Постанова

від 03.07.2012 по справі 5015/6159/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 5015/6159/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційної скарги Громадського клубу інтелектуально-творчої ініціативи "Династія", м. Львів на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.04.2012р. у справігосподарського суду Львівської області за позовомДержавного університету інформаційно-комунікаційних технологій, м. Київ доГромадського клубу інтелектуально-творчої ініціативи "Династія", м. Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області провиселення, повернення нежитлових приміщень та стягнення неустойки в сумі 21759,74 грн. за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: ОСОБА_4 (представник за дов. від 28.10.2011р. №43),

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, м. Київ звернувся до господарського суду Львівської області з позов до Громадського клубу інтелектуально-творчої ініціативи "Династія" про виселення, повернення нежитлових приміщень та стягнення неустойки в сумі 21759,74 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.02.2012 р. у справі №5015/6159/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2012р., позов задоволено.

Вказані судові акти мотивовані тим, що договір оренди від 01.04.2001р. №41/01 укладений між сторонами з даної справи припинив свою дію та наявністю заяви позивача про бажання припинити дію договору, та відмовою відповідача звільняти займане приміщення, з посиланням на ст. 11, 509, 526, 530, 759, 785 Цивільного кодексу України, ст. 283, 291 Господарського кодексу України, ст. 2, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", рішення господарського суду Львівської області від 13.05.2010 р. у справі №24/32(13/117), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Громадський клуб інтелектуально-творчої ініціативи "Династія" звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, мотивуючи скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, ст. 287 Господарського кодексу України. Скаржником зазначається, що судами скасовано та спростовано обставини та факти встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2008р. по справі № 1/1010-14/277, а саме, що відповідно до ст. 287 ГК України право на звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні державним майном чи про повернення у володіння держави такого майна (в тому числі й на користь балансоутримувача) належить саме регіональному відділенню Фонду державного майна.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій, м. Київ (як правонаступником Львівського електротехнікуму зв'язку) (орендодавець) та Громадським клубом інтелектуально-творчої ініціативи "Династія" (орендар) укладено договір від 01.04.2001р. №41/01 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі у Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.05.2010р. у справі № 24/32 (13/117) встановлено, що договір оренди діє до 01.04.2011р.

Судом встановлено, що позивач листом від 23.03.2011р. за вих. № 14/406 звернувся до РВ ФДМУ по Львівській області з проханням ініціювати у період з 01.04.2011р. по 01.05.2011р. звернення до відповідача із заявою про припинення договору оренди від 01.04.2001р. за №41/01 та повернення майна.

Однак, РВ ФДМ України по Львівській області листом від 31.03.2011р. за вих. № 16-03-01978 надало відповідь про те, що обов'язок повідомлення про припинення договору оренди покладається на сторону договору - Львівський електротехнікум, правонаступником якого є Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій.

Позивач листом від 04.04.2011р. №14/465 звернувся до відповідача із заявою про припинення договору оренди від 01.04.2001р. за №41/01 та повернення майна, у зв'язку із закінченням строку на який було укладено договір оренди, що підтверджується поштовим повідомленням від 04.04.2011р., вручим 07.04.2011р., фіскальним чеком № 8707 від 04.04.2011р. та не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 17 вказаного Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, аналогічну норму містить ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майн".

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином зважаючи на те, що договір оренди припинив свою дію 01.04.2011р., зміни до договору в частині суб'єкта орендодавця внесені не були, та враховуючи положення ст. 785 ЦК України, ст. 33 ГПК України колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої та апеляційної інстанції, про задоволення позовних вимог з частині виселення відповідача із орендованих ним приміщень та зобов'язання повернути ці приміщення, а також в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 21759,74 грн. за період з 02.04.2011р. по 30.09.2011р. та вважає, що місцевим та апеляційним господарським судом дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, судові рішення відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Доводи наведені відповідачем в касаційній скарзі обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції при перегляді справи.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судом норм процесуального права не приймаються до уваги з тих підстав, що процесуальні порушення не в будь-якому випадку є підставою для скасування судового рішення, а лише у випадках, передбачених ч.2 ст.111 10 ГПК України, та в разі, якщо такі порушення призвели до прийняття неправильного рішення, чого в даному випадку не відбулось.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2012р. у справі №5015/6159/11 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко