Ухвала

від 17.10.2012 по справі 9/022-11/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 жовтня 2012 р. № 9/022-11/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Данилової Т.Б., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., Удовиченка О.С., розглянувши заяву Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 05.07.2012 у справі№ 9/022-11/16 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Журавочка" третя особа:Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном за участюПрокуратури Київської області про стягнення грошових коштів, розірвання договору та повернення майна,

В С Т А Н О В И В:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулось до господарського суду Київської області з позовом про розірвання договору оренди, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Журавочка", стягнення з останнього 434583,99 грн. заборгованості з орендної плати та пені, вилучення з користування орендованого цілісного майнового комплексу "Журавочка", розташованого в с. Пухівка Броварського району Київської області. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати орендних платежів. Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2011, позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 400288,76 грн. основної заборгованості; відмовлено в позові в частині розірвання договору та зобов'язання відповідача повернути майно третій особі. Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011 рішення попередніх судових інстанцій скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення майна , у цій частині справу передано на новий розгляд; в решті рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Під час нового розгляду зазначеної частини позовних вимог рішенням господарського суду Київської області від 14.02.-05.03.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012, в позові відмолено. Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2012 у справі №9/022-11/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 залишено без змін.

Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05.07.2012 у справі №9/022-11/16 , в якій просить зазначену постанову, а також рішення господарського суду Київської області від 14.02.-05.03.2012 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права (статті 541, частини другої статті 651, статей 782, 783 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 18, частини третьої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна), порушенням статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 27.12.2011 у справі №5021/966/2011 , від 25.07.2007 у справі №2-29/18913-2006 , від 20.03.2007 у справі №32/154 , від 11.08.2005 у справі №12/4418 , від 23.06.2005 у справі №14/68пд , від 20.10.2005 у справі №12/54 , постанову Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі №5021/966/2011.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів визнає відсутніми підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 05.07.2012 у справі №9/022-11/16 , суд касаційної інстанції, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відмову в позові щодо стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди державного майна та зобов'язання повернути це майно, оскільки позивачем не доведено факту невнесення відповідачем орендної плати , та враховуючи щомісячну часткову сплату відповідачем орендних платежів за спірний період. Водночас у постановах від 27.12.2011 у справі №5021/966/2011 , від 20.03.2007 у справі №32/154 , від 11.08.2005 у справі №12/4418 , від 23.06.2005 у справі №14/68пд , від 25.07.2007 у справі №2-29/18913-2006 , на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди майна

(повернення майно/зобов'язання звільнити орендоване майно), оскільки

судами попередніх інстанцій установлено факт систематичного порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо внесення орендних платежів

(у справі №2-29/18913-2006 -встановлено факт наявності боргу). Тобто з аналізу змісту

наведених постанов суду касаційної інстанції вбачається, що у цих справах судом касаційної інстанції застосовано відповідні норми матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій обставин справ.

Разом з тим, постанова Вищого господарського суду України від 20.10.2005 у справі №12/54 , на яку також посилається заявник, не може бути доказом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, оскільки зазначеною постановою скасовано рішення та постанову судів попередніх інстанцій, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд, тобто не вирішено спір по суті. Крім того, доказами неоднакового застосування норм матеріального права на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, можуть бути лише судові рішення суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим посилання заявника на постанову Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі №5021/966/2011 також є безпідставними.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном у допуску справи №9/022-11/16 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: Т.Данилова О.Подоляк В.Селіваненко О.Удовиченко KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)