Ухвала

від 28.03.2012 по справі 2270/7647/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7647/11

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

відповідача: Коротинської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Меланж-сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, за участю прокуратури м.Хмельницького про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення з державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Меланж-сервіс" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Хмельницькому, ГУ ДКСУ у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення з державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі акту позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного нарахування податку на додану вартість за лютий - березень 2011 року №3683\23-7\36819534 від 19.05.2011 року, ДПІ у м.Хмельницькому винесені податкові повідомлення - рішення №0000852307 і №0000912307 від 27.05.2011 року. Податковим повідомленням - рішенням №0000912307 від 27.05.2011 року встановлено порушення п.198.1, п.196.6, п.200.1, абз. "а" п.200.4 ПК України, а відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000852307 від 27.05.2011 року встановлено порушення п.198.1, п.196.6, п.200.1, абз. "а" п.200.4 ПК України. Вважаючи висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, безпідставними, а рішення, прийняті на їх підставі - необґрунтованими, просили визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000852307 і №0000912307 від 27.05.2011 року; визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м.Хмельницькому по ненаданню висновку про необхідність відшкодування із Держбюджету України ПДВ за період січня - лютого 2011 року, що декларувалась за лютий - березень 2011 року в сумі 4250 гривень; стягнути з Держбюджету України 4250 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - ДПІ у м. Хмельницькому, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник апелянта (відповідача) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила рішення суду першої інстанції скасувати, та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв. Як вбачається із письмових заперечень на апеляційну скаргу, що знаходяться в матеріалах справи, позивач її не визнає повністю, проти задоволення скарги заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, із письмових заперечень, що приєднані до матеріалів справи, вбачається, що відповідач ГУ ДКСУ у Хмельницькій області підтримує доводи апеляційної скарги, та просить рішення суду першої інстанції - скасувати.

В судове засідання не з'явився прокурор, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, заслухавши думку представника апелянта, яка при вирішенні питання про розгляд справи за даної явки сторін поклалася на думку суду, враховуючи те, що явка осіб в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами за даної явки сторін згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у м.Хмельницькому було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного нарахування податку на додану вартість за лютий - березень 2011 року, про що складено акт №3683\23-7\36819534 від 19.05.2011 року (а.с. 6-23). На підставі акту ДПІ у м.Хмельницькому винесені податкові повідомлення - рішення №0000852307 (а.с. 25) і №0000912307 (а.с. 24) від 27.05.2011 року.

Податковим повідомленням - рішенням №0000912307 від 27.05.2011 року встановлено порушення п.198.1, п.196.6, п.200.1, абз. "а" п.200.4 ПК України і встановлено суму завищення від'ємного значення ПДВ за січень - лютий 2011 року на загальну суму 4250 грн. і визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 грн. Відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000852307 від 27.05.2011 року встановлено порушення п.198.1, п.196.6, п.200.1, абз. "а" п.200.4 ПК України, і встановлено суму бюджетного відшкодування ПДВ у звітних періодах лютий - березень 2011 року на загальну суму 4250 грн. і визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства мотивовані тим, що, на їх думку, податкова накладна №97 від 31.01.2011 року від ПП "ВБВ" на загальну суму 12000 гривень в т.ч. ПДВ 2000 гривень, податкова накладна №109 від 04.02.2011 року, яка виписана ПП "ВБВ" на загальну суму 13200 гривень в т.ч. ПДВ 2200 гривень і податкова накладна №188 від 01.02.2011 року від ПП " Укркомп" та №228 від 04.02.2011 року на загальну суму 150 гривень в т.ч. ПДВ по 25 гривень кожна, заповнені з порушенням. Проте, судом першої інстанції спростовано таке твердження за наслідками огляду і дослідження вказаних документів у судовому засіданні.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що пунктами 198.1 - 198.2 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.12 ст.200 ПК України визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пунктів 201.1 - 201.2 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Довідкою №3311\23-4\30693100 від 06.05.2011 року (а.с.109-111) "Про результати зустрічної звірки ПП "ВВБ" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Меланж-Сервіс" за період: січень - лютий 2011 року" податковим органом зроблений висновок, що звіркою ПП "ВБВ" не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ПП "Меланж-Сервіс", яке мало правові відносини з платником податків, і встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ПП "Меланж-Сервіс", що фактично спростовує висновки, викладені у акті перевірки №3683\23-7\36819534 від 19.05.2011 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 27-28), відповідають вимогам, встановленим Податковим кодексом України. На підтвердження реальності понесених витрат позивачем також були надані суду першої інстанції меморіальні ордери (а.с. 26) на оплату товару. Зазначені документи відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року , -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 02 квітня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Совгира Д. І.

Курко О. П.