Рішення

від 10.09.2008 по справі 32/413

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/413

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  32/413

10.09.08

За позовом          Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз"

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбудінвест"

Третя особа       Служба безпеки України  

Про                         стягнення 4 981 183,02 грн.

                                              Суддя  Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача             Турчин С.О. –ю/к.,

Від відповідача        Зіменков С.А. –предст., Онопченко В.П – предст.,

Від третьої особи     Герасим`як В.Є. –предст., Кириленко О.П.-предст.

Обставини  справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбудінвест" 4 981 183,02 грн. збитків, завданих невиконанням відповідачем умов договору про залучення матеріальних цінностей з метою інвестування у будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України від 26.05.2000.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невжиття відповідачем заходів по стягненню коштів за переданими векселями, що свідчить про порушення ним п.п. 4.1 та 4.3 договору. Внаслідок нецільового використання переданих за договором векселів, інвестиції позивача не були погашені шляхом зменшення його податкових зобов'язань згідно з вимогами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Методології визначення цін і процедури зменшення його податкових зобов'язань платників податку на прибуток підприємства на суму вартості матеріальних активів, що інвестуються ними у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 № 568. Таким чином позивач втратив можливість зменшити свої податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 4 981 183,02 грн. та стягнути суми заборгованості за переданими векселями. Збитки завдані відповідачем у сумі 4981183,02 грн. внаслідок нецільового використання переданих за договором № 1639 інвестицій у вигляді векселів підлягають відшкодуванню на підставі ч. 1 ст. 623, ч. 1 ст. 22, п. 8 ч. 16 ЦК України.

У ході подальшого розгляду справи позивачем заявлено про збільшення позовних вимог на суму 14543,34 грн., оскільки за даними бухгалтерського обліку відповідно до актів приймання-передачі векселів, доданих до позовної заяви, позивачем було передано на виконання договору № 1639 ДК від 26.05.2000 векселів на суму 4 995 726,36 грн.   

Відповідач вимоги позивача заперечує та вказує на відсутність у позивача збитків, спричинених невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про залучення матеріальних цінностей з метою інвестування у будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України від 26.05.2000. Відповідач також посилається на належне виконання ним договору та на неможливість стягнення коштів за векселями через неплатоспроможність боржників та на повернення векселів Службі безпеки України за актом № 35 від 01.10.2003.

Третя особа проти позову заперечує, підтримавши позицію відповідача, а також зазначивши про пропуск позивачем строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2000 відповідно до Указу Президента України від 01.07.1993 "Про інвестування будівництва житла для військовослужбовців Збройних сил України" на виконання угоди про інвестування будівництва житла для військовослужбовців СБУ за № 36-0-97 від 31.01.1997 та інших інвестиційних угод замовника між Службою безпеки України (замовник), Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (інвестор) та ТОВ "Газбудінвест" (оператор) був укладений договір № 1639ДК про залучення матеріальних цінностей з метою інвестування у будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України.

Розділом І договору від 26.05.2000 № 1639ДК сторони погодили, що інвестування здійснюється у вигляді грошових та матеріальних ресурсів, які інвестор зобов'язується постачати на адресу оператора в інтересах замовника у кількості та номенклатурі, вказаних у специфікаціях (додаток № 1 до договору), а оператор –приймати та використовувати їх в цілях, передбачених в п. 1.1 договору, тобто для будівництва житла для військовослужбовців СБУ та членів їх сімей, що мають право на отримання житла відповідно до чинного законодавства України та здійснення будівництва такого житла.

Об'єктом даного договору відповідно до п. 1.3 є інвестування будівництва житлових будинків згідно з додатком № 1 до цього договору.

Згідно з п. 1.4 договору від 26.05.2000 № 1639ДК інвестиції погашаються шляхом зменшення податкових зобов'язань інвестора по податку на прибуток на суму внесених інвестицій, або по узгодженню сторін шляхом передачі у власність інвестору після закінчення будівництва: 40% загальної площі збудованого житла, 100% загальної площі вбудованих, прибудованих і вбудовано-прибудованих об'єктів соціально-побутового та іншого призначення.

Пунктом 2.3 договору від 26.05.2000 № 1639ДК сторони погодили, що внесення інвестицій може здійснюватись й іншими способами, які не протирічать законодавству України, в тому числі векселями при умові їх погашення, тощо, на підставі окремих додаткових угод, які можуть укладатися будь-якими учасниками даного договору, що є необхідними суб'єктами таких угод без залучення інших учасників, які не є такими необхідними суб'єктами.

Відповідно до п. 2.2 договору ціна за одиниці виміру матеріальних цінностей, що постачаються за даним договором, якісні характеристики, їх загальна вартість затверджується сторонами у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору, на умовах, передбачених п. 3.1 цього договору, тобто за узгодженими сторонами графіками поставок, на умовах обумовлених специфікаціями.

Пунктом 2.4 договору від 26.05.2000 № 1639ДК сторони також погодили, що інвестиції інвестором здійснюються відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1998 (п. 22.3 ст. 22) та Методології визначення цін і процедури зменшення його податкових зобов'язань платників податку на прибуток підприємства на суму вартості матеріальних активів, що інвестуються ними у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 № 568.

Відповідно до п. 4.2 договору інвестор зобов'язувався своєчасно інформувати замовника та оператора про всі обставини, які можуть ускладнити або поставити під загрозу виконання договору.

Станом на час укладання договору № 1639 ДК (26.05.2000) діяла редакція Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами внесеними згідно із Законом України від 02.03.2000 № 1523-III,  за якою абз. 2 п. 22.3 ст. 22 передбачав, що кошти, спрямовані платником податку на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право на отримання житла відповідно до законодавства України, за укладеними до 1 липня 1997 року угодами про інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, по яких на 1 липня 1997 року проведені фактичні витрати, враховуються у зменшення податкового зобов'язання такого платника податку у сумі, що не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування, протягом терміну завершення будівництва об'єктів житла, розпочатих до 1 липня 1997 року, але не пізніше терміну, встановленого абзацом першим цього пункту. Порядок використання таких коштів та бюджетного контролю за їх цільовим використанням встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення платником податку інвестування будівництва такого житла шляхом передачі матеріальних активів його податкове зобов'язання зменшується на суму вартості таких матеріальних активів за цінами і процедурою, що визначаються за методологією, встановленою Кабінетом Міністрів України у сумі, що не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування.

Методологією визначення цін і процедури зменшення податкових зобов'язань платників податку на прибуток підприємств на суму вартості матеріальних активів, що інвестуються ними у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, і порядок бюджетного контролю за використанням коштів, спрямованих на будівництво такого житла, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 № 568, (далі - Методологія) визначено, що  цей документ в частині визначення цін і вартості активів є обов'язковим для замовників, будівельних організацій та їх структурних підрозділів, що виконують загальнобудівельні, спеціальні, монтажні, пусконалагоджувальні та ремонтно-будівельні роботи.  

Методологією до інвесторів віднесено платників податку на прибуток підприємств, які до 1 липня 1997 року уклали із замовниками угоди (договори) про інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, що мають право на отримання житла відповідно до законодавства (далі - інвестиційні угоди), за якими на 1 липня 1997 року проведено фактичні витрати шляхом використання коштів, векселів і передачі активів, та отримали від замовників довідки про фактично здійснені інвестиції (додатки 1 і 2). Замовниками є Міноборони, Національна гвардія, МВД, МНС, СБУ, Головне управління урядового зв'язку Служби безпеки, Держкомкордон, Управління державної охорони, НКАУ або уповноважені ними організації. Згідно з п. 1 Методології активи - матеріальні активи, визначені у пункті 1.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 12 Методології передбачено, що податкові зобов'язання інвесторів щодо податку на прибуток підприємств зменшуються на суму інвестицій, внесених (переданих) у вигляді коштів, векселів та активів за інвестиційними угодами, які відповідають вимогам пункту 22.3 Закону, на період до завершення, але не пізніше ніж до 1 січня 2002 року, будівництва об'єктів житла, розпочатого до 1 липня 1997 року. У разі передачі замовнику векселя податкові зобов'язання стосовно податку на прибуток підприємства-інвестора зменшуються згідно з інвестиційною угодою у звітному податковому періоді лише за умови фактичного погашення векселя. Зараховуються у зменшення податкового зобов'язання інвестора суми інвестицій, внесених за зазначеними інвестиційними угодами як з 1 липня 1997 року, так і до цієї дати.

Зменшення податкових зобов'язань на суму інвестицій за рахунок заліку недоїмки, в тому числі з податку на прибуток, а також на суму інвестицій за рахунок уступки вимоги (дебіторська заборгованість), не провадиться.

У пункті 13 Методології вказано, що підставою для зарахування суми інвестицій у зменшення податкового зобов'язання інвестора - платника податку на прибуток є такі документи:

інвестиційна угода, яка укладена до 1 липня 1997 року і за якою на цю дату проведені фактичні витрати;

додаткова угода про уточнення обсягів інвестицій або номенклатури активів, визначених у зазначеній інвестиційній угоді. Додаткові угоди укладаються у разі потреби протягом місяця після введення в дію цього документа на суму, що не перевищує загальної суми інвестиційної угоди, яку укладено з інвестором до 1 липня 1997 р. і за якою на цю дату проведено фактичні витрати, крім додаткових угод, за якими проведено фактичні витрати до 1 листопада 1998 року;

довідки про надання інвестицій та цільове використання коштів на спорудження житлових будинків (додатки 1 і 2);

специфікація активів, що передаються за інвестиційною угодою (додаток 3);

акти приймання-передачі активів (додаток 4);

договори щодо обміну наявних активів на необхідні будівельні матеріали (у разі потреби);

розрахунок вартості інвестицій, внесених у вигляді активів (додаток 6);

копія банківського платіжного доручення про перерахування замовнику інвестицій, що вносяться коштами;

акт приймання-передачі векселів (додаток 7);

акт вексельного платежу (додаток 8); 

копія платіжного доручення про перерахування коштів у рахунок погашення векселя або документального підтвердження фактично виконаних робіт, передання матеріальних активів за цим векселем.

Таким чином, за загальним правилом право на зменшення податкових зобов'язань мали лише інвестори, вказані у Методології, які уклали договори про інвестування до 1 липня 1997 року і за яким на цю дату проведені фактичні витрати.

Проте п. 15 Методології передбачає, що в окремих випадках можуть укладатися додаткові договори до інвестиційних угод, підписаних в установленому порядку до 1 липня 1997 року, для визначення обсягів передачі замовникам інвестицій у вигляді готової будівельної продукції (квартир, частин будинків) або обсягів будівельно-монтажних робіт, які виконані раніше і передаються замовникам. Додаткові договори укладаються в межах загальної суми інвестицій, передбаченої інвестиційними угодами, які укладено з інвесторами до 1 липня 1997 року і за якими на цю дату проведено фактичні витрати, крім додаткових угод, за якими проведено фактичні витрати до 1 листопада 1998 року.

На виконання договору № 1639ДК від 26.05.2000 ДК "Укртрансгаз" передало Службі безпеки України за актом прийому-передачі векселів від 23.06.2000 векселя на загальну суму 1953397,31 грн.:

№ векселя

Сума, грн.ЕмітентДата склад.Строк платежу

166334561044004244840,08АІЗ-Енергія15.10.199815.10.2000

26633401113173050000,00АІЗ-Енергія29.10.1998по пред'явленню

366334550028607128 643,41Костянтинівський скл.з-д15.05.1998по пред'явленню

466334550028608128 643,41Костянтинівський скл.з-д15.05.1998по пред'явленню

566334550028609128 643,41Костянтинівський скл.з-д15.05.1998по пред'явленню

6643040960384124661Лисичанський склозавод05.02.199901.03.2000

7643040960386124661Лисичанський склозавод05.02.199901.03.2000

8643040960387124661Лисичанський склозавод05.02.199901.03.2000

9643040960388124661Лисичанський склозавод05.02.199901.03.2000

10643040960389124661Лисичанський склозавод05.02.199901.03.2000

11643040960390124661Лисичанський склозавод05.02.1999по пред'явленню

12643040960391124661Лисичанський склозавод05.02.199901.03.2000

1366334215167923400000ВАТ"Єнакієв.цемент.з-д"08.10.199909.10.2002

за актом № 3 від 03.08.2000 УМГ "Донбасстрансгаз" був переданий вексель №643043862491, емітований 15.12.1998 ЗАТ "Луганський емальзавод", зі строком погашення "через 2 роки", на суму 150000,00 грн.;

за актом від 03.08.2000 передано три векселі по пред'явленню на загальну суму 756468,64 грн. емітовані ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" № 643043860162 від 18.02.1999 на суму 300000,00 грн., № 643043860163 від 18.02.1999 на суму 338500,00 грн., №643043860164 від 24.02.1999 на суму 117968,64 грн.;

за актом № 4 від 18.08.2000 векселя на загальну суму 400000,00 грн. емітовані Горлівським казенним заводом на суму 100000,00 грн. зі строком платежу 31.12.2001 від 05.07.2000 № 66334635348526, № 66334635348527,  № 66334635348528, від 04.08.2000 №66334107030308;

за актом від 14.12.2000 УМГ "Донбасстрансгаз" були передані векселі Скляного заводу ім. Артема від 20.09.2000, зі строком погашення "по пред'явленню", на суму   41000,00 грн. кожний № 66334538355585, № 66334538355586, № 66334538355587 та вексель №66334538355585 та суму 43684,83 грн.;

