Ухвала

від 17.04.2012 по справі 34/137-10-4389

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" квітня 2012 р.№ 34/137-10-4389

За позовом Унітарного приватного підприємства "ПРАКТИК"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛ і К"

про визнання договору оренди укладеним та зобов'язання (спонукання) укласти договір

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності №1 від 16.01.12р.

від відповідача: ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності №02 від 03.01.2012р.

ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності №01 від 03.01.12р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Унітарне приватне підприємство "ПРАКТИК" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання укладеним запропонований позивачем договір оренди від 01.07.2009р., зобов'язання ТОВ „ПОЛ і К" як орендодавця виконувати його умови та зобов'язання відповідно з діючим законодавством про оренду майна у встановлений до 01.01.2012р. строк; спонукати ТОВ „ПОЛ і К" укласти з УПП "ПРАКТИК" запропонований ним договір оренди нерухомого майна в редакції від 15.09.2010р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.10р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/137-10-4389.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2010р. провадження у справі №34/137-10-4389 зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №34-30/243-09-6280, провадження по якій зупинено до розгляду пов'язаної справи №15/08-10-166.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.03.2012р. провадження у справі №34/137-10-4389 поновлено.

06.04.2012р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог (вх.10343/2012), відповідно до якої просить визнати запропонований позивачем договір оренди від 01.07.2009р. укладеним в редакції, запропонованій УПП "ПРАКТИК" зі строком його дії до 01.01.2012р. і зобов'язати ТОВ „ПОЛ і К" як орендодавця виконувати його умови та зобов'язання відповідно з діючим законодавством; зобов'язати (спонукати) ТОВ „ПОЛ і К" укласти з УПП "ПРАКТИК" договір оренди не житлових (виробничих) приміщень від 15.09.2010р. в редакції, запропонованій позивачем і надісланий відповідачу цінним листом від 15.09.2010р.

Також в зазначеній заяві позивачем заявлено клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ТОВ «ПОЛ І К»до прийняття рішення та набрання ним чинності укладати з третіми особами і здійснювати будь-які угоди відносно нерухомого майна, що знаходиться на даний час в оренді УПП «ПРАКТИК», у тому числі по відчуженню цього майна або наданню в найм, оренду чи лізинг, наданню в оперативне управління, передачу в погашення боргів та у якості майнової гарантії, а також заборони орендодавцю проводити переобладнання виробничих приміщень та створювати перешкоди для орендного користування УПП «ПРАКТИК»виробничими приміщеннями, які на даний час знаходяться у його користуванні.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив, що до директора та працівників УПП «ПРАКТИК»неодноразово звертались представники інших підприємств з приводу оренди та придбання тих виробничих приміщень, що знаходяться у користуванні УПП «ПРАКТИК». Вони повідомляли, що фактично уже мають згоду ТОВ «ПОЛ І К»на укладення з ними угод щодо нерухомості, яка знаходиться в оренді. У лютому 2012 року заступник директора ТОВ «ПОЛ І К»ОСОБА_3 при допомозі біля 20 найманців намагався силоміць захопити орендовані УПП «ПРАКТИК»приміщення і все його майно, у тому числі виробниче устаткування. Якщо ТОВ «ПОЛ І К»укладе будь-яку угоду відносно орендованих приміщень з третіми особами, то це зробить розгляд справи пустою формальністю, а прийняте рішення, у разі задоволення позову, буде виконати дуже складно, а то і не можливо.

В свою чергу, системний аналіз процесуально-правових положень встановлює те, що застосування заходів до забезпечення позову - є запобіганням можливого порушення майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та відповідно повинно підтверджуватись дійсною необхідністю застосування найбільш доцільного заходу, визначеного заявником у кожному конкретному випадку.

Відповідно до вимог ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, зокрема з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „ПОЛ і К" є власником спірного приміщення, відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі від 17.05.2006р. серії САА №11816, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської Ради.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На час розгляду справи спірне приміщення продовжує займати УПП „ПРАКТИК".

Згідно із положеннями Роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 23.08.1994р., обираючи засіб забезпечення позову, суд повинен виходити із вимог позовного провадження. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Водночас необхідно зазначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Позов забезпечується з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід гарантовано забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності відповідача

Така ж правова позиція викладена і у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Враховуючи вищевикладене та те, що позивач обґрунтовує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову переважним правом на оренду нерухомості, власником яких є відповідач, а також з огляду на те, що заходи до забезпечення позову, які просить вжити позивач, не є адекватними вимогам позову, порушують права власника майна та не забезпечують виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеного клопотання.

Керуючись ст.ст.66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити Унітарному приватному підприємству "ПРАКТИК" у задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ТОВ «ПОЛ І К»до прийняття рішення та набрання ним чинності укладати з третіми особами і здійснювати будь-які угоди відносно нерухомого майна, що знаходиться на даний час в оренді УПП «ПРАКТИК», у тому числі по відчуженню цього майна або наданню в найм, оренду чи лізинг, наданню в оперативне управління, передачу в погашення боргів та у якості майнової гарантії, а також заборони орендодавцю проводити переобладнання виробничих приміщень та створювати перешкоди для орендного користування УПП «ПРАКТИК»виробничими приміщеннями, які на даний час знаходяться у його користуванні, з мотивів безпідставності.

Суддя Фаєр Ю.Г.