Постанова

від 04.04.2012 по справі 11/391

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2012 № 11/391

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Баранця О.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 (дов. №03 від 24.10.2011);

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул»

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.12.2012р.

у справі № 11/391 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул» (далі - ТОВ «ЮК «Консул»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламе Міа» (далі - ТОВ «Рекламе Міа»)

про стягнення 60000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 27.12.2011 у справі №11/391 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 27.12.2011 у справі №11/391 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що сторонами не погоджено нарахування неустойки за кожен день прострочення виконання зобов'язання відповідача щодо внесення змін в його установчі документи в частині місцезнаходження та обов'язку відповідача сплатити таку неустойку у разі порушення вказаного зобов'язання, а також, не доведено, що до 22.06.2011 місцезнаходженням відповідача згідно його установчих документів значилась адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, офіс 708, за якою знаходилось орендоване приміщення за Договором суборенди № 13 від 31.12.2009

Ухвалою від 06.03.2012 розгляд справи було призначено на 04.04.2012.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 №01-22/1/4 введено до складу судової колегії замість судді Ропій Л.М. суддю Баранця О.М.

В судове засідання 04.04.2012 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Надіслана судом апеляційної інстанції ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження від 06.03.2012 на поштову адресу відповідача: м.Київ, вул.. Кутузова, 13, оф. 506 була повернута суду з довідкою Укрпошти «за закінченням строку зберігання».

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду даної справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Колегія суддів звертає увагу, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Якщо особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місце знаходження, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю особу.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду м.Києва звернулася з позовом ТОВ «ЮК «Консул» до ТОВ «Рекламе Міа» про стягнення 60000,00 грн. - неустойки (пені).

Позовні вимоги мотивовані тим, що після розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення № 13 від 31.12.2009 відповідач несвоєчасно вніс зміни в свої установчі документи в частині місцезнаходження товариства, а тому на підставі п. 3 Угоди про розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення №13 від 31.12.2009 та Додаткової угоди №03 від 01.03.2011 позивачем нараховано відповідачу неустойку у розмірі 60 000,00грн. за період з 27.05.2011 по 22.06.2011.

Відповідач відзиву на позов не надав і отже не скористався своїм процесуальним правом відповідно до норм ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції надсилав ухвалу від 31.10.2011 про порушення провадження у справі за двома адресами відповідача, а саме: м.Київ, вул.. Ольжича, 5, оф. 83 - юридична адреса згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 27.12.2011, з якої кореспонденція повернулась, згідно довідки Укрпошти «за зазначеною адресою не значиться» та м.Київ, вул..Кутузова, 13, оф. 506 - поштова адреса, з якої ухвала суду від 31.10.2011 також повернулась, згідно Довідки Укрпошти «за закінченням строку зберігання».

Ухвалою від 20.12.2011 суд першої інстанції відклав розгляд справи на 27.12.2011, надіславши її на юридичну адресу відповідача: м.Київ, вул.. Ольжича, 5, оф. 83, яка знову повернулась на адресу суду, згідно Довідки Укрпошти «за зазначеною адресою не значиться».

Колегія суддів не підтримує позицію суду першої інстанції про відмову у позові з наступних підстав:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Консул" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламе Міа" (суборендар) укладено Договір № 13 від 31.12.2009 суборенди нежитлового приміщення (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору орендар передає суборендарю в тимчасове платне користування без права викупу нежитлові приміщення в будинку, розташованому у м. Києві, по вул. Дегтярівській, 48, загальною площею 15 кв.м, які складаються з приміщень, розміщених на 7-му поверсі будівлі та позначені на поверховому плані під № 708 (далі -приміщення, об'єкт оренди).

Так, 31.12.2009 позивач передав, а відповідач прийняв в користування об'єкт оренди за Актом приймання-передачі.

В подальшому, 20.05.2011 між позивачем та відповідачем підписано Угоду про розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення № 13 від 31.12.2009 та Додаткової угоди № 03 від 01.03.2011 (далі - Угода).

На виконання умов Угоди відповідач повернув позивачу нежитлове приміщення, що розташоване на 7-ому поверсі будівлі по вул. Дегтярівській, 48 в місті Києві під номером 708 за Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 20.05.2011.

Відповідно до п. 3 Угоди у разі припинення дії Договору, суборендар зобов'язується внести зміни в свої установчі документи в частині місцезнаходження до ЄДРПОУ та надати копії таких установчих документів орендарю, а саме: завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до ЄДРПОУ, копію довідки за ф. 4-ОПП (довідка про взяття на облік в ДПІ). У випадку невиконання суборендарем цієї умови, орендар має право звернутись за захистом своїх прав та інтересів до господарського суду та стягнути із суборендаря неустойку у розмірі 2 500,00 грн. за кожен день невиконання цієї умови суборендарем, протягом 5 робочих днів з моменту підписання Угоди про розірвання даного Договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку, сторонами в Угоді про розірвання договору не погоджено нарахування неустойки за кожен день прострочення виконання зобов'язання відповідача щодо внесення змін в свої установчі документи в частині місцезнаходження та обов'язку відповідача сплатити таку неустойку у разі порушення вказаного зобов'язання, з огляду на наступне:

За умовами п.3 Угоди, відповідач був зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня підписання Угоди, а саме: з 20 травня 2011 року до 27 травня 2011 року внести зміни в установчі документи в частині місцезнаходження відповідача та зареєструвати їx у встановленому чинним законодавством України порядку, а також надати позивачу копії документів, які підтверджують цей юридичний факт, а саме: Свідоцтво про держану реєстрацію, Довідку про внесення до ЄДРПОУ та Довідку за ф. 4-ОПП.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором (ст. 193 ГК України).

Позивач наполягає на тому, що відповідно до його Журналу реєстру вхідної документації, 22 червня 2011 року відповідачем було надано лише один документ, що підтверджує виконання згаданих вище умов, а саме, копію Виписки із ЄДРПОУ №10741020000034156 від 31 травня 2011 року, а інших документів (завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки за ф. 4-ОПП (довідка про взяття на облік в ДПІ) відповідач позивачу не надав.

Тобто, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання, закріплене в п. 3 Угоди. В свою чергу, вказаним пунктом Угоди визначено, що за порушення взятого на себе зобов'язання відповідач несе матеріальну відповідальність у вигляді сплати неустойки, яка складає 2 500, 00 гривень за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Позивачем була надіслана відповідачу претензія №01 від 23.06.2011, в якій містилася вимога перерахувати на рахунок позивача 60000,00 грн. - неустойки, в зв'язку з неналежним виконанням п.3 Угоди. Дана претензія була надіслана відповідачу на адреси: м.Київ, вул.. Ольжича, 5, оф. 83 (отримано представником відповідача - 15.07.2011) м.Київ, вул..Кутузова, 13, оф. 506 (повернуто, згідно довідки Укрпошти «фірма вибула»), що підтверджено матеріалами справи (а.с. 51-56).

Відповіді на зазначену претензію відповідач також не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Позивач у позовній заяві, вказує, що відповідно до п.3 Угоди відповідач мав надати протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня підписання Угоди, а саме: з 20 травня 2011 року до 27 травня 2011 року надати позивачу копії документів, що підтверджують зміну в установчих документах місцезнаходження відповідача. Оскільки, єдиний документ відповідачем було надано позивачу лише 22.06.2011, отже відповідачем було прострочено 24 дні. Враховуючи зазначене, розрахунок позивача: 2500,00 грн. (сума неустойки за один день невиконання п.3 Угоди) х 24 (загальна кількість прострочки, з 27.05.2011 по 22.06.2011) = 60000,00 грн. (неустойки) є арифметично вірним та перевіреним колегією суддів.

Будучи обізнаним в тому, що позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, копію позовної заяви з доданими документами відповідач отримав, про що свідчять наявні у справі докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів цінним листом з описом вкладення (а.с.57,58), але відзиву на позовну заяву суду першої інстанції не надав, не спростував позовні вимоги та доводи апеляційної скарги позивача належними доказами.

Враховуючи вказане та те, що п.3 Угоди не визнавався в судовому порядку недійсним, колегія суддів вважає, що відповідальність, передбачена умовами вказаної Угоди, може бути застосована до відповідача. Тобто, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 60000,00грн.- неустойки є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що до 22.06.2011 місцезнаходженням відповідача згідно його установчих документів значилась адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, офіс 708, яка є адресою орендованого приміщення згідно Договору суборенди № 13 від 31.12.2009, то слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В свою чергу, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 03.04.201 (запис 6), який наданий позивачем, 31.05.2011 було внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламе Міа" стало: 04086, м. Київ, вул. Ольжича, 5, офіс 83, дата державної реєстрації юридичної особи -27.07.2009.

Тобто, лише з 31.05.2011 були внесені зміни в установчі документи в частині місцезнаходження відповідача.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів вважає, що в Угоді керівники сторін погодили нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання відповідачем щодо внесення змін в свої установчі документи в частині місцезнаходження та обов'язок відповідача сплатити таку неустойку у разі порушення вказаного зобов'язання, а також доведено, що до 22.06.2011 місцезнаходженням відповідача згідно його установчих документів значилась адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, офіс 708, яка є адресою орендованого приміщення згідно Договору суборенди № 13 від 31.12.2009.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Рішення Господарського суду м.Києва від 27.12.2011 у справі №11/391 підлягає скасуванню, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, які є доведеними матеріалами справи.

Відповідно до ст..49 України ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул» на рішення Господарського суду м.Києва від 27.12.2011 у справі №11/391 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 27.12.2011 у справі №11/391 скасувати.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламе Міа» (04086, м. Київ, вул.Ольжича, 5, оф.83; код ЄДРПОУ 36591809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул» (02099, м. Київ, вул.Бориспільська,9, корпус 61; код ЄДРПОУ 33099387) 60000,00 грн. - неустойки, 836,00 грн. - судових витрат за подання позову та 804,75грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

3. Матеріали справи №11/391 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Баранець О.М.

Рябуха В.І.