Постанова

від 04.11.2008 по справі 36/155

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/155

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.11.2008 р.                                                                                                 справа №36/155

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скакуна  О.А.

суддів Колядко  Т.М. , Мирошниченка  С.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Курбатова С.С., представник за дов. б/н від 01.08.2008 року;

від відповідача:Хмара М.О., представник за дов. №202-4  від 07.08.2008 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від11.09.2008 року

по справі№36/155 (Будко Н.В.)

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Укрвтормет-Союз" м.Київ

доТовариство з обмеженою відповідальністю "Сталкер" м.Донецьк

простягнення основного боргу в сумі 216 583 грн. 41 коп., інфляційних в розмірі 24 170 грн. 62 коп. , 3% річних в сумі 2 741 грн. 06 коп. та пені в розмірі                                   166 566 грн. 61 коп.

        Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2008 року по справі №36/155 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвтормет-Союз" м.Київ (далі по тексту ТОВ "Укрвтормет-Союз") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" м.Донецьк (далі по тексту ТОВ "Сталкер") про стягнення основного боргу в сумі                               216 583 грн. 41 коп., інфляційних в розмірі 24 170 грн. 62 коп., 3% річних в сумі                                    2 741 грн. 06 коп. та пені в розмірі 166 566 грн. 61 коп. - задоволені частково.

        Згідно рішення з відповідача на користь позивача стягнуто основний борг в розмірі  216 583 грн. 40 коп., інфляційні в сумі 1 812 грн. 66 коп. та 3% річних в розмірі 828 грн. 37 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

-2-

        Рішення суду мотивовано тим, що основна заборгованість доведена належним чином та підтверджується матеріалами справи, що в свою чергу тягне за собою обов'язок її сплатити з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

        У зв'язку з тим, що договором сторони не передбачили відповідальність за порушення грошових зобов'язань у вигляді пені та не встановили її розмір, суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог.

        ТОВ "Сталкер" з прийнятим рішенням не погодилось та подало апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове рішенням, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. Скаржник вважає, що судом не було взято до уваги той факт, що продукцію було поставлено не в рамках договору та, крім того, термін оплати за продукцію не настав.

        У відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання представник позивача наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а доводи, на які посилається відповідач - безпідставними.    

        Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

        Між сторонами по справі був укладений договір №16 від 30.03.2006 року (а.с. 8-10), згідно якого Постачальник (ТОВ "Укрвтормет-Союз") зобов'язався поставити у строки, обумовлені договором, продукцію: брухт чорних металів, кількість, та ціна якого обумовлені договором та специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору, а Одержувач (ТОВ "Сталкер")  зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (п.1.1).

        Додатковими угодами від 01.11.2006 року, від 20.12.2007 року та від 25.12.2007 року сторони вносили зміни до деяких пунктів договору, а також продовжували строк його дії          (а.с. 11-13).           

        У відповідності з п.5.4 та п.5.5 договору №16 від 30.03.2006 року (далі по тексту Договір) з урахуванням додаткової угоди до нього від 01.11.2006 року, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються у гривнях із розрахунку: 90% згідно 4-й залізничній накладній та 10% по прибуттю продукції на завод по формі 69. Оплата проводиться в національній грошовій одиниці України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Кінцева вага продукції визначається на підставі актів форми 69, складених представниками ЗАТ "Мініметалургійний завод "Істіл" або актів, складених за участю представників ТПП (п.4.1 Договору).

        На виконання умов Договору, за видатковими накладними №У-00000080                             від 06.04.2008 року на суму 199 972 грн. 40 коп., №У-00000081 від 12.04.2008 року на суму 128 926 грн. 30 коп., №У-00000082 від 23.04.2008 року на суму 104 702 грн. 85 коп.,                №У-00000083 від 28.04.2008 року на суму 120 539 грн. 35 коп., №У-00000101                               від 07.05.2008 року на суму 121 790 грн. 55 коп., №У-00000100 від 19.05.2008 року на суму 130 311 грн. 70 коп., а всього на суму 806 243 грн. 15 коп. - ТОВ "Укрвтормет-Союз" передало ТОВ "Сталкер" продукцію (а.с. 20, 22, 24, 26, 28, 30).

        Як вбачається з вищевказаних видаткових накладних та квитанцій про приймання вантажу №44351144, №44351199, №43594703, №43594714, №33118799, №33118842 дана продукція була отримана відповідачем (а.с. 14-19).