за актом від 13.11.2000 УМГ "Донбасстрансгаз" були передані векселі на загальну суму 1 569175,58 грн.: ВАТ "Горлівський машинобудівний завод" № 66334464328781 від 28.03.2000 на суму 106236,72 грн. (по пред'явленню); Горлівського казенного хімічного заводу від 01.11.1999 на суму 100000,00 грн. зі строком платежу 30.12.2000                                      № 66334431308060, № 66334431308061,  № 66334431308062,  № 66334431308063,                         № 66334431308064, та від 01.03.2000 №66334434328726  на суму 198780,35 грн. зі строком погашення 31.12.2000, від 06.10.1999 №66334431308119  на суму 50000,00 грн. зі строком погашення 30.03.2001; ВАТ "Красногорівський вогнетривкий завод" № 66334635135435 від 03.04.2000 на суму 372000,00 грн. зі строком платежу "по пред'явленню"; ВАТ "Харцизський трубний завод" № 66334345346329 від 31.03.2000 на суму 14543,34 грн. зі строком платежу 31.03.2001; ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод" від 25.04.2000 зі строком "по пред'явленню" № 65305686422981  на суму 100000,00 грн. № 65305686422982  на суму 100000,00 грн., № 65305686422983  на суму 127615,17 грн.

Службою безпеки України отримані від позивача векселі частково були передані ТОВ "Газбудінвест" на виконання договору № 01-Д-99 про освоєння інвестицій в будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України (згідно актів прийому-передачі векселів № 12 від 26.06.2000, № 14 від 04.08.2000, № 15 від 04.08.2000, № 16 від 18.08.2000, № 19 від 14.12 2000).

З матеріалів справи вбачається, що частина векселів була передана після закінчення терміну платежу, а саме: ВАТ "Костантинівський склозавод" - 3 векселі на суму 385930,23 грн. (термін погашення 15.09.1999, отримані за актом № 12 від 26.06.2000); ВАТ "Лисичанський склозавод" - 7 векселів на суму 872627,00 грн. (термін погашення 6 векселів 01.03.2000, 1 вексель - 05.02.2000, отримані за актом № 12 від 26.06.2000); ВАТ "Луганські акумулятори" - 3 векселі на суму 756 468,64 грн. (термін погашення 2 векселів 18.02.2000, 1 векселя - 24.02.2000).

Як вбачається з листів, наданих ТОВ "Газбудінвест":

- ВАТ "Констянтинівський склозавод" відмовився сплачувати борг по векселям в зв'язку з тим, що вони пред'явлені після терміну платежу;

- ВАТ "Лисичанський склозавод" не працює, іде процес банкрутства;

- ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" не працює;

- ВАТ "Єнакіївський цементний завод" не працює, іде процес банкрутства;

- ЗАТ "Луганський емальзавод" не працює, іде процес банкрутства;

- Горлівський казенний хімічний завод не визнає свій борг по 7 векселям на суму 748780,35 грн. розрахунок за 4 векселя на суму 400 000,00 грн. керівництво підприємства відклало до невизначеного терміну;

- ВАТ "Склозавод ім. Артема" - іде процес банкрутства;

- ВАТ "Горлівський машинобудівельний завод" є банкрутом;

- ВАТ "Красногорівський вогнетривкий завод" банкрут.

Керуючись п. 4.3 договору № 1639 ДК від 26.05.2000, відповідач повідомив  замовника (СБУ) листом за вихідним номером № 45 від 05.03.2001 про неможливість отримання коштів за переданими векселями. За актом прийому-передачі векселів від 01.10.2003 ТОВ "Газбудінвест" повернуло замовнику неліквідні векселі на загальну суму 3523686,78 грн.

Служба безпеки України, в свою чергу, повідомила УМГ "Донбастрансгаз" листами № 19/1-258 від 12.03.2001, № 19/1-162 від 01.02.2002 про неможливість використання наданих векселів в програмі будівництва. Позивачу було запропоновано прийняти назад вказані векселі або замінити їх на векселі діючих підприємств - боржників.

Таким чином, з листів СБУ до нього за № 19/1-258 від 12.03.2001 та № 19/1-162 від 01.02.2002 позивач дізнався, що передані ним векселі не можуть бути використані в будівництві житла, проте не вжив заходів щодо усунення негативних для нього наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГК України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також не отримані доходи (упущена вигода).

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стверджуючи, що у результаті нецільового використання інвестицій, переданих у вигляді векселів відповідачу, позивач втратив можливість зменшення податкових зобов'язань за податком на прибуток, позивач не надав суду належних доказів виконання ним вимог, передбачених Методологією, наявності перелічених у п. 13 сукупності документів як підстави для зарахування суми інвестицій у зменшення податкового зобов'язання інвестора - платника податку на прибуток, а також сплати податку на прибуток.

Позивач також не довів нецільового використання векселів, переданих відповідачу, враховуючи вимоги п. 14 Методології.

Згідно зі статтями 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності учасників судового процесу перед законом і судом. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Оскільки позивач на вимогу суду не надав доказів, які підтверджують обґрунтованість його вимог, вимоги вважаються необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.  33, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               О.О.Хрипун  

Дата  підписання  рішення: 22.09.2008