Рішення

від 22.10.2008 по справі 2/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/290

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.10.08 р.                                                                                                       Справа № 2/290                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Трубачевій          А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промексім” м. Донецьк

до відповідача 1: Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників м. Донецьк

до відповідача 2: Комунального підприємства “Донецькміськводоканал” м. Донецьк    

третя особа 1: Виконавчий комітет Ленінської районної ради м. Донецька

третя особа 2: Виконавчий комітет Донецької міської ради

третя особа 3: Донецька міська рада

про: стягнення у сумі 82140,00 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Семенова І.Л. – за довір.

від відповідача 1: Козлов Є.М. – за довір.

від відповідача 2: Будовський А.Л. – за довір.

від третьої особи 1: не з'явились

від третьої особи 2: Мартинов М.В. – за довір.

від третьої особи 3: Мартинов М.В. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні оголошувалась перерва

з 07.10.2008р. до 11 год. 00 хв. 22.10.08р. .  

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промексім” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників м. Донецьк та Комунального підприємства “Донецькміськводоканал” м. Донецьк про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття в сумі 72140 грн., моральної шкоди в сумі 10000 грн. та про зобов'язання відповідачів провести заміну належних їм водопровідних труб.

У судовому засіданні 22.10.08р. позивачем надано заяву про зміну позовних вимог, в якій просить виключити із складу позовних вимог вимогу про зобов'язання відповідачів здійснити заміну водопровідних труб.

З урахуванням вказаної заяви, судом розглядаються остаточні позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 72140 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн., які підтримав позивач під час судових засідань.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги до відповідачів посилаючись на те, що 01.07.2007 р. та 02.07.2007 р. внаслідок пориву водопровідної труби був затоплений нульовий цикл першого поверху медичного центру ТОВ “Промексім”. Як вважає позивач водопровідні труби належать відповідачу 1 та відповідачу 2, внаслідок винних дій яких й відбулось залиття приміщення належного ТОВ “Промексім”. Під час складання акту залиття відповідачі не з'явились, на листи та прохання позивача підтвердити приналежність водопровідних труб, на претензії, відповідачами письмових відповідей не надано. Як на правові підстави, позивач посилається на ст.ст. 22, 23, 1166, 1192 Цивільного кодексу України.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечує, зазначивши, що він є неналежним відповідачем, оскільки водопровідні труби, на яких відбувся порив не належать йому та не знаходяться на його балансі. Відповідач 1 вважає відсутньою своєї вини у матеріальній шкоді позивача та відсутність доказів його вини, які наводить позивач в обґрунтування своїх вимог.

Відповідач 1 вказує на ті обставини, що в силу норм Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, обов'язок здійснювати аварійно-відновлювальні роботи на водопровідних мережах, а також їх технічне обстеження та експлуатацію, покладений на Водоканали, та вважає відповідача 2 особою відповідальною за завдану матеріальну шкоду позивачу внаслідок пориву труб.    

Відповідач 2 проти позову заперечує, зазначивши, що відповідно схеми водопровідних мереж інституту післядипломної освіти, листів від інституту післядипломної освіти до КП “Донецькміськводоканал” з проханням усунути пориви на водопроводі належному інституту та відповідно договору від 13.07.2007 р. про усунення пориву на водопроводі, в якому підрядчик КП “Донецькміськводоканал” зобов'язується виконати по завданню замовника, а саме  Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників, усунення пориву на водопроводі, порив відбувся на мережах, які знаходяться на балансі відповідача 1.

Ухвалою від 15.10.07р. у справі призначалась судова будівельно-технічна експертиза, у зв'язку з чим провадження зупинялось.

Ухвалою від 17.06.08р. провадження у справі було поновлено. Процесуальний строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін до 15.11.2008р.

Під час судових засідань та через канцелярію суду сторонами надавались додаткові документи та письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог та заперечень.

Клопотанням від 15.09.08р. позивач просив суд призначити додаткову судову будівельно-технічну експертизу, у зв'язку з неясністю та неповнотою висновків експертизи.

Відповідачем 1 було заявлено клопотанням від 28.08.07р. про зобов'язання позивача перекласти позовну заяву на українську мову, згідно ст. 3 ГПК України.  

У додаткових відзивах на позов та письмових поясненнях, відповідач 2 посилається на недоведеність позивачем вини у причиненій матеріальній шкоді, оскільки судова експертиза не надала чіткої відповіді щодо питань технічної причини аварії на водопровідних мережах, а також причинного зв'язку між залиттям нульового циклу будівлі позивача та аварією водопровідних труб, які розташовані біля будівлі позивача.

Також, відповідач 1 вважає безпідставними та недоведеними вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди.

Залучені до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог Виконавчий комітет Ленінської районної ради м. Донецька, Виконавчий комітет Донецької міської ради, Донецька міська рада, надали письмові пояснення стосовно того, що спірні водопровідні мережі фактично не були передані на баланс Виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства, тобто на балансі й КП „Донецькміськводоканал” не знаходяться та не відносяться до комунального майна територіальної громади м. Донецька, рішення виконавчого комітету не було. Порядок передачі об'єктів усіх форм власності до комунальної власності врегульований відповідною Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98р. № 1482. Питання прийняття майна до комунальної власності та визнання безхазяйним розглядається на сесії міської ради, проте щодо спірних мереж таких рішень не відбувалось, заяв від відповідачів не надходило.

Отже, Донецька міська рада та виконком Донецької міської ради вважає, що спірна дільниця водопроводу належить відповідачу 1 та ним експлуатується.                      

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, висновки судової експертизи, письмові пояснення сторін та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, учасників судового процесу, судового експерта, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

01-02.07.07р. на ділянці водопровідних мереж, що з'єднують будівлю Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників, яка знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 31 із водопроводом КП „Донецькміськводоканал” діаметром 300 мм, сталася аварія - порив зовнішньої водопровідної труби діаметром 150 мм, яка прокладена по вулиці вздовж фасаду будівлі медичного центру ТОВ „Промексим”, що знаходиться за адресою м. Донецьк вул. Куйбишева, буд. 31Б.

В результаті пориву зазначеної водопровідної мережі було затоплено нульовий цикл (підвал будівлі) медичного центру ТОВ „Промексим”, у зв'язку з чим, завдано шкоди приміщенням позивача.

Відповідно до витягу із журналу аварійної служби КП „Донецькміськводоканал” за 02 липня 2007 р., було зафіксовано звернення головного лікаря медичного центру про затоплення підвалу, яке сталося 02.07.07р. за адресою м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 31 внаслідок течі із водопроводу Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників. Згідно записів даного журналу, аварія ліквідована шляхом закриття постачання води того ж дня 02.07.07р. працівником аварійної служби водоканалу Дехтярьовим А.А.  

Актом про залиття нульового циклу першого поверху медичного центру ТОВ „Промексим”, складеним 05.07.07р. комісією у складі представників: виконкому Мезина Н.Н., водоканалу Дехтярьова А.А., фінансового директора ТОВ „Промексим” Гайсина ІВ., в.о. головного лікаря Топоровского І.А., комірника ТОВ „Промексим” Крутовою Т.І., головним інженером ЖЕКу № 6 Брюк Є.В. було встановлено та зафіксовано, що 01-02.07.07р. внаслідок пориву водопровідної труби, що прокладений по вул. Куйбишева 31б напроти будівлі ТОВ „Промексим”, був затоплений нульовий цикл першого поверху медичного центру ТОВ „Промексим”, внаслідок якого були пошкоджені та підлягають заміні 250 кв.м ламінату, 250 кв.м. плівки, 250 кв.м. флізеліна, 15,08 кв.м. гіпсокартону, 11 дверей, 3 шт. столів. 4 шт. шкафів, 1 системний блок комп'ютера інспектора відділу кадрів, 15 штук електричних розеток.

Зазначений акт підписано комірником ТОВ „Промексим” Крутовою Т.І., головним інженером ЖЕКу № 6 Брюк Є.В., представником виконкому Мезиним Н.Н., фінансовим директором ТОВ „Промексим” Гайсина І.В. Іншими членами комісії, а саме представником водоканалу Дехтярьовим А.А. та головним лікарям Топоровським І.А. цей акт не підписано.

Представники відповідачів 05.07.07р. для складання акту про залиття не з'явились, у наступному такий акт не підписали.

Листом № 232 від 02.07.07р. відповідач 1 звернувся до відповідача 2 з проханням відремонтувати спірний порив на водопроводі, який належить інституту, сплату за ці роботи гарантував (арк. справи 43).

Судом встановлено, що аварія – порив спірних водопровідних мереж був ліквідований силами відповідача 2 на підставі договору б/н від 13.07.07р., укладеного з відповідачем 1, предметом якого є виконання робіт з усунення пориву на водопроводі Донецького інституту післядипломної освіти по вул. Куйбишева, 31. За виконання цих робіт, відповідачем 1 було сплачено 1748,4 грн. з урахуванням ПДВ (арк. справи 44).

Фактичне виконання обумовлених цим договором підрядних робіт на суму 1748,4 грн. підтверджується підписаним та скріпленим печатками з обох сторін актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2007 р.    

На письмові вимоги позивача від 13.07.07р. про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 72140 грн., яка виникла внаслідок залиття, відповідачами їх вина в аварії на водопровідних мережах заперечувалась.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами, позивач просить стягнути матеріальної шкоди в сумі 72140 грн., розмір якої обґрунтовує локальним кошторисом № 2-1-1 на ремонтні роботи приміщення медичного центру ТОВ “Промексим”, який розташований за адресою м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 31б (нульовий цикл першого поверху) та відомостью ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонтних робіт, складеними за цінами станом на 01.07.07р.; моральну шкоду в сумі 10000 грн., посилаючись на понесені втрати престижу та ділової репутації, внаслідок залиття. Зазначені вимоги позивачем заявлені до двох відповідачів - Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників та Комунального підприємства “Донецькміськводоканал”, вважаючи, що ними була заподіяна шкода, оскільки порив труб виник внаслідок неналежного виконання обов'язків з утримання зовнішніх водопровідних мереж, які належать відповідачам та несвоєчасної ліквідації аварії на цих трубах.

Проаналізувавши надані сторонами та учасниками судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує завдання шкоди та покладення відповідальності на винних осіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

  Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Так, за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (стаття 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування шкоди, у зв'язку з чим, надав відповідні рекомендації з цього приводу (Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.03.1994 №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди").

Особливості застосування позадоговірної відповідальності за заподіяну шкоду у спірних відносинах, передбачені спеціальними законодавчими актами, які регулюють порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод та визначають взаємовідносини між водопровідно-каналізаційними господарствами (водоканалами) та абонентами.

Таким спеціальним актом є Правила користування системами комунального  водопостачання і водовідведення в містах та селищах України, дотримання яких є обов'язковим для всіх осіб та підприємств, установ, організацій, незалежно до від їхньої відомчої залежності і форми власності та водоканалу. Посилання на обов'язковість їх застосування обумовлена також відповідачами в договорі 01.08.06р. № 71413.

Виходячи із матеріалів справи та проаналізувавши наявність складу спірного правопорушення, судом встановлено, що відповідно до укладеного між відповідачами договору від 01.08.06р. № 71413, відповідач 2 (Водоканал) зобов'язаний постачати відповідача 1 (Споживачу) питну воду та приймати від нього господарсько-побутові стоки в каналізаційні мережі, а Споживач зобов'язаний сплачувати зазначені послуги за затвердженими тарифами.

Зазначений договір підписаний сторонами, скріплений печатками відповідачів та згідно пункту 4 розділу „Інші умови”, діє до 01.04.07р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не по слідує заява однієї із сторін про відмову від договору або про його перегляд.

Отже, з урахуванням змісту пункту 4 розділу „Інші умови” вказаного договору та пояснень відповідачів, судом встановлено, що вказаний договір від 01.08.06р. до теперішнього часу є діючим та строк його дії не припинений.    

Відповідно до предмету зазначеного договору, об'єктами водоспоживання є об'єкти відповідача 1 (учбовий корпус та гуртожиток) за адресою м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 31.

Згідно пункту 4 предмету вказаного договору, об'єм поставляємої Споживачу питної води визначається за приборами обліку, встановленим на кордоні розподілення мереж Водоканалу та Споживача.

