Постанова

від 01.08.2008 по справі 10/112-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.08.08                                                                                      

Справа №10/112-08

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя

Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Колодій Н.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі:

Акімовій Т.М.

за участю

представників:

від позивача:Гладштейн

О.А. (паспорт серії НОМЕР_1 від 23.12.1997 р.,

                                                      голова

правління);

                        Годований В.І.

(довіреність б/н від 04.09.2007 р.);

від відповідача:

ОСОБА_2. (довіреність серії НОМЕР_2 від 15.02.2008 р.);

розглянувши у

відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного

товариства «Облжитлопостачторг», м. Херсон,

на рішення

господарського суду Херсонської області від 

14.04.2008 р. у справі № 10/112-08

за позовом Закритого

акціонерного товариства «Облжитлопостачторг», м. Херсон,

до відповідача Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 3648

грн. 27 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Першого

заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 31.07.2008

р. № 1399 справу № 10/112-08 передано для розгляду колегії суддів у складі:

головуючий - Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Колодій Н.А., Мірошниченко М.В.

, якою справа прийнята  до провадження.

За клопотанням

представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не

здійснювалася, за їх згодою у судовому засіданні 01.08.2008 р. оголошено

вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 14.04.2008 р. у справі                   № 10/112-08 (суддя

Александрова Л.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано

тим, що відповідно до положень ст. 180 Господарського кодексу України при

укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі

погодити предмет, ціну та строк дії договору. Оскільки сторони не дійшли згоди

щодо істотних умов, договір про надання послуг від 11.04.2005 р. є неукладеним.

Додаток № 1 до договору та додаткові угоди № 1 від 10.02.2006 р. та від

01.02.2007 р. не містять таких істотних умов договору як предмет та строк його

дії. Крім того, позивачем не надано суду актів, які б підтверджували фактичне

надання послуг відповідачу та їх вартість. Враховуючи викладене, підстави для

стягнення з відповідача заборгованості за надані на підставі договору послуги,

а також пені, інфляційних втрат та процентів річних відсутні.

Позивач з даним

рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати

рішення господарського суду і постановити нове рішення, яким задовольнити

позовні вимоги.

В обґрунтування вимог

за апеляційною скаргою позивач вказує, що місцевий господарський суд дійшов

невірного висновку про те, що договір від 11.04.2005 р. є неукладеним.

Зауважує, що перелік послуг, які надаються за цим договором, та строк дії

договору встановлено в розділах 1 і 2 договору. В додаткових угодах від

12.05.2005 р., від 01.02.2007 р. сторони визначили вартість послуг. Вказує, що

ОСОБА_1 було відмовлено у виключенні з договору запропонованих ним пунктів і

він на цьому більше не наполягав. Договір сторонами виконувався, про що

свідчать акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки на оплату послуг.

Вважає, що в силу положень п.1 ст.181 ГК України договір є укладеним.  

В судовому засіданні

представники позивача підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.

Відповідач у відзиві

на апеляційну скаргу вказав, що договір від 11.04.2005 р. є неукладеним,

оскільки він не підписаний відповідачем, а сторонами не було досягнуто згоди

щодо його суттєвих умов. Також  в

матеріалах справи відсутні докази фактичного виконання позивачем робіт за договором

та докази прийняття робіт відповідачем. У зв'язку з цим вважає, що підстави для

задоволення позову відсутні. Просив залишити рішення господарського суду першої

інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні

представник відповідача  підтримав

заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 99

ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному

порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК

України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги

і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду

у повному обсязі.

Колегія суддів,

вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з

наступного.

Як вбачається з

матеріалів справи, ЗАТ «Облжитлопостачторг» звернулося до господарського суду

Херсонської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

3318,55 грн. основного боргу, 135,04 грн. пені за час прострочення платежу,

172,10 грн. інфляційних втрат та 22,58 грн. річних процентів.

У якості підстави

позову позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати

послуг, які надавалися йому відповідачем на підставі договору від 11.04.2005 р.

про надання послуг та додаткових угод до нього.

Однак, як свідчать

матеріали справи, договір від 11.04.2005 р. про надання послуг не містить

підпису відповідача. Позивач не заперечує факту відсутності договору як єдиного

документу, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ч.2

ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається

укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто

згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за

законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу

однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.3  ст.180 Господарського кодексу України

при  укладенні господарського договору

сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії

договору.

В матеріалах справи

містяться докази, якими підтверджується незгода відповідача із запропонованими

позивачем умовами договору від 11.04.2005 р. Зокрема, листом від 13.06.2005 р.

відповідач запропонував позивачу виключити з договору пункти 4.1.1, п. 5.8,                    п. 8.4, а також викласти в

іншій редакції пункт 5.7 договору (а.с. 42). Листом від 02.10.2007 р.

