Рішення

від 17.04.2012 по справі 5009/639/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/10/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.12 Справа № 5009/639/12

м.Запоріжжя

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 69065, м.Запоріжжя, пл. Інженерна, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветерани охорони Запоріжжя" (69118, м.Запоріжжя, вул. Гаврилова, буд. 3, кв. 79)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватний підприємець ОСОБА_1 (72000, АДРЕСА_1)

про стягнення суми 294 155,78 грн. збитків

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача -ОСОБА_2 (дов. № 3878 від 11.09.2009 р.);

Від відповідача -Маздор Є.І. (директор, паспорт НОМЕР_1 вид. 21.03.2000 р.);

Від третьої особи -ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 вид. 14.02.2004р.);

За викликом -ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_3 вид. 19.03.98р.);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 267 454,00 грн. збитків, що спричинені внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 2 про централізоване спостереження за станом технічних засобів охорони, що встановлені на об'єкті від 01.12.2007 р., і складаються з суми 255 800 грн. викрадених з банкомату грошових коштів та суми 11 5654 грн. вартості ремонтно-відновлювальних робіт з полагодження банкомату.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/639/12, справі присвоєно номер провадження 20/10/12, судове засідання призначено на 14.03.2012р.

За усним клопотанням відповідача здійснювалася технічна фіксація судового процесу.

Ухвалою суду від 14.03.2012р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 02.04.2012р., в порядку ст.38 ГПК України суд зобов'язав Михайлівський районний відділ Головного управління внутрішніх справ України в Запорізькій області надати суду завірені копії документів кримінальної справи №1871125 по факту крадіжки з банкомату "Приватбанк", інформацію стосовно звернення ПАТ КБ "Приватбанк" з цивільним позовом у кримінальній справі.

Ухвалою суду від 02.04.2012р. за клопотанням позивача на підставі ст.27 ГПК України до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПП ОСОБА_1, в порядку ст.30 ГПК України викликано в судове засідання для дачі пояснень керівника Департаменту офісної охорони Запорізької філії ПАБ КБ "Приватбанк" ОСОБА_4 Цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 17.04.2012р.

17.04.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

21.03.2012р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Заява обґрунтована тим, що враховуючи, що під час ремонту пошкодженого банкомату ProCash 2050хе САZА8220, який був розташований у приміщенні магазину за адресою: Запорізька область, смт.Михайлівка, вул.Островського, буд.214/2, з'ясувалося, що він взагалі не підлягає ремонту і відновлення його роботи є неможливим, тому згідно з службовою запискою ПАТ КБ "Приватбанк" від 29.12.2011р. було прийнято рішення про його списання. Станом на 21.12.2011р. залишкова вартість вказаного банкомату складає 38 355,78 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму 294155,78 грн. збитків, яка складається з суми 255 800 грн. викрадених з банкомату грошових коштів та суми 38 355,78 грн. вартості пошкодженого/втраченого майна. Позивачем у зв'язку зі збільшенням розміру позовних вимог у встановленому порядку доплачено судовий збір, заява про збільшення згідно з фіскальним чеком №578 від 21.03.2012р. належним чином, своєчасно направлена на адресу відповідача, тому в порядку ст.22 ГПК України заява прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги мотивовано наступними обставинами. У ніч з 22 на 23 грудня 2011 року невідома особа через дах будівлі проникла у приміщення магазину "Автозапчастини", розташованого за адресою: Запорізька область, смт.Михайлівка, вул.Островського буд.214/2, в якій знаходився банкомат САZА8220, що належить Запорізькому РУ ПАТ КБ "Приватбанк", і зробивши отвір в дверцятах сейфової частини банкомату, викрав грошові кошти в розмірі 255 800 грн. Пошкоджений банкомат САZА8220 відновлювальному ремонту не підлягає, його подальша експлуатація є неможливою. Відповідач у порушення п.п.1.3, 2.3 договору №2 від 01.12.2007р., укладеного між сторонами, сповіщення відділу РВ УМВС про спрацювання сигналізації на вказаному об'єкті не здійснив, згідно з журналом подій за період з 20.05.11р. по 23.12.11р. представники відповідача технічне обслуговування сигналізації не здійснювали та відповідних заявок позивачу також не надходило. 23.12.2011р. комісією за участю представників сторін на місці події було складено комісійний акт, згідно з яким встановлено: вібродатчик сейфової частини банкомату знаходився у висячому стані на проводах, не торкаючись корпусу сейфової частини, через це при ударах по корпусу вібродатчик не спрацьовував і сигнал "Тривога" не спрацьовував хоча перебував у робочому працездатному стані; два теплових датчика ТПТ-3 були підключені до шлейфу приладу в порушення вимог, датчики виявилися неробочими і сигнал "Тривога" на пульт від них не поступав; вібродатчик інженерної частини при ударах 23.12.11р. о 15:05 дав одне спрацювання і відновився, при наступних серіях ударів по корпусу банкомату спрацювання не давав, хоча є робочим та працездатним. Згідно з п.п.1.1, 2.2 договору відповідач зобов'язався забезпечувати цілодобове щоденне спостереження за станом сигналізації на банкоматах, які визначені в додатку 1 до цього договору. За невиконання п.2.3 договору відповідач несе відповідальність та повинен відшкодовувати вартість втраченого обладнання або витрати по ремонту технічних засобів (п.п.4.2, 4.5). Позивач обґрунтовує свої вимоги ст.ст.20, 173 -175, 179, 180, 193, 199, 217, 218, 222, 224, 225,226 ГК України, ст.ст. 509, 526, 527, 610, 611, 623, 629 ЦК України та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав із наступних підстав. Згідно з умовами договору №2 від 01.12.2007р. виконавець взяв на себе зобов'язання щодо цілодобового спостереження за допомогою пульту централізованого нагляду тільки за станом сигналізації на об'єктах згідно додатку №1 (дислокації) та негайного сповіщення місцевого відділу РВ УМВС та Клієнта про спрацювання сигналізації на об'єкті (п.1.3, 2.3). Спрацювання засобів охорони, встановлених на об'єкті, згідно зі списком (журналом) подій 23.12.2011р. не відбулося, тому порушення зобов'язань за договором з боку Виконавця не мало місця. Зобов'язань щодо здійснення технічного обслуговування засобів сигналізації без

письмової заявки Клієнта ТОВ "Ветерани охорони Запоріжжя" не приймало. Згідно з п.2.4 договору Виконавець може надавати додаткові послуги щодо здійснення одноразового технічного обслуговування сигналізації (п.2.4.1) за письмовою заявкою Клієнта та за окремим рахунком (па.2.5). Відповідно до Інструкції, яка є додатком №3 договору при здаванні об'єкта під спостереження Клієнт або його довірені особи повинні провести візуальний огляд засобів сигналізації. Інформації щодо несправності або некоректної роботи сигналізації, встановленої на об'єкті, до Виконавця не надходило. Згідно з журналом подій будь-яких випадків виходу з ладу сигналізації не було. Несправність датчиків, про яку зазначає позивач, не є результатом будь-яких навмисних або необережних дій чи бездіяльності Виконавця за договором, а могла бути наслідком злочинних дій невстановлених осіб. Крім того, відповідно до п.4.1 договору Виконавець не несе відповідальності за збереження матеріальних та інших цінностей, що знаходяться на об'єкті, де встановлена охоронна сигналізація, яка знаходиться під спостереженням. Збитки, що понесені банком, є результатом злочинних дій невстановлених осіб, а не порушення Виконавцем зобов'язань за договором. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа Приватний підприємець ОСОБА_1 пояснив, що установка обладнання системи сигналізації в банкоматі, розташованому в приміщенні магазину " Автозапчастини" смт.Михайлівка за договором підряду №10ос від 29.12.2008р. була виконана залученим ним спеціалістом, виконані роботи здані представнику "ПриватБанк" за актом приймання-передачі. Перевірка роботи встановленої в банкоматі сигналізації була проведена в автономному режимі, при встановленому на місці банкоматі. На пульт відповідача прилади не здавались, актів з відповідачем не підписував. Зовнішньо виявити, що датчики знаходяться у висячому стані на проводах, не торкаючись банкомата, неможливо, оскільки датчики знаходяться всередині банкомату. Більш детально пояснити обставини стосовно цих робіт не може у зв'язку з тим, що минуло багато часу.

Керівник Департаменту офісної охорони Запорізької філії ПАБ КБ "Приватбанк" ОСОБА_4, викликаний за клопотанням позивача в судове засідання в порядку ст.30 ГПК України, надав наступні пояснення. При обстеженні 23.12.2012р. пошкодженого банкомату, з якого було викрадено готівкові кошти, з боку ТОВ "Ветерани охорони Запоріжжя" заперечень щодо складу комісії та висновків, викладених у акті, не надійшло. Так, згідно з висновками акту було встановлено, що з трьох шлейфів охоронної сигналізації, установлених в сейфовій частині банкомату, не працювало два. Один з цих датчиків повинен був би спрацювати при пропалюванні, яке мало місце, інший -при ударі. Несправність шлейфу вібродатчиків сейфової частини банкомату мала тривалий характер, а несправність шлейфу теплових датчиків ТПТ-3, які були підключені не у відповідності до паспортних даних, мала місце з початку, ще при прийнятті відповідачем банкомату під спостереження у 2009 році. Цю несправність можна було встановити лише з пульту ТОВ "Ветерани охорони Запоріжжя" його спеціалістами. За спливом часу і самі теплові датчики вийшли з ладу і ця несправність також не була виявлена відповідачем. За таких обставин, до викрадання коштів призвело невиконання ТОВ "Ветерани охорони Запоріжжя" своїх зобов'язань за договором №2 від 01.12.2007р., а саме: пункту 2.8. Виконавець, підписавши дислокацію-розрахунок до договору, прийняв усі зобов'язання, передбачені договором, у тому числі п.1.5 щодо проведення контрольної перевірки технічного стану засобів охоронної сигналізації до підписання дислокації. Виконавцем було проігноровано п.2.2, 1.6 договору, пункт 4 Інструкції, прийнявши під спостереження засоби сигналізації, які фактично були несправними та не функціонували належним чином. Усі наведенні порушення призвели до невиконання відповідачем п.2.3 договору та, відповідно, до настання відповідальності згідно з п.4.2 цього договору.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветерани охорони Запоріжжя" (Виконавець, відповідач у справі) та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (Клієнт, позивач) в особі Запорізького РУ "ПриватБанк" було укладено договір №2 про централізоване спостереження за станом технічних засобів охорони (Сигналізації), що встановлені на об'єкті: Михайлівське відділення ПриватБанку, розташованому за адресою: смт.Михайлівка, вул.Леніна, 32 (Об'єкт) .

Пунктами 1.1, 1.2 договору встановлено, що Клієнт передає, а Виконавець приймає під централізоване спостереження технічні засоби системи охоронної сигналізації, встановлені на Об'єкті та перераховані в дислокації -Додаток №1, що є невід'ємною частиною цього договору. Спостереження за станом Сигналізації, встановленої на Об'єкті, здійснюється за допомогою пульту централізованого нагляду (ПЦГ) Виконавця. Періодом спостереження вважається час з моменту прийняття Об'єкта під нагляд Виконавцем до його зняття з нагляду Клієнтом: згідно з дислокації.

Згідно з п.п.1.3, 2.2, 2.3 Виконавець зобов'язується негайно сповіщати місцевий відділ РВ УМВС та Клієнта про спрацьовування Сигналізації на Об'єкті для негайного виїзду групи затримання місцевого РВ УМВС, згідно укладеного договору між Виконавцем та місцевим райвідділом. Приймати Об'єкт під централізоване спостереження за допомогою власних технічних засобів.

Договір укладений строком на один рік і набуває чинності на наступний день після підписання. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не вимагатиме його припинення, або переукладення, тоді він залишається в силі на попередніх умовах і на той же строк (п.7.1).

Відповідно до дислокації-розрахунку (додаток №1) до складу Об'єкта, зокрема, увійшов в тому числі: банкомат (приміщення магазину "Автозапчастини") за адресою: смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2, з цілодобовим часовим інтервалом надання послуг у робочі та вихідні дні.

Відповідно до викладених у позові обставин, у ніч з 22 на 23 грудня 2011 року невідома особа через дах будівлі проникла до приміщення магазину "Автозапчастини", розташованого за адресою: смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2, де знаходився банкомат Запорізького РУ ПАТ КБ "ПриватБанк" САZА8220. За допомогою газорізального апарату невідомий, зробивши отвір в дверцятах сейфової частини банкомату, викрав грошові кошти в розмірі 255 800 грн.

У підтвердження зазначених обставин позивач надав Акт від 23.12.2011р. про недостачу та фактичне вивантаження грошових білетів в банкоматі САZА8220, в якому зазначено, що при розкритті касет номіналом 200 та 100 грн. було виявлено: касети пошкоджені (оплавлені) при несанкціонованому розкритті банкомату сторонніми особами; розходження між фактичною наявністю грошових білетів та залишком, зафіксованим в чеці, а саме: згідно з чеком -загальна сума коштів 264 420 грн., фактично вигружено кошти в розмірі 8930 грн. Загальна сума недостачі склала 255 800 грн. Акт складений за підписом двох касирів та водія -інкасатора-охоронця.

26.12.2011р. позивачем вручено представнику ТОВ "Ветерани охорони" претензію №Р 10.00.19-1965 на суму 255 800 грн. матеріальної шкоди, спричиненої неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №2 від 01.12.2007р., а саме: незабезпечення своєчасного інформування РВ УМВС та Клієнта про розкриття банкомату, що знаходився під охороною пульту ТОВ "Ветерани охорони Запоріжжя", що призвело до викрадення готівкових коштів. Зокрема, у претензії зазначено, що внаслідок того, що спеціалістами відповідача не здійснювалася перевірка та технічне обслуговування технічних засобів сигналізації, що знаходилися на банкоматі, на момент проникнення злодіїв не спрацювали теплові та вібро датчики. В претензії від 11.01.2012р. №Э.Z.0.0.0.0/23/32 позивач додатково просив відшкодувати витрати на ремонтно-відновлювальні роботи з полагодження банкомату САZА8220 в розмірі 11654,00 грн.

ТОВ "Ветерани охорони Запоріжжя" листом №23/1 від 23.01.2012р. претензію позивача відхилило, зазначивши, що вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" є безпідставними, збитки, понесені банком, є результатом злочинних дій невстановлених осіб, а не порушенням зобов'язань, прийнятих Виконавцем на підставі договору №2 від 01.12.2007р.

17.02.2012р. ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до господарського суду з позовом, за яким 20.02.2012р. порушено провадження у даній справі, з вимогами про стягнення з ТОВ "Ветерани охорони Запоріжжя" суми збитків, що складається з суми недостачі коштів в банкоматі та суми вартості ремонтних робіт на відновлення пошкодженого банкомату. В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та у зв'язку з тим, що банкомат не підлягає ремонту та відновлення його роботи є неможливим, просить стягнути його балансову (залишкову) вартість станом на 21.12.2012р. (до дня його пошкодження третіми особами).

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення збитків задоволенню не підлягають на наступних підставах.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст.22 Цивільного кодексу України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Крім того, склад збитків передбачено у ст.225 ГК України: до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 224 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Аналогічні приписи встановлені ст. 623 ЦК України.

Із змісту цих норм, а також ст.ст.610,611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Склад правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом -правовідношення по зобов'язаннях; об'єктивною стороною -наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону правопорушення складає вина.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками і їх розмір, на боржника -відсутність вини (ст.ст.614,623 ЦК України).

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст.509 ЦК України, яка встановлює поняття зобов'язання та підстави його виникнення, зобов'язанням є право- відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договору.

Згідно з ст.ст.11, 509, 626, 629 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 ГК України.

Відповідно до ч.2 ст.67, ч.4 ст.179 ГК України, ст.ст.6, 627 ЦК України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з приписами ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Як вбачається зі змісту позовних вимог та підстав, якими вони обґрунтовані, позивач просить стягнути з відповідача заявлену суму грошових коштів як збитки, посилаючись при цьому на п.п.2.3, 2.7, 4.2, 5.3 укладеного сторонами договору №2 від 01.12.2007р., який по суті є договором про надання послуг. Так, відповідно до п.1.1 договору -Клієнт передає, а Виконавець приймає під централізоване спостереження технічні засоби системи охоронної сигналізації, встановлені на Об'єкті та перераховані в дислокації -Додаток №1, що є невід'ємною частиною цього договору. Спостереження здійснюється за допомогою пульту централізованого нагляду (ПЦН) Виконавця.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.906 цього Кодексу збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів п. 4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з даним позовом.

У пункті 2.3 розділу 2 договору "Обов'язки Виконавця" встановлено, що останній повинен забезпечувати негайне оповіщення місцевого органу РВ УМВС та Клієнта або його уповноважених осіб про спрацьовування сигналізації на Об'єкті по телефону або із застосуванням інших каналів зв'язку, узгоджених сторонами.

Відповідно до вищевказаних пунктів договору, на які посилається позивач, встановлено, що Виконавець несе відповідальність у разі невиконання п.2.3 цього договору згідно законодавства України (п.4.2). Виконавець відповідає за якість та терміни виконання робіт, які пов'язані із технічним обслуговуванням засобів охоронної сигналізації (п.2.7). Необхідність проведення будь-якого ремонту технічних засобів встановлюється Виконавцем при обстеженні Об'єкта (п.5.3.).

Відповідно до п.п.1.6, 2.1 приймання Об'єкта під централізоване спостереження (нагляд) і зняття його з нагляду здійснюється згідно з Інструкцією (додаток №3). Виконавець зобов'язаний інструктувати Клієнта щодо правил користування сигналізацією та порядку передачі Об'єкта під нагляд і зняття з нагляду, вимагати від Клієнта сурового дотримання інструкції (додаток №3). Так, згідно з даною Інструкцією, яка є невід'ємною частиною договору, при здаванні Об'єкта під централізоване спостереження необхідно: провести візуальних огляд засобів сигналізації, встановити на кодовому пристрої індивідуальний код постановки під спостереження; переконатися по світловому індикатору на кодовому пристрої та звуковому сигналу, що Об'єкт став під спостереження. Якщо немає впевненості що Об'єкт зданий під спостереження правильно, необхідно зателефонувати черговому оператору ПЦН, назвавши пультовий номер для перевірки. При спробі проникнення на Об'єкт сторонніх осіб після того, як його здано під спостереження, на ПЦН надійде сигнал "Тривога", і буде негайно вжито заходів згідно умов договору. Особи, уповноважені Клієнтом, несуть відповідальність за правильну експлуатацію засобів охоронної сигналізації, дотримання порядку приймання (здавання) Об'єкта під спостереження. Об'єкти, що мають порушення технічного укріплення, непрацюючі засоби сигналізації, зіпсовані замки, телефон чи радіопередавальне обладнання, під спостереження не приймаються.

У матеріалах справи міститься копія письмового пояснення ОСОБА_6, без зазначення його посадового становища, на ім'я директора Запорізького РУ ПАТ "Приватбанк" (а.с.38), згідно з яким ОСОБА_6 пояснив, що 22.12.11р. він працював на маршруті №71: здійснював завантаження банкомату №8220 в смт.Михайлівка по вул.Островського, 214/2 в період часу з 13 30 -13 37 . Після завантаження банкомату притулив кодовий ключ, засвітилася світодіодна лампочка, що свідчило про здачу банкомату під охорону, після чого продовжив рух по маршруту. В поясненні зазначено, що інструктаж про порядок зняття -постановку банкомату під охорону проводиться щоденно.

Пунктами 1.3, 2.3 розділу 2 договору встановлено, що Виконавець повинен забезпечувати негайне оповіщення місцевого органу РВ УМВС та Клієнта або його уповноважених осіб про спрацьовування сигналізації на Об'єкті для негайного виїзду групи затримання місцевого РВ УМВС.

Відповідно до витягу з журналу пульта спостереження ТОВ "Ветерани охорони Запоріжжя", в період з 22 грудня 2011р. 13:37:40 (час постановки під спостереження) по 23 грудня 2011р. (08:07:17) сигнал сигналізації на Об'єкті №1005 не спрацьовував. Таким чином, факт невиконання відповідачем пункту 2.3 договору, за яке згідно з пунктом 4.2 Виконавець несе відповідальність згідно законодавства, позивачем не доведений.

В обґрунтування позову позивачем до матеріалів справи надано Акт перевірки працездатності охоронної сигналізації, встановленої на банкоматі САZА8220 Запорізького РУ ПАТ КБ "ПриватБанк" за адресою: смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2, складений 23.12.2011р. комісією у складі: директора, чергового ПНЦ ТОВ "Ветерани охорони Запоріжжя", начальника департаменту офісної охорони ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", керівника Михайлівського відділення та спеціалістів (електромонтер, інженер) сторонніх підприємств. За результатами даної перевірки встановлено: 1.вібродатчик сейфової частини банкомату знаходився у висячому стані на проводах, не торкаючись корпусу сейфової частини, через що при ударах по корпусу вібродатчик не спрацьовував і сигнал "Тривога" не спрацьовував, хоч перебував у робочому працездатному стані; 2. два теплових датчика ТПТ-3 у сейфовій частині знаходилися у висячому стані на проводах та були підключені до шлейфу приладу не відповідно до паспортних даних, датчики виявилися неробочими і сигнал "Тривога" на пульт від них не поступав; 3. вібродатчик інженерної частини при ударах 23.12.11р. о 15:05 дав одне спрацювання і відновився. При наступних серіях ударів по корпусу банкомату спрацювання не давав, хоча є робочим та працездатним; 4.СОМК інженерної та сейфової частини знаходились в працездатному стані; 5. всі датчики, встановлені в банкоматі, підключені до приладу ППК "Лунь 7Т". Від тих датчиків, що знаходились в робочому стані, сигнал тривоги на пульт охорони поступав.

Судом встановлено, що 29.12.2008р. позивач (Замовник) уклав договір підряду №10ос з Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Підрядчик), відповідно до умов якого останній зобов'язався виконати роботи -поставку та установку обладнання системи сигналізації в банкоматі (датчики, блокуючу сервісну частину, що реагує на відкривання дверцят, на пролом, удар, пропалювання, розбивання монітору, а також блокування сейфу банкомату реагуючи на удар, пропалювання, відкривання дверцят) за адресою: Запорізька область, смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2 (в приміщенні магазину "Автозапчастини"). Відповідно до п.4.2 та абзацу 3 розділу 6 договору підряду Підрядник гарантує працездатність обладнання сигналізації протягом дванадцяти місяців з моменту здачі-приймання робіт. Акт здачі-приймання виконаних робіт згідно договору №10ос від 29.12.2008р. був підписаний сторонами 09.04.2009р. Згідно з цим актом Підрядчиком було здійснено монтаж, установку та програмне налагодження наступних приладів: датчик Vibro (2шт.), оповіщувач магнітно-контактний СОМК-1-9 (2 шт.), оповіщувач пожежний тепловий ТПТ-3 (4 шт.), блок лінійний прийомно-контрольний "Інд 7т" в комплекті з трьома ключами (1 шт.), коробка розподільча (2 шт.), прийомно-контрольний прилад "Лунь 7Т" 8-ми зонний (1 шт.) об'єкта для зв'язку з ПЦН та підключення мобільного зв'язку банкомату Запорізького РУ Приватбанку, розташованого за адресою: Запорізька область, смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2.

Позивач у своїй заяві про залучення ПП ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог зазначив, що останній за аналогією закону (ч.1 ст.8 ЦК України в порядку ч.5.4 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.2003р. №1429 "Про організацією охорони Державною службою охорони при МВС України об'єктів, квартир та інших приміщень з особистим майном громадян за допомогою технічних засобів, зареєстрованого в МЮУ 22.07.2004р. за №906/9505) повинен здати комплекс тривожної сигналізації (КТС), встановлений на банкоматі, саме відповідачеві або його представнику для підключення до пульту централізованого нагляду ПЦН. Відповідач, підписавши Договір №2 та додаток №1 до цього договору, підтвердив той факт, що передані йому позивачем та підрядником -ПП ОСОБА_1 об'єкти під централізоване спостереження з працюючою системою охоронної сигналізації, а також те, що відповідач здійснив контрольну перевірку їх технічного стану та технічної укріпленості. Позивач у своїй заяві наводить висновок про те, що встановлений в акті перевірки від 23.12.2011р. стан непрацездатності охоронної сигналізації, є наслідком не здійснення Підрядником і відповідачем необхідного переліку робіт.

Згідно з п.1.5 договору №2 від 01.12.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем встановлено, що договір укладається після обладнання об'єкта засобами охоронної сигналізації і контрольної перевірки їх технічного стану та технічної укріпленості. Договір підряду, згідно з яким ПП ОСОБА_1 було встановлено обладнання системи сигналізації в банкоматі за адресою: Запорізька область, смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2, був укладений 28.12.2008р. Акт приймання передачі виконаних робіт за цим договором підписаний позивачем та третьою особою 09.04.2009р. Дислокація-розрахунок (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору №2 від 01.12.2007р., в якій перелічені технічні засоби системи охоронної сигналізації, що приймалися відповідачем під централізоване спостереження, була підписана сторонами 01.01.2009р., тобто до передачі підрядником виконаних робіт за договором підряду №10ос. Договір підряду є двостороннім та не містить зобов'язання Підрядника щодо передачі встановленого на банкоматі комплексу тривожної сигналізації відповідачу та зобов'язань останнього щодо його прийняття від Підрядника. Зазначеним спростовуються вищенаведені твердження позивача, викладені ним обставини не відповідають фактичним обставинам, які підтверджуються наданими доказами.

Відповідно до вищенаведених доказів (договір підряду від 28.12.2009р., акт прийму-передачі виконаних робіт від 09.04.2009р.), фактичне встановлення засобів охоронної сигналізації на банкоматі за адресою смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2 (в приміщенні магазину "Автозапчастини") відбулося після спливу трьох місяців після того, як сторонами було підписано дислокацію про прийняття під спостереження технічних засобів сигналізації (01.01.2009р.). Пункт 1.5 відноситься до розділу 1 договору "Загальні положення", а отже стосуються не лише Виконавця, а обох сторін. У загальних положеннях Інструкції, що є додатком №3 до цього договору, визначено положення щодо досконального вивчення правил поводження з апаратурою охоронної сигналізації, встановленої на Об'єкті (видаються Виконавцем після вводу в експлуатацію ОПС , проведення занять, інструктажів з Клієнтом та його довіреними особами).

Згідно з довідкою ПАТ КБ "Приватбанк" №Э.ZР.0.0.0.0/23-197 від 19.03.2012р. банкомат ProCash 2050хе САZА8220 обліковується на балансі позивача лише з 16.07.2010р. За таких обставин, позивач взагалі не надав належних доказів, на підставі яких можна було б стверджувати, що банкомат САZА8220, з якого було викрадено грошові кошти, був обладнаний технічними засобами охоронної сигналізації, за допомогою яких була б можлива передача тривожних сигналів до пульту централізованого нагляду Виконавця згідно з договором №2 від 01.12.2007р.

