Постанова

від 23.10.2008 по справі 42/115

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

42/115

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 жовтня 2008 р.                                                                                    № 42/115  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Дерепи В.І.

суддів                                                           Грека Б.М.                                                                      Стратієнко Л.В.

з участю представників:позивача: відповідача:прокуратури:

Баданін В.В., Іващенко І.К., Петраченков О.В.Комар А.Ю.Рубан Д.В.

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційне  поданняпрокурора відділу Генеральної прокуратури України

на рішення

та постановугосподарського суду м.Києва від 16 травня 2008 р.Київського апеляційного господарського суду від 17 липня 2008 р.

у справі№42/115

за позовомзакритого акціонерного товариства "Трансімпекс"

доМіністерства оборони України

про стягнення 678 328,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2008 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача боргу за виконані роботи на підставі договору на проведення комплексної утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання № 256/Т/1-07 від 03.05.2007 р.

Посилаючись на те, що відповідно до умов договору ним були виконані роботи на суму 1 197 300 грн., а відповідач відмовляється прийняти роботи на вказану суму, прийняв і оплатив лише на суму 521 471,21 грн., позивач просив стягнути з Міністерства оборони України основний борг в сумі 675 828,79 грн., 3% річних у сумі 2 499,64 грн., а також судові витрати, в тому числі 18 907,45 грн. на оплату адвокатських послуг.

Рішенням господарського суду м.Києва від 16.05.2008 р. (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2008 р. (головуючий –Моторний О.А., судді –Кошіль В.В., Шапран В.В.), позов задоволено частково.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ЗАТ "Трансімпекс"   

675 828,79 грн. боргу, 2 499,64 грн. 3% річних з простроченої суми, судові витрати.

В іншій частині позову відмовлено.

В касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд.

У відзиві на касаційне подання позивач просить залишити його без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, рішенням тендерного комітету № 12/2/4 від 03.04.2007 р. за результатами відкритих тендерних торгів щодо закупівлі робіт із комплексної утилізації ракет і боєприпасів тендерна пропозиція позивача була визнана найкращою та акцептована.

03.05.2007 р. на підставі пропозиції відповідача між сторонами був укладений договір № 256/Т/1-07 на проведення комплексної утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання та зберігання.

Відповідно до п.4.1 договору оплата виконаних робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і їх загальна вартість становить 1 197 300 грн.

Згідно з специфікацією, яка є додатком №1 до договору, утилізації підлягали 3 700 шт. реактивних піхотних вогнеметів РПО-А та 2 000 протитанкових мін ТМ-57.

Строк дії договору відповідно до п. 8.1 договору встановлений з моменту його підписання до 31 грудня 2007 року та набуває чинності з моменту затвердження Кабінетом Міністрів України “Переліку боєприпасів, що підлягають утилізації”.

Порядок виконання та прийняття робіт визначений статтею 3 договору якою, зокрема, передбачено, що роботи повинні бути виконані у відповідності до технологічної документації на проведення комплексної утилізації.

Роботи позивачем проведені відповідно до вимог технологічного процесу проекту проведення вибухових робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів методом підриву, згідно з абз. 3 п. 3.1 якого для утилізації можливе використання протитанкових мін будь-яких модифікацій. Ініціація мін проводиться за допомогою електродетонаторів або виготовлених бойовиків з шашки вагою 200-400 г та електродетонатору, які з'єднані в кожній траншеї та групі послідовно.

Позивач проводив утилізацію саме за допомогою даного методу.

Крім того, проведенню робіт за договором передував експериментальний підрив щодо утилізації за тим же методом, який був схвалений замовником тобто Міністерством оборони, що підтверджується актом від 23 липня 2007 р., підписаним представниками сторін (а.с.193-194,т.1)

За наслідком проведених робіт усі передані боєприпаси у погодженій кількості були утилізовані, що не заперечується відповідачем.

Після закінчення робіт з утилізації територія полігону, де проходили роботи, була приведена у попередній стан, що підтверджується актом здачі-прийняття від 22 серпня 2007 року між позивачем та військовою частиною А1815 Чернігівської області (а.с.222,т.1).

Посвідченням № 11 від 06.08.2007 року, виданим представництвом замовника, підтверджено, що роботи виконавцем (позивачем), виконані в повному обсязі (а.с.35,т.1).

В грудні 2007 року позивачем ЗАТ „Трансімпекс” на адресу Міністерства оборони України був направлений акт № 1 про виконані роботи на суму 1 197 300 грн. для затвердження. Проте, відповідачем даний акт не був прийнятий, сума виконаних робіт була виправлена на 521471,21 грн. і на дану суму був підписаний акт (а.с.170-171).

Відповідачем виконані роботи були сплачені частково - на ту суму, що визначена ним в акті прийому виконаних робіт, тобто в розмірі 521471,21 грн. (а.с.38,т.1).        

Таким чином, відповідачем не були оплачені роботи позивача на суму 675828,79 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.7 договору оплата виконаних робіт проводиться за фактично виконані роботи по утилізації, у відповідності із затвердженим сторонами актом про виконані роботи, протягом 10 банківських днів з дати приймання виконаних робіт замовником (дати підписання акту про виконані роботи з зазначенням суми виконаних робіт) на підставі належним чином оформлених документів, які передбачені цим договором, за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за відповідним кодом видатків.

Факт виконання позивачем підривних робіт по знищенню всіх передбачених спірним договором боєприпасів підтверджується актами виконання підривних робіт по знищенню боєприпасів № № 1та 2 від 23 липня 2007 року, №№ 3 та 4 від 24 липня 2007 року, №№ 5, 6 від 25 липня 2007 року, №№7 та 8 від 26 липня 2007 року, №№9 та 10 від 27 липня 2007 року, підписаних уповноваженими представниками сторін (а.с.233-242,т.1).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

На час розгляду спору в суді відповідачем сума боргу позивачу в повному обсязі не сплачена, тобто зобов'язання з оплати виконаних робіт виконано частково.  

Доводи касаційного подання про те, що відповідачем були виявлені недоліки в роботі позивача, які останнім усунуті не були, що й потягнуло відповідно до частини 1 статті 852 Цивільного кодексу України оплату робіт в меншому розмірі, ніж передбачено договором, не грунтуються на матеріалах справи, оскільки листи відповідача, на які прокурор посилається в підтвердження своїх доводів (а.с.175-183,т.1), вказують про недоліки в документах, наданих позивачем для оплати виконаних робіт, а також про залучення до виконання земляних робіт без погодження з відповідачем ТОВ "Ліберте", але не містять даних які ж недоліки допущені позивачем при виконанні робіт.

Отже, судами встановлено, що позивачем були виконані відповідно до умов договору роботи з комплексної утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання та надані всі передбачені договором документи, що підтверджують їх виконання і дана належна правова оцінка висновку контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України від 29.02.2008 р. (а.с.112-148,т.1), який за вказаних умов не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за виконані роботи у повному обсязі.

Висновок суду про стягнення на користь позивача боргу в розмірі  675828,79 грн.  та відповідно до  ч.2 ст. 625 ЦК України 3%  річних за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 2499,64 грн. є законним та обгрунтованим.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення винесені у відповідності до норм матеріального і процесуального права та на підстав зібраних у справі доказів і підстав для задоволення касаційного подання прокурора не вбачається.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційне подання прокурора відділу Генеральної прокуратури України залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 16 травня 2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 липня 2008 р. у справі за №  42/115 –без змін.

Головуючий                                                                  В.І. Дерепа

Судді                                                                              Б.М. Грек

                                                                                      Л.В. Стратієнко