ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
05.08.2008
Справа № 9/135
Дніпропетровський апеляційний
господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва
О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Ролдугіній Н.В.
за участю представників:
прокурора: не
явився
позивача: Поперешніченко
О.В.- предст., дов.№02/725 від 04.08.2008 року
відповідача: ОСОБА_1-
фізична особа - підприємець
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Кіровоград)
на рішення господарського суду Кіровоградської області
від 19.06.2008р. у справі №9/135
за позовом: прокурора
Кіровського району м. Кіровограда (м. Кіровоград) в інтересах держави в особі
управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській
області (м. Кіровоград)
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.
Кіровоград)
про:
звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду
Кіровоградської області від 19 червня 2008 року (підписано 20.06.2008р.) по
справі №9/135 (суддя Шевчук О.Б.) були задоволені позовні вимоги прокурора
Кіровського району м. Кіровограда (м. Кіровоград) в інтересах держави в особі
управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській
області (м. Кіровоград) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Кіровоград)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 20 кв.м., що
знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Крім того, зазначеним рішенням з відповідача у
доход Державного бюджету України стягнуті судові витрати.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
(м. Кіровоград) -відповідач, не погоджуючись з рішенням суду подав апеляційну
скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської
області від 19.06.2008 року по справі №9/135 і припинити провадження у справі.
Апелянт посилається на порушення господарським судом норм процесуального права,
а саме ст. 4-2, 4-3, 22, ГПК України, оскільки справа була розглянута без його
участі і він був позбавлений права на доказування і заперечення. Відповідач
вважає, що прокуратурою невірно визначено позивача у справі, оскільки
відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в
Україні” до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення
відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. З огляду на п. 1
ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки
підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам, тобто в даному
випадку Кіровоградській міські раді. За таких обставин господарський суд
повинен був залишити позов без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст. 81 ГПК
України. У судове засідання відповідач надав додаткові документи по справі.
Прокурор Кіровського району м.
Кіровограда у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що відповідач у судові
засідання не являвся, хоча суд неодноразово відкладав розгляд справи, тому
будь-які права позивача порушені не були. Щодо правового обґрунтування позову,
прокурор послався на Закон України „Про прокуратуру”, Закон України „Про
державний контроль за використанням та охороною земель” та положення про
Управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській
області і вважає, що зазначений орган може бути позивачем у даній справі.
Відповідач, на думку прокурора, без відповідних документів використовує
земельну ділянку, що є підставою для примусового вилучення цієї земельної
ділянки. У судове засідання прокурор не явився, хоча був належним чином
повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що
підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового
відправлення №20247954. Беручи до уваги, що неявка прокурора не перешкоджає
перегляду справи по суті, справа переглядалася без участі прокурора за наявними
у справі матеріалами.
Управління з контролю за
використанням та охороною земель у Кіровоградській області (м. Кіровоград)
-позивач -відзив на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні
представник позивача погодився із доводами апеляційної скарги.
У судовому засіданні була оголошена
вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного
господарського суду.
Вислухавши представників сторін,
переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
встановив, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від
24.05.2007р., складеним державним інспектором управління з контролю за
використанням та охороною земель у Кіровоградській області Волошиним І.В. в
присутності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 встановлено використання
земельної ділянки поАДРЕСА_1загальною площею 30 кв.м. під розміщення
торгівельного павільйону “Вікна Корса” на землях житлової та громадської
забудови без документів, що посвідчують право користування на землю.
В цей же день було складено і
протокол про адміністративне правопорушення за №006463. Приватний підприємець
пояснив, що використовує земельну ділянку згідно договору №28-12-ж-07.
На підставі перевірки дотримання
вимог земельного законодавства фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 24.05.2007р.
був виданий припис за НОМЕР_1 про вжиття в 30 денний термін заходів щодо
усунення порушення земельного законодавства. Отримання припису
підтверджується особистим підписом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Відповідно до постанови Кіровоградського
міського управління земельних ресурсів про накладення адміністративного
стягнення від 25.05.2007р. №109 відповідача було визнано винним у скоєнні
адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.531
Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі
170 грн.
Факт сплачення штрафу відповідачем
підтверджений копією квитанції №11 від 25.05.2007р.
Проте, відповідач продовжував
використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів, що
підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства
управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській
області від 10.07.2007р., складеним державним інспектором Рябець О.В. Під час
перевірки було встановлено, що відповідач не виконав припису держземінспектора
від 25.05.2007р. про усунення порушення земельного законодавства. У цей же
день -10.07.2007 року -був складений протокол про адміністративне
правопорушення №006507, у якому відповідач зазначив, що „документи на земельну
ділянку знаходяться у міській раді”.
Постановою про накладення
адміністративного стягнення від 11.07.2007 року №161 гр. ОСОБА_1 визнано винним
у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена
ст.1885 КоАП України і накладено адміністративне стягнення у вигляді
штрафу у сумі 51 грн., який сплачений у повному обсязі за квитанцією від
11.07.2007 року.
Вважаючи, що земельна ділянка
використовується відповідачем самовільно, прокурор звернувся до відповідача з
позовом про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки Кіровоградській
міській раді шляхом її звільнення, зазначивши у якості позивача Управління з
контролю з використанням і охороною земель у Кіровоградській області.
Відповідно до ст.188 Земельного
кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель
здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а
за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально
уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. Порядок
здійснення державного контролю за використанням та охороною земель
встановлюється законом.
Законом України „Про державний
контроль за використанням та охороною земель” (ст.5) визначено, що державний
контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений
орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Таким органом є Державна
інспекція з контролю за використанням і охороною земель, положення про яку
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 року №1958.
В силу п. „д” ст.6 цього Закону до
повноважень Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель
віднесено: вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно
зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам. Відповідно ст.10
цього закону визначені повноваження Державних інспекторів у сфері державного
контролю за використанням та охороною земель, у тому числі... звертатися до
органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування
втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також
повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк
користування якими закінчився. Аналогічно встановлені повноваження і положенням
про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель.
Зазначеними нормативними актами
державній комісії з контролю за використанням та охороною земель, у тому числі
і відповідним підрозділам на місцях, не надані повноваження щодо подання
позовів до суду з тих чи інших питань, а, оскільки ці органи є державними
органами, то згідно ст.19 Конституції України вони мають діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і
Законами України.
Крім того, Земельним кодексом
України право розпорядження землями, що знаходяться в межах населених пунктів,
надано відповідним сільським, селищним, міським радам, а за межами населених
пунктів - відповідним органам виконавчої влади (п. 12 Перехідних положень до
Земельного кодексу України).
Відповідно до ст.1 ГПК України
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі
іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення
юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта
підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і
охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом
заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно ст.2 цього кодексу
Господарський суд порушує справи за позовними заявами:
підприємств та організацій, які
звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних
законом інтересів;
державних та інших органів, які
звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими
актами України.
Оскільки управління з контролю за
використанням та охороною земель не має повноважень власника спірної земельної
ділянки, а здійснює лише функції контролю, то права управління не можуть бути
порушені самовільним зайняттям земельної ділянки, а законодавчими актами
України не передбачено право цього державного органу на звернення до суду.
Оскільки пред'явлення позову
неналежним позивачем або в інтересах неналежного позивача унеможливлює його
задоволення, всі інші судження і висновки суду першої інстанції не впливають і
не можуть призвести до іншого результату розгляду такого позову, що свідчить
про відсутність підстав для задоволення вимог прокурора і позивача.
Посилання прокурора на положення
про Управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській
області, підпунктом 2 пункту 3 якого управлінню надано право вживати в межах
своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому
числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власником або
користувачам не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки це
право обмежується компетенцією, встановленою відповідними законодавчими актами.
Аналогічної точки зору дотримується
і Вищий господарський суд України (постанова від 07.02.2008 року по справі
№10/281-07).
Дніпропетровський апеляційний
господарський суд також відзначає, що відповідно до частини першої статті 13 Конституції
України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені
Українського народу права
власника здійснюють органи державної
влади та органи
місцевого самоврядування в межах,
визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України. Статтею 26
Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції
міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання
земельних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 152
Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може
вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення
не пов'язані з позбавленням права володіння земельною
ділянкою.
Отже, саме власнику землі,
повноваження якого виконує відповідна рада, належать повноваження щодо усунення
порушень його прав на землю у порядку, передбаченому ст.212 Земельного кодексу
України.
За таких обставин рішення місцевого
господарського суду підлягає скасуванню як таке, що прийнято з неповним
з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а у задоволенні позовних
вимог повинно бути відмовлено.
На підставі вищевикладеного,
керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний
господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи
-підприємця ОСОБА_1 (м. Кіровоград) задовольнити частково.
Рішення господарського суду
Кіровоградської області від 19 червня 2008 року у справі №9/135 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позовних вимогах відмовити.
Стягнути з Управління з контролю за
використанням та охороною земель у Кіровоградській області (м. Кіровоград, вул.
Тімірязєва, 84, код 33878136) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового
рішення в апеляційному порядку.
Зобов'язати господарський суд
Кіровоградської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК
України.
Головуючий
О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
(постанова виготовлена у повному
обсязі 06.08.2008 року)
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2008 |
Оприлюднено | 21.11.2008 |
Номер документу | 2339069 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні