Постанова

від 18.04.2012 по справі 8/114пн/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 8/114пн/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоУліцького А.М., суддів:Мачульського Г.М., Рогач Л.І. розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_4 на постановувід 29.11.11 Донецького апеляційного господарського суду у справі№8/114пн/2011 господарського судуЛуганської області за позовомПриватного підприємця ОСОБА_4 доКраснодонської міської ради треті особи 1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області 2. Публічне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" провизнання права на довгострокову оренду за участю представників сторін від позивача:у засідання не прибули від відповідача:у засідання не прибули від третіх осіб:у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Краснодонської міської ради про визнання права на довгострокову оренду земельної ділянки площею 2 га по АДРЕСА_1, відведеної рішеннями виконавчого комітету Краснодонської міської Ради народних депутатів №332 від 28.06.85 (1,5 га) та №359 від 17.07.91.

Позов мотивовано посиланням на положення Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" та обставини придбання позивачем об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на непідвідомчість даного спору господарським судам, а також відсутність звернення до нього позивача з приводу отримання в оренду спірної земельної ділянки.

Рішенням від 03.10.11 господарського суду Луганської області (суддя Середа А.П.), яке залишено без змін постановою від 29.11.11 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Манжур В.В. -головуючий, Будко Н.В., Москальова І.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено через їх недоведеність.

Ухвалою від 04.04.11 Вищий господарський суд України прийняв до провадження касаційну скаргу позивача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та задоволення позову новим рішенням.

Касаційна скарга мотивована незастосуванням судами при вирішенні даного спору Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", а також відсутність з'ясування ними обставин щодо виділення в натурі спірної земельної ділянки ВАТ "ГХК "Краснодонвугілля", розташування придбаного позивачем об'єкту на певній земельній ділянці.

Також 17.04.12 від касатора надійшла телеграма, в якій зазначено про неналежне повідомлення його судом апеляційної інстанції про дату та час розгляду ним даної справи, в зв'язку з чим заявлено вимогу про направлення справи на повторний апеляційний розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням Виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області №322 від 28.06.85 "Про відвід земельних ділянок для проектування промислових об'єктів та житлових будинків" обласному комітету компартії України була відведена земельна ділянка площею 1,5 га по вул. Піонерській м. Краснодону для здійснення будівництва кооперованої будівлі міського комітету компартії та міськвиконкому.

Рішенням Виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області №359 від 17.07.91 "Про відведення додаткової земельної ділянки Краснодонському лікувально-діагностичному центру для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС при в/о "Краснодонвугілля"" вказаному виробничому об'єднанню додатково надано земельну ділянку площею 0,5 га по АДРЕСА_1 для здійснення будівництва лікувально-діагностичного центру. Будівництво вказаного об'єкту було розпочато, але не закінчено.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області (продавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва -лікувально-діагностичного центру на 600 відвідувачів за зміну, який перебуває на балансі ВАТ "Краснодонвугілля" та розташований у м. Краснодон по вул. Піонерська на земельній ділянці площею 2 га.

Сторони домовилися, що питання відведення, купівлі або оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, вирішує новий власник самостійно з органом місцевого самоврядування згідно з чинним законодавством України, після укладення цього договору.

Предмет договору покупцеві передано 10.07.06 за актом приймання-передачі, право власності на нього зареєстроване у державному реєстрі прав на нерухоме майно 27.06.08. Рішенням Виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області №471 від 17.06.08 об'єкту нерухомості присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1.

Позивач звернувся до Виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області з письмовим зверненням №1/1108 від 07.11.08 "Про відведення у користування земельної ділянки під забудову", яким повідомив його про укладення договору купівлі-продажу вищевказаного об'єкту нерухомого майна та реєстрацію права власності на нього у порядку, встановленому чинним законодавством. Одночасно позивач заявив клопотання відповідно до вимог чинного законодавства винести рішення про відведення йому як забудовнику в користування на умовах оренди земельної ділянки площею 2 га, на якій розміщений об'єкт містобудування.

