Постанова

від 09.07.2012 по справі 5009/639/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.07.2012 р. справа №5009/639/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А. від позивача:Власенко А.О. -за дов. №2380-0 від 26.05.10р. від відповідача:Маздор Є.І. -витяг №144146 від третьої особине з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року у справі№5009/639/12 (суддя Гандюкова Л.П.) за позовомПублічного акціонеронго товариства комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветерани охорони Запоріжжя», м.Запоріжжя за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємця Стогній Андрія Віталійовича, смт.Михайлівка Запорізької області про стягнення збитків в розмірі 294 155,78грн. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Публічне акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветерани охорони Запоріжжя», м.Запоріжжя про стягнення збитків в розмірі 294155,78грн. ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.03.2012р.).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.04.12р. у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ було відмовлено у зв»язку з недоведеністю факту порушення відповідачем зобов»язань у вигляді збитків.

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.12 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветерани охорони Запоріжжя», м.Запоріжжя надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду від 17.04.2012р. залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2007р. між Публічним акціонерним товариством комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветерани охорони Запоріжжя», м.Запоріжжя був укладений договір №2 (далі- договір) відповідно до п. 1.1 якого клієнт передає, а виконавець приймає під централізоване спостереження технічні засоби системи охоронної сигналізації, встановлені на об»єкті та перераховані в дислокації -Додаток №1, що є невід»ємною частиною цього договору. Спостереження за станом сигналізації, встановленої на об»єкті, здійснюється за допомогою пульту централізованого нагляду (ПЦН) виконавця.

Виконавець зобов»язується в негайно сповіщати місцевий відділ РВ УМВС та клієнта про спрацьовування сигналізації на об»єкті, для негайного виїзду групи затримання місцевого РВ УМВС, згідно заключного договору між виконавцем та місцевим райвідділом (п.1.3 договору).

У всіх випадках виходу з ладу охоронної сигналізації не з вини виконавця, останній бере на себе зобов»язання негайно сповістити про це Клієнта. ( п.2.8 договору).

Договір укладається строком на один рік і набуває чинності на наступний день після підписання. Якщо за один місяць до закінчення строку договору дії договору ні одна із сторін не вимагатиме його припинення, або переукладення, тоді він залишається в силі на попередніх умовах і на той же строк (п.7.1 договору).

Договір підписаний обома сторонами з протоколом розбіжностей, скріплений печатками обох підприємств.

Крім того, 01.12.2007р. між сторонами укладено дислокацію-розрахунок (додаток №1 до договору №2 від 01.12.2007р.), до складу спостереження об'єкта, зокрема, увійшов в тому числі: банкомат (приміщення магазину "Автозапчастини") за адресою: смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2, з цілодобовим часовим інтервалом надання послуг у робочі та вихідні дні.

А також, підписан протокол узгодження договірної ціни (Додаток №2 до договору), якою передбачено, що вартість послуг виконавця за адин місяць становить: спостереження: 475грн. 00коп. на місяць.

Із матеріалів справи вбачається, що у ніч з 22 на 23 грудня 2011 року невідома особа через дах будівлі проникла до приміщення магазину "Автозапчастини", розташованого за адресою: смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2, де знаходився банкомат Запорізького РУ ПАТ КБ "ПриватБанк" САZА8220. За допомогою газорізального апарату невідомий, зробивши отвір в дверцятах сейфової частини банкомату, викрав грошові кошти в розмірі 255 800 грн.

Враховуючи вищевикладене, 26.12.11р. позивачем було вручено вдповідачу претензію щодо відшкодування збитків на суму 255 800грн., яка останнім листом №23/1 від 23.01.2012р.була відхилина, зазначивши, що вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" є безпідставними.

З урахуванням вищевикладеного, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення збитків.

Відповідно до ст.509 ЦК України, яка встановлює поняття зобов'язання та підстави його виникнення, зобов'язанням є право- відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договору.

Згідно з ст.ст.11, 509, 626, 629 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.22 Цивільного Кодексу України -особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачений обов»язок боржника, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна , визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт , додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною ; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994р. із змінами та доповненнями при вирішенні спорів, пов'язаних із зобов'язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди слід враховувати, що чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду , а також крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, 23.12.2011р. був складений Акт перевірки працездатності охоронної сигналізації, встановленої на банкоматі САZА8220 Запорізького РУ ПАТ КБ "ПриватБанк" за адресою: смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2, складений 23.12.2011р. на підставі невиконання відповідачем п.2.3 договору, за яким встановлено, що має місце факт порушення відповідачем зобов»язань.

А також, 29.12.2008р. позивач (замовник) уклав договір підряду №10ос з Приватним підприємцем Стогнієм А.В. (підрядчик), відповідно до умов якого останній зобов'язався виконати роботи -поставку та установку обладнання системи сигналізації в банкоматі (датчики, блокуючу сервісну частину, що реагує на відкривання дверцят, на пролом, удар, пропалювання, розбивання монітору, а також блокування сейфу банкомату реагуючи на удар, пропалювання, відкривання дверцят) за адресою: Запорізька область, смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/2 (в приміщенні магазину "Автозапчастини").

Колегія суддів дійшла висновку, що із змісту укладеного договору № 2 від 01.12.2007р. у сторін виникли правовідносини, спрямовані на забезпечення недоторканості майна позивача, що знаходиться на його об»єкті.

Факт та розмір збитків, заподіяних позивачу у зв»язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань підтверджує постанова №1871125 від 23.12.2011р. про порушення слідчим СВ Михайлівського РВ ГУМВС України по Запорізькій області кримінальної справи за фактом крадіжки в ніч з 22 на 23 грудня 2011 року грошей з банкомату "ПриватБанк" за адресою: смт.Михайлівка, вул.Островського, 214/1, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

21.02.2012р. слідчим також винесено постанову про визнання ПАТ КБ "Приватбанк" цивільним позивачем по кримінальній справі №1871125 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої вказаним злочином, в розмірі 267454 грн.: (255800 грн. -сума викрадених грошових коштів + 11654 грн. -вартість ремонтно-відновлювальних робіт банкомата).

Протиправність дій відповідача та його вина у заподіянні збитків позивачу виявились у недоведеності відповідачем зобов»язання цілодобового, щоденного спостереження за станом сигналізації на банкоматах, які визначені у додатку №1 вищевказаного договору.

Причинний зв»язок між діями відповідача та заподіяними позивачу збитками полягав у тому, що внаслідок вищевикладеного, відповідач порушив п.п2.3, 4.2 договору, у зв»язку з чим особи, які проникли на об»єкт, отимали можливість зникнути разом із викраденим з об»єкта майном.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов»язань, порушення з його боку умов договору, то судова колегія вважає, що господарський суд дійшов помилкового висновку про недоведеність та необґрунтованість позивачем позовних вимог та неправомірно відмовив Публічному акціонерному товариству Комерційного банка «Приватбанк»у задоволенні позовних вимог.

Отже, місцевим господарським судом неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою згідно приписів п. 1, 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процессуального кодексу України для часткового скасування рішення господарського суду.

Тому, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року у справі №5009/639/12 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення збитків у сумі 38 355,78грн.. то судом першої інстанції правомірно відмовлено у цій частині у зв»язку із недоведеністю.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року у справі №5009/639/12 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року у справі №5009/639/12 - частково скасувати.

Задовольнити частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветерани охорони Запоріжжя», м.Запоріжжя про стягнення збитків в розмірі 255 800грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветерани охорони Запоріжжя»(69118, м.Запоріжжя, вул.Гаврилова, буд.3, кв.79, Код ЄДРПОУ 32121348) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, Код ЄДРПОУ 14360570) збитки в розмірі 255800грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5116,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2012р. у справі №5009/639/12 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветерани охорони Запоріжжя»(69118, м.Запоріжжя, вул.Гаврилова, буд.3, кв.79, Код ЄДРПОУ 32121348) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, Код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2558,00грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.6 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -третій особі

4 -відповідачу;

5-ДАГС;

6-ГС Зап. обл.