Дислокація з переліком об'єктів, прийнятих під спостереження, підписувалася значно пізніше, ніж укладався договір. Враховуючи зазначене, обладнання об'єкта засобами охоронної сигналізації та вчинення дій з контрольної перевірки їх технічного стану, укріпленості об'єкта та фіксація цих фактів на момент їх фактичної передачі під централізоване спостереження насамперед відноситься до сфери інтересів позивача із максимальним урахуванням всіх можливих ризиків та негативних наслідків. Своєчасна належна організація контрольної перевірки працездатності охоронної сигналізації, в тому числі із залученням Підрядника, що здійснював установку обладнання системи в банкоматі, могла забезпечити інтереси позивача. У судовому засіданні сторони погодились із твердженням третьої особи, що зовнішньо виявити, що датчики знаходяться у висячому стані на проводах, не торкаючись банкомата, неможливо, оскільки датчики знаходяться всередині банкомату. Відповідно до Інструкції (додаток №3 до договору №2 від 01.12.2007р) саме довірені особи позивача повинні знати найпростіші методи перевірки справності засобів ОПС, зобов'язанні були провести візуальний огляд засобів сигналізації, при виявленні порушень технічної укріпленості об'єкта негайно викликати на об'єкт представника виконавця.

Пунктом 2.7 договору №2 від 01.12.2007р. встановлено відповідальність Виконавця за якість та терміни виконання робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням сигналізації. Разом з тим, зі змісту пунктів 2.4, 2.4.1, 2.5 договору слідує, що технічне обслуговування сигналізації відноситься до додаткових послуг, які Виконавець може і повинен надавати за письмовою заявкою Клієнта та за його рахунок за діючими розцінками Виконавця, та які оплачуються за окремим рахунком. Отже, пункт 2.7 договору належить застосуванню у разі надання Виконавцем таких додаткових послуг з технічного обслуговування за належним чином оформленою заявкою Клієнта. В даному випадку позивачем не доведено наявність обставин щодо надання Виконавцем додаткових послуг, неналежної якості цих робіт або недодержання термінів їх виконання і знаходження таких обставин у причинному зв'язку з понесеними Клієнтом матеріальними збитками.

Разом з тим, згідно з п.п.3.1, 3.2, 3.5, 3.8, 3.13 договору до обов'язків Клієнта належить, зокрема: здійснювати заходи щодо обладнання Об'єкта технічними та інженерними засобами охоронної безпеки; виконувати визначені Інструкцією правила користування сигналізацією та дотримуватись встановленого порядку здавання Об'єкта під спостереження і зняття з-під спостереження; не відкривати апаратуру охоронної сигналізації і не допускати до неї сторонніх осіб; допускати на Об'єкт працівників Виконавця, які обслуговують технічні засоби Сигналізації, тільки при наявності у них посвідчення; оповіщати Виконавця про обставини, що можуть негативно вплинути на виконання заходів технічного спостереження та забезпечити конфіденційність договірних відносин.

Отже, зі змісту вищевикладених умов договору слідує, що Виконавець не має права доступу до обладнання охоронної сигналізації, розташованої на Об'єкті, з метою перевірки її справності та функціонування. Технічне обслуговування сигналізації Виконавцем можливе лише за письмовою заявкою Клієнта, допуск працівників Виконавця, які обслуговують технічні засоби сигналізації, на Об'єкт здійснюється лише з відома Клієнта, після перевірки їх службових посвідчень. Саме на позивача покладений обов'язок оповіщення Виконавця про наявність негативних факторів, що можуть вплинути на виконання ним заходів технічного спостереження (п.3.13), а не навпаки.

Доказів повідомлення Виконавця про будь-які недоліки в роботі технічних засобів сигналізації, надання Виконавцю заявок на їх технічне обслуговування, позивачем не надано. Таким чином, твердження позивача про те, що нездійснення відповідачем технічного обслуговування сигналізації та неподання ним заявок на проведення такого обслуговування є порушенням з його боку умов договору №2 від 01.12.2007р., безпідставне, необґрунтоване та не відповідає умовам вказаного договору. Виходячи з цього, встановлені в акті комісії перевірки стану працездатності охоронної сигналізації від 23.12.2011р. недоліки в роботі апаратури, не доводять факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Також вказаний акт не може слугувати доказом наявності вини останнього у неспрацьовуванні датчиків.

Враховуючи вищенаведене, наявність вини відповідача в тому, що сигналізація не спрацювала під час несанкціонованого розкриття банкомату та викрадення готівкових коштів в ніч з 22 на 23 грудня 2011 року, судом не встановлена.

За таких обставин, вищенаведені твердження позивача є необґрунтованими та не спростовують вищевикладених висновків суду.

Оцінивши у сукупності доводи позивача та надані матеріали справи, суд вважає, що позивачем не доведено, які саме зобов'язання порушив відповідач, тобто факт порушення, а також те, що він повинен нести відповідальність за порушення цих зобов'язань у вигляді збитків. Не доведено позивачем і наявність причинного зв'язку між противоправною поведінкою і збитками, оскільки ним не доведено, що заявлена до стягнення сума є саме безпосереднім наслідком дій чи бездіяльності відповідача.

У матеріалах справи міститься, надана на вимогу суду, копія постанови №1871125 від 23.12.2011р. про порушення слідчим СВ Михайлівського РВ ГУМВС України по Запорізькій області кримінальної справи за фактом крадіжки в ніч з 22 на 23 грудня 2011 року грошей з банкомату "ПриватБанк" за адресою: смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/1, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України. 21.02.2012р. слідчим також винесено постанову про визнання ПАТ КБ "Приватбанк" цивільним позивачем по кримінальній справі №1871125 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої вказаним злочином, в розмірі 267454 грн.: (255800 грн. -сума викрадених грошових коштів + 11654 грн. -вартість ремонтно-відновлювальних робіт банкомата). Постановою від 25.02.2012р. досудове слідство по кримінальній справі №1871125 було зупинено на підставі п.3 ст.206 КПК України до встановлення винної особи.

Суд також вважає, що позивач не доказав розміру збитків, в тому числі у частині вартості втраченого/пошкодженого майна -банкомату САZА8220 в розмірі 38 355,78 грн., не надав доказів у підтвердження цього розміру. Так, витрати потерпілої особи з виправлення пошкодженого майна її засобами і коштами визначаються, виходячи з реальних витрат позивача. Що ж до відшкодування вартості втраченої речі, то позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі дійсної її вартості на момент розгляду справи.

Позивач просить стягнути з відповідача вищевказану суму як залишкову вартість банкомату станом на 21.12.2011р. Однак, по-перше, відсутні належні докази підтвердження залишкової вартості у зазначеному розмірі (бухгалтерські документи -балансова відомість, інвентарна картка тощо), по-друге -докази неможливості відновлення вказаного банкомату та того, що він не підлягає ремонту. Надані позивачем довідка №Э.ZР.0.0.0.0/23-197 від 19.03.2012р. (а.с.113) про балансову (залишкову) вартість банкомату станом на 21.12.2011р. та службова записка від 29.12.2011р. №Э.ZР.0.0.0.0/23-43997 (а.с.103, 104) про списання банкомату, яка по суті є шаблоном текстового електронного документу, що роздрукований на паперовий носій та не містить жодного підпису посадових осіб, не є належними доказами в розумінні ст.34 ГПК України та не можуть бути прийняті судом. Крім того, довідка про балансову вартість стосується банкомату ProCash 2050хе CAZA8220, тобто речі з родовими ознаками. Між тим, із долученої позивачем до позовної заяви довідки про загальну вартість ремонту слідує, що банкомат CAZA8220 моделі Wincor Nixdorf ProCash 2050хе USB має індивідуальні ознаки, а саме: заводський номер 5300369932. У жодному документі (дислокації-розрахунку до договору, акті від 23.12.2011р. про суму недостачі, акті перевірки від 23.12.2011р., довідці про балансову вартість, службовій записці) не вказано індивідуальні ознаки пошкодженого банкомату (заводського номеру)(а.с.16, 19, 23, 113, 103). Акт від 23.12.2011р. про суму недостачі складений не за місцем виявлення недостачі в смт. Михайлівка, а в Енергодарському відділенні ПриватБанку по вул.Будівельників,11а і стосовно банкомату CAZA8220, тобто також без зазначення індивідуальних ознак (а.с.19). Розрахунок збитків в цій частині ґрунтується на суб'єктивних судженнях позивача, а не на реальних та точних даних, які підтверджені належними доказами. Суд також звертає увагу, що у представлених на вимогу суду завірених слідчим копій постанов із кримінальної справи вбачається, що кримінальна справа порушена по факту тайної крадіжки 100 000грн.

Таким чином, суд вважає, що позивачем на підставах, вказаних вище, не доведено обставини, на які він посилається як на обґрунтування своїх вимог, склад збитків і їх розмір.

За таких обставин, у задоволенні позову відмовляється повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення підписано у повному обсязі 19.04.2012р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання у повному обсязі.