Постанова

від 09.04.2012 по справі 2а-739/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2012 р. Справа № 2a-739/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Кобринської Л.М.,

представника позивача Гринюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора м. Яремче в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Яремче до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1740,06 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

прокурор м. Яремче в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Яремче звернувся в суд із адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 2838,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 згідно свідоцтва про державну реєстрацію є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою і відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 01.01.2011 року є платником єдиного внеску. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 в порушення статтей 20,106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтей 9,25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" допустила несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 2838,75 грн.

В ході розгляду справи, управлінням Пенсійного фонду України в м.Яремче подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в зв'язку із вжиттям відповідачем заходів, щодо частково погашення боргу. Несплаченою залишається заборгованість в розмірі 1740,06 грн., в тому числі штраф і пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 658,66 грн., єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1081,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Просила позов задовольнити та стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 1740,06 грн. заборгованості.

Прокурор та відповідач в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги суд встановив наступне.

Відповідач 11.04.2002 року зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.16). Крім того, відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м.Яремче, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції що діяла до 01.01.2011 року) визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частина перша статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

В частині 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Крім того, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Згідно з частиною 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення вищевказаних норм несвоєчасно сплачено обчислені ним страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в суму 4306,37 грн.

Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до п.9.1, п.9.3 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 01.01.2011 року і накладаються на страхувальника відповідно до частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Судом встановлено, що на підставі статті 106 Закону за несвоєчасне перерахування відповідачем страхових внесків застосовано штрафну санкцію, нараховано пеню, відповідно до рішення управлінням Пенсійного фонду України в м.Яремче №137 від 02.06.2011 року в розмірі 658,66 грн., в тому числі 424,94 грн. - штрафна санкція та 233,72 грн. - нарахована пеня (а.с.18).

Відповідачем вказане рішення отримано 09.06.2011 року особисто, у встановлені законодавством строки не оскаржено.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з Прикінцевих та Перехідних положень Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

В пункті 1 частини 1 статті 4 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зазначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Стаття 9 даного Закону передбачає, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина 2 статті). Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць (частина 8 статті). У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина 11 статті).

Судом встановлено, що відповідачем 20.01.2012 року подано позивачу Звіт про нарахування єдиного внеску за грудень 2011 року, 20.02.2012 року - Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за січень 2012 року, згідно яких сума нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягали сплаті відповідно за грудень 2011 року - 1072,62 грн., за січень 2012 року -1107,47 грн.(а.с.7-15).

В зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягало сплаті відповідно за грудень 2011 року в розмірі 1072,62 грн., управлінням Пенсійного фонду України в м.Яремче винесено вимогу про необхідність сплати недоїмки у вказаному розмірі (а.с.17).

Вказана вимога отримана суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 04.02.2012 року особисто.

Відповідачем вжито заходів щодо погашення заборгованості та сплачено 1098,69 грн., що підтверджується випискою із банку від 22.03.2012 року (а.с.38).

Судом встановлено, що сплаченою сумою відповідачем погашено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2011 року в розмірі 1072,62 грн. та за січень 2012 року в розмірі 26,07 грн.

Несплаченою залишається сума боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2012 року в розмірі 1081,40 грн. та заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 658,66 грн., відповідно до рішення управління Пенсійного фонду України в м.Яремче про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 02.06.2011 року №137.

У визначені вищенаведеним Законом строки заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску в загальному розмірі 1740,06 грн. відповідачем не сплачено.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Узгодження вказаної суми недоїмки сторонами не відбувалося.

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року за № 384/2011, Пенсійний фонд України забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, загальна сума заборгованості у суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Яремче становить: за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2012 року - 1081,40 грн.; штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 658,66 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги прокурора м.Яремче, який звернувся в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м.Яремче обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 в користь управління Пенсійного фонду України в м. Яремче заборгованість по сплаті єдиного внеску за січень 2012 року в сумі 1081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн. 40 коп., штраф та пеню в сумі 658 (шістсот п'ятдесят вісім) грн. 66 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 17.04.2012 року.