За змістом цього пункту, відповідачі передбачили, що межею розподілення мереж є точки врізки та скиду в мережі водоканалу. Водопровідні та каналізаційні мережі від об'єктів водоспоживання, що належать Споживачу, й до точок врізки та скиду в мережі Водоканалу знаходяться на балансі абонента та обслуговуються його силами та засобами.

Пунктом 6 предмету договору відповідачі обумовили, що у всіх взаємовідносинах, пов'язаних із виконанням зазначеного договору, сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування  системами комунального  водопостачання і водовідведення в містах та селищах України  (далі Правила користування), Правилами прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Донецька та іншими нормативними актами місцевих органів влади та чинним законодавством України.

Із змісту пункту 1.14 зазначених Правил користування вбачається, що трубопроводи, прокладені вздовж стін, усередині будинків, у техпідвалах і техканалах, пристрої та прилади на них належать абонентові та ним експлуатуються.

Водопровідні лінії, які проходять в техпідпіллях, приєднані до внутрішньої мережі будинку, повинні перебувати на балансі абонента, який відповідає за їхню технічну справність. Водоканал може надавати абонентові матеріально-технічну допомогу у ліквідації на них аварій за його рахунок.

Пунктом 9.3 цих Правил користування визначено, що за матеріальні збитки, заподіяні в результаті пошкодження водопровідної мережі, що не перебуває на балансі Водоканалу, відповідальність несе її власник або замовник на її будівництво.  

Згідно пункту 9.4 Правил користування, абонент зобов'язаний використовувати питну воду тільки на ті цілі, які передбачені технічними умовами, та вживати необхідних заходів для усунення причин, що викликають невиробничі витрати води.

Одночасно, пунктом 9.6 цих Правил, при виявленні представником Водоканалу витоку води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, Водоканал виконує розрахунок витрат води за пропускною здатністю труби вводу в порядку передбаченому цим пунктом.

Об'єктом спірних відносин є водопровідні мережі діаметром 150 мм, до якого підключена будівля інституту післядипломної освіти трубопроводом діаметр 100 мм, тобто, об'єкт водоспоживання Споживача за адресою м. Донецьк вул. Куйбишева, буд. 31.

Зазначені обставини, а саме, умови врізки та скиду в мережу водоканалу, підтверджуються також листом від 07.01.82р. № 12, який містить технічні умови на приєднання до комунального водоводу, які видавались та погоджувались Водоканалом (на той час ПУВКГ) під час проектування та будівництва водопровідних вводів та мереж будівлі гуртожитку та учбового корпусу інституту післядипломної освіти, як замовнику на проектування та будівництво таких мереж.

Такі документи прийняті судом в якості доказів на підтвердження точки врізки та скиду в мережі Водоканалу, оскільки згідно пунктів 1.6-1.7 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, обов'язковість застосування яких визначена договором між відповідачами, на приєднання абонентів до міських мереж водопостачання та водовідведення водоканал видає технічні умови, які повинні містити заходи, спрямовані на підвищення стійкості роботи систем водопостачання та водовідведення, відповідно до діючих нормативних актів. При цьому, приєднання збудованих об'єктів до комунальних водопроводів та каналізації може бути здійснено лише після виконання технічних умов водоканалу, а невиконання виданих технічних умов є підставою для відмови абоненту в приєднанні до комунального водопостачання та водовідведення.  

Як було встановлено судом, залиття нульового циклу першого поверху медичного центру позивача відбулось саме внаслідок пориву вказаних водопровідних мереж діаметром 150 мм. Факт залиття приміщень позивача та факт пориву цих водопровідних мереж сторонами не заперечується та підтверджується документальними доказами, поясненнями сторін, що містяться в справі.

Також, зазначені фактичні обставини, а саме, причина аварії, факт пошкодження водопровідних мереж та наявність шкоди встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи № 5704/23 від 09.04.08р., яка призначалась ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2007р.

