Постанова

від 11.04.2012 по справі 21/269-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2012 № 21/269-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Іоннікової І.А.

Зеленіна В.О.

при секретарі: Гончарук І.В.

За участю представників:

від позивача -Буркова І.Г., Лазаренко Ю.Г.,

від відповідача - Філенко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" №63 від 06.02.2012

на рішення господарського суду Київської області від 23.01.2012

у справі №21/269-10

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ

до Вишгородського міського комунального підприємства "Водоканал", Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 1143139грн.20коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 23.01.2012 (суддя Ярема В.А.) відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ АК "Київводоканал" про стягнення з відповідача 1143139грн.20коп. плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України факту скиду відповідачем за спірний період стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, оскільки у протоколах вимірювань УЕН від 04.01.2010, 27.04.2010, 20.07.2010, 31.08.2010 та у журналі-акті відбору проб стічних вод підприємств позивача не визначено, що відбір проб за спірний період було здійснено саме з КК абонента (відповідача).

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт зазначив, що висновки господарського суду про неправильне місце відбору проб не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вважає, що суд фактично звільнив відповідача від відповідальності з формальних підстав, оскільки згідно результатів лабораторного дослідження проб стічних вод відібраних в присутності представника відповідача, встановлено факт перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що скидаються у київську міську каналізацію. Результати лабораторного дослідження проб стічних вод відповідачем не оскаржувалися. Також, в поданій апеляційній скарзі представник позивача наголосив, що Київводоканалом виконано всі необхідні дії та дотримано вимог передбачених Правилами приймання та Місцевими правилами у випадку виявлення порушення абонентом законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача звертає увагу на те, що відбір проб з приймального резервуару КНС є порушенням умов договору та чинного законодавства, оскільки відбір проб повинен здійснюватись з контрольного колодязя, влаштувати який позивач від відповідача не вимагав та не пропонував. Представник відповідача просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

01.11.2004 між ВАТ "АК "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал", (постачальник-позивач) та Вишгородським МКП "Водоканал" (абонент-відповідач) укладено договір на приймання стічних вод через приєднані мережі №05194/1-5-05, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надавати на підставі пред'явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій міста Києва та приймати від нього стічні води у систему каналізацій міста Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Києва, а відповідач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку приймання стічних вод, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (п.1.1 договору).

Згідно п. 3.2.1 договору Київводоканал має право вимагати від Вишгородського "Водоканалу" дотримання останнім Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням КМДА від 04.08.2009 №876, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 та інших нормативних актів, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 3.3.6 договору Абонент зобов'язується забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника (при наявності посвідчень) для знаття показань з приладів обліку водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин абонент сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.

04.01.2010, 27.04.2010, 20.07.2010, 31.08.2010 та 29.09.2010. Управлінням екологічного нагляду ВАТ "АК "Київводоканал" в присутності представників відповідача було здійснено відбір проб стічних вод для вимірювання показників їх складу та властивостей. Відібрані проби були зареєстровані в журналі-акті відбору проб стічних вод абонентів.

За результатами вимірювань показників складу та властивостей відібраних проб стічних вод, Управлінням екологічного нагляду ВАТ "АК "Київводоканал" були складені протоколи вимірювань від 04.01.2010, 27.04.2010, 20.07.2010, 31.08.2010, 29.09.2010 згідно яких відібрані проби стічних вод за своїм хімічним складом не відповідають допустимим величинам показників якості стічних вод, встановлених Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політки України №37 від 19.02.2002.

У зв'язку з виявленим перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидає відповідач у міську каналізацію, позивачем виставлені відповідачу до сплати рахунки-фактури: №СФ-0006437 від 22.07.2010 на суму 100 328грн.80 коп., №СФ-0006449 від 21.07.2010 на суму 26 327грн.56 коп., №СФ-0007556 від 08.09.2010 на суму 292 724грн.47 коп., №СФ-0007996 від 30.09.2010 на суму 216 033грн.91 коп., №СФ-0008568 від 27.10.2010 на суму 507 724грн.46коп. На загальну суму 1 143 139грн.20 коп.

Зазначені рахунки разом з листами про порушення при скиді стічних вод, розрахунками оплат та листами-попередженнями були надіслані відповідачу.

Відповідач вищезазначені рахунки не сплатив, що стало підставою для звернення з позовом про стягннення з відповідача 1 143 139грн.20коп. плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням відповідно до умов договору.

Господарський суд розглядаючи даний спір дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав того, що позивачем не доведено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються відповідачем до каналізації міста Києва, оскільки відбір проб здійснено в каналізаційній насосній станції, а не в контрольному колодязі відповідача.

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду враховуючи наступне.

Предметом дослідження є питання виконання сторонами зобов'язань за договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відносини між сторонами врегульовано Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 №37, які розроблені відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.99 №303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору", Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 №465 та згідно з Будівельними нормами і Правилами "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" (БНіП 2.04.03-85, окрім пункту 6.2).

Водоканали мають право зокрема контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств (п.2.1 Правил №37).

У п. 1.5 Правил №37 встановлено, що на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у систему каналізації населених пунктів, водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також визначаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Підприємства зобов'язані зокрема виконувати в повному обсязі вимоги Правил №37, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги, дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, а також оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників (п.2.4 Правил №37).

Стічні води, які підлягають прийманню до міської каналізаційної мережі, не повинні містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій, установлених місцевими Правилами приймання (п. 4.2 Правил №37).

Пункт 7.10 Правил №37 передбачає що, при виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, водоканал після закінчення аналізу направляє підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів.

Відповідно до п. 2.1 Правил №37, водоканали мають право, зокрема, пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні зокрема у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. (п."є" ч. 2, ч.4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Таким чином, діюче законодавство чітко визначає необхідність відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, зокрема у разі скидання стічних вод до міської каналізаційної мережі з перевищенням допустимих норм забруднюючих речовин шляхом оплати рахунків за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників, та не звільняє жоден суб'єкт господарювання від такого обов'язку.

Відповідно до п. 7.5 Правил №37, водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають підприємства.

З метою контролю якості стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (п.7.8 Правил №37).

Пунктом 4.5 договору передбачено, що за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин відповідач сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.

Отже, вимоги позивача про стягнення додаткової плати за перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин при скиді стічних вод в каналізаційну мережу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище підставою для відмови в задоволенні позовних вимог стало те, що відбір проб здійснено в каналізаційній насосній станції, а не в контрольному колодязі відповідача, проте апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Пунктом 1.9 вищевказаних Правил приймання передбачено, що кожне підприємство скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами підприємства в місцях, що мають під'їздні дороги.

Тобто, обов'язок по облаштуванню і створенню контрольних колодязів лежить на відповідачу. Так як відповідачем не було облаштовано контрольного колодязю є безпідставними посилання відповідача про те, що проби стічних вод бралися у неналежних місцях та неналежним чином.

Відсутність контрольного колодязя не позбавляє позивача права з контролю за якістю стічних вод, передбаченого ч. 2 п. 2.1 Правил приймання та не звільняє останнього від обов'язку, передбаченого п. 2.1 Місцевих правил, здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидаються до системи каналізації міста Києва.

Пункт 7.7 Правил приймання надає товариству право відбору стічних вод на усіх випусках стічних вод абонента.

На підставі договору на приймання стічних вод через приєднані мережі укладеного сторонами, Правил приймання стічних вод та місцевих правил позивач здійснює контроль за якістю скидуваних стічних вод. В зв'язку з тим, що в порушення Правил приймання відповідач не створив контрольний колодязь, проби позивач відбирав з КНС, оскільки КНС є останнім елементом каналізаційної мережі абонента, де наявний самопливний (безнапірний) рух стічної рідини та де можна перевірити якість стічних вод, що скидаються відповідачем в систему каналізації міста Києва. Після КНС рух стічної води здійснюється напірним трубопроводом, тобто здійснювати там відбір проб без обладнання спеціального колодязя (камери) не дає змоги наявний напір.

Істотною є і та обставина, що взяття відповідних проб в контрольному колодязі чи з насосної станції само по-собі не впливає на показники перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин при скиді стічних вод.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач результатів лабораторного дослідження проб стічних вод не оскаржував.

Враховуючи викладені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з задоволенням позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 23.01.2012 у справі №21/269-10 скасувати.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Вишгородського міського комунального підприємства "Водоканал" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 8а, код ЄДРПОУ 03346615) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а код ЕДРПОУ 03327664)-1143139 (один мільйон сто сорок три тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 20коп. плати за скид сиічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 11431 (одинадцять тисяч чотириста тридцять одну) грн.39 коп. державного мита за подання позовної заяви, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Вишгородського міського комунального підприємства "Водоканал" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 8а, код ЄДРПОУ 03346615) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а код ЕДРПОУ 03327664)- 11431 (одинадцять тисяч чотириста тридцять одну) грн.39 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

6. Справу № 21/269-10 повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Іоннікова І.А.

Зеленін В.О.