Рішення

від 19.06.2008 по справі 8/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  8/109

19.06.08

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноосфера»

До          Товариства «Промислово-торгівельна компанія «Битош Скло»

про                 стягнення 70285,73 грн. та розірвання договору купівлі-продажу №22/10/07 від   

                      22.10.07р.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача             представник –Бабушкіна Т.П. (дов. б/н від 12.06.2008р.)

Від відповідача         не з`явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 49341,07 грн. перерахованих позивачем коштів за договором купівлі-продажу товару № 22/10/07 від 22.10.2007р., 3009,80 грн. пені за неналежне виконання умов спірного договору, 12934,86 грн. збитків, моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. та розірвати договір купівлі-продажу №22/10/07 від  22.10.07р

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.03.2008р. розгляд справи був призначений на 23.05.2008р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.05.2008р. розгляд справи був відкладений на 19.06.2008р., у зв'язку з не з'явленням у судове засідання представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних доказів.

У судове засідання, призначене на 19.06.2008р. з'явився позивач. Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ :

22.10.2007р.між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ноосфера»- «покупець»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельною компанією «Битош Скло»- «продавець»був укладений договір купівлі-продажу товару № 22/10/07, відповідно до п.1.1 якого «продавець»зобов'язався поставити «покупцю»товар в асортименті та в кількості встановленому договором, а «покупець»зобов'язався прийняти цей товар та сплатити за нього визначену договором грошову суму (ціну).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна, строки відвантаження та умови поставки товару визначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами договору сторони погодили, що поставка товару на адресу «покупця»здійснюється протягом п'яти робочих днів з моменту надходження грошових коштів за товар на розрахунковий рахунок продавця (п.3.4 договору).

Розрахунки за товар здійснюються у формі 100 відсоткової попередньої оплати (п.4.1 договору).

Згідно з специфікацією № 1, яка є невід'ємною частиною спірного договору, загальна вартість товару, який поставляється становить 49340,80 грн.

Позивач на виконання умов спірного договору та специфікації № 1 до даного договору, перерахував на рахунок відповідача 49341,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1702 від 30.10.2007р. (копія в матеріалах справи).

Відповідач в свою чергу власні зобов'язання по спірному договору не виконав, товар позивачу не поставив.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій зазначив, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов спірного договору просить повернути протягом п'яти днів сплаченої суми в розмірі 49341,07 грн. та наголосив на тому, що договір № 22/10/07 від 22.10.2007р. слід вважати розірваним.   

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 206 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. (ч. 2 та ч. 3 ст. 188 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Станом на день подання позову відповідач кошти у розмірі 49341,07 позивачу не повернув, доказів виконання власних зобов'язань по спірному договору не надав.

Таким чином, вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу товару №22/10/07 від 22.10.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ноосфера»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельною компанією «Битош Скло»та стягнення з відповідача 49341,07 грн. сплачених позивачем коштів на виконання умов спірного договору правомірні та підлягають задоволенню.  

Крім того, позивач також просить суд 3009,80 грн. пені за неналежне виконання умов спірного договору, 12934,86 грн. збитків, моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.

Пунктом 5.1 договору та додаткової угоди № 1 передбачено, що за несвоєчасну поставку «продавець»сплачує «покупцю»неустойку в розмірі 0,1 відсотка від вартості, не відвантаженої партії товару за кожен день прострочки.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі  3009,80 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Позивач наголошує на тому, що невиконання відповідачем умов спірного договору призвело до неможливості позивача розпоряджатися зазначеними коштами іншим більш прибутковим чином та розірванню міжнародного договору купівлі-продажу № 2110ц/07 від 21.10.2007р., укладеного між ТОВ НВП «Ноосфера»- «продавець»та ВАТ «Ліпецький завод «Хімпродукт»- «покупець», що підтверджується виписками з банку від 09.11.2007р. про надходження попередньої оплати на валютний рахунок, платіжного доручення № 2 від 26.12.2007р.про повернення попередньої оплати, претензії від та ВАТ «Ліпецький завод «Хімпродукт»(копії в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи при купівлі рублів сплачено 1 відсоток до Пенсійного фонду у сумі 473,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1741 від 26.12.2007р. та перераховані комісійні банку в сумі 126,25 грн., про що свідчить платіжне доручення № 1740 від 26.12.2007р. (копії в матеріалах справи).

Статтею 224 ГК України передбачено, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 599,59 грн. понесених позивачем збитків обґрунтована, підтверджена документально та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 12335,27 грн. збитків та моральної шкоди в сумі 5000,00 грн., то суд дійшов висновку, що в цій частині заявлені позовні вимоги не підтверджені документально та не підлягають задоволенню з наступних підстав:

В обгрунтування своєї вимоги про стягнення з відповідача 12335,27 грн. позивач посилається на те, що відповідач не є платником податку на прибуток і попередня плата у сумі 49341,07 грн. не зараховується у валові витрати, тому позивач при підрахунку податку на прибуток за 11 місяців 2007р. нарахував на 12335,27 грн. податку більше ніж у разі виконання умов договору.

Однак, жодних доказів, в підтвердження заявленої вимоги позивачем суду не надано, як і доказів нормативного обґрунтування підстав для стягнення 12335,27 грн. Дану вимогу позивач обґрунтовує як складову збитків від розірвання міжнародної угоди.             

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодних підстав для стягнення з відповідача 12335,27 грн. збитків від розірвання міжнародної угоди, не правомірні та не підлягають задоволенню.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач не надав суду нормативного обгрунтування підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач не довів суду, в чому саме виражається моральна шкода завдана відповідачем; не надав суду доказів наявності шкоди та  протиправності діяння відповідача, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та виною останнього в її заподіянні; не довів суду з чого позивач виходив при визначенні суми моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., тому суд прийшов до висновку, що в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 5000,00 грн. моральної шкоди слід відмовити.  

Відповідач повноважного представника у судове засідання двічі не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині вимог про розірвання договору купівлі-продажу №22/10/07 від  22.10.2007р. та стягнення з відповідача 49341,07 грн. сплачених позивачем коштів на виконання умов договору купівлі-продажу товару № 22/10/07 від 22.10.2007р., 3009,80 грн. пені за неналежне виконання умов спірного договору, 599,59 грн.  збитків, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.      

Керуючись ст. ст. 525, 526, 655, 1167  ЦК України, ст. ст. 188, 193, 206, 224 ГК України, ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір  купівлі-продажу №22/10/07 від  22.10.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ноосфера»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельною компанією «Битош Скло».

Стягнути з Товариства «Промислово-торгівельна компанія «Битош Скло»(03062, м.Київ, пр.Перемоги, 67, корп. 83; код ЄДРПОУ 34834042) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Ноосфера»(61033, м.Харків, вул. Шевченка, 319, к.202; поштова адреса: 61140, м.Харків, а/с 10769; код ЄДРПОУ 32870157) 49341 (сорок дев'ять тисяч триста сорок одна) грн. 07 коп. авансу, 3009 (три тисячі дев'ять) грн. 80 коп. пені, 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 59 коп.  збитків, 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 51 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання 10.07.2008р.