Рішення

від 09.11.2006 по справі 18/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2006 р.   Справа № 18/282   

За позовом: Закритого акціонерного товариства «Завод тонкого органічного синтезу «Барва», Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Ямниця, вул. Галицька, 58.

До відповідача :  Товариства з обмежено відповідальністю «Карпат Полімер», м. Калуш, вул. Євшана, 6, офіс 419.                                                                                                                                                                                                                                                            

                                                                                          Суддя Гриняк Б.П.

                                                                                         при секретарі   Бандурі  В.С.

Представники:   

Від позивача: Межиброцька М.В.( довіреність від 15.08.2006 р. № 1016) –юрисконсульт;

Від відповідача : Сороколіт С.М. ( посвідчення водія №561343 від 15.09.2004 р. ) - директор;

Суть справи: стягнення заборгованості в сумі 5295,44 грн.

              Розгляд справи відкладався судом  з 17.10.2006 р. до 19.10.2006 р., з 19.10.2006 р. до 31.10.2006 р. та до 07.11.2006 р.

      До початку розгляду справи представникам   сторін  роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 20,22 ГПК України.

          Представниками  сторін подано  клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу. Клопотання приймається судом.

          В судовому засіданні представник позивача   підтримав  позовні вимоги з підстав викладених у заяві.

          Відповідач позовні вимоги заперечує, мотивуючи їх безпідставністю.

            Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її фактичні  обставини, об'єктивно оцінивши докази, що  мають юридичне значення для розгляду позовної заяви і вирішення справи по суті, суд, -

                                                              ВСТАНОВИВ:                                    

          25 травня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір №СК/57, згідно умов якого відповідач зобов»язався продати, а позивач прийняти і оплатити соду каустичну в кількості 300 тонн + 5%, в перерахунку на 100% продукту ( товар) в 2005 р.

          02 травня 2005 р. позивачем подано відповідачу заявку за вих № 729  з проханням відвантажити 03 червня 2005 р. цистерну соди каустичної ГОСТ 2263-79 вищого сорту згідно договору №СК/57 від 25 травня 2005 р.

          Відповідно до вищевказаного договору та заявки, відповідачем  виставлено позивачу рахунок №№пр-0000261  від 25.08.2005 р. на загальну  суму 36120,00 грн. за одну цистерну соди каустичної (28 тонн) .

          В судовому засіданні представник позивача пояснив, що 02.08.2005 р.   відповідно  до  платіжного дорученням № 1804 на рахунок відповідача перераховано 36120,00грн.

          Однак, як стверджує позивач, відповідачем  здійснено поставку продукції ( соди каустичної) в кількості 23,895 тонн на суму 30824,56 грн., в наслідок чого була допущена недопоставка продукції на суму 5295,44 грн.

          Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися листи  з повідомленням  про наявність заборгованості ( лист №1415 від 19.08.2005 р., лист №2116 від 08.12.2005 р., лист №199від 06.02.2006 р.) та претензія про повернення  залишкових сум, які залишені без відповіді та задоволення .

          Відповідач в судовому засіданні 19.10.2006 р. та у відзиві на позов , вказує на те, що йому не зрозуміло, чому  позивач додає як доказ  до позовної заяви копію заявки на відвантаження продукції №729 від 02.05.2005 р. з посиланням на договір від 25.05.2005р., який   укладений значно пізніше, а тому виникає сумнів щодо  дійсності даної заявки. В даному договорі,  не має посилання на те, що згадана заявка виконується в рамках і на умовах договору і є його невід”ємною частиною. Саме в договорі , а не в заявці, яка вказує на договір, який згідно дати, ще не укладений і фактично не можливо встановити на 02.05.2005 р. що саме 25.05.2005р. він буде укладений, навіть коли  між сторонами була згода на його укладення.

          Відповідач стверджує , що  договір на який посилається позивач, не передбачає повернення коштів, у випадку наявності  недопоставленої продукції, а встановлює штрафні санкції при наявності факту недопоставки. Щодо нарахувань штрафних санкцій, то позивач втратив на їх вимогу в силу пропуску позовної давності.

          Відповідач також заперечує факт наявності недостачі, оскільки вона нічим не підтверджена, а тому відмовляється підписати відповідний акт звірки взаєморозрахунків.

          Згідно п.7.6 Договору, при засвідченні неналежної кількості  чи якості товару присутність представника продавця ( відповідача) обов”язкова.  Відповідач стверджує, що позивач всупереч умовам договору, не вжив необхідних та належних дій щодо повідомлення відповідача про наявність недопоставки.

          Ухвалою від 19.10.2006 р. суд зобов”язав позивача надати  суду ж/д накладну на отримання цистерни із содою каустичною. Оглянувши накладну в судовому засіданні, відповідач переконався, що дійсно ним відвантажено 50500 кг.

          При цьому позивач пояснив, що 50500 кг . по способу визначення маси (заміру)  становить 23,895 тонн на суму 30824,56 грн.

          Тобто  різниця становить 5295,44 грн. ( 36120,00 грн.- 30824,56 грн. ).

          Отже, відповідач зобов”язаний повернути позивачу кошти в сумі 5295,44 грн..

          Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із доводами позивача і вважає, що вимоги позивача в сумі 5295,44 грн.  обґрунтованими  і такими, що підлягають задоволенню.

          При цьому суд виходить  з наступного:

          Відповідач відповідно до п. 7.1 Договору №СК/57 від 25.05.2005 р.. за невиконання або неналежне виконання своїх  обов2 даному Договору несе матеріальну відповідальність.

          Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

          Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що вимоги позивача в сумі 5295,44 грн.  обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

        Державне мито і витрати за надані інформаційно-технічні послуги для забезпечення судового процесу покласти на відповідача.          

       На підставі наведеного,  керуючись, ст. 8, 124 Конституції України,  ст. 526 Цивільного кодексу України , ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                             В И Р І Ш ИВ :                

           Позов задоволити .

          Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Карпат Полімер», м. Калуш, вул. Євшана, 6, офіс 419, ( код ЄДРПОУ 32907147) на користь Закритого акціонерного товариства «Завод тонкого органічного синтезу «Барва», Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Ямниця, вул. Галицька, 58, ( код ЄДРПОУ 32257423) заборгованість  в сумі 5295,44 грн.,  102,00 грн.- державного мита  та 118,00 грн.  витрат за надані інформаційно-технічні послуги.

          Наказ  видати після набрання рішенням законної сили .

       СУДДЯ                                                                                     Б.П. ГРИНЯК

Виготовлено в АС "Діловодство суду"