Постанова

від 24.09.2012 по справі 5009/639/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2012 р. Справа № 5009/639/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий Бернацька Ж.О. Кривда Д.С. за участю представників: позивачаПушкарьова К.В., представник відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.07.2012 року у справі№ 5009/639/12 господарського суду Запорізької області за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ветерани охорони Запоріжжя", третя особаПриватний підприємець ОСОБА_5, простягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 19.09.2012 року у зв'язку з виходом з відпустки судді Капацин Н.В., відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 14.05.2012 № 26-р сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Капацин Н.В. - головуючий, судді Бернацька Ж.О., Кривда Д.С., для розгляду касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2012 року у справі № 5009/639/12 господарського суду Запорізької області.

Публічне акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк", звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветерани охорони Запоріжжя" про стягнення збитків в розмірі 294155,78грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.03.2012р.).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року (суддя Гандюкова Л.П.) у позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року (судді: Чернота Л.Ф. -головуючий, Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року у даній справі скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветерани охорони Запоріжжя" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" збитки в розмірі 255800грн. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року у справі №5009/639/12 залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 193, 199, 222, 217, 226 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 629, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарського судами попередніх інстанцій, 01.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційного банку "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветерани охорони Запоріжжя" укладено договір №2 відповідно до п. 1.1 якого клієнт передає, а виконавець приймає під централізоване спостереження технічні засоби системи охоронної сигналізації, встановлені на об'єкті та перераховані в дислокації -Додаток №1, що є невід'ємною частиною цього договору. Спостереження за станом сигналізації, встановленої на об'єкті, здійснюється за допомогою пульту централізованого нагляду (ПЦН) виконавця.

Виконавець зобов'язується в негайно сповіщати місцевий відділ РВ УМВС та клієнта про спрацьовування сигналізації на об'єкті, для негайного виїзду групи затримання місцевого РВ УМВС, згідно заключного договору між виконавцем та місцевим райвідділом (п.1.3 договору).

У всіх випадках виходу з ладу охоронної сигналізації не з вини виконавця, останній бере на себе зобов'язання негайно сповістити про це Клієнта. (п.2.8 договору).

Крім того, 01.12.2007р. між сторонами укладено дислокацію-розрахунок (додаток №1 до договору №2 від 01.12.2007р.), до складу спостереження об'єкта, зокрема, увійшов в тому числі: банкомат (приміщення магазину "Автозапчастини") за адресою: смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2, з цілодобовим часовим інтервалом надання послуг у робочі та вихідні дні.

29.12.2008 року позивач (замовник) уклав договір підряду №10ос з Приватним підприємцем ОСОБА_5 (підрядчик), відповідно до умов якого останній зобов'язався виконати роботи -поставку та установку обладнання системи сигналізації в банкоматі (датчики, блокуючу сервісну частину, що реагує на відкривання дверцят, на пролом, удар, пропалювання, розбивання монітору, а також блокування сейфу банкомату реагуючи на удар, пропалювання, відкривання дверцят) за адресою: Запорізька область, смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2 (в приміщенні магазину "Автозапчастини").

Судами встановлено, що у ніч з 22 на 23 грудня 2011 року невідома особа через дах будівлі проникла до приміщення магазину "Автозапчастини", розташованого за адресою: смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2, де знаходився банкомат Запорізького РУ ПАТ КБ "ПриватБанк" САZА8220. За допомогою газорізального апарату невідомий, зробивши отвір в дверцятах сейфової частини банкомату, викрав грошові кошти в розмірі 255 800 грн.

Також встановлено, що 23.12.2011 року було складено Акт перевірки працездатності охоронної сигналізації, встановленої на банкоматі САZА8220 Запорізького РУ ПАТ КБ "ПриватБанк" за адресою: смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2, комісією у складі: директора, чергового ПНЦ ТОВ "Ветерани охорони Запоріжжя", начальника департаменту офісної охорони ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", керівника Михайлівського відділення та спеціалістів (електромонтер, інженер) сторонніх підприємств. За результатами даної перевірки встановлено: 1.вібродатчик сейфової частини банкомату знаходився у висячому стані на проводах, не торкаючись корпусу сейфової частини, через що при ударах по корпусу вібродатчик не спрацьовував і сигнал "Тривога" не спрацьовував, хоч перебував у робочому працездатному стані; 2. два теплових датчика ТПТ-3 у сейфовій частині знаходилися у висячому стані на проводах та були підключені до шлейфу приладу не відповідно до паспортних даних, датчики виявилися неробочими і сигнал "Тривога" на пульт від них не поступав; 3. вібродатчик інженерної частини при ударах 23.12.11р. о 15:05 дав одне спрацювання і відновився. При наступних серіях ударів по корпусу банкомату спрацювання не давав, хоча є робочим та працездатним; 4.СОМК інженерної та сейфової частини знаходились в працездатному стані; 5. всі датчики, встановлені в банкоматі, підключені до приладу ППК "Лунь 7Т". Від тих датчиків, що знаходились в робочому стані, сигнал тривоги на пульт охорони поступав.

У зв'язку з викладеним, Публічне акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк" звернулось до ТОВ "Ветерани охорони Запоріжжя" про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору про централізоване спостереження.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та частково задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що протиправність дій відповідача та його вина у заподіянні збитків позивачу виявились у недоведеності відповідачем зобов'язання цілодобового, щоденного спостереження за станом сигналізації на банкоматах, які визначені у додатку №1 вищевказаного договору. Причинний зв'язок між діями відповідача та заподіяними позивачу збитками полягав у тому, що внаслідок вищевикладеного, відповідач порушив пункти 2.3, 4.2 договору, у зв'язку з чим особи, які проникли на об'єкт, отримали можливість зникнути разом із викраденим з об'єкта майном.

Однак, такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.3 договору №2 про централізоване спостереження технічних засобів охорони, що встановлені об'єкті, Виконавець зобов'язаний забезпечувати негайне оповіщення місцевого органу РВ УМВС та Клієнта, або його уповноважених осіб про спрацювання сигналізації на об'єкті по телефону або із застосуванням інших каналів зв'язку, узгоджених сторонами.

Виконавець несе відповідальність у разі не виконання пункту 2.3 цього договору, згідно законодавства України.

Разом з тим, зі змісту пунктів 2.4, 2.4.1, 2.5 договору випливає, що технічне обслуговування сигналізації відноситься до додаткових послуг, які Виконавець може і повинен надавати за письмовою заявкою Клієнта та за його рахунок за діючими розцінками Виконавця, та які оплачуються за окремим рахунком. Отже, пункт 2.7 договору належить застосуванню у разі надання Виконавцем таких додаткових послуг з технічного обслуговування за належним чином оформленою заявкою Клієнта. В даному випадку позивачем не доведено наявність обставин щодо надання Виконавцем додаткових послуг, неналежної якості цих робіт або недодержання термінів їх виконання і знаходження таких обставин у причинному зв'язку з понесеними Клієнтом матеріальними збитками.

Згідно з п.п.3.1, 3.2, 3.5, 3.8, 3.13 договору до обов'язків Клієнта належить, зокрема: здійснювати заходи щодо обладнання Об'єкта технічними та інженерними засобами охоронної безпеки; виконувати визначені Інструкцією правила користування сигналізацією та дотримуватись встановленого порядку здавання Об'єкта під спостереження і зняття з-під спостереження; не відкривати апаратуру охоронної сигналізації і не допускати до неї сторонніх осіб; допускати на Об'єкт працівників Виконавця, які обслуговують технічні засоби Сигналізації, тільки при наявності у них посвідчення; оповіщати Виконавця про обставини, що можуть негативно вплинути на виконання заходів технічного спостереження та забезпечити конфіденційність договірних відносин.

Таким чином, Виконавець не має права доступу до обладнання охоронної сигналізації, розташованої на Об'єкті, з метою перевірки її справності та функціонування. Технічне обслуговування сигналізації Виконавцем можливе лише за письмовою заявкою Клієнта, допуск працівників Виконавця, які обслуговують технічні засоби сигналізації, на Об'єкт здійснюється лише з відома Клієнта, після перевірки їх службових посвідчень. Саме на позивача покладений обов'язок оповіщення Виконавця про наявність негативних факторів, що можуть вплинути на виконання ним заходів технічного спостереження (п.3.13).

Проте зазначені положення договору про централізоване спостереження залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, доказів повідомлення Виконавця про будь-які недоліки в роботі технічних засобів сигналізації, надання Виконавцю заявок на їх технічне обслуговування, позивачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Кодексу).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина 1 статті 610 Кодексу).

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом апеляційної інстанцій при прийнятті постанови по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

В той же час рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, відповідно до пункту 6 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 6 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2012 року у справі № 5009/639/12 господарського суду Запорізької області скасувати.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року у даній справі залишити без змін.

Головуючий Н.Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д.Кривда