Виходячи із висновку експерта № 5704/23 від 09.04.08р., судом встановлено:

- згідно результатів дослідження приміщень, що знаходяться у підвалі будівлі медичного центру ТОВ “Промексим”, візуально встановлені пошкодження відділки приміщень, пов'язаних із дією води на оброблені покриття (залиття). Усі пошкодження та об'єми їх перелічені у досліджуваній частині питання 1. Інших пошкоджень, які виникли внаслідок залиття експертом не встановлено;

- проникнення води скрізь зовнішні стіни підвалу на момент обстеження експертом не встановлено, оскільки аварія ліквідована, сліди від залиття на оброблені покриття підлоги та нижньої частини стін пошкоджених приміщень, є сухими. У зв'язку з цим, визначити причину залиття приміщень саме на момент обстеження не є можливим;

- дослідивши матеріали справи та пошкоджені залиттям приміщення, експерт дійшов висновку, що у відповідності до характеру дефектів оброблених покритій підлоги та нижньої частини стін, залиття не могло виникнути із вище розміщених приміщень першого поверху;

- утворення дефектів від залиття на оброблених покриттях підвальних приміщень може бути пов'язано із поривом зовнішніх мереж трубопроводів водоспоживання, які прокладені вздовж фасадів по вул. Куйбишева навпроти будівлі медичного центру ТОВ “Промексим”;

- судовою експертизою встановлено, що порив трубопроводів водоспоживання виник на водопроводі діаметром 150 мм, прокладення якого виконано по вулиці, вздовж фасаду будівлі ТОВ “Промексим”, до якого підключена будівля інституту післядипломної освіти трубопроводом діаметром 100 мм.  

Додатком до висновку експертизи, судовим експертом складений локальний кошторис та договірна ціна відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000, яким регламентований  перелік робіт, матеріалів та витрат на ремонтно-будівельні роботи по вул. Куйбишева, буд. 31б, для відновлення наслідків залиття.

За висновками судової експертизи встановлено, що вся вартість ремонтно-будівельних робіт, з врахуванням вартості матеріалів, які стали негідними внаслідок залиття, на дату проведення експертизи (квітень 2008 р.) складає 65700 грн. Суд вважає зазначений розмір матеріальної шкоди нормативно обґрунтованим та підтвердженим компетентним експертним дослідженням. Одночасно, локальний кошторис на ремонтні роботи на суму 72140 грн., яким позивач обґрунтовує розмір матеріальної шкоди, судом як доказ не приймається з вищевикладених підстав.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, докази є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Засоби, якими встановлюються ці дані, наведені у ч.2 вказаної статті, одним із передбачених засобів доведення є висновок судової експертизи.

Отже, суд приймає висновок судової будівельно-технічної експертизи від 09.04.08р. № 5704/23, як доказ у справі у розумінні статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно схеми водопровідних мереж (арк. справи 111) та пояснень Водоканалу, судом встановлено, що спірні водопровідні мережі діаметром 150 мм приєднані до комунального водоводу діаметр 300 мм., який знаходиться на балансі водоканалу.

Разом з цим, дослідженими матеріалами справи, з урахуванням пояснень третіх осіб, судом встановлена відсутність на балансі КП “Донецькміськводоканал” та у комунальній власності територіальної громади міста Донецьку спірних водопровідних мереж діаметром 150 мм, порив на яких став наслідком залиття приміщень позивача та завдання йому матеріальної шкоди.

Так, згідно довідок відповідача 2, що містяться а матеріалах справи та підписані посадовими особами КП “Донецьміськовоканал”, спірні водопровідні мережі діаметром 150 мм, на балансі не знаходяться та йому не передавались.

Зазначені обставини підтверджуються й Донецькою міською радою, виконкомом Донецької міської ради, як власником комунального майна.

Заперечення відповідача 1 стосовно тих обставин, що відповідач 2 є балансоутримувачем спірних водопровідних мереж та зобов'язаний їх експлуатувати належним чином та стежити за технічним станом, в обґрунтування чого відповідач 1 посилається на рішення Донецької міської ради народних депутатів від 31.07.1987р., судом не приймаються до уваги, враховуючи наступні підстави.

Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради народних депутатів від 31.07.1987р. № 265/3 був затверджений акт державної комісії про приймання в  експлуатацію та передачи на баланс 9-ти поверхового гуртожитку на 608 місць з 2-х поверховим блоком обслуговування по вул. Куйбишева 31а  в Ленінському районі м. Донецьку.

