Постанова

від 17.04.2012 по справі 9/022-11/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 № 9/022-11/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Сітайло Л.Г.

Алданової С.О.

за участю секретаря Кравчук О.І.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (дов. № 60 від 23.12.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_3 - директора

ОСОБА_4 (дов. від № 1 від 03.01.2012 р.)

від третьої особи не з'явився

від прокуратури ОСОБА_5 (дов. № 176 від 07.10.2008 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Державного агентства України з управління

державними корпоративними правами та майном

на рішення

господарського суду Київської області

від 05.03.2012 р.

у справі № 9/022-11/16 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна

України по Київській області (далі Фонд)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Журавочка» (далі ТОВ «Журавочка»)

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача Державне агентство України з управління держав-

ними корпоративними правами та майном (далі

Державне агентство)

про стягнення 294 326,64 грн. та розірвання договору

за участю Прокуратури Київської області (далі Прокуратура)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Київської області від 05.03.2012 р. по справі № 9/022-11/16 в задоволенні позову в частині розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу № 10-ЦМК від 30.09.2008 р. та повернення майна відмовлено.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, третя особа оскаржила його в апеляційному порядку, просила скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обрунтування своїх вимог зазначила, що місцевим судом при прийнятті судового рішення не взято до уваги, що невиконання орендарем зобов'язань по сплаті орендних платежів може бути підставою для розірвання договору оренди, на час звернення до суду заборгованість відповідача становила 400 288,76 грн. тощо.

В судове засідання представник апелянта не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи його повідомлено належно (повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи), про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, тому апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.

Представники позивача та прокуратури доводи скарги третьої особи підтримали, просили її задовольнити, оскаржене рішення скасувати тощо.

Представники відповідача доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 01.02.2011 р. Фонд звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Журавочка» про розірвання договору оренди № 10-ЦМК від 30.09.2008 р., стягнення 282 576,48 грн. орендної плати, 11 750,16 грн. пені та вилучення з користування ТОВ «Журавочка» цілісного майнового комплексу й передачу органу управління -Державному агентству. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 30.09.2008 р. між Фондом та ТОВ "Журавочка" укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу № 10-ЦМК (далі Договір). Всупереч умовам п. 5.2 Договору орендарем не сплачено орендну плату, як наслідок станом на кінець грудня 2010 р. Створено заборгованість в розмірі 282 576,48 грн.. Одночасно, позивач на підставі п. 3.5 Договору просив стягнути 11 750,16 грн. пені. Вимоги Фонду про сплату орендної плати залишено без відповіді та задоволення. Тому позивач просив на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України розірвати Договір через істотне порушенням відповідачем його умов, повернути майновий комплекс органу управління ним - Державному агентству тощо.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2011 р. позов задоволено частково: з відповідача стягнуто на користь позивача 400 288,76 грн. основної заборгованості, відмовлено в позові в частині розірвання договору та зобов'язання відповідача повернути майно третій особі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2011 р. це рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011 р. рішення обох судових інстанцій скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення майна, у цій частині справу передано на новий розгляд. В решті рішення та постанову залишено без змін.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.

Так, відмовляючи в позові, місцевий суд встановив, що предметом укладеного між сторонами Договору є цілісний майновий комплекс ДП «Журавочка», який розташовано за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка. Цей цілісний майновий комплекс є дитячим оздоровчим комплексом санаторного типу, має специфічний статус, оскільки Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 141-р від 17.03.2004 р. «Деякі питання діяльності оздоровчих закладів» його віднесено до Переліку державних та комунальних дитячих оздоровчих закладів.

Відповідач, основним предметом діяльності якого є санаторно-курортна діяльність, не змінював цільового використання цілісного майнового комплексу, що перебуває у нього в оренді й здійснює оздоровлення дітей.

06.05.2011 р. позаміський заклад оздоровлення та відпочинку дітей «Журавочка» в с. Пухівка Броварського району Київської області внесено до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за № 0459, що підтверджується довідкою Міністерства України у справах сім»ї, молоді та спорту вих. № 139/2989 від 06.05.2011 р..

Позивач просив розірвати спірний договір на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України в зв»язу з несвоєчасною сплатою відповідачем орендних платежів.

Відповідно до п. 10.4 Договору за ініціативою однієї із сторін Договір може бути розірвано за рішенням суду в передбачених чинним законодавством випадках. Згідно ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договір оренди може бути розірвано за згодою сторін ( ч. 3 ст. 291 ГК України). На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано з передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму підстав, у встановленому ст. 188 цього Кодексу порядку.

Наймодавець має право на підставі ст. 782 ЦК України відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Положеннями ст. 783 ЦК України передбачено перелік випадків, при настанні яких наймодавець має право вимагати розірвання договору найму.

Проте, як вбачається із наданого на підтвердження суми боргу розрахунку позивача, відповідачем не було допущено несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд. Доказів наявності передбачених ст. 783 ЦК України обставин як підстави для розірвання договору оренди в матеріалах справи немає.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших встановлених договором або законом випадках. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Натомисть, як вище згадувалось, матеріали справи не містять підтверджеь наявності істотного порушення відповідачем умов Договору.

При цьому, як встановлено ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992 р. одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших передбачених законодавчими актами України підстав.

Як видно з матеріалів справи, часткові орендні платежі вносились відповідачем кожного місяця протягом 2008 - січня 2012 р.р., що підтверджується довідкою позивача станом на 31.01.2012 р..

На час нового розгляду господарським судом справи № 9/022-11 та вирішення питання про розірвання Договору, відповідачем повністю сплачено заборгованість по орендній платі за вересень 2010 року-лютий 2011 рр. (включно), за несплату якої позивачем заявлено вимогу про розірвання Договору (копії платіжних доручень наявні в матеріалах справи).

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання Договору.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про зобовязання відповідача повернути спірне майно третій особі - Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном.

Відповідно до ст. 5.7 Договору у разі припинення або розірвання договору відповідач зобов»язаний повернути позивачу або зазначеному позивачем підприємству орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодувати збитки в разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини відповідача.

Як зазначено постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011 р. у справі № 9/022-11 наслідком розірвання договору оренди є повернення переданого в оренду майна. Вимоги про розірвання договору оренди та повернення майна між собою нерозривно повязані. Оскільки місцевий суд відмовив в задоволенні позову про розірвання Договору, як наслідок - дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про зобовязання відповідача повернути спірне майно третій особі - Державному агентству тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 05.03.2012 р. по справі № 9/022-11/16 - без змін.

Матеріали справи № 9/022-11/16 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Сітайло Л.Г.

Алданова С.О.

19.04.12 (відправлено)