Постанова

від 28.05.2009 по справі 10/112-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/112-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2009                                                                                Справа №10/112-08

м. Полтава

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Глобинський елеватор хлібопродуктів", 39000, Полтавська область, м. Глобино, вул. Леніна, 47     

до  Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, 39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, 76

про скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 21.06.2007 р. № 0000222301/0/1355, від 07.09.2007 р. № 0000222301/1/2063, від 19.11.2007 р.                             № 0000222301/2/2628, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2 658 635,00 грн., з яких основний платіж                                 1 772 423,00  грн. та штрафна (фінансова) санкція 886 212,00 грн.,

Суддя Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Марчевська М.О.

Представники сторін:

від позивача: Кішко Д.О. (див. журнал судового засідання);

від відповідача: Тур Н.І., (див. журнал судового засідання);

від прокуратури : Батраченко В.В. (див. журнал судового засідання).

У судовому засіданні 28.05.2009 р. відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ  від 21.06.2007 р. № 0000222301/0/1355, від 07.09.2007 р.                   № 0000222301/1/2063, від 19.11.2007 р. № 0000222301/2/2628, за яким Відкритому акціонерному товариству "Глобинський елеватор хлібопродуктів" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2 658 635,00 грн., з яких основний платіж  1 772 423,00  грн. та штрафна (фінансова) санкція 886 212,00 грн..

Предмет спору викладено в редакції ухвали від 09.09.2008 р. по справі № 9/61 про роз'єднання самостійних вимог в окремі провадження.

Позивач надав суду уточнення № 1 до позовної заяви № 411 від 05.11.2008 р., у якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від             21.06.2007 р. № 0000222301/0/1355, від 07.09.2007 р. № 0000222301/1/2063, від 19.11.2007 р. № 0000222301/2/2628, в частині визначення Відкритому акціонерному товариству "Глобинський елеватор хлібопродуктів" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2 656 244,00 грн., з яких основний платіж  1 770 829,00  грн. та штрафна (фінансова) санкція 885 415,00 грн..

Суд приймає дане уточнення як такє, що поданє відповідно приписів ст. 137 КАС України, оскільки позивач уточнив предмет спору з огляду оскарження ним частини виявлених порушень.

Відповідач позов відхилив, за мотивами заперечень від 03.11.2008 р., посилаючись на правомірність і обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень.

Заявою № 05/1-1203вих08 від 05.11.2008 р. (вх. № 18537 від 06.11.2008 р.) Прокуратура Полтавської області повідомила суд про вступ у справу в порядку ст. 60 КАС України для захисту інтересів держави на стороні Кременчуцької ОДПІ.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокуратури, оцінивши надані докази,

в с т а н о в и в:

За результатами виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ  "Глобинський елеватор хлібопродуктів", м. Глобино  за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2006 р., що набрали форму акту № 341/23-210/00955667 від 08.06.2007 р., Кременчуцька ОДПІ констатувала порушення позивачем ст. 6  Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями) внаслідок неправомірного застосування "0" ставки податку на додану вартість при експорті товарів, чим занижено податок на додану вартість за квітень 2006 року на 959 345,00 грн., за листопад 2006 року на 234 569,00 грн. та за грудень 2006 року на 576 915,00 грн. (в частині, що оскаржується позивачем).

Результатом таких висновків стало прийняття Кременчуцькою ОДПІ спірного податкового повідомлення-рішення від 21.06.2007 р. № 0000222301/0/1355, за яким Відкритому акціонерному товариству "Глобинський елеватор хлібопродуктів" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2 658 635,00 грн., з яких основний платіж  1 772 423,00  грн. та штрафна (фінансова) санкція 886 212,00 грн. (предмет спору стосується визначення податкового зобов'язання  в загальній сумі                         2 658 635,00 грн., з яких основний платіж  1 772 423,00  грн. та штрафна (фінансова) санкція 886 212,00 грн.).

В результаті адміністративно-апеляційного оскарження позивачем даних податкових повідомлень-рішень скарги платника залишені без задоволення, сума податкового зобов'язання залишена без змін, податкові повідомлення-рішення набрали форму податкових повідомлень-рішень від 07.09.2007 р. № 0000222301/1/2063, від 19.11.2007 р.                                 № 0000222301/2/2628.

При цьому свої висновки в частині неправомірного застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість  орган державної податкової служби (див. 36 арк. акту перевірки) ґрунтує тим, що : (1) за даними головного управління статистики у Полтавській області не передбачено здійснення позивачем зовнішньоекономічної діяльності та                         (2) експортна операція є збитковою.

У запереченнях на позов (див. том 1, а.с. 76-78) Кременчуцька ОДПІ в додаткове обґрунтування спірних податкових повідомлень-рішень  посилається на : (1) відсутність намірів у позивача щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, про що свідчить зазначена вище довідка органу статистики; (2) невірне заповнення графи 31 "Опис товару" та відсутність записів у графі 27 "місце навантаження/розвантаження" у вантажно-митних деклараціях № 54972 від 25.12.2006 р., № 11717 від 18.04.2006 р. та № 11718 від               18.04.2006 р..

Не погодившись з такими висновками, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При постановленні судового рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до приписів Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205 (із змінами та доповненнями) акт перевірки повинен містити викладку виявлених порушень податкового законодавства чітко, в повній мірі, із посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Оскільки розділ 3.1.5 акту перевірки № 341/23-210/00955667 від 08.06.2007 р. не містить жодного посилання на первинні документи, суд не приймає останній як допустимий доказ вчинення відповідачем порушення правил оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2006 р. між ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" та ТОВ "Кернел-Трейд" було укладено договір комісії № ЗЭЛ-МК на продаж олії соняшникової нерафінованої (том 1, а.с. 31-34), відповідно до умов якого ТОВ "Кернел-Трейд" (комісіонер) зобов'язувався за дорученням ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" в інтересах останнього та за його рахунок здійснити продаж олії соняшникової нерафінованої на умовах експорту за межі митної території України третім особам.

Згідно актів приймання передачі продукції від 21.02.2006 р., 23.02.2006 р.,                 28.02.2006 р., 04.03.2006 р., 05.03.2006 р.,10.03.2006 р., 13.03.2006 р., 14.03.2006 р. (том 1, а.с. 36-43)  на виконання п. 4.1 договору № ЗЭЛ-МК від 19.01.2006 р. Комітент передав Комісіонеру олію соняшникову нерафіновану в загальній кількості 2 468,60 тн..

Згідно звітів комісіонера від 31.03.2006 р. та від 30.04.2006 р. (том 1, а.с. 44, 45) за контрактом № 038/08-127 від 24.01.2006 р. реалізовано олію соняшникову в кількості                     2 467 730 кг.  по ціні 450 доларів США за 1 тону на загальну суму 1 110 478,50 доларів США. (еквівалент вартості реалізованої олії соняшникової становить 5 607 916,43 грн.).

Експорт вищевказаного товару по контракту № 038/08-127 від 19.01.2006 р. оформлено вантажно-митними деклараціями № 500040000/6/009315 від 29.03.2006 р. (том 1, а.с. 46),  № 500040000/6/011717 від 18.04.2006 р. (том 1, а.с. 47) та  № 500040000/6/011718 від 18.04.2006 р. (том 1, а.с. 48).

Крім того, 21.09.2006 р. між ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" та ТОВ "Кернел-Трейд" було укладено договір комісії № 36ЭЛ-МК на продаж олії соняшникової нерафінованої (том 1, а.с. 49-52), відповідно до умов якого (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.04.2006 р.) ТОВ "Кернел-Трейд" (комісіонер) зобов'язувався за дорученням ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" в інтересах останнього та за його рахунок здійснити продаж олії соняшникової нерафінованої на умовах експорту за межі митної території України третім особам.

Згідно актів приймання передачі продукції від 17.11.2006 р., 08.12.2006 р.,                 10.12.2006 р., 11.12.2006 р., 15.12.2006 р., 16.12.2006 р. (том 1, а.с. 55-60) на виконання п. 4.1 договору № 36ЭЛ-МК від 21.09.2006 р. Комітент передав Комісіонеру олію соняшникову нерафіновану в загальній  кількості 2 026,55 тн..

Згідно звітів комісіонера за контрактом № 038/08/1-32 від 17.10.2006 р. (том 1, а.с. 61-64) реалізовано олію соняшникову в кількості  2 025 847 кг. по ціні 504 доларів США за 1 тону на загальну суму 1 021 026,89 доларів США (еквівалент вартості реалізованої олії соняшникової становить 5 156 185,80 грн.).

Експорт вищевказаного товару по контракту № 038/08-127 від 24.01.2006 р. оформлено вантажно-митними деклараціями № 511000104/7/000366 від 28.02.2007 р.,                                   № 500040000/6/054972 від 25.12.2006 р., № 500040000/6/051890 від 12.12.2006 р. та                        №   500040000/6/047638 від 22.11.2006 р. (том 3, а.с. 109-112).

ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" на підставі вищевказаних вантажно- митних декларацій та керуючись п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" була застосована нульова ставка по податку на додану вартість при оподаткування вказаних вище операцій з вивезення за межі митної території України товару (олії соняшникової).

Відповідно до пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції з вивозу платником товарів за межі митної території.

Пп. 6.2.1 п.  6.2 ст. 6 Закону України (у редакції, що діяла на час здійснення досліджуваних під час перевірки господарських операцій) передбачалось, що за нульовою ставкою обчислюється податок щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Вказаною нормою Закону України також встановлено, що товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Таким чином, законодавець ставить право платника податку на застосування пільгової нульової ставки у залежність від факту перетинання митного кордону України товарами, щодо яких здійснюється операція купівлі-продажу. Цей факт має підтверджуватись належним чином оформленою вантажно-митною декларацією.

Вимоги щодо вантажної митної декларації містять : Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р.                 № 574, Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року № 307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 443/2247,  Порядок заповнення граф вантажної митної декларації, затверджений наказом Держмитслужби України від 30.06.98 року № 380, постанова Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" від 01.03.2002 р. № 243, Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затверджені спільним наказом Держмитслужби України та Державною податковою адміністрацією України від                  21.03.2002 р. № 163/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 295/6583.

Так, відповідно до п. 2 Положення про вантажну митну декларацію  вантажна митна декларація - письмова заява, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються,  а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. В пункті 8 Положення вказано, що вантажна митна декларація вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України від 01.03.2002 р. № 243 "Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" установлено, що для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України у повному обсязі.

Аналогічні приписи містить й податкове роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, затверджене Наказом Державної податкової адміністрації України від 05.09.2002 р. № 418.

Пунктом 7 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого спільним наказом Держмитслужби України та Державною податковою адміністрацією України від 21.03.2002 р. № 163/121 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 295/6583) також передбачено, що  за відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі, одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п'ятому основному аркуші ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі" та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу та п'ятий основний аркуш ("примірник для декларанта") ВМД повертається заявникові.

Посилання відповідача у запереченнях на позов (див. том 1, а.с. 76-78) в додаткове обґрунтування спірних податкових повідомлень-рішень  на невірне заповнення графи 31 "Опис товару" та відсутність записів у графі 27 "місце навантаження/розвантаження" у вантажно-митних деклараціях № 54972 від 25.12.2006 р., № 11717 від 18.04.2006 р. та                    № 11718 від 18.04.2006 р. суд не оцінює як правомірне з огляду на наступне.

Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації визначено відомості, що є обов'язковими для зазначення у графі 31 "Вантажні місця та опис товару"  "Маркування та кількість - номери контейнерів - опис товару" : зазначаються точні дані про товар (комерційна та фірмова назва товару, фірма (країна) виробника, характеристики товару, а саме: розміри, номери моделей, стандарти, типи, маркування, розфасування, комплектність тощо), необхідні для його ідентифікації та однозначної класифікації за задекларованим у графі 33 ВМД товарним кодом згідно з УКТЗЕД. Зазначається кількість товару та відомості про його упаковку й маркування. Під номером 1 зазначається точний опис товарів, що декларуються митному органу: повне найменування; технічні та основні (головні) комерційні характеристики, що визначають основні якісні та кількісні параметри товарів (стандарт, ОСТ, ТУ, сорт, марка, модель, артикул, розмір, комерційна та фірмова назва, фірма виробника тощо); опис окремих товарів має містити додаткову інформацію, необхідну для класифікації, згідно з додатком 3 до Інструкції. Відомості про товари, заявлені в зазначеному підрозділі графи, мають містити достатній перелік інформації для їх ідентифікації при митному оформленні та однозначного віднесення до визначеної підкатегорії УКТЗЕД згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД. Під номером 2 зазначаються відомості про кількість вантажних місць, їх пакування й маркування, а також відомості щодо кількості, пакування, фасування й маркування товарів, які містяться всередині одного вантажного місця. При декларуванні насипних, наливних товарів, товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, лініями електропередачі, а також навалом, зазначається "Місць 0". Під номером 3 для товарів, що перевозяться в контейнерах, проставляються кількість контейнерів та їх номери. Якщо товар, що декларується, займає не весь контейнер, після його номера вказується - "частина". Для товарів, що перевозяться не в контейнерах, проставляється "0". У правому нижньому підрозділі в спеціально виділеному полі зазначаються кількість заявленого товару в додатковій одиниці виміру, що передбачено для цієї класифікаційної позиції за УКТЗЕД, та скорочена назва цієї одиниці виміру. Якщо для товару застосовується основна одиниця виміру за УКТЗЕД, то правий нижній підрозділ графи не заповнюється.

Як вбачається з зазначених вантажно-митних декларацій, графа 31 заповнена відповідно до наведених вимог Інструкції, твердження ДПІ-відповідача про невірне зазначення виробника олії соняшникової суд оцінює критично як таке, що не обґрунтоване документальними доказами.

Заповнення графи 27 "Місце завантаження/розвантаження" відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації передбачено лише при переміщенні   товарів   у   міжнародних    поштових    та експрес-відправленнях, а тому твердження щодо необхідності її заповнення при декларуванні товарів, що вивозяться (вивезені) за межі митної території України є неправомірним.

 Посилання на відсутність намірів у позивача щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності також не підтверджено допустимими доказами, оскільки умисел (намір) юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Отже, висновок щодо наявності умислу не може ґрунтуватися на довідці органу статистики щодо переліку основних видів діяльності. Крім того, мета і предмет господарської діяльності відповідно до ст. 57 Господарського кодексу України зазначають в установчих документах суб'єкта господарювання, яким в даному випадку є статут.

Визначення терміну "господарська діяльність" наведені у п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" як  будь-яка  діяльність  особи, направлена  на  отримання  доходу  в  грошовій,  матеріальній  або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації   такої   діяльності   є  регулярною, постійною та суттєвою. Отже, висновок щодо збитковості однієї зовнішньоекономічної операції невірно ототожнювати з відсутністю направлення діяльності на отримання доходу за результатами постійної господарської діяльності.

Крім того, в обґрунтування дотримання вірності висновків за спірними податковими повідомленнями-рішеннями під час судового розгляду справи (див. пояснення вх. № 01605 від 05.02.2009 р.) Кременчуцької ОДПІ  посилається на невірне зазначення у вантажно-митній декларації № 54972 від 25.12.2006 р. у графі 8 одержувачем фірми "Lanen.S.A", оскільки за даними  відділу НЦБ Інтерполу в Харківській області дана фірма в панамі фактично не існує, інформація щодо зазначеної компанії відсутня в базі даних панамських компаній, які отримали ліцензію на здійснення комерційної діяльності.

Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації встановлено, що у графі 8 "Одержувач" вантажно-митної декларації наводяться відомості про - одержувача нерезидента, на адресу якого повинен бути доставлений товар згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) або іншим документом, який підтверджує наміри сторін.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" постійне місцезнаходження - місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) суб'єкта господарської (зовнішньоекономічної) діяльності.

ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" 30.01.2009 р. було направлено запит № 6, адресований компанії "Lanen S.A" с/о low firm Riera, Dias&Asocisdos Р.J. Вох 871040, Zопе 7, Republik of Рапаmа, щодо підтвердження реєстрації наведеної компанії, права здійснення торгової діяльності за межами території республіки Панама, щодо необхідності отримання ліцензій або дозволів для здійснення торгової діяльності, наявності офісу чи будь-яких уповноважених представників на території республіки Панама.