        Сторони провели звірку розрахунків та склали акт, який свідчить, що станом на  01.06.2008 року заборгованість відповідача склала 416 583 грн. 40 коп. Акт підписаний представниками сторін без зауважень та заперечень і скріплений печатками обох підприємств (а.с. 33).

-3-

        В подальшому, ТОВ "Сталкер" здійснило часткову оплату заборгованості в сумі           200 000 грн. 00 коп., про що свідчать банківські виписки від 02.06.2008 року та                          від 18.06.2008 року (а.с. 84-85).

        За обставини, що решта коштів так і не була перерахована ТОВ "Укрвтормет-Союз", останнє звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Сталкер" про стягнення основного боргу в сумі 216 583 грн. 41 коп., інфляційних в розмірі                                 24 170 грн. 62 коп., 3% річних в сумі 2 741 грн. 06 коп. та пені в розмірі 166 566 грн. 61 коп.

        Рішенням господарського суду Донецької області позовні вимоги задоволені в частині стягнення основного боргу в розмірі 216 583 грн. 40 коп., інфляційних в сумі                           1 812 грн. 66 коп. та 3% річних в розмірі 828 грн. 37 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

        Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

        Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.             

        Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що договір №16 від 30.03.2006 року за своєю правовою природою є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються згідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України).

Згідно зі ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України), до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

        Предметом даного спору є стягнення основного боргу в сумі 216 583 грн. 41 коп., інфляційних в розмірі 24 170 грн. 62 коп., 3% річних в сумі 2 741 грн. 06 коп. та пені в розмірі 166 566 грн. 61 коп.

       Видаткові накладні №У-00000080 від 06.04.2008 року, №У-00000081                                      від 12.04.2008 року, №У-00000082 від 23.04.2008 року, №У-00000083 від 28.04.2008 року, №У-00000101 від 07.05.2008 року, №У-00000100 від 19.05.2008 року підтверджують, що ТОВ "Укрвтормет-Союз" передало, а ТОВ "Сталкер" отримало продукцію на загальну суму         806 243 грн. 15 коп. У кожній видатковій накладній міститься посилання на договір №16               від 30.03.2006 року. Отримання відповідачем продукції підтверджується також і квитанціями про приймання вантажу №44351144, №44351199, №43594703, №43594714, №33118799, №33118842.

        Однак, дослідивши спірний Договір та додаткові угоди до нього, судова колегія прийшла до висновку, що зі змісту цих документів не вбачається, в який саме строк після прибуття продукції по формі 69 відповідач повинен остаточно оплатити її вартість.

        З огляду на невизначення сторонами певного строку виконання грошового зобов'язання, судом першої інстанції обґрунтовано застосовано ч.2 статті 530 ЦК України, якою передбачено, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією №1 від 19.05.2008 року ТОВ "Укрвтормет-Союз" звернулось до                       ТОВ "Сталкер" з вимогою оплатити борг за поставлену продукцію (а.с. 39-40).

        З акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2008 року та банківських виписок від 02.06.2008 року та від 18.06.2008 року вбачається, що відповідачем поставлена продукція оплачена не у повному обсязі.

-4-

        Матеріали справи не містять доказів оплати решти боргу, яку просить стягнути позивач як суму основної заборгованості.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

        Враховуючи те, що сума основної заборгованості доведена, підтверджується наявними в справі документами, а відповідачем не надано доказів її оплати, апеляційна інстанція вважає, що господарським судом Донецької області обґрунтовано задоволені вимоги про її стягнення.

        Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Перевіривши арифметичні розрахунки господарського суду Донецької області, Донецький апеляційний господарський суд погоджується з частковим задоволенням 3% річних в сумі        828 грн. 37 коп. та інфляційних в розмірі 1 812 грн. 66 коп.

        Стосовно відмови у стягненні пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі         166 566 грн. 61 коп. апеляційна інстанція також погоджується з огляду на те, що договором №16 від 30.03.2006 року сторони не передбачили відповідальність у разі порушення грошових зобов'язань у вигляді пені та не встановили її розмір.

Що стосується інших заперечень скаржника, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним.

        При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції як норм матеріального так і процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2008 року є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

        Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.

        Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

        Рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2008 року по справі №36/155  залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий          О.А.  Скакун

Судді:          Т.М.  Колядко

          С.В.  Мирошниченко

Надруковано: 5 прим. 1-позивачу; 2-відповідачу; 3-у справу; 4-ГСДО; 5-ДАГС