Ухвала

від 05.04.2012 по справі 3/243

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 3/243

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук Т.І.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Залімського І. Г. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову господарського суду Чернівецької області від 09 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "УВТК" до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "УВТК" звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 000308232/0 від 24.10.2006 р. у частині визначення приватному підприємству "УВТК" податкового зобов'язання по єдиному податку в сумі 49975,5 грн. (у т.ч. 33317 грн. основного платежу та 16658,50 грн. штрафних санкцій).

Постановою господарського суду Чернівецької області від 09 лютого 2012 року зазначений позов задоволено частково, а саме, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Чернівці від № 000308232/0 від 24.10.2006 р. у частині визначення приватному підприємству "УВТК" податкового зобов'язання з єдиного податку на суму 33317,00 грн. за основним платежем та на суму 16574,00 грн. за штрафними санкціями..

Не погоджуючись із прийнятим рішенням державної податкової інспекції у м. Чернівці подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову - про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

У судове засідання на 05.04.2012р. представник відповідача не з'явився.

Представник позивача заперечив проти викладених у апеляційній скарзі доводів та згідно письмової заяви клопотав апеляційний суд здійснювати розгляд справи у його відсутність.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Судовими інстанціями встановлено, що 11 жовтня 2006 року працівниками державної податкової інспекції у м. Чернівці проведено виїзну планову перевірку ПП "УВТК" з питань контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 р. по 30.06.2006 р.

За результатами перевірки складено акт № 4303/23-2/32278470 від 11.10.2006 р. яким, з поміж іншого, зафіксовано порушення ст. ст. 3, 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", зокрема не включено до бази оподаткування наступні позареалізаційні доходи:

- у IV кв. 2004 р. - списано з балансу кредиторську заборгованість перед постачальниками TOB "Управління механізації" у розмірі 36005,99 грн. та ПП "Вестпостач" у розмірі 2520,00 грн., при цьому єдиний податок в сумі 3853,00 грн. не нараховано,

- у І кв. 2005 р. не віднесено до оподаткування єдиним податком кредиторську заборгованість у сумі 294644,00 грн., занижена сума податку становить 29464,00 грн., а саме: станом на 01.07.2006 р. у ПП "УВТК" рахується кредиторська заборгованість в сумі 294644,00 грн. перед TOB "Управління механізації" (ід. код 01269158). ПП "УВТК" згідно акту прийому-передачі векселів від 10.03.2004 р. передано простий вексель № 843562041764 від 10.03.2003р. (правильна дата векселя 10.03.2004р. а.с. 116) на суму 294644,00 грн. товариству з обмеженою відповідальністю "Управління механізації" (строк платежу - по пред'явленню). Відповідно до ст. 33 та ст. 34 Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі вексель (простий чи переказний) за пред'явленням повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Станом на 10.03.2004 р. ПП "УВТК" вексель № 843562041764 від 10.03.2003 р. на суму 294644,00 грн. для оплати не представлено, станом на 01.07.2006 р. по бухгалтерському обліку ПП "УВТК" рахується кредиторська заборгованість в сумі 294644,00 грн. перед TOB "Управління механізації", яке ліквідоване як юридична особа. Векселі були передані TOB "Управління механізації" в погашення заборгованості, яка виникла в результаті придбання у TOB "Управління механізації" основних фондів на загальну суму 294644,00 грн., занижена сума податку за І кв. 2005 року - 29464,00 грн.

Крім того, в вищезазначеному акті перевірки зафіксовано факт несвоєчасного подання приватним підприємством "УВТК" розрахунку сплати єдиного податку за 9 місяців 2004 року.

На підставі викладених в акті перевірки порушень чинного законодавства, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 000308232/0 від 24.10.2006 р., яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з єдиного податку на суму 50402,00 грн., у тому числі за основним платежем 33488,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16914,00 грн.

Так, судом встановлено, що відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї). Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, а також законами України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі". "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі".

Відповідно до абзацу 1 ст. 11 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель, у тому числі виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Усі положення про індосамент поширюються і на простий вексель.

Отже, з наведеного вбачається, що вексель може бути переданий третій особі без відома та погодження векселедавця (в даному випадку позивача), а особа на користь якої повинен бути здійснений платіж за векселем не обов'язково є первісним його отримувачем, а власник векселя на момент проведення оплати в межах строків вексельної давності.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" простий вексель строком платежу "за пред'явленням" підлягає оплаті в день його пред'явлення до платежу. Держатель такого векселя повинен пред'явити його до платежу протягом одного року від дати складення, якщо векселедавець не скоротив або не встановив більш тривалий строк. У разі непред'явлення до платежу простого векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, проте за винятком векселедавця (ст. 78 Уніфікованого закону).

Згідно зі ст. 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем. Отже позови за векселями до акцептанта переказного чи векселедавця простого векселя можуть бути заявлені на протязі трьох років з дня строку платежу незалежно від протесту векселя (п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів").

Таким чином, власник векселя №843562041764 від 10.03.2004р. мав право вимагати сплати зазначеної в ньому суми до 10.03.2008р.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції, рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.03.2007 р. у справі № 2-977 2007 рік кредиторська заборгованість ПП "УВТК " у сумі 294644,00 гри. за виданим TOB "Управління механізації" 10.03.2004 року простим векселем № 843562041764 стягнута з позивача на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Із вказаного судового рішення вбачається, що зазначена кредиторська заборгованість ПП "УВТК" не є простроченою

Згідно п. 1.25 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безнадійною заборгованістю є заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Відповідно до п.4.1.6 цього ж Закону до складу валового доходу включаються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Виходячи з вищезазначеного колегія суддів апеляційного суду підсумовує, що законодавчо визначених підстав для включення кредиторської заборгованості ПП "УВТК" перед ТОВ "Управління механізації" і ПП "Вестпостач", а також заборгованості за простим векселем № 843562041764 від 10.03.2004 р. до бази оподаткування єдиним податком не було, отже відповідачем незаконно проведено донарахування єдиного податку в сумі 33317 грн.

Посилання апелянта на постанову Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011р. у справі № 3/184 як на обставину, якою встановлено існування за позивачем не погашеної кредиторської заборгованості колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки вказана вище справа стосується інших сторін, різних векселів та різних податків. Таким чином правові висновки суду касаційної інстанції не є обов'язковими для вирішення зазначеної справи.

Правомірність податкового повідомлення-рішення № 000308232/0 від 24.10.2006 р. у частині визначення приватному підприємству "УВТК" податкового зобов'язання по єдиному податку за основним платежем в сумі 33317 грн. та за штрафними санкціями в сумі 16574 грн. ДПІ у м. Чернівці доведено не було та матеріалами справи не підтверджено, що обґрунтовано свідчить про наявність підстав для визнання його нечинним у відповідній частині.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівці залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернівецької області від 09 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді /підпис/ Залімський І. Г.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар