Рішення

від 11.06.2008 по справі 32/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  32/191

11.06.08

За позовом  Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт»

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Український взуттєвий альянс»

Про              стягнення 15 716,01 грн.

                                                                                                Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача       Чурай Г.В.–ю/к.,

Від відповідача   не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство «Херсонський морський торгівельний порт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український взуттєвий альянс»14 110,68 грн. попередньої оплати за Договором № 269Р від 28.12.2006, 617,58 грн. пені та 987,75 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що замовлення позивача щодо поставки спецвзуття у кількості 270 пар на загальну суму 22 410,00 грн. виконані відповідачем лише в частині поставки товару у кількості 100 пар на загальну суму 8 300,40 грн., решта зобов'язань не виконана, грошові кошти, перераховані позивачем у якості попередньої оплати товару, не повернуті, вказані обставини стали підставою для нарахування штрафних санкцій та звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважні представники відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва  -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український взуттєвий альянс»(Постачальник) та Державним підприємством «Херсонський морський торгівельний порт»(Покупець) укладений Договір поставки № 269, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар згідно Специфікації, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

За умовами вказаного Договору поставка товару здійснюється партіями, відповідно до письмових заявок Покупця. Загальна кількість товару, комплектація поставки, а також одиниця виміру визначається згідно письмової заявки Покупця та Специфікації. Найменування товару –робоче взуття (п 1.2, п. 1.3 та п. 1.4 Договору).

Відповідно до специфікації № 1 до Договору № 269 від 28.12.2006, з урахування Додаткової угоди № 1 до вказаного договору, сторони узгодили асортимент, кількість та вартість товару (спецвзуття). Загальна вартість договору становить 97 983,22 грн., в тому числі ПДВ - 16 330,54 грн.

Підпунктом 5.1 Договору поставки передбачено, що оплата здійснюється згідно наданого Постачальником рахунка-фактури. Покупець здійснює передоплату в розмірі 30% від вартості товару на підставі рахунку-фактури Постачальника протягом 5 банківських днів від дня отримання рахунку і відповідно письмової заявки Покупця (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 7.2 вказаного Договору товар повинен бути поставлений Покупцю протягом 30 календарних днів від дня отримання заявки.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні  положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором , законодавством або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до п. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі листа позивача від 26.07.2007                       № 10-05/101 щодо поставки партії спецвзуття у кількості 270 пар, за ціною 83,00 грн. за одиницю, на загальну суму 22 410,00 грн.  відповідач надав Покупцю рахунок-фактуру            № СФ-0000100 від 04.09.2007 на загальну суму 22 411,08 грн.

Позивач 28.12.2007 здійснив повну попередню оплату замовленої партії спецвзуття та перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 11 205,54 грн. платіжним дорученням № 218 та 11 205,54 грн. платіжним дорученням № 5540 (копія платіжного доручення та виписка з банківського рахунку позивача у справі).

14.01.2008 відповідач надіслав позивачу гарантійного листа, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Український взуттєвий альянс»гарантувало виконання зобов'язань за Договором поставки № 269 від 28.12.2006 щодо виконання замовлення з поставки Покупцю 270 пар взуття на загальну суму 22 411,08 грн.  у термін до 29.02.2008.

Зобов'язання за Договором поставки № 269 від 28.12.2006  щодо виконання замовлення з поставки Покупцю 270 пар взуття на загальну суму 22 411,08 грн. виконане Постачальником частково, а саме: відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар –спецвзуття у кількості 100 одиниць (пар) на загальну суму 8 300,40 грн. в тому числі ПДВ 1 383,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000178 від 27.02.2008 та прибутковою накладною № ПН-М0675 від 28.02.2008.

Зобов'язання щодо поставки 170 пар взуття на суму 14 110,68 грн. відповідачем не виконане.

Гарантійним листом від 03.03.2008 відповідач гарантував здійснити виготовлення замовлення позивача у кількості 170 пар на загальну суму 14 110,68 грн. у термін до 15.03.2008.

Зазначений товар відповідачем до 15.03.2008 не виготовлений та на адресу Покупця не поставлений.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтю 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  неналежне виконання.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення 14 110,68 грн. попередньої оплати вартості недопоставленого товару визнаються судом  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Частиною 4 статті  231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 9.2 Договору № 269 від 28.12.2006 за недопоставку або несвоєчасну поставку товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період прострочки поставки товару від вартості недопоставленого, несвоєчасно поставленого  або не заміненого у встановлений строк товару за кожний день прострочки.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 617,58 грн. суд вважає правомірними.

За організаційно-правовою формою Херсонський морський торгівельний порт є державним унітарним транспортним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що підтверджується Статутом Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт», Свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, штрафні санкції у розмірі 987,75 грн. за прострочення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів, нарахованих позивачем на підставі статті 231 Господарського кодексу України визнаються судом правомірними   

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 14 110,68 грн. попередньої оплати за Договором № 269 від 28.12.2006, 617,58 грн. пені та 987,75 грн. штрафу визнаються судом  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український взуттєвий альянс»(03040, м. Київ, пр-т 40 річчя Жовтня, 70, кв. 215, 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корпус 1, секція 2/9, офіс 907, 03127, м. Київ, пров. Коломіївський, 3/1, код ЄДРПОУ 33098671, рахунок         № 2600615120 в ОАО «СЕБ БАНК»м. Київ, МФО 300175, або з іншого, виявленого державним виконавцем, рахунку) на користь Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт»(73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 4, код 01125695, рахунок № 26007052302462 в ХФ ЗАТ КБ «Приват-Банк», МФО 352479) 14 110 (чотирнадцять тисяч сто десять) грн. 68 коп., 617,58 (шість сот сімнадцять) грн. 58 коп. пені, 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 75 коп. штрафних санкцій,  157 (сто п'ятдесят сім) грн. 16 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                                             О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 16.07.2008