Розглянувши це звернення, відповідач повідомив позивача, що воно за формою та доданими додатками не відповідає приписам чинного законодавства, а саме: ст. 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 25, 35, 56 Закону України "Про землеустрій", та рекомендував оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку не пізніше 20.12.08. Факт спрямування відповіді на адресу позивача документально підтверджено. Але позивач заперечує факт отримання відповіді, що стало підставою для його звернення до суду з цим позовом.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач заявив вимоги про визнання за ним права на довгострокову оренду земельної ділянки площею 2 га по АДРЕСА_1, відведеної рішеннями виконавчого комітету Краснодонської міської Ради народних депутатів №332 від 28.06.85 (1,5 га) та №359 від 17.07.91.

Такий спосіб захисту прав передбачений в п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та п. (а) ч. 3 ст. 152 ЗК України та направлений на усунення порушень прав особи, які полягають у невизнання або оспоренні належного їй права. З огляду на таке при вирішенні даного спору суттєвим є встановлення обставин виникнення у позивача права, на захист якого ним заявлено позов -права користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди.

У силу ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Підстави набуття права на землю визначені ст. 116 ЗК України, згідно з ч. 1 якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У силу ст. 125 ЗК України (в редакції на момент звернення з позовом у даній справі) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Попередня редакція вказаної норми також передбачала, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

З встановлених судами першої та апеляційної інстанцій вбачається, що при розгляді справи позивач не доводив обставини прийняття уповноваженою особою позитивного рішення про надання йому в оренду спірної земельної ділянки, укладення на підставі цього рішення договору оренди та його державної реєстрації.

З огляду на таке колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, оскільки згідно з вищевказаними положеннями закону право оренди земельної ділянки засноване саме на договорі, що укладається на підставі відповідного рішення ради. Тобто за відсутності укладеного між сторонами в справі договору оренди спірної земельної ділянки в установленому законом порядку та його державної реєстрації вимоги позивача про визнання за ним права користування на умовах оренди є передчасними.

У касаційній скарзі позивач посилається на неврахування судами при розгляді справи положень ст. 3 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", згідно з якою (в редакції на момент придбання позивачем відповідного об'єкту) за бажанням покупців земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва, надаються їм у довгострокову оренду. Проте такі доводи касатора підлягають відхиленню з огляду на те, що положення вказаної норми не звільняють покупців об'єктів незавершеного будівництва від необхідності дотримання вимог земельного законодавства щодо оформлення права довгострокової оренди відповідних ділянок.

Разом з тим, оскарження певних дій або бездіяльності відповідача, зокрема щодо виконання обов'язку з врегулювання правовідносин з користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог вказаної касатором норми, а також ст.ст. 120, 123-126, 141, 142 ЗК України та ст. 377 ЦК України, розгляду клопотань позивача тощо, у зв'язку з порушенням цими діями права позивача на одержання земельної ділянки в користування не визначено предметом спору в даній справі. З огляду на таке викладені в судових рішеннях висновки щодо недотримання позивачем порядку звернення до відповідача з приводу отримання в оренду спірної земельної ділянки не підлягають врахуванню, оскільки виходять за межі даного спору.

Предметом даного спору є саме вимога про визнання за позивачем права користування спірною земельною ділянкою в формі довгострокової оренди, підставою для задоволення якої може бути лише встановлення обставин щодо виникнення в нього такого права відповідно до приписів земельного законодавства на момент вирішення спору, наявність яких позивачем не доведено. Втім, позивач не позбавлений права захистити свої права, які він вважає порушеними, в передбачений законом спосіб.

Викладені в телеграмі касатора доводи щодо неналежне повідомлення його судом апеляційної інстанції про дату та час розгляду ним даної справи не підлягають прийняттю до уваги, оскільки всупереч вимогам ст. 33 ГПК України скаржник не надав жодних доказів на спростування обставин надіслання Донецьким апеляційним господарським судом на адресу позивача копії ухвали від 03.11.11, які підтверджені матеріалами справи (відмітка про відправку копій на відповідній ухвалі та копії конверту). Тобто касатор не довів недотримання судом апеляційної інстанції вимог ч. 2 ст. 98 ГПК України.

Зважаючи на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.11 у справі №8/114пн/2011 господарського суду Луганської області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий А.Уліцький

Судді Г.Мачульський

Л.Рогач