29/190
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 29/190
06.10.08
За позовом Державної екологічної інспекції України
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія»
Про стягнення 28 402,63 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін:
від позивача Костюченко Д.М., Тараненко В.М. –предст.,
від відповідача Лактіонова Т.М. –предст.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна екологічна інспекція (далі –Держекоінспекція) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія»та просить стягнути з відповідача на користь держави збитки, заподіяні внаслідок забруднення земельних ресурсів нафтопродуктами, в сумі 28 402,63 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Держекоінспекція зазначає, що спеціалістами інспекції проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства та зафіксовано факти витоку нафтопродуктів на землю, що підтверджується Актом від 13.09.2005, а також зроблено розрахунок розмірів заподіяних державі збитків в результаті забруднення земельних ресурсів, про що було направлено відповідачу вимогу щодо відшкодування таких збитків. Однак, позивач зазначає, що ТОВ «Марія»суму нарахованих збитків не сплатила, від виконання свого обов'язку щодо сплати збитків ухиляється.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Марія»позов не визнає та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що позивачем не доведений факт забруднення земельної ділянки саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Марія», оскільки вказана територія використовувалась не тільки позивачем, а й іншим підприємством. Відповідач також зазначив, що позивачем, в порушення п. 1.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, в акті перевірки не вказано яким саме чином здійснено забруднення; відповідач вважає, що мають місце порушення визначення обсягу забруднення земельних ресурсів, не зазначено коефіцієнт забруднення, а тому формула визначення розміру відшкодування шкоди, на думку відповідача, нарахована некоректно.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 № 1520 «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію»основними завданнями Державної екологічної інспекції є: участь у межах своєї компетенції у реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів (земля, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та радіаційної безпеки; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів (крім надр та лісів), екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами.
На виконання наказу Державної екологічної інспекції від 09.09.2005 № 103, виданого відповідно до листа Служби Безпеки України від 31.08.2005 № 8/4/1-561 щодо організації перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства при зберіганні на території нафтосховищ світлих нафтопродуктів в м. Києві, державною екологічною інспекцією проведена перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Марія»(далі –ТОВ «Марія) на території нафтосховища світлих нафтопродуктів, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2-б.
За результатами перевірки було складено Акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 13.09.2005.
Відділом аналітичного контролю та методологічного забезпечення Держекоінспекції, акредитованим на право виконання вимірювань (атестат від 19.11.2001 № ПТ –0242/01, виданий УкрЦСМ Держстандарту), проведено лабораторне вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території нафтосховища ТОВ «Марія»(м. Київ, вулиця Пшенична, 2 - б).
В результаті проведених досліджень (протокол вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів від 26.09.2005 № 16-09-05) виявлено факт перевищення вмісту нафтопродуктів (неполярні вуглеводні) у ґрунті в 3-11 разів (у порівнянні з фоновою пробою).
Па підставі встановлених порушень спеціалістами Держекоінспекції відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 27.10.1997 № 171, зареєстрованої в Мін'юсті 05.05.1998 за № 285/2725, проведено розрахунки розмірів збитків, які становлять 28 402,63 грн.
З метою усунення виявлених недоліків та порушень вимог природоохонного законодавства відповідачем були видані позивачу приписи по виявлених порушеннях.
18.11.2005 Держекоінспекція направила відповідачу претензію про відшкодування збитків за забруднення земельних ресурсів нафтопродуктами на суму 28 402,63 грн.
Відповідач, не погодившись з претензією відповідача, 12.12.2005 року направив йому листа № 12/12, зазначив про те, що не може признати правомірність претензії про відшкодування збитків за забруднення земельних ресурсів нафтопродуктами.
19.01.2006 позивачем було направлено на адресу відповідача лист з обґрунтуванням розміру та порядку нарахування збитків за забруднення земельних ресурсів, в якому позивач вдруге запропонував позивачу погасити суму штрафу в добровільному порядку протягом місяця.
Сума штрафних санкцій відповідачем сплачена не була.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначаються Законом України «Про охорону землі».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону земель», охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.
Статтею 35 Закону України «Про охорону земель»встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема:
- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;
- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;
- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;
- дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;
- надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;
- сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;
- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;
- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;
- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;
- забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям;
- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Стаття 167 Земельного кодексу України та стаття 45 Закону України «Про охорону земель»встановлюють, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель», шкода, заподіяна в наслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами покладено на Державну екологічну інспекцію.
Відповідно до п. 5 Положення «Про державну екологічну інспекцію», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1520 від 17.11.2001 Держекоінспекція має право обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку; складати акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень, тощо
При здійсненні перевірок для визначення забрудненості земельних ресурсів Держекоінспекція використовує Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджену Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року № 171 (далі - Методика). При вирішенні даного спору суд застосовує положення Методики в редакції, чинній на момент складення Акту перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства та здійснення розрахунку розмірів відшкодування збитків, завданих ТОВ «Марія»за забруднення земельних ресурсів нафтопродуктами.
Факти забруднення земель встановлюються інспекторами Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, посадовими особами спеціально уповноважених органів інших міністерств та органів виконавчої влади, яким надані права державних інспекторів, і оформляються протоколом про порушення законодавства з охорони навколишнього природного середовища та актом (п. 3.2 Методики).
Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов, обмеженість інформації про них на конкретних ділянках (п. 3.3 Методики).
За наявності декількох винуватців забруднення земель відповідальність несе кожен з них пропорційно до завданої державі шкоди (п. 3.5 Методики).
Відповідальність за порушення законодавства про охорону земельних ресурсів не настає, якщо шкода була зумовлена стихійними природними явищами (землетруси, повені, бурі, селі, зсуви, карсти тощо) (п. 3.6 Методики).
Відшкодування шкоди державі за забруднення земель не звільняє порушника від необхідності здійснення заходів для локалізації осередку забруднення та ліквідації його наслідків в найкоротший строк (п. 3.7 Методики).
Розмір шкоди обчислюється відповідними підрозділами державної екологічної інспекції на основі протоколу та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земельних ресурсів, в 10-денний строк із дня виявлення забруднення(п. 4.1 Методики).
Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земельних ресурсів є грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (конкретної земельної ділянки), яка на підставі Закону «Про плату за землю»визначається та уточнюється Держкомземом України. Вона є нормативною базою для визначення розміру шкоди від забруднення земель іншого призначення (незалежно від форм власності) до визначення грошової оцінки земель всіх категорій (п. 4. 3 Методики).
Забруднення земельних ресурсів відбулось у зв'язку з недотриманням відповідачем вимог законодавства про охорону довкілля.
При цьому, відповідач, в ході судового розгляду фактично не заперечував наявності виявленого порушення та встановленого забруднення земельної ділянки, а лише наполягав на тому, що позивачем не доведено належним чином, що зазначені забруднення були спричинені саме відповідачем, а не попередніми користувачами земельної ділянки.
Зазначені доводи відповідача не приймаються судом в силу наступного.
Згідно з договором на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди від 30.09.2005, укладеного між Київською міською радою та відповідачем, останній взяв на себе, як користувач, зобов'язання по дотриманню вимог природоохоронного законодавства на зазначеній території. Жодних доказів на підтвердження того, що забруднення земельної ділянки відбулось повністю або частково до надання її у користування матеріали справи не містять. Матеріали, що засвідчують забруднення земельної ділянки до надання її в користування ТОВ «Марія» у відповідача відсутні.
Не приймаються судом твердження позивача, що Актом перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 13.09.2005 не визначено яким чином здійснено забруднення земельної ділянки, оскільки актом перевірки зафіксовано факти порушення ТОВ «Марія»вимог природоохоронного законодавства, а саме: на території підприємства зафіксовано наявність 14 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; зливні пристрої на залізничній естакаді не відповідають вимогам ВБН-В.2.2-58.1-94 та ДБН-360-92, що призводить до витоку нафтопродуктів па землю та змінює характеристики джерел викидів в атмосферне повітря і не відповідає виданому дозволу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, чим порушені вимоги статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», очисні споруди дощової каналізації в неробочому стані, заповнені мулом та нафтопродуктами, перевірка якості дощових вод не проводиться, чим порушені вимоги статей 43, 44 Водного кодексу України; порушені правила зберігання, складування, розміщення, утилізації промислових відходів; операції по зливу, зберіганню та наливу не забезпечені системою вловлювання парів нафтопродуктів, що є порушенням статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Методика застосовується при встановленні розмірів шкоди від забруднення земель будь-якого цільового призначення (всі землі України), що сталося внаслідок неорганізованих (непередбачених проектами, дозволами і т. інш.) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, а також в аварійних ситуаціях (прорив очисних споруд, транспортних трубопроводів, ємностей різного призначення і т. інш.); внаслідок порушення норм екологічної безпеки при зберіганні, транспортуванні, використанні пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного захоронення (складування) промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3 Методики).
Крім того, суд враховує, що чинним рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2007 № 39/387-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія»до Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання неправомірними дій та визнання нечинним акту перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 13.09.2005 та розрахунку розміру збитків, яким в позові відмовлено повністю, визнано розрахунок розміру збитків, завданих ТОВ «Марія»забрудненням земельних ресурсів нафтопродуктами, а також Акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 13.09.2005 такими, що складені з додержанням вимог законодавства та відповідають йому.
Враховуючи, що правовідносини у даній справі виникли між сторонами з приводу заподіяння шкоди ТОВ «Марія», тобто з делікту, порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачається нормами Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. «в»ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Частиною 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення - на час його виявлення.
Як зазначалось, у зв'язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм Методики була розрахована сума збитку, яка дорівнює 28 402,63 грн.
Сума збитків у розмірі 28 402,63 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена позивачем до стягнення. Суму збитків позивач просить стягнути на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Доказів відшкодування збитків в сумі 28 402,63 грн. відповідачем до матеріалів справи не надано.
Заперечення відповідача щодо позовних вимог судом визнаються необґрунтованими та такими, що не спростовують вимог позивача.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 126/2, код 19121516, рахунок № 2600511917003 в АБ «Київська Русь»м. Києва, МФО 319092) на користь держави збитки, заподіяні внаслідок забруднення земельних ресурсів нафтопродуктами, в сумі 28 402 (двадцять вісім тисяч чотириста дві) грн. 63 коп. на розрахунковий рахунок 31114106500009 МФО 820019, одержувач ВДК Святошинського району м. Києва, код 26077945.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 126/2, код 19121516, рахунок № 2600511917003 в АБ «Київська Русь»м. Києва, МФО 319092) в доход Державного бюджету України 284,03 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя І.В.Усатенко
Дата підписання. 30.10.2008р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2008 |
Оприлюднено | 25.11.2008 |
Номер документу | 2364610 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні