Постанова

від 11.04.2012 по справі 5015/6159/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.12 Справа № 5015/6159/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Малех І.Б., Юркевич М.В., розглянувши апеляційну скаргу Громадського клубу інтелектуально-творчої ініціативи «Династія» (м. Львів)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 23.02.2012р. у справі № 5015/6159/11

за позовом Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (м. Київ)

до відповідача Громадського клубу інтелектуально-творчої ініціативи «Династія» (м. Львів)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів)

про виселення, повернення нежитлових приміщень та стягнення неустойки в сумі 21759,74 грн.

за участю представників :

від Позивача : Балабанов О.В.

від Відповідача : Павлишин М.М.; Плєсков М.С.

від Третьої особи : Жуган І.О.

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники Сторін та Третьої особи ознайомлені.

Рішенням від 23.02.2012 року у справі №5015/6159/11 Господарського суду Львівської області (суддя Сухович Ю.О.) задоволено позов державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (м. Київ) до Громадського клубу інтелектуально-творчої ініціативи «Династія»(м. Львів) про виселення Відповідача з нежитлових приміщень загальною площею 199,8 м кв в будинку №33 по вул. Володимира Великого у м. Львові, що були предметом оренди за договором №41/01 від 01.04.01; повернення вказаних нежитлових приміщень Позивачу та стягнення неустойки в сумі 21759,74 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, громадським клубом інтелектуально-творчої ініціативи «Династія»(м. Львів) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області скасувати, посилаючись на наступне:

- Позивач немає права на звернення до суду з вимогою до Відповідача про виселення та повернення нежитлових приміщень, оскільки єдиним орендодавцем вказаних приміщень є Фонд державного майна України;

- Фонд державного майна України та його регіональні відділення не звертались до орендаря щодо повернення майна, що перебуває в державній власності.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників Сторін та Третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області -відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до укладеного між Позивачем (як правонаступником Львівського електротехнікуму зв'язку) та відповідачем договору від 01.04.01 №41/01 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, термін дії його був встановлений з 01.04.01 до 01.04.06 включно (п. 10.1).

Сторони також погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 10.6).

Отже предметом оренди спірного договору є об'єкт, що належить до державної власності та знаходиться на балансі у Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. Це також підтверджується і матеріалами справи

Зважаючи на те, що термін дії договору оренди закінчувався 01.04.2011р., Позивач листом від 23.03.2011р. за вих. № 14/406 звернувся до РВ ФДМУ по Львівській області з проханням ініціювати у період з 01.04.2011р. по 01.05.2011р. звернення до Відповідача із заявою про припинення договору оренди від 01.04.2001р. за № 41/01 та повернення майна.

Однак, Регіональне відділення ФДМ України по Львівській області листом від 31.03.2011р. за вих. № 16-03-01978 надало відповідь про те, що обов'язок повідомлення про припинення договору оренди покладається на сторону договору -Львівський електротехнікум, правонаступником якого є Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій.

Позивач листом від 04.04.2011р. № 14/465 звернувся до Відповідача із заявою про припинення договору оренди від 01.04.2001р. за № 41/01 та повернення майна, у зв'язку із закінченням строку на який було укладено договір оренди.

Окрім того, у відповідь на лист Позивача від 20.07.2011р. за вих. № 14/1066 адресований Фонду державного майна України щодо звернення РВ ФДМУ по Львівській області з позовом про усунення перешкод у володінні та розпорядженні нежитловими приміщеннями загальною площею 199,8 м 2 в будинку № 33 по вул.Володимира Великого у м.Львові і повернення цього майна із чужого незаконного володіння, Фонд державного майна України наділсав Позивачу лист від 25.08.2011р..№10-25-11775, у якому зазначив, що саме Орендодавець (Державний університет інформайціно-комунікаційних технологій) має всі підстави для звернення до суду із вимогою про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За умовами ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ із змінами та доповненнями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами статті 17 вказаного Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

На момент укладення договору оренди від 01.04.2001р. за № 41/01, згідно чинного на той час законодавства орендодавцем майна був Львівський електротехнікум зв'язку правонаступником якого є Державний університет інформайціно-комунікаційних технологій, що неодноразово досліджувалось судами та не заперечується сторонами.

Факт передачі Відповідачу приміщень що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Володимира Великого, 33, загальною площею 199,8 м 2 підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2001р., підписаним між орендарем та орендодавцем.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.05.2010р. залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. у справі № 24/32 (13/117) встановлено, що договір оренди діє до 01.04.2011р.

Заяву про припинення договору подає сторона договору, зокрема орендодавець, який не обов'язково наділений правом суб'єкта державної власності. Заява орендодавця про припинення договору оренди, подана відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», припиняє договір оренди.

При цьому, твердження Скаржника, визначені як підстава для скасування оскаржуваного рішення про те, що Позивач немає права на звернення до суду з вимогою до Відповідача про виселення та повернення нежитлових приміщень, оскільки єдиним орендодавцем вказаних приміщень є Фонд державного майна України з посиланням на постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі №1/1010-14/277 від 20.05.2008 року за позовом Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (м. Київ) до Громадського клубу інтелектуально-творчої ініціативи «Династія»(м. Львів) про усунення перешкод у володінні і розпорядження майном, виселення та повернення якого Позивачу, є предметом спору у даній справі, та повернення майна із чужого незаконного володіння, а також постанову Вищого господарського суду України від 16.10.2008 року у цій же справі, якою постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін, є необґрунтованими, оскільки відповідно до умов договору оренди орендодавцем за вказаним договором є саме Позивач, а тому та обставина, що вказаними процесуальними документами було встановлено, що орендодавцем є Фонд державного майна України в особі його регіонального відділення, не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на наведене, Позивач, як сторона та орендодавець згідно умов укладеного між Сторонами договору, правомірно звернувся до Відповідача із заявою від 04.04.2011р. про припинення дії договору оренди № 41/01.

Факт надсилання вищевказаної заяви підтверджується поштовим повідомленням від 04.04.2011р., вручено 07.04.2011р., фіскальним чеком № 8707 від 04.04.2011р. та не заперечується Відповідачем.

З огляду на наведене, укладений між Сторонами у справі договір оренди від 04.04.2001р. за № 41/01 припинив свою дію 01.04.2011р., а відповідні позовні вимоги Позивача про виселення Відповідача із орендованих ним приміщень площею 199,8 м 2 , що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Володимира Великого, 33 та зобов'язання повернути ці приміщення, є обгрунтованими та такими, що підставно задоволені місцевим господарським судом, а тому рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.

Щодо вимоги про стягнення з Відповідача у справі неустойки в сумі 21759,74 грн., то колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне:

Згідно ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, аналогічну норму містить ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ст. 27 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Статтею 526 ЦК України передбачено що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Беручи до уваги ту обставину, що обов'язок Відповідача повернути Позивачу орендоване майно виник після набрання чинності ЦК України, то до спірних правовідносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004р.,

Відповідно до ст. ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ст. 785 ЦК України випливає, що виконання обов'язку щодо повернення орендованого майна здійснюється орендарем (наймачем) негайно після закінчення договору, а отже, і застосування наслідків (сплати неустойки), передбачених даною нормою, у зв'язку із невиконанням зазначеного обов'язку орендаря, здійснюється з моменту припинення договору оренди (найму).

Таким чином, Позивач правомірно просить стягнути з Відповідача нараховану ним неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, яка за період з 02.04.2011р. по 30.09.2011р. становить 21759,74 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що Скаржник не заперечує суму нарахованої неустойки, а лише стверджує про відсутність підстав для її нарахування та стягнення взагалі.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача у справі неустойки в розмірі 21759,74 грн є також обгрунтованою та правомірно була задоволена місцевим господарським судом.

З огляду на наведене, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, Господарський суд Львівської області належним чином дослідив усі обставини, які мають значення справи, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в:

Рішення від 23.02.2012 року у справі №5015/6159/11 Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

повний текст постанови складено 12.04.2012 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Малех І.Б.

суддя Юркевич М.В.