У відповідь на адресу ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" було отримано лист за підписом директора нотаріально засвідчений (в м. Панама) 17.03.2009 р. відповідно до якого підтверджується виконання зобов'язань компанії "Lanen S.A" по зовнішньоекономічним договорам, належність реєстрації та здійснення своєї діяльності відповідно до законодавства Панами з юридичною адресою с/о low Riera, Dias&Asocisdos Р.J. Вох 871040, Zопе 7, Republik of Рапаmа. Крім того, підтверджується наявність ліцензії на здійснення комерційної діяльності в Панамі та систематична сплата відповідних податків. Вимоги до панамських компаній стосовно отримання будь-якої ліцензії на комерційної діяльності за межами Панами відсутні. До наведеного листа додані свідоцтво про реєстрацію, засновницький договір компанії а також свідоцтво про зареєстрованого представника компанії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вантажно-митна декларація під час експорту товарів була заповнена належним чином, а відомості стосовно фактичного неіснування наведеної компанії є помилковими.

Посилання в обґрунтування дотримання вірності висновків за спірними податковими повідомленнями-рішеннями під час судового розгляду справи (див. пояснення вх. № 06089 від 12.02.2009 р.) Кременчуцької ОДПІ на не існування під час укладання контракту  контрагента-нерезидента фірми "Inerco UK LLP (Garrard House, 2-6 Howessdale Road Browley, Kent br. 29LZ Great Britain  також не підтверджується допустимими доказами в розумінні ст. п. 1, п. 4 ст. 70 КАС України, а тому судом не приймається як правомірне.

Слід зазначити, що відповідно до Митного кодексу України органом, уповноваженим здійснювати функцію контролю за реалізацією експортної операції та належним її документальним оформленням є виключно митні органи. Будь-яких висновків митних органів щодо неналежного оформлення спірних вантажно-митних операцій відповідачем суду не надано, на наявність таких сторони не посилаються.

Отже, залучені до матеріалів справи вантажно-митними деклараціями                                  № 500040000/6/009315 від 29.03.2006 р.,  № 500040000/6/011717 від 18.04.2006 р. та                    № 500040000/6/011718 від 18.04.2006 р., № 511000104/7/000366 від 28.02.2007р.,                        № 500040000/6/054972 від 25.12.2006р., № 500040000/6/051890 від 12.12.2006 р. та                      №   500040000/6/047638 від 22.11.2006 р. оформлені за чинними правилами.

Враховуючи, що контролюючим органом в порушення імперативного припису п. 2               ст. 71 КАС України не доведено факту визнання недійсними зазначених вантажно-митний декларацій та відсутності факту вивезення товару за межі території України за ними, у відповідача не було підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до п. 1, п. 4 ст. 70 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Щодо розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Судом встановлено, що позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями не має.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі,  у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;

2) з  використанням  повноваження  з   метою,  з  якою  це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що спірні податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ прийняті на підставі Закону. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов'язку довести правомірність свого рішення відповідачем не виконано.

За викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими як нормами права, так і поданими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За викладеного, відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума 3,40 грн. судового збору (державного мита), що сплачене квитанцією № 54Р08302 від 08.09.2008 р..

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 21.06.2007 р.         № 0000222301/0/1355, від 07.09.2007 р. № 0000222301/1/2063, від 19.11.2007 р.                               № 0000222301/2/2628 в частині визначення Відкритому акціонерному товариству "Глобинський елеватор хлібопродуктів" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2 656 244,00 грн., з яких основний платіж  1 770 829,00  грн. та штрафна (фінансова) санкція 885 415,00 грн..

3. Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Відкритого акціонерного товариства "Глобинський елеватор хлібопродуктів" (39000, Полтавська область, м. Глобино, вул. Леніна, 47), код ЄДРПОУ 00955667 - 3,40 грн. судових витрат.

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

4. Постанову надіслати сторонам за адресами, вказаними у її вступній частині, а також Прокуратурі Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000).

Суддя                                                                                                                         Ківшик О.В.

Дата підписання повного тексту постанови :

Примітки :

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.