Пунктом 3 цього рішення передбачалось Виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства, правонаступником якого є КП “Донецькміськводоканал”, прийняти мережі каналізації та водопроводу з електрозахистом на баланс та забезпечити їх експлуатацію. Тобто, дійсно, вказаним рішенням був встановлений обов'язок ВУВКГ прийняти спірні мережі.

Проте, матеріалами справи підтверджується, що в силу зазначеного рішення та фактично водопровідні мережі не були передані інститутом та не були прийняті на баланс водоканалу, оскільки їх будівництво фактично було закінчено у травні 1993 році, що підтверджується відповідним листом Державного інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників України від 03.09.1993р. № 177, який долучений до матеріалів даної справи.

Крім того, судом не встановлено будь-яких фактичних дій, пов'язаних із передачею спірних водопровідних мереж в експлуатацію Водоканалу, як на час будівництва цих мереж, так й на теперішній час. Відповідний акт або інший документ сторонами складений та підписаний не був, рішенням ради не затверджувався та факт передачі мереж на баланс водоканалу судом не встановлений.

За таких обставин, у відповідача 2 відсутні й підстави утримувати зазначені мережі та нести відповідальність за їх справний технічний стан у відповідності до вимог Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України.

Проте, враховуючи обов'язковий характер вищезазначеного рішення, сторони не позбавлені можливості й у теперішній час виконати рішення виконавчого комітету Донецької міської ради народних депутатів від 31.07.1987р. № 265/3 щодо передачі відповідачу 2 спірних водопровідних мереж на баланс, дотримуючись норм сучасного законодавства стосовно порядку передачі в комунальну власність м. Донецьку.     

Оцінивши у сукупності вищевикладені фактичні обставини справи, встановлені судом, висновки судової будівельно-технічної експертизи та наявні в матеріалах справи письмові докази, пояснення сторін, суд дійшов висновку, що відповідальність за заподіяну матеріальну шкоду майну позивача, повинен нести відповідач 1 - Донецький інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників, оскільки наведені фактичні обставини підтверджують противоправність його поведінки. Свою вину, як заподіювача шкоди, завданої в результаті пориву водопровідних мереж, відповідач 1 належними доказами не спростував, а навпаки матеріали справи свідчать про протиправність його дій (бездіяльності) та наявності вини в виниклих у позивача матеріальних витратах.

Також, відмовляючи в позові в частині вимог щодо відповідача 2 та задовольняючи частково позовні вимоги стосовно відповідача 1, суд виходить з того, що:

-          договір від 01.08.06р. № 71413 між відповідачами про постачання питної води та приймання господарсько-побутових стоків в каналізаційні мережі, укладався добровільно, з усвідомленням відповідачем 1 своїх прав та обов'язків щодо правових наслідків розподілення межі відповідальності та належності між водопровідними мережами по точкам приймання та скиду в мережі Водоканалу (пункт 4 предмету вказаного договору);

-          матеріалами справи доведено, що з періоду проектування, будівництва спірного водопровідного трубопроводу 150 мм, з моменту укладання сторонами договору від 01.08.06р. № 71413, мережі, внаслідок пориву яких відбулось залиття, знаходились та знаходяться до теперішнього часу у повному володінні, користуванні та розпорядженні інституту, оскільки саме своїми діями відповідач 1 впливав на погіршення чи поліпшення стану цих мереж: здійснював їх технічний нагляд, обслуговування, ремонтування, утримання та повністю експлуатував, усвідомлюючи при цьому їх технічний стан, як в бік погіршення та й в бік поліпшення;

-          відповідачем контролювався та враховувався стан зношеності водопровідних мереж, оскільки від належного стану їх залежало водопостачання об'єктів інституту, наявність та якість води в спірній мережі, якою приєднані будівлі відповідача 1.

Таким чином, виходячи із складу правопорушення, всі елементи позадоговірної шкоди підтверджуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.

Згідно ст.1192 ЦК України суд може зобов'язати особу, яка спричинила збитки відшкодувати їх у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.

