Постанова

від 18.04.2012 по справі 8/5007/105/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року Справа № 8/5007/105/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

третьої особи: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" на рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.12р. у справі № 8/5007/105/11 (суддя Давидюк В.К.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство "Грінко-Центр"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика"

про стягнення 56 381, 46 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі №8/5007/105/11 від 10.01.12р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Оптімум 2004" до Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Миропільська паперова фабрика" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство "Грінко-Центр" про стягнення 56381,46грн. задоволено частково.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004"- 35177,50 грн. - основного боргу; 351,77 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита; 147,24 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 21203,96 грн.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" в доход Державного бюджету України - 1000,00 грн. штрафу за ухилення від виконання вимог ухвал суду.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позовні вимоги в частині стягнення 35177,50 грн. боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню, а в частині стягнення 21203,96 грн. (56381,46 грн. - 35177,50 грн.) боргу позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог - не надано первинних бухгалтерських документів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції від 10.01.12р. у справі 8/5007/105/11, задовольнивши позовні вимоги повністю, та стягнути з відповідача судові витрати в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню . Крім того, апелянт, як на підставу зміни рішення суду першої інстанції, посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не взято до уваги та не надано належну правову оцінку всім доказам у справі в їх сукупності, не з'ясовані всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Також апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм ст.43-3 ГПК України.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами без його участі у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Відповідачем (представником відповідача) не подано відзиву на апеляційну скаргу. У судове засідання представники не з'явились, про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлялися в установленому порядку.

Від третьої особи також не надійшло відзиву на апеляційну скаргу. Представник в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів, з огляду на те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами у справі.

Рівненським апеляційним господарським судом ухвалою від 18.04.12р. здійснено заміну відповідача - відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" на його процесуального правонаступника - публічне акціонерне товариство "Миропільська паперова фабрика".

Рівненський апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.09р. між третьою особою - ВАТ "Грінко-Центр" та відповідачем - ВАТ "Миропільська паперова фабрика" було укладено договір №42 поставки вторинної сировини, відповідно до умов якого третя особа (продавець) зобов'язується систематично постачати та передавати у власність відповідача (покупця) вторинну сировину - макулатуру, а покупець зобов'язаний прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (а.с.5-6).

Протягом дії зазначеного договору, ВАТ "Грінко-Центр" поставляло відповідачеві передбачений договором товар.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару виконував не належним чином.

Позивач зазначає, що станом на 27.10.10р. за відповідачем рахувалась заборгованість перед третьою особою за поставлений товар в сумі 56381,46 грн.

11.08.11р. між позивачем та третьою особою укладено договір про відступлення права вимоги (а.с.8), згідно з умовами якого первісний кредитор - ВАТ "Грінко-Центр" відступає, а новий кредитор - ТОВ "Оптімум 2004" набуває право вимоги, яке належить первісному кредитору у відповідності до договору №42 від 21.01.09р., укладеного між первісним кредитором (третьою особою) та боржником (відповідачем).

Відповідно до п.2.1 даного договору, право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 56381,46 грн.

Первісний кредитор листом №383 від 26.08.11р. повідомив боржника - ВАТ "Миропільська паперова фабрика" про відступлення права вимоги (а.с.9).

30.08.11р. позивач також направив відповідачеві лист №14 від 30.08.11р., в якому повідомляв останнього про відступлення права вимоги, а також вимагав у відповідача сплати суми боргу в розмірі 56381,46 грн. (а.с.11).

Однак, відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді та без задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачеві третьою особою відступлено право вимоги від боржника (відповідача) сплати заборгованості за поставлений товар в сумі 56381,46 грн.

Разом з тим, позивачем не надано доказів поставки відповідачеві товару у повному обсязі на суму 56381,46грн. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження наявності заборгованості у відповідача на всю суму.

Поряд з тим, як з'ясовано місцевим господарським судом шляхом витребування від позивача оригіналів видаткових накладних, вбачається, що первісним кредитором було поставлено відповідачеві товару лише на загальну суму 35177,50 грн. (а.с.80, 85-86).

Доказів в обґрунтування вимог (оригінали первинних бухгалтерських документів) про стягнення 21203,96грн. ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції позивачем на надано.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Накладна - первинний разовий документ по обліку товарно-матеріальних цінностей, який для надання їй юридичної сили і доказовості повинен мати обов'язкові вищезазначені реквізити. Накладні застосовуються в усіх підприємствах і є виправданими документами на надходження або відпуск матеріальних цінностей.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

У супереч зазначеним нормам, позивачем не надано належних доказів в підтвердження поставки товару відповідачеві на суму 56381,46 грн., підтверджено лише на суму 35177,50грн. (а.с.80, 85-86).

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, який не прийняв доводи позивача стосовно того, що частину оригіналів первинних документів було вилучено у позивача під час обшуку працівниками УБОЗ м. Києва, оскільки, як вбачається з протоколу обшуку від 13.10.10р. (а.с.73-75), працівниками міліції не були вилучені у позивача видаткові накладні, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Також суд апеляційної інстанції вважає правомірним відхилення судом першої інстанції клопотання позивача, про витребування у ДПІ в Романівському районі Житомирської області податкових декларацій з податку на додану вартість відповідача з усіма додатками за січень та лютий 2009р., а також у Головного Управління контрольно-ревізійної служби України акт перевірки з додатками, в якому відображено взаємовідносини відповідача та ВАТ "Грінко-Центр". Як зазначив суд першої інстанції вказані докази не мають жодного прямого чи опосередкованого відношення до спірних правовідносин для вирішення даного спору. А згідно з вимогами ч.1 ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Як вбачається з вищенаведеного, позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог на суму 56381,46 грн. У той же час відповідачем не спростовано наявності заборгованості на суму 35177,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, що позовні вимоги в частині стягнення 35177,50 грн. боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. В частині стягнення 21203,96грн. боргу судом першої інстанції також відмовлено правомірно.

Позивач не позбавляється права захистити своє порушене право у повному обсязі за умови підтвердження суми боргу в розмірі 21203,96грн. оригіналами первинних бухгалтерських документів у загальному порядку або застосувавши процесуальний інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Рівненський апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (частина 2 статті 101 ГПК України).

Як вбачається із оскаржуваного судового рішення місцевим господарським судом Житомирської області застосовано до відповідача штраф за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону місцевим судом, а саме: ухвалами суду від 24.10.11р., 14.11.11р., 05.12.11р. та 20.12.11р.

За змістом ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав про стягнення з відповідача в доход державного бюджету України 1000,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону місцевим судом, а саме: ухвалами суду від 24.10.11р., 14.11.11р., 05.12.11р. та 20.12.11р.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.12р. у справі №8/5007/105/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" - без задоволення.

Справу №8/5007/105/11 повернути господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.