відповідач надіслав позивачу протокол розбіжностей до договору (а.с. 44).

Враховуючи зазначене,

колегія суддів приходить до висновку, що сторони не досягли у встановленому порядку

та формі згоди щодо суттєвих умов договору від 11.04.2005 р.

Відповідно до ч. 8 ст.

181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх

істотних умов господарського договору, такий договір вважається  неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином,  договір від 11.04.2005 р є неукладеним.

Посилання позивача на

те, що сторонами підписані додаток №1 від 15.05.2005 р. та додаткові угоди №1

від 10.02.2006 р., від 01.02.2007 р. до договору не приймаються колегією суддів

до уваги, оскільки додаток та додаткові угоди є невід'ємними частинами договору

і не мають юридичної сили в разі відсутності договору.

Зазначені додаток та

додаткові угоди не можуть бути розцінені колегією суддів як самостійні угоди,

оскільки вони не містять таких суттєвих умов договору як предмет та строк дії

договору.

Так, у додатку №1 від

12.05.2005 р. до договору наведено порядок розрахунку вартості комунальних

послуг, користуванням територією та послугами охорони та встановлено загальну

вартість цих послуг у сумі 628,76 грн. на місяць (а.с. 9).

Разом із цим, даний

додаток не визначає, що є предметом даного договору, а містить лише ціну певних

послуг. Крім того, даний додаток підписаний з боку позивача не уповноваженою на

укладення договорів особою - головним бухгалтером.

У додатковій угоді №1

від 10.02.2006 р. до договору сторони встановили  лише розмір орендної плати в сумі 653,76 грн.

(а.с. 10).

В даній додатковій

угоді також не визначено предмет договору та строк його дії.

При цьому колегія

суддів зазначає, що передача земельної ділянки в оренду не може бути розцінена

як послуга, що надається позивачем, оскільки це не пов'язано із здійсненням

позивачем будь-яких дій на користь відповідача. Крім того, передача земельної

ділянки в користування має оформлюватися договором оренди, який повинен містити

суттєві умови, передбачені статтею 15 Закону України «Про оренду землі», та

підлягає державній реєстрації. Згідно ст. 18 цього Закону договір оренди землі

набуває чинності після державної реєстрації.

У додатковій угоді № 1

від 01.02.2007 р. встановлено оплату за надання послуг в сумі 723,76 грн. (а.с.

8).

В цій додатковій угоді

сторони взагалі не визначили, які саме послуги підлягають оплаті. В даній угоді

також відсутнє погодження предмету та строку дії договору.

Як вбачається з

наведеного, додаток та додаткові угоди до договору, визначають лише ціну

(вартість) певних послуг та не містять посилань на предмет та строк дії

договору, тому вони не можуть бути розцінені як підстави для виникнення

договірних зобов'язань сторін.

Враховуючи викладене,

посилання позивача на договір від 11.04.2005 р. та додаткові угоди як на

підставу виникнення зобов'язань відповідача є необґрунтованими. Тому вимоги

позивача про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та процентів

річних на підставі цього договору та додаткових угод  не підлягають задоволенню.

Доводи позивача про

фактичне виконання сторонами умов даного договору та додаткових угод не

підтверджуються матеріалами справи.

Так, згідно ст. 33 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються  сторонами 

та  іншими   учасниками судового процесу.

Позивач не довів, що

відповідач замовляв, а позивач фактично виконував на користь відповідача

послуги, передбачені договором від 11.04.2005 р.

Акти передачі робіт,

які наявні в матеріалах справи, не є такими доказами, оскільки вони підписані

лише позивачем. Докази пред'явлення актів відповідачу до підписання відсутні.

У виписках про

операції на рахунку ЗАТ «Облжитлопостачторг», на які посилається позивач,

відсутнє посилання на договір від 11.04.2005 р. та додаткові угоди до нього,

тому вони не можуть підтверджувати здійснення відповідачем оплати за послуги,

надані на підставі цього договору (а.с. 11-15).

Враховуючи викладене,

колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду

відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесене з дотриманням

матеріальних та процесуальних норм, тому воно підлягає залишенню без змін,

апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 49

ГПК України витрати за апеляційною скаргою покладаються на позивача - заявника

апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99,

101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства «Облжитлопостачторг»,                   м. Херсон, залишити без

задоволення.

Рішення господарського

суду Херсонської області від 14.04.2008 р. у справі                     № 10/112-08 залишити без

змін.

Головуючий суддя

Кагітіна Л.П.

 судді 

Кагітіна Л.П. 

 Колодій Н.А. 

Мірошниченко М.В.