Суд вважає, що пошкодження, які завдані приміщенню позивача внаслідок залиття були підтверджені експертом, та роботи й матеріали, які необхідні для відновлення наслідків залиття, відповідають зафіксованим документально та є адекватними та співрозмірними тим, що фактично завдані.

До того ж, огляд, оцінка відновлювальних робіт та виявлення пошкоджень в результаті залиття приміщень позивача здійснювалось судовим експертом Окладниковою О.В., яка має відповідну кваліфікацію та право на проведення саме судових будівельно-технічних експертиз, яка також, з'явилася на виклик суду на підставі ст. 30 ГПК України, та надала усні пояснення стосовно відомих їй фактичних даних за цим спором, підтвердила зафіксовані у висновку пошкодження, їх відповідність зафіксованим актом про залиття від 05.07.07р.     

Проаналізувавши викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені належними та допустимими у справі доказами відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення у розмірі 65700 грн. та підлягають стягненню з відповідача 1 - Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників.  

Разом з цим, позивачем не надано будь-яких доказів в обґрунтування понесення та розміру заявленої моральної шкоди в сумі 10000 грн., а також підстав для її відшкодування. Відповідно до статті 1167 ЦК України, підстав для стягнення з відповідачів моральної шкоди не вбачається.

Відносно клопотання відповідача 1 про переклад позовної заяви з російської на українську мову, наданого 28.07.07р., то суд відмовляє у цьому клопотанні, виходячи з тих підстав, що суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право кожному щодо використання ним в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України.

Конституцією України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав сторін у судовому процесі за мовною ознакою. Викладення позовної заяви російською мовою та користування представника позивача у судовому процесі російською мовою є гарантованим правом, яке не суперечить статті 3 ГПК України та відповідає чинному законодавству та цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV.

Щодо заявлено позивачем клопотання про призначення додаткової експертизи від 15.09.08р., то судом таке клопотання не задовольняються з огляду на його необґрунтованість та недоцільність.

Щодо питання першого, яке пропонує позивач на вирішення додаткової судової експертизи стосовно відповідності будівлі ТОВ “Промексим” за адресою м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31б проекту та будівельним нормам та правилам, то судом ці обставини були перевірені та оцінені із наданого позивачем Акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації, затвердженого виконкомом Донецької міської ради від 22.12.04р. № 652/10, який є належним доказом відсутності порушень державних будівельних норм, у тому числі стосовно гідроізоляції підвалів медичного центру ТОВ “Промексим”, які були залитті водою, внаслідок пориву труб відповідача 1.

Щодо другого-четвертого питань, які позивач вважає такими, що експертом не повно були досліджені, то суд такі твердження позивача відкидає.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, господарські судові витрати, а саме, державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, на витрати адвоката, покладаються на відповідача 1, пропорційно розміру задоволених вимог.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання адвокатських послуг.  

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. Судом встановлено, що вказані докази є в матеріалах справи і відповідають вимогам ст. 36 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 22, 33, 34, 36, 41, 42, 43, 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексом України суд,  

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промексім”                        м. Донецьк до Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників м. Донецьк та Комунального підприємства “Донецькміськводоканал” м. Донецьк про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття в сумі 72140 грн., моральної шкоди в сумі 10000 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників м. Донецьк (83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31, ЗКПО 02140254, п/р 35221001000299 в УДК Донецької області, МФО 834016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промексім” м. Донецьк (83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31б, ЗКПО 30375820, п/р 26002301749391 в філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) 65700 грн. – шкоду заподіяну внаслідок залиття, витрати по сплаті державного мита в розмірі 657,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 94 грн., витрати на послуги адвоката – 2400 грн.

Стягнути з Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників м. Донецьк (83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31, ЗКПО 02140254, п/р 35221001000299 в УДК Донецької області, МФО 834016) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83105, м. Донецьк, вул. Ливенка, 4, п/р 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 02883147) витрати на проведення судової експертизи в розмірі 901,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промексім” м. Донецьк (83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31б, ЗКПО 30375820, п/р 26002301749391 в філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83105, м. Донецьк, вул. Ливенка, 4, п/р 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 02883147) витрати на проведення судової експертизи в розмірі - 225,00 грн.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 27.10.2008 р.

               Суддя