію –очищений дихлоретан в кількості 33, 6 т в зв'язку з закінченням терміну зберігання, а в іншій частині позову щодо стягнення заборгованості, в позові відмовив.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками місцевого господарського суду.

Про те з такими висновками не можна погодитись з наступних підстав.

Приймаючи рішення в оскарженій у касаційному порядку частині спору, а саме у відмові в позові щодо стягнення коштів за зберігання дихлоретану за період після закінчення терміну дії договору зберігання, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кошти за зберігання підлягають стягненню лише за період дії договору.

Між тим, згідно ст.946 ч.3 ЦК України якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Таким чином у поклажодавця існує обов'язок внесення плати за зберігання не лише на підставі умов договору і в межах строків його дії, але й на підставі ст.946 ч.3 ЦК України за весь фактичний час зберігання.

Враховуючи що вирішення спору в оскарженій частині пов'язане з дослідженням та оцінкою доказів, судові рішення в цій частині, з урахуванням вимог ст.ст.1115, 1117 ГПК України, підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд. В іншій, неоскарженій частині, вказані судові рішення належить залишити без змін.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 пп. 1, 3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Шосткінський завод хімічних реактивів" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2008р. та рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.03.2008р. у справі №13/47/11 в частині відмови в позові скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині вказані судові рішення залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                Г.М. Мачульський

С у д д і                                                                                    Л.І. Рогач

                                                                                                                                                                                                                                           В.І. Шаргало