Рішення

від 11.09.2009 по справі 32/413

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/413

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/413

11.09.09

За позовом               Приватеного  підприємтва «Тріада»

до             Підприєсмтва з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою

                              відповідальністю «Русанівський мясокомбінат»

про                        стягнення заборгованості у розмірі 74 304,78 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від позивача       Щербина А.П. –предст.

Від відповідача   не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне  підприємтво «Тріада»з позовом до Підприєсмтва з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою                           відповідальністю «Русанівський мясокомбінат»про стягнення заборгованості у сумі 74 304,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 25/03/08 від 25.03.2008 щодо оплати отриманого Відповідачем товару за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.03.2008 між Приватним  підприємтвом «Тріада»та Підприєсмтвом з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський мясокомбінат»укладено Договір поставки № 25/03/08 (далі –Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставляти Товар, а Відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором приймати Товар і оплатити його вартість за цінами вказаними у відповідній Специфікації.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 25/03/08 від 25.03.2008 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем отримано товару згідно з наступними видатковими накладними: № РН-09/04/6 від 09.04.09 на суму 43 662,00 грн.,        № РН-28/04/2 від 28.04.2009 на суму 40 017, 76 грн.

Згідно з частковою оплатою товару заборгованість становить 70059, 31 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору Покупець здійснює оплату товару на 3 день після отримання товару на складі Продавця.

Таким чином, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 70 059,31 грн. Оплата отриманого Відповідачем товару в сумі               70 059,31 грн. не здійснена. Доказів повної оплати товару про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 526  ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 70 059,31 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

          Відповідно до п. 3.3 та п. 6.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого Товару за кожну календарну добу прострочки.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком суду сума пені за несвоєчасно виконані Відповідачем зобов'язання складає 2 144,8 грн. з урахуванням періоду прострочення та розміру подвійної облікової ставки, встановленої постановою НБУ 11% на період від 12.06.2009 згідно з Постановою НБУ від 12.06.2009 № 343, однак стягненню з Відповідача в примусовому порядку підлягає саме сума, заявлена Позивачем до стягнення в розмірі 2 142,09 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних від суми заборгованості за Договором розраховується судом відповідно до періоду прострочення, який був заявлений Позивачем, з 15.04.2009 по 03.08.2009 складає  582,45 грн., однак стягненню з Відповідача, в силу положень закону, підлягає сума, заявлена  Позивачем в розмірі 535,47 грн., оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції,  наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим.

З урахуванням рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України                          № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», сума інфляційних втрат складає 1513,60 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки позов задоволено частково, то державне мито стягується у сумі 742,50 грн., також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 411 інформаційно-технічне забезпечення судового процесу станом на дату подання позову становить 118,00 грн.      

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський місокомбінат»(02002, м. Київ, вул С. Сагайдака, 114, код 24732110, п/р 2600066010460 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик»у м. Києві, МФО 300830) на користь Приватного підприємства «Тріада»(49023, м. Дніпроперовськ, а/с 1526; 49600, м. Дніпропетровськ, вул Ю. Савченка, 97, код 23933125, п/р 260020903952 у відділенні № 1 ЗАТ КБ «Прокредитбанк»м. Дніпропетровська, МФО 320984) 70 059 (сімдесят тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 31 коп. заборгованості, 2 142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 09 коп. пені, 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 47 коп. - 3% річних від простроченої суми, 1513 (одна тисяча п'ятсот тринадцять) грн. 60 коп. інфляції, 742 (сімсот сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                              О.О.Хрипун

            Дата підписання рішення: 30.09.2009